Постанова
Іменем України
20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 175/4747/19
провадження № 61-8460св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, тимчасово виконувач обов`язків голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Товстенко Олена Валентинівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2020 року у складі судді Озерянської Ж. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 травня 2020 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (далі - Держенергоефективності), тимчасово виконувача обов`язків голови Держенергоефективності Товстенко О. В. про відшкодування моральної шкоди за порушення суб`єктами владних повноважень права на отримання інформації по суті звернення, права на виконання суспільної діяльності, екологічного права, права на захист ділової репутації, гарантії права на захист авторських та інших прав згідно із заявками на винаходи і корисні моделі.
Позов обґрунтований тим, що він є автором технології ІНФОРМАЦІЯ_2" (авторське свідоцтво № НОМЕР_1, патент № НОМЕР_2 ), економічна цінність якої перевищує вартість всіх існуючих видів палива, які вже згоріли в енергетичних агрегатах та завдають шкоди навколишньому середовищу, а видобування та використання відновлювального вторинного палива та окислювача " ІНФОРМАЦІЯ_1" здійснюється безпосередньо в енергетичній установці.
З 2006 року Держенергоефективності не вчиняє дії з впровадження у виробництво технології позивача, а продовжує використання продуктів згорання, які призводять до вирубки лісів, лісонасаджень, отруєнь людей, рослин, тварин, в той час коли впровадження у виробництво винаходу ОСОБА_1 буде забезпечувати досягнення низки цілей, таких як: запобігання забрудненню середовища, запобігання загибелі людей від отруєння чадним газом при використанні вугілля та дров, запобігання техногенним катастрофам, зниження ризиків аварій енергетичних підприємств, запобігання корупції в енергетичній галузі, забезпечення автономного, безпечного та екологічного виробництва енергії землі та інших.
Через протиправні дії Держенергоефективності ОСОБА_1 щоденно, протягом 13 років, відчуває несправедливість з боку державного органу влади, його мучать постійні головні болі, підвищується артеріальний тиск, він знаходиться у постійному стресі, оскільки його життю та здоров`ю загрожує небезпека від голоду та холоду.
Державний орган не вчиняє дій, спрямованих на охорону природи, шляхом реалізації технології ОСОБА_2 " ІНФОРМАЦІЯ_2" та порушує права позивача, встановлені, зокрема, статтею 50 Конституції України та Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Просив суд ухвалити рішення, яким відшкодувати моральну шкоду за рахунок держави за порушене право, а саме: за невиконання Держенергоефективностіповноважень щодо забезпечення ресурсозбереження та охорони природи шляхом реалізації технології ОСОБА_2 " ІНФОРМАЦІЯ_2" та порушення його прав, встановлених, зокрема, статтею 50 Конституції України та Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" у розмірі сто тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або 1 750 000,00 грн за кожний рік або в загальній сумі, що становить один мільйон триста тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або 22 750 000,00 грн; та за невиконання Товстенко О. В. повноважень щодо забезпечення ресурсозбереження та охорони природи шляхом реалізації технології ОСОБА_2 " ІНФОРМАЦІЯ_2" та порушення його прав, встановлених, зокрема, статтею 50 Конституції України та Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" у розмірі ста тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або 1 750 000,00 грн за кожний рік або в загальній сумі, що становить один мільйон триста тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або 22 750 000,00 грн.
Короткий зміст судових рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2020 року, яке залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 травня 2020 року, у позові відмовлено.
Відмовивши в позові ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували факт завдання йому майнової і моральної шкоди та їх обґрунтованого розміру, не довів протиправності поведінки органів державної влади та причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою і заподіяною шкодою, а доводи позивача про завдання йому шкоди є припущеннями та оціночними судженнями.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 посилається на те, що він є автором технології ІНФОРМАЦІЯ_2", яку відмовляється використовувати у своєї діяльності відповідач, чим завдає йому моральної шкоди. Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ця технологія існує і позивач є її автором.
Докази того, що з метою впровадження вказаної технології позивач звертався до відповідача та впровадження у використання його технології є прерогативою Держенергоефективності також відсутні.
ОСОБА_1 посилається на порушення його прав, гарантованих відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", проте позовні вимоги не довів.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що значна кількість доводів апеляційної скарги зводиться до пояснень суті технології ОСОБА_2 " ІНФОРМАЦІЯ_3".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2020 року ОСОБА_1 на електронну пошту Верховного Суду надіслав касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 травня 2020 року, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що Кабінет Міністрів України та Держенергоефективності не здійснили контроль за виконанням посадовими особами агентства повноважень, спрямованих на запровадження у виробництво технології ОСОБА_2 " ІНФОРМАЦІЯ_2", економічна цінність якої перевищує вартість існуючих видів палива.
Суд першої інстанції не ознайомив ОСОБА_1 із правами та обов`язками відповідно до статті 43 ЦПК України.
Суд безпідставно відмовив позивачу у задоволенні клопотання про витребування доказів, які звільняють відповідачів від запровадження у виробництво альтернативної сировини " ІНФОРМАЦІЯ_1 ©" для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії, від виконання повноважень щодо забезпечення права позивача брати участь в управлінні державними справами, права на підприємницьку діяльність та права на захист у підприємницькій діяльності.
ОСОБА_1 не отримав ухвали про процесуальні дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. Суд не з`ясував думку позивача щодо дати призначення справи до розгляду.
Суд першої інстанції розгляну справу із порушенням шестидесятиденного строку з дня відкриття провадження, рішення із вступною і резолютивною частиною підписано 17 березня 2020 року, а повний текст складено 03 квітня 2020 року, що є порушенням статті 259 ЦПК України.
ОСОБА_1 не повідомили належним чином про час та місце судового засідання, яке відбулося 17 березня 2020 року; суд прийняв рішення про права, свободи й інтереси осіб, які не були залучені до участі у справі - співавторів технології ОСОБА_2 " ІНФОРМАЦІЯ_2" та усіх громадян України, екологічні права яких порушені; суд не дослідив обґрунтованість наданих позивачем доказів; розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; встановив обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, на підставі недопустимих доказів, а саме, прийняв рішення на користь відповідачів на підставі недостовірної інформації щодо відсутності у справі доказів існування технології ОСОБА_2 " ІНФОРМАЦІЯ_2".
Доводи інших учасників справи
Відзив Держенергоефективності на касаційну скаргу мотивований тим, що в оспорюваному рішенні суду першої інстанції відсутні висновки щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; законодавством не передбачено доказування судом фактів, обставин, що стосуються встановлення істини при вирішенні спірного питання; суд не вирішував питання про залучення до участі третіх осіб без самостійних вимог й не вирішував питання про їх права та обов`язки; у матеріалах справи відсутні документи щодо законного представництва позивача ОСОБА_4 ; позивач не надав доказів завдання йому моральної шкоди відповідачем; в касаційній скарзі не наведено жодного доказу протиправної поведінки Держенергоефективності, яке не уповноважене самостійно запроваджувати у державі технологію "ІНФОРМАЦІЯ_2".
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У серпні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 обґрунтував позовні вимоги тим, що Держенергоефективності безпідставно відмовляється запроваджувати у виробництво технологію ОСОБА_2 " ІНФОРМАЦІЯ_2", економічна цінність якої, як він вважає, перевищує вартість існуючих видів палива, які вже згоріли в енергетичних агрегатах та ще можливо спалити на Землі; запровадження цієї технології спрямоване на запобігання забруднення навколишнього природного середовища від викидів шкідливих речовин і парникових газів при виробництві енергії та видобуванні, переробці, зберіганні транспортуванні та розподіленні традиційних видів палива, а також запобігання можливості загибелі людей в процесі видобування, переробки, зберігання, транспортування, розподілення, виробництва енергії та аварії транспортних засобів, так як видобування та використання відновлювального вторинного палива та окислювача - " ІНФОРМАЦІЯ_1 ©" здійснюється безпосередньо в енергетичній установці.
На думку позивача своїми діями відповідачі порушили його права, встановлені статтею 8 Закону України "Про енергозбереження", статтями 9 - 11 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", внаслідок чого бездіяльність відповідачів призвела до того, що його життю та здоров`ю загрожує небезпека від голоду та холоду, так як місячну норму газу без надання на 77 році життя пенсіонеру матеріальної допомоги з боку держави для утеплення будинку, заміни вікон, дверей, перепроектування та переобладнання опалювальної системи будинку, заміни котла та для запровадження технології ОСОБА_2 " ІНФОРМАЦІЯ_2", скорочено від 599,7 куб.м, згідно з повідомленням від 07 листопада 2017 року, до 291,24 куб.м, згідно з повідомленням від 12 грудня 2018 року розмір субсидії для оплати за газ скорочено від 4069,62 грн до 2170,51 грн, обов`язкова плата від 103,23 грн. збільшена до 319,27 грн, ціна на газ збільшена на 23 відсотки, а розмір пенсії на 6,30 грн., що становить 0,27 відсотків, при цьому в результаті травми та похилого віку у позивача відсутня можливість заробляти собі на життя.
Позивач стверджує, що відповідачі не вчиняють дії, спрямовані на розвиток економіки України шляхом запровадження у виробництво технології ОСОБА_2 " ІНФОРМАЦІЯ_2", а саме, не виконуються: Закони України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року", "Про охорону атмосферного повітря", "Про охорону навколишнього природного середовища", постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015 року" від 07 вересня 2011 року № 942, "Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища" від 08 червня 2016 року № 366, пункт 18,78 "Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року №1147 "Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів", бюджетна програма "Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища" КПКВ 2401500 на 2019 рік. Протиправні дії відповідачів впродовж 2007-2019 років завдали йому майнової та моральної шкоди, яка згідно зі статтею 56 Конституції України відшкодовується за рахунок держави.
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених у пункті 5 частини першої, пунктах 1, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України. Заявник посилається на те, що суд необґрунтовано відхилив його клопотання про витребування доказів, суди встановили обставини на підставі недопустимих доказів, його не ознайомлено належним чином про дату, час і місце судового засідання.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
На підставі вказаної норми права відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.
Відповідно до частини першої статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Підставою для застосування цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 1166 ЦК України є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 1173 ЦК України, є заподіяна шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між ними.
У конкретних правовідносинах суду необхідно встановити неправомірні дії органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, довести наявність цих умов має позивач.
У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17, провадження № 12-208гс18, вказано, що "застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування".
Загальні положення про відшкодування моральної шкоди закріплені в статтях 23, 1167 ЦК України.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Особа, право якої було порушене, має право на відшкодування витрат, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.