ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2022 року
м. Київ
справа №826/2767/16
адміністративне провадження № К/9901/19604/18, К/9901/19606/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Чумаченко Т.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Офісу великих платників податків ДПС (процесуальний правонаступник Офісу великих платників податків ДФС) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 13.09.2016 (суддя - Арсірій Р. О.), ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 (головуючий суддя Мамчур Я. С., судді: Желтобрюх І. Л., Епель О. В.), ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києві від 20.03.2017 (суддя - Арсірій Р. О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 (головуючий суддя Кузьменко В. В., судді: Степанюк А. Г., Василенко Я. М.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" до Офісу великих платників податків ДФС (процесуальний правонаступник Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників) про визнання протиправними дій,
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго" (далі - ПАТ "ДТЕК Крименерго", товариство, позивач; процесуальний правозаступник - АТ "ДТЕК Крименерго") звернулося до суду з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - МГУ ДФС, відповідач), в якому просило: визнати протиправними дії відповідача щодо автоматичного погашення 19.11.2015 податкового боргу товариства з податку на додану вартість (далі - ПДВ).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що розстрочена податкова заборгованість товариства зі сплати самостійно узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ за червень, липень 2014 року в загальній сумі 88`030`569,09 грн відповідно до норми пункту 15.1 статті 15 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" від 12.08.2014 №1636-VII підлягала списанню за його заявою, однак відповідачем протиправно була погашена в автоматичному режимі 19.11.2015 за рахунок заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування, що підлягала поверненню на рахунок товариства за січень 2015 року.
Заперечуючи проти позову контролюючий орган доводив, що до товариства не підлягав застосуванню спеціальний пільговий режим, передбачений наведеними нормами Закону (Закон №1636-VII). Відповідач наголошував, що положення зазначеного законодавчого акта, на який посилався позивач, передбачають списання податкового боргу за будь-якими податками (зборами, обов`язковими платежами), який виник у платника податків з моменту тимчасової окупації до дати зміни його місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України. Разом з тим, виникнення суми податкового зобов`язання та його розстрочення відбулося після зміни місцезнаходження юридичної особи.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 13.09.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправними дії відповідача щодо автоматичного погашення 19.11.2015 податкового боргу товариства з ПДВ.
Висновок суду першої інстанції мотивований тим, що товариством було дотримано умови для застосування пільгового режиму, передбаченого нормами Закону України ʼʼПро створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території Україниʼʼ від 12.08.2014 №1636-VII, тому розстрочений податковий борг товариства підлягав списанню разом із процентами та пенею з дати набрання чинності цим законом (з 27.09.2014).
Суд апеляційної інстанції з цим обґрунтуванням погодився.
27.12.2016 на адресу суду першої інстанції від відповідача надійшла заява про роз`яснення постанови Окружного адміністративного суду м. Києві від 13.09.2016 щодо тлумачення способу її виконання.
Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 20.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017, відмовив у задоволенні заяви відповідача про роз`яснення постанови Окружного адміністративного суду м. Києві від 13.09.2016 у цій справі.
Відмовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення суд виходив з того, що судове рішення є чітким та зрозумілим, тому відсутні підстави для його роз`яснення.
У касаційній скарзі Офіс великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП) просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 13.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 і прийняти нове рішення про відмову в позові.
На обґрунтування своїх вимог відповідач, крім іншого, посилався на те, що позивач не мав права на списання боргу відповідно до Закону України ʼʼПро створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території Україниʼʼ від 12.08.2014 №1636-VII, оскільки виникнення податкового боргу у позивача та його розстрочення відбулося після зміни місцезнаходження товариства.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23.01.2017 відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою Офісу ВПП на постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 13.09.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач наводить доводи, аналогічні висновкам судів попередніх інстанцій у справі, та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
У касаційній скарзі на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києві від 20.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 контролюючий орган наводить норми статей 159, 170 КАС України у редакції Закону на дату звернення із заявою про роз`яснення судового рішення та просить скасувати зазначені судові рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання про роз`яснення постанови. Відповідач вважає, що алгоритм виконання судового рішення відсутній, тому відповідач був вимушений звернутися до суду із вказаною заявою.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22.11.2017 відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою Офісу ВПП на зазначені судові рішення.
Позивач правом на подання заперечень на цю касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає її розгляду.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актівʼʼ, яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ʼʼПерехідні положенняʼʼ КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційні скарги відповідача було передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
На стадії підготовки справи до касаційного розгляду Верховним Судом здійснено заміну відповідача в порядку процесуального правонаступництва, передбаченого статтею 52 КАС України, на Офіс великих платників податків ДПС.
Так само у зв`язку зі зміною товариством організаційно-правової форми 12.07.2018 Суд допустив процесуальну заміну позивача відповідно до частини першої статті 52 КАС України.
Касаційний перегляд справи здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справʼʼ від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційних скаргах доводи відповідача, заперечення позивача на касаційну скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційні скарги відповідача підлягають задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ПАТ "ДТЕК Крименерго" є юридичною особою, яка зареєстрована 31.12.1999 Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим, запис №1 882 120 0000 000374, ідентифікацій код юридичної особи за ЄДРПОУ 00131400. Основним видом діяльності товариства є 35.13 ʼʼРозподілення електроенергіїʼʼ, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Згідно з витягом №1428104500054 з реєстру платників ПДВ від 20.06.2014 платником ПДВ товариство зареєстровано з 17.07.1997 (а.с. 19).
З 23.05.2014 ПАТ "ДТЕК Крименерго" змінило своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території (95034, Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вулиця Київська, будинок 74/6) на іншу територію України (01032, м. Київ, вулиця Льва Толстого, будинок 57), що підтверджується: копією статуту (нова редакція), затвердженого протоколом Річних Загальних зборів акціонерів ПАТ "ДТЕК Крименерго" від 25.06.2012; змінами до статуту, затверджених протоколом позачергових Загальних зборів ПАТ "ДТЕК Крименерго" від 22.05.2014 №2/2014; протоколом №2/2014 позачергових Загальних зборів ПАТ "ДТЕК Крименерго" від 22.05.2014; протоколом №17 засідання Наглядової ради ПАТ "ДТЕК Крименерго" від 22.05.2014; витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 18, 54, 76-84).
За місцезнаходженням основних засобів та потужностей на території Автономної Республіки Крим 27.05.2014 позивачем створено філію "ДТЕК Крименерго" ПАТ "ДТЕК Крименерго" без права юридичної особи з адресою: 95017, Україна, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вулиця Гаспринського, будинок 9, що підтверджується копією протоколу №18 засідання Наглядової ради ПАТ "ДТЕК Крименерго" від 26.05.2014, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ) №ГУРС_9133 філії "ДТЕК Крименерго" ПАТ "ДТЕК Крименерго" (а.с. 18, 54, 85-88).
За результатами поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за червень 2014 року від 16.07.2014 №9040574158 та часткової сплати суми узгодженого грошового зобов`язання з ПДВ, залишок не сплаченого платником податків узгодженого грошового зобов`язання за вказаний період станом на 30.07.2014 становив 29ʼ 780ʼ 475,09 грн.
На підставі договору про розстрочення грошових зобов`язань від 02.09.2014 №19 із Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників та відповідно до рішення ДФС України від 30.07.2014 №43 про розстрочення грошових зобов`язань позивачу надано розстрочення сплати грошових зобов`язань за основним платежем з ПДВ у сумі 29ʼ 780ʼ 475,09 грн під проценти на період з 30.07.2014 по 30.10.2014 рівними частками по 9ʼ 926ʼ 825,03 грн у термін до 29.08.2014, 30.09.2014 та 30.10.2014 (а.с. 93-97).
За результатами поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року від 29.08.2014 №9049937719 та часткової сплати суми узгодженого грошового зобов`язання з ПДВ, залишок не сплаченого платником податків узгодженого грошового зобов`язання за вказаний період станом на 29.08.2014 становив 58ʼ 250ʼ 094,00 грн.
На підставі договору про розстрочення грошових зобов`язань від 19.09.2014 №22 із Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників та відповідно до рішення ДФС України від 29.08.2014 №50 про розстрочення грошових зобов`язань позивачу надано розстрочення сплати грошових зобов`язань за основним платежем з ПДВ у сумі 58ʼ 250ʼ 094,00 грн під проценти на період з 30.08.2014 по 29.12.2014 рівними частками по 14ʼ 562ʼ 523,50 грн у термін до 30.09.2014, 30.10.2014, 28.11.2014 та 29.12.2014 (а.с. 102-106).
Суди також встановили, що у вересні 2014 року та листопаді 2015 року позивач звертався до відповідача із заявами про списання сум розстрочених грошових зобов`язань на підставі підпункту ʼʼаʼʼ пункту 15.1 статті 15 Закону України ʼʼПро створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території Україниʼʼ від 12.08.2014 №1636-VII та висновку Торгово-промислової палати України від 19.05.2014 №1250/05-4 про настання обставин непереборної сили з 30.04.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів (заяви від 29.09.2014 №К04-636-6157, від 20.11.2015 №01-01/64) (а.с. 11-13, 56 -58).
Своєю чергою Сертифікатом Торгово-промислової палати України від 23.02.2015 №3368 засвідчені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зокрема: експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, протиправні дії третіх осіб, захоплення 21.01.2015 підприємства (адміністративна будівля за адресою: місто Сімферополь, вулиця Гаспринського, 9, всі структурні підрозділи), та його майна групою озброєних осіб на території Автономної Республіки Крим.
У відповідь на заяву товариства від 29.09.2014 №К04-634-6157 МГУ ДФС у своєму листі повідомило, що станом на 04.12.2015 відсутні законодавчі підстави для списання ПАТ "ДТЕК Крименерго" розстрочених грошових зобов`язань у сумі 88ʼ 030ʼ 569,09 грн (а.с.70-71).
У листопаді 2015 року позивач подав податкову декларацію з ПДВ від 19.11.2015 №9237090937 з додатками №3, №4 та №5. За даними декларації (додаток №4) платник податку заявив про повернення бюджетного відшкодування у сумі 234ʼ 441ʼ 825,00 грн, з якої товариству було повернуто 143ʼ 095ʼ 461,66 грн, сума бюджетної заборгованості становила 91ʼ 346ʼ 363,34 грн (а.с. 32-38).
У відповідь на заяву позивача від 20.11.2015 №01-01/64 про списання безнадійного податкового боргу відповідач листом від 04.12.2015 №2646/10128-10-23-26 повідомив, що такий податковий борг ПАТ "ДТЕК Крименерго" з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (кбк 14010100) погашено у автоматичному режимі 19.11.2015 за рахунок заявлених сум бюджетного відшкодування у рахунок зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів (податкова декларація з ПДВ від 19.11.2015 №9237090937) (а.с. 55, 109-110).
У судовому засіданні суду першої інстанції відповідач надав пояснення, що самостійно погашений податковим органом податковий борг складається з сум розстрочених грошових зобов`язань з ПДВ за червень та липень 2014 року - 88ʼ 030ʼ 569,09 грн та нарахованих процентів і пені у сумі 3ʼ 315ʼ 794,25 грн за період несплати розстрочених сум грошових зобов`язань.
Ці обставини сторони не заперечують.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.