Постанова
Іменем України
21 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 661/107/19
провадження № 61-18549св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Яремка В. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державне підприємство "Сетам", Новокаховський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Альфа-Банк", ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Надія України", Кредитна спілка "Херсонський кредит", Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Бойко В`ячеслав Володимирович, на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 04 листопада 2019 року у складі судді Бойко М. Є. та постанову Херсонського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Базіль Л. В., Приходько Л. А., Семиженка Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - Новокаховський МВ ДВС), ОСОБА_2, Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Надія України" (далі - ТОВ "ФК Надія України"), Кредитна спілка "Херсонський кредит" (далі - КС "Херсонський кредит"), Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), про визнання прилюдних торгів, їх результатів та акта про їх проведення недійсними.
На обґрунтування позову посилалася на таке.
13 грудня 2006 року між нею та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБ "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", укладений договір іпотеки, предметом якого була належна позивачці на праві власності квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
23 листопада 2015 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції (далі - ВДВС Новокаховського МУЮ) на підставі виконавчого листа № 755/7609/15-ц, виданого Дніпровським районним судом міста Києва від 02 червня 2015 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 384 976,24 грн, відкрив виконавче провадження.
У листопаді 2018 року їй стало відомо, що належна їй квартира була реалізована як предмет іпотеки згідно з актом про реалізацію предмета іпотеки від 23 жовтня 2018 року.
Прилюдні торги з реалізації спірної квартири проведені з порушенням чинного законодавства, оскільки у постанові про опис та арешт майна боржника від 06 лютого 2018 року відсутня інформація про загальну площу квартири, кількість кімнат (приміщень), їхню площу та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, про підсобні приміщення та споруди, що надалі вплинуло на формування ціни продажу.
Суб`єкт оціночної діяльності - приватний підприємець ОСОБА_4 при визначенні ціни квартири безпосередньо об`єкт оцінки не оглядав, використав порівняльний підхід, внаслідок чого визначена ним ціна квартири не відповідала дійсній вартості та була продана за заниженою ціною.
Прилюдні торги відбулися без публікації інформації про проведення таких торгів у друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки.
З урахуванням наведеного просила визнати недійсними результати електронних торгів, оформлені протоколом проведення електронних торгів від 01 жовтня 2018 року № 360306, з реалізації нерухомого майна, що належало ОСОБА_1, а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_2 ; визнати недійсним акт про проведення електронних торгів, затверджений 23 жовтня 2018 року начальником Новокаховського МВ ДВС.
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 04 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що державний виконавець та ДП "Сетам" як організатор прилюдних торгів належним чином виконали вимоги Закону України "Про іпотеку" та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок), електронні торги з реалізації іпотечного майна проведені у визначений законом строк, на підставі дійсної оцінки про вартість майна та з розміщенням достовірної інформації про об`єкт продажу. Позивачка не довела наявність порушень з боку відповідачів, які б вплинули на результати електронних торгів та порушення її прав та законних інтересів, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 04 листопада 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову з підстав недоведеності позивачкою факту порушення її прав чи інтересів. Посилання позивачки на те, що її не було повідомлено про результати оцінки майна, не свідчить про порушення процедури проведення електронних торгів, а вказують на незгоду позивача з діями державного виконавця перед передачею майна на реалізацію, які мають самостійну процедуру оскарження та не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Позивачка не надала жодних належних та допустимих доказів щодо порушення процедури проведення електронних торгів, які могли б бути підставою для визнання торгів недійсними.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У грудні 2021 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Бойко В. В., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, надалі уточненою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що наслідком незаконних дій державного виконавця є проведення електронних торгів з реалізації майна за ціною, яка є значно нижчою дійсної ринкової вартості спірного майна на час проведення торгів, що є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) - відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
У березні 2021 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ДП "Сетам" просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
У березні 2021 року надійшов відзив Новокаховського МВ ДВС на касаційну скаргу, який суд не бере до уваги, оскільки відповідно до частини четвертої статті 395 ЦПК УкраїниНовокаховський МВ ДВС не надав доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
У квітні 2021 року надійшов відзив АТ КБ "ПриватБанк", який суд залишає без розгляду, оскільки у порушення частини першої статті 395 ЦПК України відзив поданий з пропуском строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
У липні 2021 року надійшли письмові пояснення на касаційну скаргу від АТ "Альфа-Банк".
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 рокувідкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Бойко В. В., на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2021 року до участі у цій справі залучено правонаступника АТ "Укрсоцбанк" - АТ "Альфа-Банк".
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року справу призначено до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року справу передано на розгляд Обʼєднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 травня 2022 року справу повернуто на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2022 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 403 ЦПК України та підпункту 7 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 17 серпня 2022 року справу повернуто на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Суди встановили, що на виконанні у Новокаховському МВ ДВС перебувало зведене виконавче провадження № 47718291 щодо примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь юридичних та фізичних осіб, зокрема, за виконавчим листом № 755/7609/15-ц, виданим 02 червня 2015 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості у розмірі 384 967,24 грн.
23 листопада 2015 року державний виконавець ВДВС Новокаховського МУЮ виніс постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 755/7609/15-ц, виданим 02 червня 2015 року Дніпровським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості у розмірі 384 967,24 грн. У постанові зазначено про можливість самостійно виконати рішення до 29 листопада 2015 року (а. с. 21).
Добровільно ОСОБА_1 рішення суду не виконала, тому державний виконавець 06 лютого 2018 року виніс постанову про опис та арешт майна боржника та наклав арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, а саме на трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 ть (а. с.153)
Постановою державного виконавця Новокаховського МВ ДВС від 08 лютого 2018 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання приватного підприємця ОСОБА_7 (а. с. 151). Копію постанови направлено рекомендованим листом боржнику за номером поштового відправлення 7490000564365, який було повернуто з відміткою "вийшов термін зберігання" (а. с. 149).
Відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 07 серпня 2018 року, вартість квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, станом на 06 січня 2018 року становить 438 508 грн (а. с. 148).
Інформацію про результати визначення оцінки майна направлено 13 вересня 2018 року сторонам виконавчого провадження, яку боржник ОСОБА_1 отримала 15 вересня 2018 року (а. с. 213-215).
Згідно з роздруківки із сайту Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень копія зазначеного висновку була вручена особисто 15 вересня 2018 року (а. с. 213)
Після передачі 28 серпня 2018 року до Херсонської філії ДП "Сетам" матеріалів виконавчого провадження для проведення реалізації майна боржника торги були призначені на 01 жовтня 2018 року о 9:00 год за початковою ціною продажу майна - 438 508,00 грн, відповідно до протоколу про проведені електроні торги від 01 жовтня 2018 року № 360306 переможцем торгів стала ОСОБА_2
15 листопада 2018 року приватний нотаріус Іваніщенко С. І. видала свідоцтво про придбання майна з електронних торгів, яким посвідчено, що трикімнатна квартира АДРЕСА_2, належить на праві власності ОСОБА_2 (а. с. 102).
Норми права, які регулюють спірні правовідносини
Згідно зі статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.