ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 822/1628/18
адміністративне провадження № К/9901/28155/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.05.2019 (суддя Тарновецький І.І.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019 (головуючий суддя Боровицький О.А., судді: Матохнюк Д.Б., Шидловський В.Б.) у справі №822/1628/18 за позовом Державного підприємства "Закупнянський кар`єр" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Закупнянський кар`єр" (далі - позивач, підприємство, платник податків) звернулось до суду із позовом Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просило:
визнати протиправними дії податкового органу щодо нарахування підприємству податкового боргу з податку на додану вартість, податку на прибуток, по частині чистого прибутку на загальну суму 1077217,33 грн;
зобов`язати податковий орган внести зміни в індивідуальну картку платника податків підприємства за 2015-2017 роки, які полягатимуть у:
відокремлені розрахунків за розстроченими платежами у окрему статтю розрахунків (без надання статусу податкового боргу до моменту настання строку чергового платежу згідно судових ухвал) по вже врахованим ДФС розстрочкам та скасуванні нарахованих сум пені по розстрочених платежам без подальшого нарахування пені по таких платежам (оскільки всі платежі було здійснено своєчасно, у визначені судом строки);
відображення в індивідуальній картці платника податків розстрочки по ухвалі суду від 16.07.2015 у справі № 822/2209/15, шляхом зменшення боргу на повну суму 879413,33 грн на дату набрання законної сили - 24.07.2015, поряд із наступним збільшенням на 24428,15 грн за кожний місяць, що мине включно від серпня 2015 року по дату внесення таких змін в інтегровану картку платника податків, при цьому так само з відокремленням розрахунків в окрему статтю; повного перерахунку сум пені, нарахованої за несвоєчасне погашення податкового боргу за іншими зобов`язаннями (поданими деклараціями, уточнюючими розрахунками та податковими повідомленнями-рішеннями, які не оскаржувались і відображені в інтегрованій картці платника податків), оскільки винесення розстрочки в окрему статтю розрахунків автоматично зменшить суму податкового боргу, який повинен визнаватись погашеним строго в порядку черговості, визначеному Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємство не допускало порушення строків сплати податкового боргу, який стягнуто в судовому порядку, але виконання судових рішень було розстрочено судовими рішеннями. Платник податків чітко, повно і своєчасно виконував свої зобов`язання, але облік боргових зобов`язань здійснювалось податковим органом в автоматичному режимі без врахування правових нюансів нарахувань пені по розстроченнях податкових зобов`язань згідно судових ухвал, що призвело до виникнення безпідставного надлишкового податкового боргу і допущено це виключно податковим органом, який спрямовує кошти, сплачені підприємством на виконання зобов`язань за розстроченими судом платежами, - на погашення інших платежів, визначених в автоматичному режимі, незалежно від відображення призначення нього платежу в платіжному документі. Такі дії контролюючого органу призвели до створення штучної заборгованості підприємства перед податковим органом, що стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.05.2019 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії податкового органу щодо нарахування підприємству податкового боргу з податку на додану вартість, податку на прибуток, частки чистого прибутку на загальну суму 1077217,33 грн. Зобов`язано податковий орган внести зміни в інтегровану картку платника податків підприємства відобразивши розстрочення суми боргу по ухвалі суду від 16.07.2015 у справі № 822/2209/15, шляхом зменшення боргу на повну суму 879413,33 грн на дату набрання законної сили - 24.07.2015, поряд із наступним збільшенням на 24428,15 грн за кожний місяць, що мине включно від серпня 2015 року по дату внесення таких змін в інтегровану картку платника податків підприємства. Зобов`язано податковий орган скасувати зайво нараховані суми пені по розстрочених платежам за ухвалою суду від 16.07.2015 у справі № 822/2209/15, без подальшого нарахування пені по таких платежам та провести повний перерахунок суми пені, нарахованої за несвоєчасне погашення податкового боргу за іншими зобов`язаннями (поданими деклараціями, уточнюючими розрахунками та податковими повідомленнями-рішеннями, що не оскаржувалися, та які відображені в інтегрованій картці платника податків). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкового боргу з податку на додану вартість, податку на прибуток та частини чистого прибутку, визначена податковим органом станом на 13.11.2017 в сумі 1077217,33 грн не підтверджена документально та судовим експертом підтверджено, що суми сплати грошових зобов`язань позивача здійснювались згідно графіків погашення. Оскільки податковий орган не наділений повноваженнями вносити зміни в індивідуальну картку платника податків, які полягають у відокремлені розрахунків за розстроченими платежами у окрему статтю розрахунків (без надання статусу податкового боргу до моменту настання строку чергового платежу згідно судових ухвал) по вже врахованим податковим органом розстрочкам, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
За наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою податкового органу, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019 апеляційну скаргу податкового органу задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.05.2019 змінено. Виключено із абзацу 4 резолютивної частини рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.05.2019 словосполучення "без подальшого нарахування пені по таких платежах". В решті рішення залишено без змін.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що однією з позовних вимог підприємства є скасування нарахованих сум пені по розстрочених платежах без подальшого нарахування пені по ним, але позивач просить захистити його порушене право відповідно до діючого законодавства в подальшому, що є передчасною вимогою.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку скаржника, полягають у неврахуванні судами висновку експерта. Зазначає, що індивідуальна картка платника податків не належить до об`єктів дослідження судово-економічної експертизи та не може бути предметом судово-економічної експертизи. Зауважує, що судами не враховано, що у зв`язку з набранням чинності ухвалою суду про розстрочення стягнення податкового боргу змінюються встановлені законом строки сплати відповідного податкового зобов`язання, яке через зміну судом термінів сплати не втрачає ознаки податкового боргу. Судом не змінювалися та не переносилися встановлені законодавством строки сплати податку та збору, а надавалися розстрочення виконання постанов суду про стягнення з підприємства податкового боргу.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити без задоволення касаційну скаргу податкового органу, а судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з таких мотивів.
Судами попередніх інстанцій установлено, що податковим органом приймались податкові повідомлення - рішення від 18.10.2017 №0030821205 про застосування до підприємства штрафної санкції у розмірі 20 відсотків від суми грошового зобов`язання за затримку більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов`язання у сумі 1062332,60 грн та №0030831205 про застосування штрафної санкції у розмірі 10 відсотків від суми грошового зобов`язання за затримку на 28 календарних днів у сумі 9952,12 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №822/2975/17 визнано протиправними та скасовано.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018 апеляційну скаргу податкового органу задоволено частково. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.12.2017 скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.10.2017 №0030831205 та № 0030821205 на суму 842913,12 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Судовими інстанціями також установлено, що ухвалами Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.07.2015 у справі №822/2209/15, від 18.04.2014 у справі №822/622/14, від 14.01.2015 у справі №822/3924/14, від 04.04.2013 у справі №822/594/13-а позивачу розстрочено погашення податкового боргу, який стягнуто з позивача згідно постанов Хмельницького окружного адміністративного суду у зазначених справах.
Підприємством було проведено аналіз інтегрованої карти платника податків (далі ІКП) на предмет взаєморозрахунків з бюджетом з податку на додану вартість, податку на прибуток, та частини чистого прибутку та аналіз величини боргу по цих податках станом на 13.11.2017 на основі даних електронного кабінету платника податків, в результаті якого виявлено, що податковим органом станом на 13.11.2017 визначено позивачу податковий борг у розмірі 1077217,33 грн. Також, платником податків встановлено, що при сплаті поточних платежів, податковим органом здійснювалось зарахування цих сум в рахунок сплати податкового боргу, сплата якого розстрочена судовими рішеннями і з нарахуванням пені на суми несвоєчасно сплачених платежів.
Висновком судово-економічної експертизи від 28.03.2019 №20 підтверджено, що сума податкового боргу з податку на додану вартість, податку на прибуток та частини чистого прибутку, визначена податковим органом станом на 13.11.2017 в сумі 1077217,33 грн не підтверджена документально, підтверджено суми сплати грошових зобов`язань позивача згідно графіків погашення.
За змістом позовних вимог можна зробити висновок, що між сторонами виник спір щодо правомірності зміни податковим органом призначення платежу, а саме зарахування сплачених платником податків поточних платежів у рахунок сум податкового боргу та боргу з частини чистого прибутку, які стягнуті в судовому порядку, але виконання рішень судів розстрочено, і як наслідок змінено строк сплати цих боргів, а також нарахування пені у зв`язку з несвоєчасною сплатою податкових/грошових зобов`язань та податкового боргу і достовірності відображення інформації в інтегрованій картці платника податків .
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Статтею 36 ПК України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Підставами для припинення податкового обов`язку є його виконання, скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (стаття 37 ПК України).
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися (стаття 31 ПК України).
Відповідно до статті 32 ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки, розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку.
За вимогами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У період з 07.04.2016 по 05.04.2021 ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснювалось відповідно до Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, (далі Порядок 422).
Згідно пункту 1 частини першої розділу 2 цього Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.