ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 640/19069/18
адміністративне провадження № К/9901/17844/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №640/19069/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Екоцентр" до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства екології та природних ресурсів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2019 року (суд у складі головуючого судді - Смолія І.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Федотова І.В., суддів: Ганечко О.М. та Сорочка Є.О.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича Фірма "Екоцентр" (далі - НВФ "Екоцентр") звернулось до суду з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказу №335 від 21.09.2018 про анулювання ліцензії на право провадження господарською діяльності з поводження з небезпечними відходами.
2. Позовна заява мотивована тим, що відповідачем протиправно анульовано ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами ТОВ НВФ "Екоцентр", ліцензія від 13.08.2010 №338 (збирання, зберігання, оброблення, утилізація), (переоформлено ліцензію на безстрокову від 19.10.2015 №371), оскільки позивач на вимогу уповноважених осіб Міністерства екології та природних ресурсів України подав усі необхідні документи для здійснення перевірки дотримання ліцензійних умов.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року, адміністративний позов задоволено.
4. Рішення судів мотивовані тим, що в ході судового розгляду справи встановлено факт подання позивачем повного пакету документів на вимогу контролюючого органу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Міністерства екології та природних ресурсів України звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення. У задоволенні позову відмовити.
6. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуваний наказ про анулювання ліцензії виданий правомірно з огляду на те, що за результатами перевірки діяльності позивача виявлено порушення вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із небезпечними відходами.
Касатор зазначає, що 11.09.2018 позивачу вручено письмову вимогу про надання інформації та документів для проведення перевірки. Однак, позивачем зазначену вимогу повністю не виконано та перевіряючим не подано копії документів для ідентифікації матеріально-технічної бази, за допомогою якої позивач провадить свою діяльність, що є порушенням вимог абз. З п. 6 Ліцензійних умов.
Касатор також вказує, що позивачем, в порушення вимог абз. 4 п. 6 Ліцензійних умов, не надано відомості про наявність декларації безпеки і плану локалізації та ліквідації аварій на об`єкті та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, що є порушенням вимог, визначених у додатку 6 Ліцензійних умов.
Вказане стало підставою для складання органом ліцензування акту від 14.09.2018 № 101/18-1 про відмову у проведенні перевірки та акту від 14.09.2018 № 101/18.
Касатор звертає увагу, що згідно статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" відмовою підприємства від проведення перевірки вважається неподання інформації, запитуваної перевіряючими за їх письмовою вимогою, а не фізичні перешкоди в її проведенні, як про це помилково зазначили суди попередніх інстанцій.
7. Верховний Суд ухвалою від 02 липня 2019 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
8. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. ТОВ НВФ "Екоцентр" здійснює свою діяльність з 1989 року у відповідності до Ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами від 13.08.2010, яка переоформлена на безстрокову 19.10.2015 за №371.
10. Відповідачем на підставі Наказу Державної регуляторної служби України від 16.11.2017 №139 "Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік" включено ТОВ НВФ "Екоцентр" в перелік підприємств планового заходу.
11. На підставі наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.11.2017 №447 "Про затвердження План-графіку здійснення заходів державного нагляду (контролю) - в План-графік включено ТОВ НВФ "Екоцентр" в перелік підприємств планового заходу.
12. В період з 10.09.2018 по 14.09.2018 на підставі направлення від 10.09.2018 №101/18, відповідачем проведено планову перевірку ТОВ НВФ "Екоцентр" за результатами якої складено акт перевірки від 14.09.2018 №101/18-1 про відмову ТОВ НВФ "Екоцентр" у проведені планової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.
13. Актом перевірки встановлено порушення вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №446.
14. На підставі акту перевірки та встановленими порушеннями, відповідачем видано наказ №335 від 21.09.2018 про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами ТОВ НВФ "Екоцентр", ліцензія від 13.08.2010 №338 (збирання, зберігання, оброблення, утилізація), (переоформлено ліцензію на безстрокову від 19.10.2015 №371).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
16. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
17. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
18. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
19. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
20. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
21. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V) для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
За результатами здійснення планового заходу або позапланового заходу посадова особа державного нагляду (контролю) складає акт (п.6 ст.7 даного Закону).
Згідно п.8 ч.2 ст.16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є: акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки).
Зі змісту вказаної статті вбачається, що підставою для анулювання ліцензії є відмова ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування, зафіксована у відповідному акті суб`єкта контролю. При цьому, така відмова може проявлятися у ненаданні документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що на виконання письмової вимоги щодо надання інформації та переліку документів для проведення перевірки від 11.09.2018 позивач не подав копії документів для ідентифікації матеріально-технічної бази, за допомогою якої позивач провадить свою діяльність, відомості про наявність декларації безпеки і плану локалізації та ліквідації аварій на об`єкті та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
З цього приводу суди попередніх інстанцій встановили, що під час здійснення планового заходу з 10.09.2018 по 14.09.2018 та на виконання письмової вимоги позивач листом №55/18 від 11.09.2018 надав наступні документи:
відомість про наявність матеріально-технічної бази;
відомість про наявність власних або - орендованих виробничих площ (приміщень);
копії документів, що підтверджують право власності на матеріально-технічну базу;
копії документів, що підтверджують право власності на власні або орендовані виробничі площі (приміщення);
технологічні регламенти підприємства;
реєстрову карту об`єкта утворення, оброблення та утилізації відходів;
копії документів, що дають можливість ідентифікувати матеріально-технічну базу;
штатний розпис підприємства;
відомості щодо наявності у працівників підприємства знань з питань охорони праці;
відомості щодо наявності екологічних знань у працівників підприємства; висновок державної екологічної експертизи;
висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи;
дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки;
дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
схема розташування спеціально відведених місць зберігання небезпечних відходів;
план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій;
титульні сторінки технологічних регламентів.
12.09.2018 позивач окремо надав перевіряючим витяги з технологічних регламентів (опис процесу утилізації) та паспорти місць зберігання відходів та документи з охорони праці (Протоколи та посвідчення навчання за різними напрямками(небезпечні речовини, вогневі роботи, на транспорт та пожежну безпеку).
Також, позивач листом № 54/18 від 10.09.2018 направив на адресу Міністерства екології та природних ресурсів України копії договору оренди ЦМК від 27.12.2013; договір №03012017-0 від 03.01.2017; договір №03012017-П від 03.01.2017; договір №5 від 10.01.2012; відомості про МТБ; відомості про вир.приміщень; свідоцтво №8701176 від 30.08.2013; інвентаризаційний опис НА, підтвердив, що повідомив належним чином про всі зміни даних, зазначених у документах, що подавалися для отримання ліцензії (а.с.82-83).
Листом від 10.09.2018 №53/18 позивач надав Міністерству екології та природних ресурсів України копії договору на технічну воду для виробничих потреб від 05.01.2018; договір №44-001/21 на прийняття для подальшого транспортування та очищення січних вод від 15.04.2016 з додатковою угодою №1 (а.с84).
В матеріалах справи міститься копія висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 05.03.2015 №05.03.02-04/8965 та висновок державно-епідеміологічної експертизи від 19.10.2018 №602-123-20-2/43595.
Встановлені вище обставини спростовують доводи касатора про те, що позивач не подав копії документів для ідентифікації матеріально-технічної бази, за допомогою якої позивач провадить свою діяльність, відомості про наявність декларації безпеки і плану локалізації та ліквідації аварій на об`єкті та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи у строк, встановлений у письмовій вимозі уповноважених осіб відповідача від 11.09.2018.
З огляду на викладене, у відповідача не було достатніх правових підстав для складання акту про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування та, відповідно, прийняття оскаржуваного наказу №335 від 21.09.2018 про анулювання ліцензії на право провадження господарською діяльності з поводження з небезпечними відходами на підставі такого акту.
22. Судами також встановлено, що розпорядженням Державної регуляторної служби України від 06.12.2018 №145 "Про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування" зобов`язано Міністерство екології та природних ресурсів України усунути порушення вимог Закону України від 05.04.20074 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Закону України від 02.03.2015 №222-VІІІ "Про ліцензування видів господарської діяльності" шляхом скасування наказу від 21.09.2018 №335 "Про анулювання ліцензії" в частині анулювання ТОВ НВФ "Екоцентр" ліцензії від 19.10.2017 №371 на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання, оброблення, утилізації небезпечних відходів).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання протиправним та скасування спірного наказу №335 від 21.09.2018.
23. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
24. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
25. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
26. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду