Постанова
Іменем України
27 січня 2022 року
м. Київ
справа № 587/2715/20
провадження № 61-17871св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Закорка Вадима Вікторовича, за касаційними скаргами приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Закорка Вадима Вікторовича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІнтаймФінанс" на постанову Сумського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І., Собини О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Закорка В. В. (далі - приватний виконавець). Скаргу вона обґрунтовувала тим, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 52424828 за виконавчим листом № 587/114/13-ц від 17 листопада 2014 року, виданим Сумським районним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") заборгованості у сумі 6 011 157 грн 50 коп.
Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 01 листопада 2019 року замінено стягувача ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІнтаймФінанс" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "ІнтаймФінанс").
20 листопада 2020 року винесено постанову про опис та арешт майна боржника: житлового будинку загальною площею 372,5 кв. м з надвірними будівлями, спорудами та огорожею, а також земельної ділянки з кадастровим номером 59247783800:05:005:0068 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0326 га, що розташовані на АДРЕСА_1 .
Боржника про такі заходи було повідомлено листом від 28 листопада 2020 року, а 14 грудня 2020 року через пошук у ресурсі "СЕТАМ" їй стало відомо про призначення на 11 січня 2021 року аукціону з продажу зазначеного вище житлового будинку.
Посилаючись на те, що у цьому будинку зареєстровані та проживають її неповнолітні онуки: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також на те, що житловий будинок виставлений приватним виконавцем на торги без згоди органів опіки і піклування, заявник просила визнати дії приватного виконавця щодо передачі майна на реалізацію неправомірними.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 13 липня 2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення першої інстанції мотивоване тим, що звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, право користування якою належить дитині, законом не вимагається. Відтак, дії приватного нотаріуса щодо реалізації майна є правильними та законними.
Постановою Сумського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 13 липня 2021 року скасовано. Скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії приватного виконавця щодо передачі на реалізацію без дозволу Органу опіки та піклування житлового будинку по АДРЕСА_1, право на проживання і користування яким мають малолітні діти.
Апеляційний суд виходив із того, що у будинку, який приватним виконавцем виставлений на продаж, зареєстровані та проживають неповнолітні діти, тому виконавець був зобов`язаний отримати згоду органу опіки і піклування на реалізацію цього майна, що ним зроблено не було. Таким чином, апеляційний суд дійшов до висновку, що дії приватного виконавця з реалізації житлового будинку є неправомірними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІнтаймФінанс" (далі - ТОВ "ФК "ІнтаймФінанс") звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Сумського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
У листопаді 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Закорка В. В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Сумського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційні скарги мотивовані тим, що неповнолітні діти не є власниками спірного житлового будинку, тому приватний виконавець не повинен був звертатися до органів опіки і піклування за отриманням дозволу на реалізацію майна.
Крім того, ТОВ "ФК "ІнтаймФінанс" наголошує, що під час укладення договору іпотеки неповнолітні діти не були зареєстровані у спірному житловому будинку, а рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки їх було знято з реєстрації проживання у цьому будинку.
Доводи інших учасників справи
У січні 2022 року від ОСОБА_1 надійшов відзив, в якому вона посилаючись на законність та обгрунтованість постанови апеляційного суду, просить залишити її без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що напримусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Закорка В. В. перебуває виконавче провадження № 52424828 з примусового виконання виконавчого листа № 587/114/13-ц від 17 листопада 2014 року, виданого Сумським районним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості в сумі 6 011 157 грн 50 коп.
Відповідно до постанови приватного виконавця від 20 листопада 2020 року описано та накладено арешт на майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями, спорудами та огорожею, а також земельну ділянку з кадастровим номером 59247783800:05:005:0068 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0326 га, що знаходиться на АДРЕСА_1 .
У зазначеному вище будинку зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, 2008 року народження, ОСОБА_3 2020 року народження, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 .
Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 01 листопада 2019 року замінено стягувача на ТОВ "Фінансова компанія "ІнтаймФінанс".
13 листопада 2017 року приватний виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника. Згідно з відповіддю банківської установи на рахунках ОСОБА_1 недостатньо коштів для виконання постанови.
08 грудня 2020 року вказане домоволодіння на АДРЕСА_1 було виставлено на електронні торги в системі державне підприємство "Сетам".
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.
Водночас, відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з частиною другою статті 18 Закону України "Про охорону дитинства" діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
Згідно пункту 1 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 червня 2016 року № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431 ( далі - Порядку реалізації арештованого майна), реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".
Пунктом 3 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна визначено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
Підпунктом 3 пункту 3 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна визначено, що заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі):
- копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними;
- копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" - копія акта опису та арешту майна боржника;
- копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження");
- у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду;
- копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.
У пункті 28 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 ( далі - Інструкції з організації примусового виконання рішень), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.
Отже, враховуючи вимоги Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", а також положення Інструкції з організації примусового виконання рішень і Порядку реалізації арештованого майна, державний виконавець або приватний виконавець зобов`язаний у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, про яке, зокрема, зазначає в заяві на реалізацію арештованого майна.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30 вересня 2020 року в справі № 303/3043/19 (провадження № 61-8347св20), від 25 листопада 2019 року в справі № 718/482/15-ц (провадження № 61-16089св19), від 10 жовтня 2019 року в справі №751/15667/15-ц (провадження № 61-12151св19) та від 18 березня 2021 року у справі № 164/1145/20 (провадження № 61-218св21).
Апеляційним судом встановлено, що приватний виконавець не звертався до органу опіки та піклування Сумської районної державної адміністрації за отриманням згоди на відчуження вказаного вище житлового будинку, право користування яким мають неповнолітні онуки боржника ОСОБА_1 : ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, відтак, дозвіл на реалізацію будинку органом опіки та піклування не надавався.
Таким чином, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про незаконність дій приватного виконавця, які полягали у передачі спірного житлового будинку не реалізацію без згоди органу опіки і піклування.
Доводи касаційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "ІнтаймФінанс" про те, що неповнолітні діти були зняті з реєстрації у будинку, який є предметом іпотеки, спростовуються довідкою відділу "Центр надання адміністративних послуг" від 15 січня 2021 року № 08, наданою на запит суду щодо переліку зареєстрованих у будинку осіб (т. 1 а.с. 52).
Доводи касаційної скарги приватного виконавця про відсутність підстав звернення до органів опіки і піклування за наданням дозволу на реалізацію предмета іпотеки з підстав того, що неповнолітні діти були зареєстровані у ньому після укладення договору іпотеки, також відхиляються колегією суддів, оскільки вирішення питання правомірності вселення та реєстрації у будинку не є прерогативою приватного виконавця, а також не є предметом розгляду у даній справі.
Тому за наявності факту реєстрації неповнолітніх у будинку, який приватний виконавець мав намір передати на реалізацію, він повинен був отримати попередню згоду органу опіки та піклування, як того вимагає Закон України "Про виконавче провадження", Закон України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", а також Інструкція з організації примусового виконання рішень і Порядок реалізації арештованого майна.
Інші доводи касаційних скарг ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявниками норм матеріального права і зводяться до переоцінки встановлених апеляційним судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а постанову апеляційного суду- без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду