Постанова
Іменем України
07 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 521/11736/19
провадження № 61-7680св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Пророка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 26 березня 2020 року у складі судді Гуревського В. К. та постанову Одеського апеляційного суду від 22 березня 2021 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Гірняк Л. А., Цюри Т. В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого Олексія Сергійовича, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О. С. (далі - приватний нотаріус КМНО Малий О. С.) про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Позов обґрунтований тим, що відповідно до інформаційного витягу з Державного реєстру речових прав позивач є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з постановою від 13 квітня 2016 року державним виконавцем Малиновського ВДВС ОМУЮ було накладено арешт на вищевказану квартиру на підставі виконавчого листа, згідно якого звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1, вважаючи дії державного виконавця незаконними, звернулася до суду зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця, яка Малиновським районним судом м. Одеси 12 листопада 2018 року була задоволена.
Вказана ухвала суду не оскаржувалася та набрала чинності 28 листопада 2018 року.
Однак, 01 липня 2019 року невідомі особи вчинили напад на її квартиру, де на той момент знаходилась вона та її малолітній син. З цього приводу було подано заяву до правоохоронних органів (ЖЕО 18679 від 01 липня 2019 року, однак ніяких дій співробітниками поліції, які б захищали права та інтереси ОСОБА_1 та її сина здійснено не було.
ОСОБА_1 та її син не мають можливості володіти, користуватися і розпоряджатися майном, яке їм належить.
При отримані 02 липня 2019 року виписки з Державного реєстру на об`єкт нерухомості було встановлено, що 17 квітня 2019 року приватний нотаріус КМНО Малий О. С. прийняв рішення про перереєстрацію права власності на невідому особу - рішення про державну прав та їх обтяжень, індексний номер 46605383 від 23 квітня 2019 року.
Вважає рішення приватного нотаріуса протиправним, оскільки приватний нотаріус проігнорував факт того, що в Єдиному реєстрі заборон був наявний реєстраційний запис про заборону відчуження майна.
Позивач просила суд визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса КМНО Малого О. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46605383 від 23 квітня 2019 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2019 року до участі у справі в якості співвідповідача був залучений ОСОБА_2 .
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 26 березня 2020 року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 22 березня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення позову, які застосовані ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 04 липня 2019 року, знято арешт, який накладений на квартиру АДРЕСА_1, знято заборону будь-яким особом здійснювати будь-які дії по виселенню ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1, знято заборону будь-яким особам здійснювати будь-які дії по забороні володіння і користування ОСОБА_1 квартирою.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що порушень в діях приватного нотаріуса КМНО Малого О. С. не вбачається, також позивач не оскаржив підстави виникнення права власності на квартиру у ТОВ "Юридична група "Пріоритет" (свідоцтво про придбання майна з електронних торгів, що не відбулися, яке видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Міглазовою Ю. О. від 26 грудня 2017 року за реєстровим № 8988) та підстави виникнення права власності на квартиру у ОСОБА_2 (договір купівлі-продажу від 17 квітня 2019 року).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі та витребувано її з Малиновського районного суду м. Одеси.
16 серпня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
На підставі ухвали Верховного Суду від 22 серпня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 02 вересня 2022 року визначено наступний склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Мартєв С. Ю., Петров Є. В., Пророк В. В., Стрільчук В. А.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 686/25616/13-ц та від 10 липня 2019 року у справі № 822/1154/16.
В касаційній скарзі зазначається, що суди попередніх інстанцій не врахували, що документи про реєстрацію права власності були подані до неналежного суб`єкта держреєстрації. Державна реєстрація права власності повинна була бути проведена реєстратором в м. Одесі за місцезнаходженням нерухомого майна.
Суди не надали оцінки тому факту, що державним реєстратором була проведена реєстрація права при наявності підстави для відмови в державній реєстрації прав, а саме зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно, які мали місце на час реєстрації речових прав 17 квітня 2019 року.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що в листопаді 2017 року представник ОСОБА_1, ОСОБА_3 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із скаргою на дії (бездіяльність) головного державного виконавця Першого Малиновського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Заліпаєва Ю. В.
12 листопада 2018 року Малиновським районним судом м. Одеса у справі № 521/18923/18 була постановлена ухвала, якою скарга ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Першого Малиновського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Заліпаєва Ю. В. задоволена.
Визнано протиправною бездіяльність головного державного виконавця Малиновського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Заліпаєва Ю. В. щодо відмови в знятті з реалізації об`єкта іпотеки (застави) - квартири АДРЕСА_1 в рамках виконавчого провадження № ВП 44004937.
Зобов`язано головного державного виконавця Першого Малиновського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Заліпаєва Ю. В. в рамках виконавчого провадження № ВП 44004937 відповідно до пункту 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" повернути виконавчий лист стягувачу, про що винести відповідну постанову.
Заборонено головному державному виконавцю Першого Малиновського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Заліпаєву Ю. В. реалізацію, передачу у володіння об`єкт іпотеки (застави) - квартиру АДРЕСА_1 в рамках виконавчого провадження № ВП 44004937.
Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Першого Малиновського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Заліпаєва Ю. В. від 22 грудня 2017 року ВП № 44004937 про передачу майна стягувачу ТОВ "Юридична група "Пріоритет" за рахунок погашення боргу.
Визнано протиправним та скасовано акт головного державного виконавця Першого Малиновського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Заліпаєва Ю. В. від 22 грудня 2017 року ВП № 44004937 про реалізацію предмета іпотеки стягувачу ТОВ "Юридична група "Пріоритет".
Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Першого Малиновського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Заліпаєва Ю. В. від 29 листопада 2017 року ВП № 44004937 про зупинення виконавчого провадження.
Визнано незаконними дії головного державного виконавця Першого Малиновського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Заліпаєва Ю. В. в рамках виконавчого провадження ВП № 44004937 по невиконанню частини сьомої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження".
Знято арешт на все майно ОСОБА_1 та заборону на його відчуження, який накладений постановою головного державного виконавця Першого Малиновського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Заліпаєва Ю. В.
Постановою Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2018 року скасована та прийнята нова постанова.
Скарга ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Головного державного виконавця Першого Малиновського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Заліпаєва Ю. В. про визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, заборони вчиняти певні дії та скасування актів та постанови державного виконавця залишена без задоволення.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що на примусовому виконанні у відділі ДВС перебувало виконавче провадження в АСВП № 44004937 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Малиновським районним судом м. Одеси 16 червня 2014 року у справі № 521/12708/13-ц, в якому вирішено в рахунок погашення заборгованості ТОВ НВП "Винпродукт" перед ПАТ "УКРІНБАНК" у сумі 1 514 117,77 грн звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру загальною площею 133,1 кв. м, житловою площею 88,5 кв. м, яка складається з 4-х кімнат та підсобних приміщень (1 - коридор, 2 - санвузол, 3, 4, 5, 6 - житлові кімнати, 7 - кухня), яка належить ОСОБА_1 і розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Боржником за виконавчим документом визначено ОСОБА_1, стягувачем - ПАТ "УКРІНБАНК".
14 серпня 2015 року державним виконавцем описано та арештовано квартиру, про що складено відповідний акт.
Відповідно до статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", статті 41 Закону України "Про іпотеку" 30 червня 2017 року передано на реалізацію предмет іпотеки - чотирикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що примусово реалізовувалась ДП "СЕТАМ" згідно Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.
Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 28 серпня 2017 року № 280955, лот № 22946, торги не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. Стартова ціна продажу майна складала 1 894 237,00 грн.
Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 09 жовтня 2017 року № 289420, лот № 238135, торги не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. Стартова ціна продажу майна складала 1 515 389,60 грн.
Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 10 листопада 2017 року № 296101, лот № 243454, торги не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. Стартова ціна продажу майна складала 1 325 965,90 грн.
20 жовтня 2017 року (в період між торгами) між ПАТ "УКРІНБАНК" та ТОВ "Юридична група "Пріоритет" укладено договір № 20/10/2017 про відступлення права вимоги за кредитною угодою № 3 від 30 березня 2011 року, укладеною між ПАТ "УКРІНБАНК" та ТОВ НВП "Винпродукт".
29 листопада 2017 року на адресу відділу ДВС надійшла заява стягувача від 17 листопада 2017 року про зупинення вчинення виконавчих дій у зв`язку із зверненням заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", на підставі чого того ж дня прийнято рішення про зупинення вчинення виконавчих дій.
11 грудня 2017 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси, що набрала чинності 18 грудня 2017 року, замінено сторону стягувача за рішенням Апеляційного суду Одеської області від 19 лютого 2014 року в цивільній справі за позовом ПАТ "УКРІНБАНК" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, з ПАТ "УКРІНБАНК" на ТОВ "Юридична група "Пріоритет".
21 грудня 2017 року на адресу відділу надійшла заява стягувача про передачу нереалізованого іпотечного майна боржника стягувачу у рахунок погашення боргу.
Відповідно до постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 22 грудня 2017 року передано стягувачу ТОВ "Юридична група "Пріоритет", в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом Малиновського районного суду м. Одеси від 16 червня 2014 року № 521/12708/13-ц, квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, за ціною третіх електронних торгів, що складає 1 325 965,90 грн.
Також суд установив, що ОСОБА_2 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1, відповідно до договору купівлі-продажу від 17 квітня 2019 року між ТОВ "Юридична Група "Пріоритет" та ОСОБА_2, про що здійснено відповідний запис у реєстрі речових прав та їх обтяжень від 17 квітня 2019 року № 31307295. Договір посвідчений приватним нотаріусом КМНО Малим О. С., зареєстрованй в реєстрі за № 528.
У пункті 2 договору зазначено, що квартира, що відчужується належить продавцю (ТОВ "Юридична Група "Пріоритет") на підставі свідоцтва про придбання майна з електронних торгів, що не відбулися, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Міглазовою Ю. О. 26 грудня 2017 року за реєстровим № 8988.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.