ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2022 року
м. Київ
справа №320/5667/18
адміністративне провадження № К/9901/1332/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 (суддя Лапій С.М.) та на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 (колегія суддів у складі суддів Лічевецького І.О., Кобаля М.І., Мельничука В.П.)
у справі № 320/5667/18
за позовом ОСОБА_1
до Бучанської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішень.
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бучанської міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування рішення від 28.01.2016 № 151/5-6-VII "Про зміну цільового призначення земельної ділянки приватної власності по АДРЕСА_1 " та рішення № 151/5-6-VII "Про зміну цільового призначення земельної ділянки приватної власності по АДРЕСА_1 ".
2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. 09.01.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на зазначені судові рішення.
4. Ухвалою від 15.01.2020 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі.
5. Позивач клопотав про розгляд справи за його участі, однак своєю ухвалою від 30.06.2022 Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.
6. Також позивач просив про зупинення виконання оскаржуваних рішень, однак ухвалою від 15.01.2020 Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,4845 га (кадастровий номер 3210800000:01:128:0180) по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 4,1907 га (кадастровий номер 3210800000:01:128:0181) по АДРЕСА_2 .
8. Відповідно до Свідоцтв про право власності cерії НОМЕР_2 від 25.07.2015 та cерії НОМЕР_3 від 25.07.2015 ці земельні ділянки були призначені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
9. У листопаді 2015 року позивач ініціював зміну цільового призначення земельних ділянок. За заявами ОСОБА_1 ТОВ "Земельна Українська Компанія" розробило два проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється з будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
10. Зазначені проекти землеустрою були надані на погодження до відділу Держгеокадастру у м. Бучі Київської області Головного управління Держгеокадастру у Київській області та відділу містобудування та архітектури Бучанської міської ради.
11. Висновками №01-8/3-16 від 20.01.2016 та №01-8/2-16 від 20.01.201 відділ Держгеокадастру у м. Бучі Київської області Головного управління Держгеокадастру у Київській області погодив проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1, цільове призначення яких змінюється з будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
12. Водночас, відділ Держгеокадастру у м. Бучі Київської області Головного управління Держгеокадастру у Київській області у цих висновках звернув увагу, що щодо земельних ділянок діють обмеження у використанні - охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта транспорту та охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи.
13. Також відділ Держгеокадастру у м. Бучі Київської області Головного управління Держгеокадастру у Київській області надав висновки про обмеження (обтяження) на використання земельної ділянки № 03-18/2-16 від 19.01.2016 та № 03-18/3-16 від 19.01.2016, за змістом яких на земельній ділянці площею 3, 4845 га діють обмеження у використанні площею 0, 0214 га - охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта транспорту, а на земельній ділянці площею 4,1907 га діють обмеження у використанні площею 4,1907 га - охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта транспорту та площею 0,7452 га - охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи.
14. Так само і відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Бучанської міської ради висновками № 321 від 25.12.2015 та № 322 від 25.12.2015 погодив позивачеві проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, однак надав висновки про наявні обмеження (обтяження) на використання земельних ділянок № 329 від 25.12.2015 та № 330 від 25.12.2015, відповідно до яких на використання земельних ділянок існують такі обмеження (обтяження): код 01.01.08 - охоронна зона навколо інженерних комунікацій; код 01.06.10 - заборона на провадження окремих видів діяльності; код 01.06.23 - інші обмеження.
15. Рішенням Бучанської міської ради №151/5-6-VII від 28.01.2016 "Про зміну цільового призначення земельної ділянки приватної власності по АДРЕСА_1" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється з будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку та змінено цільове призначення земельної ділянки площею 3,4845 га (кадастровий номер 3210800000:01:128:0180).
16. 28.01.2016 Бучанська міська рада прийняла рішення №151/6-6-VII від 28.01.2016 "Про зміну цільового призначення земельної ділянки приватної власності по АДРЕСА_2". Цим рішенням затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється з будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку та змінено цільове призначення земельної ділянки площею 4,1907 га (кадастровий номер 3210800000:01:128:0181).
17. 12.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до Бучанської міської ради із заявою про надання йому містобудівних умов та обмежень на проектування багатоквартирної житлової забудови по АДРЕСА_3 .
18. 19.06.2018 Бучанська міська рада прийняла рішення №341 "Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва". Це рішення вмотивовано невідповідністю наданого містобудівного розрахунку вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: Генеральному плану м. Буча (земельні ділянки розташовані в зоні пролягання магістрального газопроводу); Плану зонування м. Буча (земельні ділянки розташовані в зоні, яка формується в межах територій на яких передбачається організація санітарно-захисних зон); Детальному плану території житлового кварталу (забудова даних територій не передбачена).
19. Згодом позивач 26.07.2018 звернувся до Бучанського міського голови із заявою про скасування рішень Бучанської міської ради від 28.01.2016 № 151/5-6-VІІ та №151/6-6-VІІ.
20. Рішенням Бучанської міської ради від 06.09.2018 № 2358-44-VІІ відмовлено позивачу у задоволенні звернення щодо скасування рішень Бучанської міської ради від 28.01.2016 № 151/5-6-VІІ та № 151/6-6-VІІ.
21. Позивач, не погоджуючись з рішеннями Бучанської міської ради від 28.01.2016 № 151/5-6-VІІ та № 151/6-6-VІІ, звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
22. Позивач вважає, що оскаржувані рішення прийнято з порушенням законодавства, оскільки зміна цільового призначення земельних ділянок не відповідала Генеральному плану міста Буча Київської області, плану зонування території м. Буча, детальному плану території та нормам ДБН.
Про протиправність оскаржуваних рішень йому стало відомо після того, як він отримав відмову на свою заяву від 12.06.2018 щодо надання містобудівних умов та обмежень для будівництва багатоквартирних житлових будинків на спірних земельних ділянках.
23. Відповідач проти позову заперечив. Вважає, що Бучанська міська рада діяла в межах та спосіб, передбачених законодавством.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
24. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що цільове призначення земельної ділянки приватної власності може бути змінене виключно за ініціативою її власника. Отримавши погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, орган місцевого самоврядування зобов`язаний у місячний строк затвердити цей проект.
Стаття 20 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) не передбачає підстав, за яких орган місцевого самоврядування може відмовити у затвердженні погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміні її цільового призначення. Підставою для визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування може бути порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель. Такий порядок відповідачем було дотримано.
Щодо порушення Генерального плану м. Буча, Плану зонування та Детального плану, а також відповідних норм ДБН та ДСТУ, то суди виходили з того, що ЗК України розрізняє процедуру погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження.
Так, відповідно до частини 6 статті 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Разом з тим, ані висновки відділу Держгеокадастру у м. Бучі Київської області Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ані висновки відділу містобудування та архітектури Бучанської міської ради про погодження проектів землеустрою не є предметом спору у цій справі.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
25. У касаційній скарзі позивач покликається на те, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.
26. На думку позивача, відповідач повинен був перевірити:
- чи можливе, після зміни цільового призначення, фактичне використання власником земельної ділянки в межах вимог, встановлених законом до використання земель такої категорії;
- чи не будуть порушені вимоги містобудівної документації та документації із землеустрою як під час зміни цільового призначення, так і під час використання власником земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється.
27. Позивач розраховував, що Бучанська міська рада не може змінити цільове призначення ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, якщо згодом така зміна не дасть йому можливості розпорядитися своєю земельною ділянкою саме за цим цільовим призначенням та видом користування.
28. Усвідомлюючи, що земельні ділянки позивача усією площею знаходяться в межах охоронної зони об`єкта магістрального газопроводу та в зоні зелених насаджень, що повністю виключає можливість будь-якого будівництва, відповідач прийняв рішення про зміну цільового призначення, а згодом відмовив у наданні містобудівних мов та обмежень з огляду на вказані підстави. Тим самим відповідач ухилився від виконання свого обов`язку по дотриманню законодавства та намагається отримати з цього вигоду у вигляді надходжень від позивача сум земельного податку за підвищеною ставкою. Як наслідок, позивачу визначено податкові зобов`язання по сплаті земельного податку в сумі 1208631 грн.
29. Змінюючи цільове призначення землі в порушення раніше затвердженого Генерального плану, орган місцевого самоврядування завдає шкоди власнику землі, оскільки таким рішенням не створюються наслідки у вигляді набуття права на забудову ділянки. Натомість, створюються наслідки у вигляді збільшення ставки земельного податку.
30. На думку позивача, рада мала б відмовити у зміні цільового призначення, посилаючись на Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закон України "Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів".
31. Орган місцевого самоврядування, виступаючи гарантом дотримання конституційних прав людини, має враховувати не лише ініціативу на зміну цільового призначення, а й вимоги закону. Тим більше, якщо порушення норм закону може завдати шкоди власнику майна.
32. Суди не взяли до уваги та не навели доводів на спростування тверджень позивача про неможливість зміни цільового призначення земельних ділянок в силу прямого припису закону.
33. Відзив від відповідача не надходив.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
34. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення.