ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 440/1620/19
адміністративне провадження № К/9901/25611/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Калашнікової О.В., Губської О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 440/1620/19
за позовом ОСОБА_1 до військової частини А3435 про визнання протиправним та скасування пункту наказу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року, постановлене суддею Кукобою О.О.
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді - Донець Л.О., суддів: Гуцала М.І., Сіренко О.І.,
УСТАНОВИВ:
Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини А3435 (далі - відповідач), де просив визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу командира військової частини А3435 від 11 квітня 2019 року № 75 (далі - наказ № 75).
1.1. Позовні вимоги обґрунтувано тим, що спірним наказом безпідставно внесені зміни у наказ від 04 липня 2018 №157, яким позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, в частині виплати останньому одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування періоду попередньої служби, оскільки при звільненні позивача з військової служби у 1992 році така допомога йому не виплачувалася. На переконання позивача, з огляду на невиплату йому одноразової грошової допомоги за попереднім місцем служби він має право на відповідну виплату при повторному звільненні.
Установлені судами фактичні обставини справи
2. Позивач проходив військову службу у військовій частині 39810 на території Республіки Білорусь.
2.1. Наказом військової частини 39810 від 07 липня 1992 № 189, виданим на підставі наказу Міністра оборони Республіки Білорусь від 05 червня 1992 року № 066, старшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за статтею 61 Положення про проходження військової служби офіцерським складом Збройних Сил - за скоєння проступків, що дискредитують високе звання офіцера, відраховано зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення та направлено на облік у Кременчуцький РВК Полтавської області.
2.2. З 10 травня 2016 року позивач проходив військову службу у Збройних Силах України.
2.3. Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України по особовому складу від 22 червня 2018 року №267 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом "в" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
2.4. Наказом командира військової частини А 3435 від 04 липня 2018 року №157 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Кременчуцького ОМВК Полтавської області.
2.5. Абзацом одинадцятим пункту 4 цього наказу передбачено: відповідно до пункту 38.1 наказу Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
2.6. На виконання цього пункту наказу військовою частиною А 3435 у липні 2018 року проведено нарахування та виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги за два календарні роки служби (з 10 травня 2016 року) у розмірі 11593,80 грн, що підтверджено розрахунковим листом та не заперечується позивачем.
2.7. Позивач, стверджуючи про необхідність виплати одноразової грошової допомоги з урахуванням попередньої служби, у березні 2019 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом про зобов`язання відповідача на виконання наказу командира військової частини А 3435 від 04 липня 2018 року № 157 провести виплату одноразової грошової допомоги за увесь період служби, тобто 13 календарних років.
2.8. Відповідач, наказом від 11 квітня 2019 року № 75, виклав абзац одинадцятий пункту 4 наказу від 04 липня 2018 року №157 у такій редакції: "Відповідно до пункту 38.1 наказу Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, за період календарної служби з дня останнього зарахування на службу, без урахування періоду попередньої служби".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної, касаційної інстанцій
3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
3.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що повторно звільненій з військової служби особі виплачується одноразова грошова допомога з урахуванням періоду попередньої служби у разі, якщо така особа не набула права на отримання грошової допомоги при попередньому звільненні зі служби.
3.2. Водночас судами у цій справі установлено, що позивач вперше звільнений з військової служби за скоєння проступку, що дискредитує високе звання офіцера (наказ командира військової частини 39810 від 07 липня 1992 року № 189).
3.3. Таким чином, суди дійшли висновку, що факт звільнення позивача з військової служби за скоєння проступку, що дискредитує високе звання офіцера виключав можливість отримання ним вихідної допомоги при попередньому звільненні.
3.4. А відтак, на думку судів попередніх інстанцій, позивач не тільки не набув права на виплату одноразової грошової допомоги при попередньому звільненні, але і не міг його набути з огляду на підстави звільнення з військової служби.
3.5. При вирішенні цього спору суди попередніх інстанцій врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25 жовтня 2018 року у справі № 552/4468/17 у подібних правовідносинах.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
4. 04 вересня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року, де позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
4.1. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що в наказі командира військової частини А 3435 від 04 липня 2018 року № 157 зазначено, що календарна вислуга років позивача у Збройних Силах станом на 02 травня 2018 року становила 13 років 09 місяців 18 днів, отже виплата одноразової грошової допомоги при звільненні, яка підлягала до виплати позивачу на підставі абз. 11 пункту 4 цього наказу, повинна була обраховуватися за весь означений період, однак при звільненні йому виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення лише за 2 повні календарні роки служби.
4.2. Отже, скаржник уважає, що оскаржуваний наказ № 75 в частині викладення у новій редакції абз. 11 пункту 4 наказу командира військової частини А 3435 за № 157 від 04 липня 2018 року, підставою прийняття якого було уникнення двояких тлумачень цього абзацу, є протиправним та підлягає скасуванню.
4.3. На думку скаржника, у тексті пункту 4 наказу командира військової частини А3435 за № 157 від 04 липня 2018 року немає двояких тлумачень, оскільки чітко зазначено і строк вислуги років позивача у Збройних силах, і необхідність "виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби", а отже відсутні підстави для внесення змін до вказаного пункту оскаржуваним наказом.
4.4. Скаржник уважає, що при ухваленні рішення у цій справі судами було фактично вирішено питання, яке не було предметом позову у цій справі, а саме щодо права позивача на виплату одноразової грошової допомоги за весь період служби, включаючи період попередньої служби, яке, в свою чергу, є предметом спору у іншій адміністративній справі, яка розглядалася Полтавським окружним адміністративним судом.
4.5. На переконання скаржника, посилання судів попередніх інстанцій на позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 25 жовтня 2018 року у справі № 552/4468/17, є некоректним, оскільки вказана справа стосується випадку, коли позивач був звільнений із Збройних Сил України саме за систематичне невиконання умов контракту, що у його випадку не мало місця.
5. 06 вересня 2019 року протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Саприкіної І.В., суддів Кравчука В.М., Чиркіна С.М.
5.1. Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
5.2. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2020 року, який здійснено на підставі розпорядження в.о.заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року № 654/0/78-20, вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Єзеров А.А. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Берназюк Я.О., Желєзний І.В.
5.3. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 лютого 2022 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року № 264/0/78-22, вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Єзеров А.А. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Берназюк Я.О., Стародуб О.П.
5.4. Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2022 року задоволено заяви суддів Єзерова А.А., Берназюка А.О., Стародуба О.П. про самовідвід. Відведено суддів Єзерова А.А., Берназюка А.О., Стародуба О.П. від участі у розгляді справи №440/1620/19 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А3435 про визнання протиправним та скасування пункту наказу.
5.5. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 лютого 2022 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року № 300/0/78-22, вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Єресько Л.О., Губська О.А., Калашнікова О.В.
5.6. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 15 квітня 2022 року прийнято до провадження вказану касаційну скаргу, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
6. Від військової частини А 3435 28 жовтня 2019 року надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
6.1. У цьому відзиві відповідач стверджує, що метою внесення змін оскаржуваним наказом до пункту 4 наказу командира військової частини А 3435 від 04 липня 2018 року № 157 є виключення подвійного тлумачення вказаного пункту, де було зазначено про виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, однак без вказівки на кількість календарних років служби (абз. 11 пункту 4 наказу у попередній редакції не містив посилання на необхідність проведення такої виплати саме за тринадцять календарних років служби), отже а відповідач нарахував та виплатив одноразову грошову допомогу позивачу згідно чинного законодавства.
6.2. За доводами відповідача у загальну вислугу років позивача, яка станом на 02 травня 2018 року становила - 13 років 09 місяців 18 днів входить також строк попередньої служби з якої позивач був звільнений наказом Міністра оборони Республіки Бєларусь від 05 червня 1992 року № 066 з підстави скоєння проступків, що дискредитують високе звання офіцера (ця обставина є юридичним фактом, що породжує відповідні наслідки), у зв`язку із чим одноразова грошова допомога при звільненні була виплачена позивачу за повні два роки службу з часу повторного призову до лав Збройних Сил.
6.3. Відповідач зауважує, що факт не набуття позивачем права на отримання грошової допомоги при попередньому звільненні не може надати останньому права на виплату одноразової грошової допомоги при повторному звільненні зі служби, з урахуванням наявної за попередні роки вислуги років, оскільки попереднє звільнення позивача пов`язане з підставою, що не передбачала такої виплати згідно абз.4 частини шостої статті 7 Постанови Ради Міністрів СРСР від 15 грудня 1990 року № 1290 "О выслуге лет для назначения пенсии лицам офицерского состава...".
Джерела права й акти їх застосування
7. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Згідно пункту "в" частини шостої статті 26 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
9. Відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (в редакції, чинній на час звільнення позивача з військової служби у 2017 році) (далі - Закон № 2011-XII) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
10. Військовослужбовцям при звільненні з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем чи у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв`язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов`язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, не виплачується.
11. Абзацом шостим пункту 2 частини другої цієї статті визначено, що у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.
12. Аналогічні приписи містяться у пункті 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Постанова № 393).