Постанова
Іменем України
16 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 522/10241/19
провадження № 61-18178 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, Державна казначейської служби України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Князюка О. В., Погорєлової С. О., Заїкіна А. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що він працював на посаді начальника 1-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності головного управління Національної поліції в Одеській області.
15 червня 2017 року відносно нього старшим оперуповноваженим Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Вербицьк им О. Д. складено протокол № 3/2017 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-9 КУпАП, у зв`язку з невжиттям передбачених законом заходів у разі виявлення корупційного правопорушення.
У цей день його фактично затримали у громадському місці та здійснили зачитування вищевказаного протоколу з грубим порушенням положень закону, без виклику для дачі пояснень, з порушенням права на захист, з приниженням честі і гідності. Оскільки він перебував під значним психотравмуючим впливом, унаслідок протиправних дій співробітників Одеського управління департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, у нього загострилися хронічні захворювання, він перебував на амбулаторному лікуванні.
Унаслідок незаконних дій співробітників Одеського управління департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у нього погіршився стан здоров`я, він захворів на гіпертонічну хворобу, після зазначених подій суттєво змінився спосіб його життя, звички та бажання. Він був змушений прикладати зусилля та витрачати певний час, щоб довести свою непричетність до корупційного правопорушення перед родичами, друзями та знайомими, колегами по службі.
24 липня 2017 року постановою Приморського районного суду м. Одеси провадження у справі № 522/11163/17 про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 172-9 КУпАП щодо нього закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, вищевказаними протиправними діями співробітників Одеського управління департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, йому завдано моральної шкоди.
З урахуванням викладеного, на підставі статей 23, 1173, 1174 ЦК України ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з Єдиного казначейського рахунку у розмірі 100 000 грн на відшкодування моральної шкоди
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 січня 2021 року у складі судді Єршової Л. С. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 10 000 грн у відшкодування моральної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Витрати у розмірі 1 921 грн, понесені на оплату судового збору, компенсовано ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 24 липня 2017 року провадження у справі № 522/11163/17 про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 172-9 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Такі обставини свідчать про незаконне притягнення позивача до адміністративної відповідальності унаслідок протиправних дій співробітників Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.
Посилання відповідачів на те, що вина співробітників Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції Українипід час складання протоколу про адміністративне правопорушення не встановлена і це позбавляє ОСОБА_1 права на відшкодування моральної шкоди є безпідставними, оскільки не спростовують того, що вказаними протиправними діями співробітників Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України позивачу завдано моральної шкоди, так як закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про незаконне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Крім того, відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, здійснюється незалежно від вини посадових осіб.
Суд застосував положення статті 1174 ЦК України, посилався на постанову Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-440 цс 16.
Розмір моральної шкоди визначено з урахування вимог розумності, виваженості і справедливості.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної казначейської служби України компенсацію судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 152,60 грн.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що підставою позову є посилання ОСОБА_1 на закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, за якою не було накладено адміністративне стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, а тому спеціальні норми, передбачені частиною першою статті 1176 ЦК України, застосуванню не підлягають.
Відсутні підстави і для застосування статей 1167, 1174 ЦК України, так як факт закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, а саме про притягнення останнього до адміністративної відповідальності не є належним доказом втрат немайнового характеру унаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Позивач належними та допустимими доказами не підтвердив, що неправомірними діями чи бездіяльністю відповідачів йому завдана моральна шкода, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями відповідачів та їх вини у заподіянні моральної шкоди, не зазначив з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Ураховуючи викладене, сам по собі факт закриття провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є доказом заподіяння йому моральної шкоди та правовою підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки судове рішення, яким закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 172-9 КУпАП, безумовно не встановлює доведеність усіх обов`язкових складових цивільно-правової відповідальності.
Апеляційний суд посилався на правові висновки Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 522/10241/19 з Приморського районного суду м. Одеси.
У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що положеннями статей 2, 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" визначено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення, посилаючись на постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 569/1799/16-ц (провадження № 61-19000 сво 18).
Підставою для відшкодування позивачу моральної шкоди є саме закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу такого правопорушення, що свідчить про незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Крім того, відшкодування моральної шкоди у цій категорії справ здійснюється незалежно від вини відповідних посадових осіб.
Отже, апеляційний суд дійшов незаконного висновку про те, що само по собі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу такого правопорушення не свідчить про спричинення позивачу моральної шкоди.
Незважаючи на те, що районний суд посилався на положення статті 1174 ЦК України, Верховний Суд самостійно може застосувати той закон, який регулює спірні правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19, провадження № 61-2192 св 20).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2021 року Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції Україниподав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на його законність не впливають. Закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю події і складу такого правопорушення, не свідчить про порушення прав позивача та не підтверджує факт спричинення йому моральної шкоди. ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведено існування усіх складових для цивільно-правової відповідальності відповідачів, а саме наявність шкоди, протиправності діяння її заподіювача, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 червня 2017 року відносно ОСОБА_1, який працював на посаді начальника 1-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності головного управління Національної поліції в Одеській області, старшим оперуповноваженим Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Вербицьким О. Д. складено протокол № 3/2017 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-9 КУпАП, у зв`язку з невжиттям передбачених законом заходів у разі виявлення корупційного правопорушення.
20 червня 2017 року ОСОБА_1 був госпіталізований до державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області" з діагнозом: гіпертонічна хвороба 2 ступеню з високим ризиком. На лікуванні позивач знаходився до 08 липня 2017 року включно.
10 липня 2017 року у зв`язку з погіршенням стану здоров`я ОСОБА_1 було госпіталізовано до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, де він перебував на лікуванні до 21 липня 2017 року, з діагнозом: сечокам`яна хвороба, камені обох нирок.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 24 липня 2017 року провадження у справі № 522/11163/17 про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 172-9 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-9 КУпАП (а.с. 27-29, т. 1).
Згідно з висновком службового розслідування за відомостями, викладеними у заяві ОСОБА_1, затвердженим 08 листопада 2017 року начальником Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, визнано такими, що підтвердилися частково, а саме у частині неякісного складення протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 172-9 КУпАП відносно ОСОБА_1 (а.с. 239-246, т. 1).
Згідно з висновком фахівця № 2 комунальної установи "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи" від 02 березня 2018 року після події, які мали місце 15 червня 2017 року, стан здоров`я ОСОБА_1 значно погіршився, так як він перебував у стані вираженого психологічного стресу (за інформацією психологічного дослідження - викликаного діями співробітників правоохоронних органів). Вказаний патологічний стан у вигляді вираженого психологічного стресу з гострою відповідною реакцією організму на нього, проявився перш за все, у неускладненому гіпертонічному кризі зі специфічними скаргами на погіршення стану здоров`я, завищенні артеріального тиску, значному почастішанню пульсу, почервонінні шкіри обличчя і шиї, підвищеній тривозі, зниженому фону настрою і поганому сну. Ушкодження, яке було у ОСОБА_1 (у цьому випадку, таким є - перенесена психічна травма у вигляді вираженого психоемоційного стресу з гострою реакцією порушенням функцій організму, і, наявністю тривалих залишкових явищ протягом більше 7 місяців), що спричинило тривалий розлад здоров`я строком понад 3 тижні (більш ніж 21 день), і за цим критерієм, відповідно до пункту 2.2.2. Правил судово-медичного ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 року № 6, відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості (а.с. 39-52, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.