Постанова
Іменем України
17 травня 2022 року
м. Київ
справа № 428/195/20
провадження № 61-16025 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - управління охорони здоров`я Сєвєродонецької міської ради; треті особи: управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, комунальне некомерційне підприємство "Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня";
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 червня 2020 року у складі судді Бароніна Д. Б. та постанову Луганського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Назарової М. В., Авалян Н. М., Орлова І. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління охорони здоров`я Сєвєродонецької міської ради, третя особа -комунальне некомерційне підприємство "Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня" (далі - КНП "Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня"), про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що її чоловік ОСОБА_2 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Після його смерті вона отримує пенсію за віком по втраті годувальника в розмірі 50 % від заробітної плати свого чоловіка.
Вказувала, що 09 січня 2019 року вона звернулась до відповідача із заявою про перерахунок заробітної плати її померлого чоловіка для здійснення в подальшому перерахунку пенсії, на що отримала відповідь від 14 січня 2019 року № 58, в якій було зазначено, що на підставі архівної довідки від 27 листопада 2018 року № 179/1/16155 ОСОБА_2 був зроблений перерахунок заробітної плати, однак в цій довідці не була врахована робота в надурочний час, оскільки згідно листа Мінпраці України від 18 серпня 1997 року № 06-3427 робота в надурочний час оплачується на підставі виплатних документів того періоду (табеля обліку робочого часу, шляхових листів, довідки про відпрацьований час в зоні), довідки, видані в більш пізній час після виконання робіт, не можуть бути підставою для цієї оплати.
Після цього вона звернулась до Луганського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України та отримала відповідь від 17 квітня 2019 року, згідно якої архівна довідка вважається документом, який є підставою для подання до відповідних державних органів стосовно отримання пільг та інших соціальних виплат.
15 липня 2019 року вона повторно звернулась до відповідача із заявою про здійснення відповідного перерахунку та видачі довідки, у чому їй було відмовлено.
У зв`язку з тим, що нарахування заробітної плати її померлого чоловіка за період роботи в зоні відчуження проведено з порушенням законодавства, ОСОБА_1, уточнивши позовні вимоги, просила суд визнати неправомірними дії Управління охорони здоров`я Сєвєродонецької міської ради щодо видачі довідки без урахування надурочного часу роботи, доплати за роботу у вихідні та святкові дні, збереження середнього заробітку, преміальних виплат та одноразової винагороди; зобов`язати відповідача видати довідку по заробітній платі ОСОБА_2 за період роботи в зоні відчуження згідно законодавства, яке діяло у грудні 1986 року-січні 1987 року: за грудень 1986 року із урахуванням роботи в надурочний час в сумі 562,93 крб, роботи у святкові та вихідні дні в сумі 97,77 крб, а всього з урахуванням основного заробітку 998,45 крб, а також з урахуванням збереженого середнього заробітку в сумі 384,41 крб, преміальних виплат в сумі 371,53 крб та з виключенням з довідки плати за роботу в зоні ОК в сумі 22,22 крб; за січень 1987 року із урахуванням роботи в надурочний час в сумі 615,36 крб, роботи у святкові та вихідні дні в сумі 101,53 крб, а всього із урахуванням основного заробітку 1 086,11 крб, збереженого середнього заробітку в сумі 404,64 крб, преміальних виплат в сумі 400 крб, одноразової винагороди (допомоги) за шкоду здоров`ю в сумі 600 крб та з виключенням з довідки плати за роботу в зоні ОК в сумі 13,85 крб.
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 січня 2020 року до участі у справі третьою особою залучено Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано Управління охорони здоров`я Сєвєродонецької міської ради видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату ОСОБА_2 за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках із урахуванням наступних відомостей про роботу в зоні відчуження в грудні 1986 року та в січні 1987 року: грудень 1986 року - збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження 217,75 крб; доплата за роботу в зоні № 3 у надурочний час в розмірі 189,51 крб, у вихідні та святкові дні в розмірі 97,77 крб, а всього з урахуванням основного заробітку за роботу в зоні № 3 - 906,51 крб; січень 1987 року - збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження 240,68 крб; доплата за роботу в зоні № 3 у надурочний час в розмірі 209,22 крб, у вихідні та святкові дні в розмірі 101,53 крб, а всього з урахуванням основного заробітку за роботу в зоні № 3 - 987,65 крб.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи частково позов та зобов`язуючи Управління охорони здоров`я Сєвєродонецької міської ради видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату ОСОБА_2 за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках із урахуванням відомостей про роботу в зоні відчуження в грудні 1986 року та в січні 1987 року, зокрема, збереженого середнього заробітку за дні роботи в зоні відчуження, доплат за роботу в зоні № 3 у надурочний час, у вихідні та святкові дні, суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості цих позовних вимог.
Суд погодився з розрахунком середнього заробітку за місцем роботи, який наведено у листі Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 06 квітня 2018 року № 123/К-4, згідно з яким збережений середній заробіток за місцем роботи ОСОБА_2 склав: за грудень 1986 року - 217,75 крб (з розрахунку: (157,38 крб+161,29 крб)/42 дні*19=144,21)+73,54 денної тарифної ставки = 217,75 крб)); за січень 1987 року - 240,68 крб (з розрахунку: (157,38 крб+161,29 крб)/42 дні*21=159,39)+81,29 денної тарифної ставки = 240,68 крб)).
Крім того, згідно архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 179/1/16155, робочий день ОСОБА_2 в дні виїзду до Чорнобильської АЕС в зону № 3 з 13 по 31 грудня та з 2 по 21 січня складав 11 годин (з 09 по 20 годину) і саме такий робочий час був в зоні № 3, що надає позивачу право на відображення в довідці часу роботи ОСОБА_2 в зоні № 3 в грудні 1986 року протягом 209 годин (19 днів*11 годин), з яких 80 годин (16 днів*5 годин) - робота у надурочний час і 33 години (3 дні*11 годин) - робота у вихідні та святкові дні, а також у січні 1987 року протягом 220 годин (20 днів*11 годин), з яких 85 годин (17 днів*5 годин) - робота у надурочний час і 33 години (3 дні * 11 годин) - робота у вихідні та святкові дні.
Також суд зауважив, що робота у вихідні та святкові дні у грудні 1986 року та у січні 1987 року по 11 годин протягом 3 днів не має додатково враховуватися як робота в надурочний час, адже робота, виконана у святковий або вихідний день понад норму робочого часу, не враховується при підрахунку надурочних годин, а оплачувалася за фактично відпрацьований час в подвійному розмірі відповідно до статті 107 КЗпП Української РСР.
Розрахунки щодо роботи ОСОБА_2 в зоні № 3 у грудні 1986 року судом проведені наступними чином: 209 годин*0,7407*4 = 619,23 крб (оплата праці за дні роботи в зоні № 3 ОСОБА_2 без урахування кратності оплати за надурочні роботи та роботу у вихідні/святкові дні).
Крім того, станом на час роботи ОСОБА_2 в зоні відчуження стаття 106 КЗпП УССР передбачала, що при почасовій оплаті праці робота в надурочний час оплачується за перші дві години в полуторному розмірі, а за наступні години - в подвійному розмірі.
Кожного дня протягом 16 днів в грудні 1986 року (19 днів за мінусом 3 святкових/вихідних днів) ОСОБА_2 надурочно працював 5 годин, з яких 2 години мають оплачуватися в полуторному розмірі, 3 години мають оплачуватися в подвійному розмірі. Отже, оплата роботи ОСОБА_2 в надурочний час (без урахування вже порахованої вище звичайної оплати за роботу в зоні № 3) має становити: 2 години*16 днів*0,7407*4*1,5= 142,21 крб, з яких необхідно відняти 94,81 крб, які вже пораховані вище як звичайна оплата за роботу в зоні № 3, що в підсумку дорівнює 47,29 крб; 3 години*16 днів*0,7407*4*2=284,43 крб, з яких необхідно відняти 142,21 крб, які вже пораховані вище як звичайна оплата за роботу в зоні № 3, що в підсумку дорівнює 142,22 крб. Таким чином, 47,29 крб+142,22 крб= 189,51 крб за роботу у надурочний час і саме така сума має бути вказана у відповідній довідці про роботу ОСОБА_2 в надурочний час в зоні № 3 у грудні 1986 року.
33 години роботи у святкові/вихідні дні*0,7407*4*2=195,54 крб, з яких слід відрахувати 97,77 крб, які вже пораховані вище як звичайна оплата за роботу в зоні № 3, що в підсумку дорівнює 97,77 крб і саме така сума має бути вказана у відповідній довідці про роботу ОСОБА_2 у вихідні та святкові дні в зоні № 3 у грудні 1986 року.
Розрахунки щодо роботи ОСОБА_2 в зоні № 3 у січні 1987 року є наступними: 220 годин*0,7692*4=676,90 крб (оплата праці за дні роботи в зоні № 3 ОСОБА_2 без урахування кратності оплати за надурочні роботи та роботу у вихідні/святкові дні).
Кожного дня протягом 17 днів в січні 1987 року (20 днів за мінусом 3 святкових/вихідних днів) ОСОБА_2 надурочно працював 5 годин, з яких 2 години мають оплачуватися в полуторному розмірі, 3 години мають оплачуватися в подвійному розмірі. Отже, оплата роботи ОСОБА_2 в надурочний час (без урахування вже порахованої вище звичайної оплати за роботу в зоні № 3) має становити: 2 години*17 днів*0,7692*4*1,5= 156,92 крб, з яких слід відрахувати 104,61 крб, які вже пораховані вище як звичайна оплата за роботу в зоні № 3, що в підсумку дорівнює 52,31 крб.
3 години*17 днів*0,7692*4*2=313,83 крб, з яких слід відрахувати 156,92 крб, які вже пораховані вище як звичайна оплата за роботу в зоні № 3, що в підсумку дорівнює 156,91 крб. Таким чином, 52,31 крб+156,91 крб=209,22 крб за роботу у надурочний час і саме така сума має бути вказана у відповідній довідці про роботу ОСОБА_2 в надурочний час в зоні № 3 у січні 1987 року.
33 години роботи у святкові/вихідні дні*0,7692*4*2=203,07 крб, з яких слід відрахувати 101,54 крб, які вже пораховані вище як звичайна оплата за роботу в зоні № 3, що в підсумку дорівнює 101,53 крб і саме така сума має бути вказана у відповідній довідці про роботу ОСОБА_2 в у вихідні та святкові дні в зоні № 3 у січні 1987 року.
У задоволення іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Луганського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року апеляційні скарги Управління охорони здоров`я Сєвєродонецької міської ради, управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області та ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 червня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та заначив, що суд першої інстанції правильно посилався, як на підставу для відповідного перерахунку, на довідку Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 27 листопада 2018 року № 179/1/16155, відомості у якій сформовані на підставі архівних документів військової частини; вказана довідка відповідає пункту 5 розділу 111 Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 березня 2015 року № 295/5, а також вимогам Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи". Зі змісту підпункту 5 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, убачається, що довідка архівної установи в розумінні цього Порядку прирівнюється до первинних документів, про що свідчить словосполучення "або довідка архівної установи, або інші первинні документи". Доказів на спростування цих висновків відповідач не надав, клопотань про витребування доказів не заявляв. Тому є правильними висновки суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2020 року управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 червня 2020 року та постанову Луганського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року й ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначав неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 21-3120а15, від 15 грудня 2015 року у справі № 21-4722а15, що не відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник вказував на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 лютого 2021 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 428/195/20 із Сєвєродонецького міського суду Луганської області.
У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" якою визначено, що передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів не поширюється на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад ОВС тощо), що підтверджено судовою практикою, а довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі первинних документів, які у матеріалах справи відсутні. Будь-які довідки, видані в більш пізній час після виконання робіт, не можуть бути підставою для оплати. Розрахунок оплати праці померлого ОСОБА_2, зазначений судами попередніх інстанцій, не відповідає вимогам законодавства, здійснений без урахування особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату установою, у якій працював ОСОБА_2 . Отже, відомості про нараховану та виплачену заробітну плату, які повинна містити довідка, мають бути беззаперечно підтверджені відповідними первинними документами бухгалтерського обліку, які у матеріалах справи відсутні.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у яких зазначено, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, у зв`язку з тим, що доводи скарги є безпідставними, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах, судами вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що відповідно до копії довідки, виданої ОСОБА_2 бухгалтером та головним лікарем медико-санітарної частини СПО "Азот", яка була надана позивачу Управлінням охорони здоров`я Сєвєродонецької міської ради, ОСОБА_2 працював лікарем-стоматологом з окладом 120 рублів. У 1986 році - в жовтні відпрацював 23 дні, нараховано 157,38; у листопаді відпрацював 19 днів, нараховано 161,29; всього нараховано 318,67, робочі дні відпрацьовані повністю, лікарняних не було.
Із довідки комунальної установи "Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня" від 11 грудня 2019 року № 76 убачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, був прийнятий на посаду лікаря-стоматолога у стоматологічну поліклініку м. Сєвєродонецька з 20 травня 1985 року (наказ від 16 травня 1985 року № 12-к); з 02 червня 1986 року переведено на посаду лікаря-ортопеда ортопедичного відділення стоматологічної поліклініки (наказ від 02 червня 1986 року № 16-к); з 01 жовтня 1998 року переведено на посаду завідувача терапевтичного відділення № 1 стоматологічної поліклініки (наказ від 03 жовтня 1998 року № 26-к); звільнено у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 (наказ від ІНФОРМАЦІЯ_2 № 90-к). З 21 грудня 1990 року (наказ від 21 грудня 1990 року № 110) стоматологічна поліклініка увійшла до складу територіального медичного об`єднання (ТМО) м. Сєвєродонецька; з 01 квітня 2002 року (наказ від 01 квітня 2002 року № 33) ТМО м. Сєвєродонецька перейменовано в багатопрофільну лікарню (БЛ) м. Сєвєродонецька (рішення сесії Сєвєродонецької міськради від 27 грудня 2001 року № 918); з 13 жовтня 2003 року (наказ від 13 жовтня 2003 року № 2) Управління охорони здоров`я м. Сєвєродонецька є правонаступником багатопрофільної лікарні м. Сєвєродонецька (рішення Сєвєродонецького виконкому від 18 вересня 2003 року № 862); з 12 вересня 2011 року комунальна установа "Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня" є правонаступником структурного підрозділу УОЗ Багатопрофільна лікарня м. Сєвєродонецька (рішення сесії Сєвєродонецького виконкому від 12 вересня 2011 року № 849); з 07 жовтня 2019 року комунальну установу "Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня" перейменувано у комунальне некомерційне підприємство "Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня" Сєвєродонецької міської ради (рішення сесії Сєвєродонецької міської ради від 10 травня 2019 року № 3554).
Отже, Управління охорони здоров`я м. Сєвєродонецька стало правонаступником багатопрофільної лікарні м. Сєвєродонецька, до складу якої входила стоматологічна поліклініка м. Сєвєродонецька.
Згідно копії довідки від 02 січня 1987 року № 106, виданої командиром військової частини № 61753, ОСОБА_2 знаходився на учбових зборах з 08 грудня 1986 року по 22 січня 1987 року і за ним відповідно до статті 72 Закону СССР про загальний військовий обов`язок зберігався за місцем роботи середній заробіток. Крім того, відповідно до постанови ЦК КПСС, Президії Верховної Ради СССР, Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 07 травня 1986 року, йому належить виплатити за місцем постійної роботи 100 відсотків тарифної ставки (посадового окладу) за період з 08 грудня 1986 року по 22 січня 1987 року (а. с. 83, т. 1).
На зворотному боці вищевказаної довідки вказано, що ОСОБА_2 має право на отримання посадового окладу згідно із розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964 та від 23 травня 1986 року № 1031 в трикратному розмірі за 40 днів (грудень 19 днів, січень 21 день). Підстава - наказ командира в/ч 61753 від 22 січня 1987 року № 24. Також у довідці зазначено, що ОСОБА_2 має право на отримання одноразової винагороди у розмірі п`ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу) згідно із розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 984 та від 23 травня 1986 року № 1031. Підстава - наказ командира в/ч 61753 від 22 січня 1987 № 24 (а. с. 83, зворот, т. 1).
Із копії архівної довідки від 27 листопада 2018 року № 179/1/16155, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, убачається, що згідно архівних документів в/ч 61753 ОСОБА_2 прибув 08 грудня 1986 року (наказ від 08 грудня 1986 року № 185), вибув до Сєвєродонецького ГВК Ворошиловградської обл. 22 січня 1987 року (наказ від 22 січня 1987 року № 24). Дні виїзду в зони (на об`єкти, населені пункти) до Чорнобильської АЕС, зона № 3: грудень з 13 по 31, січень з 2 по 21. Тривалість робочого дня склала з 09 по 20 годину. У документах в/ч 61753 відображено отримання добових грошей: 3 руб. 50 коп. на добу. Отримав дозу опромінення 25 рентген. Місце дислокації військової частини у зазначений період: с. Корогод (а. с. 13, т. 1).
Із копії довідки від 29 грудня 2018 року № 377, виданої Управлінням охорони здоров`я Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_2, убачається, що за роботу в населених пунктах зони відчуження Чорнобильської АЕС в/ч 61753 (наказ від 08 грудня 1986 року № 185) з 08 грудня 1986 року до 22 січня 1987 року по місцю роботи у Сєвєродонецькій міській стоматологічній поліклініці на посаді лікаря-стоматолога (посадовий оклад/тарифна ставка 120 крб по відомості № 1, 2 від 05 лютого 1987 року), 26 грудня 2018 року йому виплачена заробітна плата в сумі 1 050,91 крб, різниця донарахована в грудні 2018 року згідно р/листка в сумі 7,09 крб з урахуванням коефіцієнта відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207/7 "Об условиях оплаты труда и материального обеспечения работников предприятий, организаций и учреждений, занятых на работах, связанных с ликвидацией последствий аварии на Чернобыльской АЭС и предотвращением загрязнения окружающей среды". Оплата за підвищеними тарифними ставками/посадовими окладами з урахуванням зони безпечності провадиться, виходячи з установленого у зоні відчуження 6-ти годинного робочого дня та 6-ти денного/36-годинного/ робочого тижня. Фактична заробітна плата за роботу в зоні відчуження, із якої визначається пенсія складає: збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження за грудень 1986 року - 112,50 крб, за січень 1987 року - 93,75 крб; оплата праці за дні роботи в зоні складає 851,75 крб, а всього 1058,00 крб (а. с. 103, т. 1).
До вказаної довідки додано пояснення, підписані головним бухгалтером Граф В. І., у яких зазначено, що у жовтні та листопаді 1986 року середньоденний заробіток ОСОБА_2 склав 6,25 крб, виходячи з посадового окладу 120 крб та 11,29 крб квартальної премії. Збережений середній заробіток ОСОБА_2 в грудні 1986 року склав 112,50 крб (6,25*18 днів), у січні 1987 року - 93,75 крб (6,25*15 днів). Годинна тарифна ставка в грудні 1986 року 0,7407 (120/162), у січні 1987 року - 0,7692 (120/156) (а. с. 102, т. 1).
Із розрахункового листа ОСОБА_2 за лютий 1987 року вбачається, що останньому було нараховано 600 руб. за 1-й місяць 1987 року, тобто за січень; за 12-й місяць, тобто за грудень 1986 року, йому додатково було нараховано 391,30 руб., а за 01 місяць 1987 року, тобто за січень 1987 року, - 445,70 руб. (а. с. 97-99, т. 1).
Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 17 жовтня 2007 року Управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни (а. с. 7, т. 1).
06 квітня 2018 року Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на адресу позивача направило лист, в якому детально роз`яснило порядок та формули, за якими обчислюється розмір її пенсії.