ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 560/2822/21
адміністративне провадження № К/9901/40428/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Строй-Сервіс-999" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у складі судді Петричковича А.І. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Смілянця Е. С., Капустинського М.М., Сапальової Т.В у справі №560/2822/21 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Строй-Сервіс-999" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Приватне підприємство "Строй-Сервіс-999" (далі - позивач), звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України, в якому після зміни предмету позову просило:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області та Державної податкової служби України щодо внесення до електронного кабінету, відповідної інтегрованої картки та інших інформаційних систем Державної податкової служби України, інформації про наявність у Приватного підприємства "Строй-Сервіс-999" грошового зобов`язання на підставі податкових повідомлень-рішень від 26.02.2021 №0013220701, від 27.09.2018 №0009491402, від 27.09.2018 №0009501402, що є скасованими;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області та Державну податкову службу України виключити з електронного кабінету, відповідної інтегрованої картки та інших інформаційних систем Державної податкової служби, інформацію про наявність у підприємства грошового зобов`язання, оформленого податковими повідомленнями-рішеннями від 26.02.2021 №0013220701, від 27.09.2018 №0009491402, від 27.09.2018 №0009501402, що є скасованими та інформацію про пеню, нараховану за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання.
На обґрунтування позову указує, що направлена 15.10.2018 скарга до ДФС України не була вирішена у 20-ти денний строк, про що свідчить виправлення у повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу (ф №119). Відтак, позивач уважає скасованими податкові повідомлення-рішення: від 27.09.2018 №0009491402, від 27.09.2018 №0009501402, від 27.09.2018 №0009511402, від 27.09.2018 №00095414102, від 27.09.2018 №0009551402, від 27.09.2018 №0009561402, від 27.09.2018 №0009591402, від 27.09.2018 №0009571402, від 27.09.2018 №0009581402, від 27.09.2018 №0219161308, від 27.09.2018 №0219201308, від 27.09.2018 №0219181308. Податкове повідомлення-рішення від 26.02.2021 №0013220701 є похідним від податкового повідомлення - рішення від 27.09.2018 №0009491402, оскільки в результаті його оскарження зменшена сума грошового зобов`язання з податку на прибуток (справа №560/217/19). Також зазначає, що рішення про продовження строків розгляду скарги від 02.11.2018 вих. №35764/6/99-99-11-01-01-25 підписано неповноважною особою.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що грошові зобов`язання позивача стали узгодженими відповідно до вимог п. 56.18 ст. 56 ПК України, після набрання законної сили рішення суду у справі №560/217/19. За результатом адміністративного та судового оскарження, контролюючий орган не порушив вимоги ПК України та Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щодо відображення зобов`язань платника податків, які були визначені податковими повідомленнями - рішеннями від 27.09.2018 №0009491402, від 27.09.2018 №0009501402, від 27.09.2018 №0009511402, від 27.09.2018 №00095414102, від 27.09.2018 №0009551402, від 27.09.2018 №0009561402, від 27.09.2018 №0009591402, від 27.09.2018 №0009571402, від 27.09.2018 №0009581402, від 27.09.2018 №0219161308, від 27.09.2018 №0219201308, від 27.09.2018 №0219181308, від 26.02.2021 №0013220701, тому відповідно немає його протиправних дій щодо цього та підстав для зобов`язання вносити зміни, як просить позивач.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
Приватне підприємство "Строй-Сервіс-999" зверталось із скаргою за №71/18 від 14.10.2018 до ДФС України в якій просило скасувати податкові повідомлення-рішення.
Згідно з Рішенням про продовження строку розгляду скарги №35764/6/99-99-11-01-01-25 від 02.11.2018 повідомлено, що розгляд матеріалів скарги буде проводитись у відкритому засіданні 26.11.2018, і вирішено продовжити строк розгляду скарги до 15.12.2018 включно.
У копії Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу, наданій позивачем є ознаки виправлення щодо дати подання - 02.11.2018, яке отримано - 08.11.2018 (Захаркевич), при цьому, відповідно до копії скріншоту реєстраційної контрольної (моніторингової) картки, поштове відправлення здійснено - 02.11.2018, тому суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відправлення було здійснено 02.11.2018 за відсутності інших об`єктивних доказів щодо цього.
Відповідно до Рішення про результати розгляду скарги №40265/6199-11-04-01-25 від 13.12.2018 за підписом директора Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження Антоненко І., Приватне підприємство "Строй-Сервіс-999" повідомлено, що Рішенням ДФС України від 02.11.2018 №35764/6/99-99-11-01-01-25 було продовжено строк розгляду скарги до 15.12.2018 та відмовлено у задоволенні скарги про скасування податкових повідомлень-рішень.
Наказом ДФС України №664 від 05.10.2017, зокрема, уповноважено Антоненко Ірину Леонідівну на підписання рішень про результати розгляду скарг платників податків у межах компетенції Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження та рішень про розгляд скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, що подані в адміністративному порядку.
На запит адвоката Захаркевича О.В. за №012/21-а від 15.02.2021 ДПС України надала запитувану інформацію та повідомила, зокрема, що документи, які підтверджують відправлення рішення про продовження строку розгляду скарги, а саме: фіскальний чек та реєстр поштових відправлень можуть перебувати у ДФС. Оригінали списків поштових відправлень ДФС, поштових квитанцій (фіскальних чеків) АТ "Укрпошта" ВПЗ 04053 за 2018 до ДПС не передавались.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись із судовими рішеннями, Приватне підприємство "Строй - сервіс - 999" звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
На обґрунтування касаційної скарги, позивач указував, що з огляду на задоволення його адміністративної скарги Державною податковою службою України у порядку абз. 3 п. 56.9 ст. 56 ПК України, в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: форми "Р" від 26.02.2021 №0013220701; форми "Р" від 27.09.2018 №0009491402; форми "Р" від 27.09.2018 №0009501402, рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо внесення до електронного кабінету, відповідної інтегрованої картки та інших інформаційних систем Державної податкової служби, інформації про наявність у Приватного підприємства "Строй-Сервіс-999" грошового зобов`язання на підставі податкових повідомлень-рішень: від 26.02.2021 №001322070; від 27.09.2018 №0009491402; від 27.09.2018 №0009501402 є протиправним.
З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, тому у задоволенні касаційної скарги Приватного підприємства "Строй-Сервіс-999" просить відмовити.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Відповідно до ст.16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України врегульовано, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до п. 55.1 ст. 55 ПК України, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Приписами пункту 56.1 ст. 56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п. 56.9 ст. 56 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Згідно з п. 56.10 ст. 56 ПК України, рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Судами попередніх інстанції встановлено, що у справі № 560/217/19 судами прийнято наступні рішення.
Так, згідно з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2019, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019, адміністративний позов Приватного підприємства "Строй-Сервіс-999" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 27.09.2018 №0009491402 та №0009501402 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 27.09.2018 №0009491402, яким було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 5011247,00 грн (основний платіж - 4108140,00 грн, штрафні (фінансові санкції - 903107,00 грн). У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2018 №0009501402, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 589760,00 грн (основний платіж 471808,00 грн, штрафні (фінансові санкції) 117952,00 грн), - відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 04.03.2020 було частково задоволено касаційні скарги Приватного підприємства "Строй-Сервіс-999" та Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 27.09.2018 №0009491402, яким Приватному підприємству "Строй-Сервіс-999" донараховано податкові зобов`язання з податку на прибуток у сумі 186672 грн та застосовано штрафні санкції у сумі 43294 грн, та в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 27.09.2018 №0009501402, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.09.2020, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021, відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Строй-Сервіс- 999" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 27.09.2018 №0009491402 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 186 672 грн та штрафних санкцій в сумі 43 294 грн і №0009501402.
Також слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 затверджений Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №422), який визначав організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Приписами пункту 2 розд.1 Порядку №422 було визначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.
Разом з тим, з 05.04.2021 діє Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, відповідно до п. 2 гл. 1 розд. 5 якого, формування первинних показників за результатами контрольно-перевірочної роботи: 1) відображення в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, сум нарахування (зменшення) грошового зобов`язання платежів, сум єдиного внеску, зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету, зокрема у зв`язку із використанням права на податкову знижку, або від`ємного значення суми податку на додану вартість, зменшення/збільшення сум податкових зобов`язань, податкового кредиту, сум нарахування пені з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору здійснюється на підставі податкових повідомлень-рішень, рішень щодо єдиного внеску, форми яких затверджені відповідним нормативно-правовим актом.
Податкове повідомлення-рішення / рішення щодо єдиного внеску формується за кожним окремим податком, збором та єдиним внеском разом зі штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу України, у тому числі за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У разі зменшення територіальним органом ДПС суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств або від`ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.
У разі заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, окремі податкові повідомлення-рішення надсилаються (вручаються) платникам податків лише у випадках, коли зазначене заниження або завищення не враховано під час винесення інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що грошові зобов`язання позивача стали узгодженими відповідно до вимог п. 56.18 ст. 56 ПК України, після набрання законної сили рішення суду у справі №560/217/19, зокрема, постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021, і контролюючим органом прийнято нове податкове повідомлення рішення №0013220701 від 26.02.2021, що і було відображено в інформаційних системах контролюючого органу. Отже, за результатом адміністративного та судового оскарження, контролюючий орган не порушив вимоги ПК України та Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щодо відображення зобов`язань платника податків, які були визначені податковими повідомленнями - рішеннями від 27.09.2018 №0009491402, від 27.09.2018 №0009501402, від 27.09.2018 №0009511402, від 27.09.2018 №00095414102, від 27.09.2018 №0009551402, від 27.09.2018 №0009561402, від 27.09.2018 №0009591402, від 27.09.2018 №0009571402, від 27.09.2018 №0009581402, від 27.09.2018 №0219161308, від 27.09.2018 №0219201308, від 27.09.2018 №0219181308, від 26.02.2021 №0013220701.
Разом із цим, суди попередніх інстанцій надали поверхову оцінку доводам позивача про те, що рішення про продовження строку розгляду скарги від 02.11.2018 №35764/6/99-99-11-01-01-25 прийняте уповноваженою особою контролюючого органу поза межами встановленого пунктом 56.8 статті 56 Податкового кодексу України 20-денного строку, оскільки згідно з штампом на повідомленні про вручення міститься дата 08.11.2018. Також отримана відповідь Головного управління ДПС у Хмельницькій області на адвокатський запит від 15.02.2021 №012/21-а від 26.02.2021 №4646/6/99-00-06-02-02-06 не містить доказів (фіскальних чеків та реєстрів поштового відправлення) щодо скерування ДФС України рішення про продовження строків розгляду засобами поштового зв`язку 02.11.2018. Долучене ж до зазначеної відповіді рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (ф. №119) містить виправлення у графі "дата відправлення" та відкореговано вихідний номер відправлення.
При цьому, як зазначив позивач, скріншот реєстраційної контрольної (моніторингової) картки, адміністрування якої здійснюється Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області, не є належним та допустимим доказом надіслання рішення про продовження строку розгляду скарги, якими в розумінні Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, є квитанція або касовий чек, у яких зазначається найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Водночас, встановлення дійсної дати надіслання рішення про продовження строку розгляду скарги має вирішальне значення щодо наслідків розгляду скарги позивача на спірні податкові повідомлення-рішення, на підставі яких Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області були внесені відомості до інформаційних систем Державної податкової служби України про наявність у позивача грошових зобов`язань, законність дій щодо внесення яких вирішується у даній справі.
Крім того, позивач як у позовній заяві, так і у поданій ним касаційній скарзі посилався на те, що директор Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС України Антоненко Ірина Леонідівна підписуючи рішення про продовження строків розгляду скарги, про яке йде мова вище, діяла поза межами повноважень, наданих їй за наказом по ДФС України від 05 жовтня 2017 року № 664 "Про надання повноважень", оскільки відповідно до копії цього наказу начальника відділу організації правового супроводження іншої категорії спорів Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження Антоненко Ірину Леонідівну уповноважено на право підписання рішень про результати розгляду скарг платників у межах компетенції Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження (за виключенням рішень, що стосується порушення вимог КУпАП) та рішень про розгляд скарг на вимогу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та рішень про нарахування пені та накладення штрафу, що подані в адміністративному порядку. Однак судами попередніх інстанцій вказаним доводам також не було надано належної правової оцінки.
З огляду на вимоги статті 341 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений можливості усунути зазначені недоліки, оскільки вони потребують встановлення певних обставин, які мають значення для вирішення справи, дослідження доказів.
За змістом статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
Наведене свідчить про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням норм процесуального права, що унеможливило повне встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що в силу положень статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішень та направлення справи на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити зазначені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням наведеного, касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, суд, -