ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2022 року
м. Київ
справа № 826/6860/17
адміністративне провадження № К/9901/4304/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №826/6860/17
за позовом Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Державного підприємства "Завод "Генератор" про стягнення заборгованості, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державного підприємства "Завод "Генератор" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року (суддя Мазур А.С.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року (головуючий суддя Василенко Я.М., судді: Кузьменко В.В., Шурко О.І.),
ВСТАНОВИВ:
В травні 2017 року Центральне об`єднане управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (далі також - позивач, пенсійний орган) звернулось до суду з позовом до Державного підприємства "Завод "Генератор" (далі також - відповідач, ДП "Завод "Генератор", Підприємство) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 1311022, 94 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, яку залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року, позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Завод "Генератор" на користь Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві заборгованість по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 1311022,94 грн.
Судами встановлено, що за відповідачем обліковуються особи, які отримують пенсію, відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.11.2015 по 31.03.2017 відповідачем до сплати належить 1311022,94 грн.
У зв`язку з несплатою ДП "Завод "Генератор" вказаних витрат позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що обов`язок відповідача щодо сплати витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 визначений пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), а розмір таких витрат є узгодженим, оскільки Підприємством отримано розрахунки сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій й такі останнім не оскаржено. Доводи ж відповідача про повне погашення зобов`язань визнані судами необґрунтованими, оскільки сума коштів, зазначена у наданих Підприємством платіжних дорученнях, була спрямована пенсійним органом на погашення боргу останнього за попередні періоди.
Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій незаконними та необґрунтованими, прийнятими з порушенням норм матеріального й процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Скаржник посилається на те, що підприємство здійснило оплату заявлених до стягнення витрат на доставку та виплату пільгових пенсій, яка з порушенням вимог законодавства, була зарахована пенсійним органом в рахунок погашення заборгованості відповідача за попередні періоди.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від останнього місця роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частинами 2 та 3 ст. 25 Закону № 2464-VI передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (ч. 6 ст. 25 Закону № 2464-VI).
Згідно з п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пункту пунктів "б"-"з" частини 1 статті 13 Закону №1788-XII за списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому, обов`язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004, не пов`язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.
Зазначений висновок кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 25.09.2012 у справі №21-251а12 та правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 20.02.2019 у справі №809/602/17, від 28.02.2019 у справі №808/329/17, від 12.03.2019 у справі №809/602/17.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, а відповідно до статті 2 об`єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з абзацами 1-2 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (надалі - Інструкція), платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Пунктом 6.1 Інструкції (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Пунктом 6.5 Інструкції визначено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
За змістом пункту 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
З наведеного можна зробити висновок, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на орган Пенсійного фонду України, підприємства зобов`язані здійснювати відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених органом Пенсійного фонду України, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються страхувальнику.
Судами попередніх інстанцій досліджено, що сума заборгованості, заявлена позивачем до стягнення включає в себе суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.11.2015 по 31.03.2017 у розмірі 1311022,94 грн. Водночас, як стверджує відповідач в рахунок сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 Підприємством була внесена вказана сума.
Механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, сум штрафів та пені, що застосовуються до платників, на яких покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - платники), сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, регресних вимог, адміністративних штрафів (далі - платежі) визначено Порядком ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженим постановою Пенсійного фонду України №21-2, 27.09.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №988/18283 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 5.4 Порядку, операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.
З посиланням на наведену норму Порядку та з огляду на те, що кошти, сплачені відповідачем були зараховані пенсійним органом в хронологічному порядку в рахунок погашення наявної заборгованості, яка виникла раніше, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.11.2015 по 31.03.2017 в розмірі 1311022,94 грн. залишилась непогашеною та підлягає стягненню судом.
Разом з тим, судами не враховані висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 02.06.2015 у справі №21-166а15), згідно з якими право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано органам Пенсійного фонду України лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Проте, суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.
Отже, позивачу не було надано права спрямовувати сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на погашення заборгованості за попередні періоди у хронологічному порядку, як це передбачено пунктом 5.4 Порядку.
За приписами частини 2 статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Відтак, вважаючи правомірними дії позивача щодо спрямування коштів, сплачених Підприємством відповідно до поданих платіжних доручень, в погашення боргу за попередні періоди, суди не з`ясували, при цьому, обставин щодо того, чи включає сума сплачених відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій суму таких витрат за період з 01.11.2015 по 31.03.2017 в загальному розмірі 1311022,94 грн, стягнення якої є предметом заявленого адміністративного позову, та не перевірили їх дослідженими доказами.
Таким чином, судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень допущені порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає до задоволення частково, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд,