ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 826/6378/17
адміністративне провадження № К/9901/11520/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.
розглянув як суд касаційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу №826/6378/17
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання нечинним наказу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року, ухвалене у складі: головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Огурцова О.П., і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року, ухвалену у складі: головуючого судді Шурка О.І., суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до МВС України (далі - МВС України, відповідач) з вимогами визнати нечинним з моменту прийняття наказ відповідача від 29.11.2016 №1256 "Про організацію доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.01.2017 за №22/29890, та затверджений цим наказом Порядок доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС України (далі - Порядок), як такі, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що затверджена оскаржуваним наказом форма бланка довідки, згідно з якою надається інформація про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, не відповідає нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, адже передбачає надання інформації в обсязі, що не відповідає меті вказаної довідки.
Так, указаний наказ і затверджений ним Порядок не передбачає можливості отримання довідки особою, яка має статус обвинуваченого чи підсудного, виключно про наявність чи відсутність в неї судимості.
Зазначені особливості, на думку позивача, порушують його права, гарантовані Законами України "Про захист персональних даних", "Про інформацію" та суперечать закріпленим у них принципам, відповідно до яких склад і зміст персональних даних мають бути відповідними, адекватними та не надмірними стосовно визначеної мети їх обробки (використання).
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
З метою вдосконалення порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС України та організації надання фізичним особам відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, оскаржуваним наказом МВС України від 29.11.2016 №1256 "Про організацію доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС України" (далі - Наказ №1256) затверджено:
1) Порядок доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС України;
2) Форму бланка довідки для надання фізичним особам відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України;
3) Технічний опис бланка довідки для надання фізичним особам відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.
16 травня 2017 року позивач звернуся до відповідача із запитом на отримання довідки про відсутність (наявність) непогашеної чи незнятої судимості за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у вигляді позбавлення волі. Метою отримання запиту вказано: "Для подання кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури".
У зазначеному запиті ОСОБА_1 просив указати інформацію виключно про наявність або відсутність у нього непогашеної чи незнятої судимості за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у вигляді позбавлення волі. Також позивач вимагав не надавати інформацію про наявність щодо нього будь-яких кримінальних проваджень (пред`явлених підозр) або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством.
Розглянувши вказаний запит, Департамент інформаційних технологій МВС України листом від 24.05.2017 №16/4-1330 повідомив позивача, що законодавством не передбачено надання інформації частково або усічено, так як це вигідно особі за певних обставин. У зв`язку із цим позивачу запропоновано подати запит встановленого зразка.
Уважаючи, що Наказ №1256 не відповідає нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що довідка, передбачена пунктом 2 Порядку, це документ, який містить відомості з персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС України, та який залежно від обсягу запитуваної особою інформації може містити відомості про: відсутність (наявність) судимості; притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України.
Посилаючись на вказане визначення та враховуючи обсяг інформації, що зазначається в довідці, суди попередніх інстанцій вважали, що для цілей Порядку надання фізичній особі відомостей про неї не обмежується лише інформацією про відсутність (наявність) судимості у особи, але й передбачає надання іншої інформації, у т.ч. щодо притягнення до кримінальної відповідальності, наявності чи відсутності обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України.
Суди попередніх інстанцій також зазначили, що вимога позивача обмежити обсяг інформації, яка надається на відповідний запит, є необґрунтованою, адже надання вибіркової інформації на розсуд запитувача може призвести до порушення прав інших суб`єктів, яким така інформація надається.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове - про відмову в позові - проте з інших мотивів та з відшкодуванням судових витрат.
На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що висновки судів попередніх інстанцій про неможливість зазначення в довідці, яка передбачена Порядком, відомостей виключно в частині наявності чи відсутності судимості, суперечать базовому принципу розповсюдження персональних даних, відповідно до якого склад і зміст персональних даних має бути адекватним стосовно визначеної мети їх обробки (використання).
Позивач доводить, що він мав намір отримати довідку для допуску до кваліфікаційного іспиту на право зайняття адвокатською діяльністю. При цьому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокатом не може бути особа, яка має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також нетяжкого злочину, за який призначено покарання у виді позбавлення волі.
Таким чином, позивач зазначає, що надання в довідці інформації про порушення стосовно нього кримінальної справи чи застосування обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, є надмірним і не відповідає меті отримання довідки.
Позивач також зазначає, що наказом МВС України від 22 червня 2018 року №524, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 липня 2018 року за №800/32252, затверджені зміни до Порядку.
Цими змінами дефініцію поняття "довідка" викладено у новій редакції, відповідно до якої довідка - це документ, який містить відомості з персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС України та який, залежно від обсягу запитуваної особою інформації, може містити відомості про: 1) відсутність (наявність) судимості; 2) притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.
Позивач стверджує, що з внесенням цих змін порушення, які стали підставою звернення до суду, відпали, адже Порядок з вказаними змінами дозволяє одержувати інформацію виключно в частині відсутності (наявності) судимості.
З урахуванням викладеного позивач уважає, що існують підстави для відмови в позові. Проте з урахуванням того, що відповідач фактично визнав позов і самостійно усунув порушення, є підстави для покладення на нього судових витрат відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України як на особу, внаслідок неправильних дій якої виник спір.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішень немає.
Касаційна скарга надійшла до Суду до 23.04.2019. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу було передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Стрелець Т.Г., суддів Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.
Ухвалою Суду від 24 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівник секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т.Г., призначено повторний автоматизований розподіл справи №826/6378/17.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу касаційну скаргу було передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Кашпур О.В., Уханенка С.А.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Водночас 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим
З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
Діяльність з обробки персональних даних врегульована Законом України "Про захист персональних" від 01 червня 2010 року №2297-VI (далі - Закон №2297-VI).