ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 816/329/17
адміністративне провадження № К/9901/41163/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Бившевої Л.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2017 (суддя Канигіна Т. С.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 (головуючий суддя Рєзнікова С. С., судді: Старостін В. В., Бегунц А. О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ``Магнолія Ресурс`` до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ``Магнолія Ресурс`` (надалі - позивач, ТОВ``Магнолія Ресурс``, товариство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач, ДПІ), в якому просило:
- визнати протиправними дії ДПІ щодо відмови у прийнятті податкової звітності ТОВ``Магнолія Ресурс``, поданої засобами електронного зв`язку;
- визнати такими, що прийняті органом ДФС (ДПІ) в строки, визначені нормами діючого законодавства, відповідно до вимог договору про визнання електронних документів №151220161 від 15.12.2016, податкові накладні №10 від 01.02.2017, №11 від 02.02.2017, №13 від 06.02.2017, №19 від 07.02.2017, №22 від 08.02.2017, №23 від 09.02.2017, №24 від 10.02.2017, №27 від 13.02.2017, №28 від 14.02.2017, №29 від 14.02.2017, №30 від 14.02.2017, №34 від 20.02.2017, №70 від 20.02.2017 та податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік;
- зобов`язати ДПІ приймати в подальшому податкову звітність від ТОВ``Магнолія Ресурс`` засобами електронного зв`язку відповідно до вимог договору про визнання електронних документів №151220161 від 15.12.2016.
На обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що відповідач безпідставно не прийняв податкові накладні, надіслані в електронному вигляді для проведення реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Також, на думку позивача, відповідач безпідставно відмовив ТОВ``Магнолія Ресурс`` у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік. Позивач зазначив, що на момент подання податкової звітності засобами електронного зв`язку з використанням електронної системи підготовки і подання податкової звітності, діяв договір про визнання електронної звітності, а сертифікати ключа були чинними, тому у відповідача не було підстав для відмови у прийнятті названих документів. Крім того, орган ДФС відмовив ТОВ``Магнолія Ресурс`` у прийнятті документів, не зазначивши дійсну причину такої відмови.
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 21.03.2017 адміністративний позов задовольнив частково. Суд визнав протиправними дії ДПІ щодо неприйняття податкових накладних: №10 від 01.02.2017 на суму 2ʼ 000ʼ 000,00 грн, яка подана для реєстрації 28.02.2017, №11 від 02.02.2017 на суму 1ʼ 000ʼ 000,00 грн, яка подана для реєстрації 28.02.2017, №13 від 06.02.2017 на суму 911ʼ 697,32 грн, яка подана для реєстрації 25.02.2017, №19 від 07.02.2017 на суму 2ʼ 600ʼ 000,00 грн, яка подана для реєстрації 28.02.2017, №22 від 08.02.2017 на суму 1ʼ 377ʼ 720,00 грн, яка подана для реєстрації 28.02.2017, №23 від 09.02.2017 на суму 650ʼ 000,00 грн, яка подана для реєстрації 28.02.2017, №24 від 10.02.2017 на суму 589ʼ 200,00 грн, яка подана для реєстрації 28.02.2017, №27 від 13.02.2017 на суму 436ʼ 747,42 грн, яка подана для реєстрації 24.02.2017, №28 від 14.02.2017 на суму 2ʼ 689ʼ 920,00 грн, яка подана для реєстрації 25.02.2017, №29 від 14.02.2017 на суму 436ʼ 747,42 грн, яка подана для реєстрації 25.02.2017, №30 від 14.02.2017 на суму 600ʼ 000,00 грн, яка подана для реєстрації 28.02.2017, №34 від 20.02.2017 на суму 1ʼ 050ʼ 000,00 грн, яка подана для реєстрації 28.02.2017, №70 від 20.02.2017 на суму 873ʼ 494,83 грн, яка подана для реєстрації 02.03.2017; податкової декларації ТОВ``Магнолія Ресурс`` з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, яка отримана податковим органом 26.02.2017. Зазначені податкові накладні суд визнав такими, що прийняті та зареєстровані датою операційного дня їх фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову декларацію - датою отримання її податковим органом, тобто 26.02.2017. В іншій частині позовних вимог суд відмовив.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів наявності визначених пунктом 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, підстав для відмови у реєстрації вище зазначених податкових накладних в ЄРПН. Також, відповідачем не надано доказів того, що податкові накладні містять помилки під час їх заповнення або ж доказів розірвання договору про визнання електронної звітності №151220161 від 15.12.2016. Відмова в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача приймати у подальшому податкову звітність від ТОВ``Магнолія Ресурс`` засобами електронного зв`язку відповідно до вимог договору про визнання електронних документів №151220161 від 15.12.2016, мотивована висновком суду про те, що така вимога є передчасною з огляду на відсутність підстав вважати, що відповідач не прийматиме у подальшому податкову звітність від ТОВ``Магнолія Ресурс``.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 11.05.2017 постанову суду першої інстанції скасував в частині задоволення адміністративного позову ТОВ``Магнолія Ресурс`` про визнання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік такою, що прийнята у день фактичного отримання її податковим органом, тобто 26.02.2017, та в цій частині прийняв нове судове рішення про відмову в позові з підстав відсутності спору (суд встановив, що податкова декларація за 2016 рік, надіслана платником податку поштою, була зареєстрована контролюючим органом згідно з пунктами 49.8, 49.9 статті 49 Податкового Кодексу (ПК) України). В іншій частині постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишив без змін, погодившись з її мотивами.
ДПІ подала до Вищого адміністративного суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення у цій справі, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відподач посилався на те, що позивач на вимогу контролюючого органу не надав документів підтверджуючих реальність господарських операцій з придбання та поставки товарів, що є свідченням оформлення податкових накладних без здійснення фактичних операцій, у зв`язку з чим у реєстрації податкових накладних було відмовлено правомірно.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06.09.2017 відкрив касаційне провадження у цій справі.
У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти доводів касаційної скарги, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актівʼʼ, яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ʼʼПерехідні положенняʼʼ КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу II цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.
Верховний Суд, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень на касаційну скаргу позивача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ``Магнолія Ресурс``, яке перебуває на обліку платників податку у ДПІ, 15.12.2016 уклало договір про визнання електронних документів №151220161 із вказаним контролюючим органом. Предметом вказаного договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу.
Складені за наслідками операцій з постачання товарів податкові накладні №10 від 01.02.2017, №11 від 02.02.2017, №13 від 06.02.2017, №19 від 07.02.2017, №22 від 08.02.2017, №23 від 09.02.2017, №24 від 10.02.2017, №27 від 13.02.2017, №28 від 14.02.2017, №29 від 14.02.2017, №30 від 14.02.2017, №34 від 20.02.2017, №70 від 20.02.2017 були подані позивачем в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку до органу ДФС для їх реєстрації в ЄРПН. Однак, доставлені до центрального рівня ДПС України впродовж операційного дня податкові накладні не були прийняті для реєстрації. Як підтверджено квитанціями №1, податкові накладні не були прийняті з підстав виявлення помилки: ``Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: - ЄДРПОУ: ``40947449``. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронної звітності``. Стосовно податкової накладної від 07.02.2017 №19 помилкою зазначено факт реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН з такими ж реквізитами.
Оцінюючи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у цій справі, Колегія суддів виходить з такого.
Реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України, є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності.