ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/194/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дольове комерційне підприємство "Укржитлоспецхолдинг"
на рішення Господарського суду Харківської області від 26.05.2021 (суддя Аюпова Р. М.)
і постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2021 (головуючий суддя Гетьман Р. А., судді Склярук О. І., Шутенко І. А.)
у справі № 922/194/21
за позовом Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дольове комерційне підприємство "Укржитлоспецхолдинг"
про внесення змін до договору,
(у судовому засіданні взяв участь представник відповідача - Стеченко Я. В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Харківська міська рада (далі - позивач, Рада) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дольове комерційне підприємство "Укржитлоспецхолдінг" (далі - відповідач, Товариство) про внесення змін до договору оренди землі від 09.08.2006 № 640667100125 (далі - Договір оренди), шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі з 01.01.2020, в редакцій викладеній у позовній заяві.
2. Позовні вимоги обґрунтовані зміною розміру нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, яку введено в дію з 01.01.2020, на підставі рішення Ради від 18.12.2019 № 1908/19 "Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2018", у зв`язку із чим зміни до договорів оренди землі, пов`язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Також в обґрунтування позову, посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №890 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" (далі - Постанова КМУ №890), відповідно до якої внесені зміни до пунктів 11, 13, 14, 21, 29, 31, 39, 43 Типового договору оренди землі, а також доповнено Типовий договір оренди землі окремими виносками стосовно земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що також є підставою для укладення додаткової угоди до Договору оренди з 01.01.2020.
Короткий зміст судових рішень
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.05.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2021, позовні вимоги задоволено. Внесено зміни до договору оренди землі від 09.08.2006 №640667100125 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі з 01.01.2020 в редакції, зазначеній у резолютивній частині рішення.
4. Суди визнали обґрунтованими доводи позивача щодо необхідності внесення змін до Договору оренди в частині орендної плати у зв`язку із зміною нормативної грошової оцінки земель м. Харкова.
5. Крім того, суди, виходячи із положень ст. 117 Конституції України, ст.630 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст.179, 184 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.14 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дійшли висновку, що при внесені змін до договорів оренди землі комунальної власності застосування Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 (зі змінами) (далі - Постанова КМУ №220), є обов`язковим, а доводи позивача щодо приведення Договору оренди у відповідність до типової форми договору оренди землі, встановленої Положенням про оренду землі у м. Харкові, затвердженого рішенням Ради від 17.04.2019 №1554/19 (далі - Положення), є обґрунтованими.
6. Враховуючи, що пунктом 2 рішення Ради від 27.02.2019 №1474/19 встановлено, що нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020, тобто саме з цієї дати у сторін виникло зобов`язання виконувати договір на нових умовах, а саме сплачувати орендну плату, розраховану на підставі нової нормативної грошової оцінки, а також положення ч.3 ст. 653 ЦК України, ч.5 ст. 188 ГК України, суди визнали обґрунтованими доводи позивача про визнання додаткової угоди до Договору оренди укладеною з 01.01.2020.
7. Окрім того, суди відхили як безпідставні заперечення відповідача щодо ненаправлення позивачем листа-пропозиції про внесення змін до Договору оренди та недотримання останнім визначеного статтею 188 ГК України порядку досудового врегулювання спору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій (з урахуванням нової редакції) просить скасувати рішення і постанову, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
9. Скаржник зазначає, що суди застосували приписи ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16.04.2018 у справі № 910/7905/17.
10. Суди застосували приписи Постанови КМУ №220 без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 25.02.2020 у справі № 907/87/19.
11. Суди застосували приписи ст. 653 ЦК України, ст. 188 ГК України без врахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18.
12. Також скаржник посилається на порушення судами приписів ст.ст. 7, 80, 86, 236, 269 ГПК України, неправильне застосування приписів ст.ст. 179, 184, 188, 222 ГК України, ст.ст. 13, 16, 630 ЦК України, ст.ст. 14, 30 Закону України "Про оренду землі", п. 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".
13. Зокрема, скаржник зазначає про недотримання позивачем Правил надання послуг поштового зв`язку, що призвело до неотримання відповідачем листа-пропозиції про внесення змін до Договору оренди; відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження наявності порушеного права позивача; зазначає, що рішення Ради від 27.02.2019 №1474/19, яким затверджено нову нормативну грошову оцінку, не набрало законної сили та не може застосовуватися до господарських взаємовідносин.
Позиція інших учасників справи
14. Позивач подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, з підстав викладених в оскаржуваних судових рішеннях, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення і постанову - без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Між Радою і Товариством укладено договір оренди землі від 09.08.2006 № 640667100125, умовами якого (в редакції додаткової угоди до договору від 02.09.2010), зокрема, визначено таке:
-розмір нормативної грошової оцінки становить 21 541 342 грн (п. 5);
- орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно в грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 934/10 від 29.04.2010 на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 1 206 315,17 грн, або в місяць - 100 526,00 грн (п. 9).
16. Рішенням Ради від 27.02.2019 №1474/19 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 (п.1 рішення) та встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020 (п. 2 рішення).
17. Згідно з п. 1.4 Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2018 становить 639,78 грн. і підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.
18. Попередня базова вартість 1 кв.м землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2013 на підставі рішення Ради від 03.07.2013 №1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року", рішень Ради від 25.09.2013 №1269/13 "Про затвердження Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м.Харкова станом на 01.01.2013" та була введена в дію з 01.01.2014 і складала 552,43 грн/кв.м (з урахуванням індексації).
19. Рішенням Ради від 17.04.2019 №1554/19 затверджено Положення, додатком до якого встановлена типова форма договору оренди землі для земельних ділянок комунальної власності міста Харкова, що була розроблена та складена на підставі Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою КМУ №220 (зі змінами та доповненнями).
20. Пунктами 7.3, 7.4 Положення передбачено, що усі зміни до договорів оренди землі, пов`язані з приведенням їх у відповідність до вимог цього Положення, здійснюються шляхом укладання додаткових угод до таких договорів (п. 7.3 Положення).
Порядок зміни, поновлення, припинення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності цим Положенням, здійснюються в порядку, визначеному даним Положенням, з урахуванням особливостей, встановлених відповідними договорами (п.7.4 Положення).
21. Крім цього, рішенням 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 №41/08 "Про затвердження Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові" визначено порядок розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності м. Харкова та встановлені ставки річної орендної плати, які необхідно застосовувати при розрахунку розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі та внесені до них змін.
22. Як вказує позивач, внаслідок зміни розміру нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, яку введено в дію з 01.01.2020, змінився також і розмір орендної плати за користування землею на території м. Харкова, передбачений договорами оренди землі у грошовій формі, а тому плата за землю у вигляді орендної плати з дати введення в дію нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 на підставі рішення Ради від 18.12.2019 № 1908/19 "Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2018", повинна бути змінена і сплачуватись в оновленому розмірі.
23. Згідно з пунктом 2.1 та 2.2 Порядку зміна нормативної грошової оцінки земель міста Харкова відповідно до рішення Ради є підставою для внесення змін до договорів оренди землі, крім договорів оренди землі, що укладені за типовою формою, затвердженою рішенням 26 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 17.04.2019 № 1554/19 (пункт 2.1).
Пунктом 2.2. Порядку передбачено, що зміни до договору оренди землі оформлюються додатковою угодою.
24. На підставі вищевказаних рішень Ради, Департаментом земельних відносин Харківської міської ради було:
-одержано Витяг від 20.01.2020 № НВ-0004413702020 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер: 6310137500:05:031:0041 площею 0,8632 га по пр. Тракторобудівників, 57 у м. Харкова відповідно до якого зазначена земельна ділянка та право її оренди зареєстровано у Державному земельному кадастрі за Товариством.
-одержано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер: 6310137500:05:031:0041 (від 27.04.2020 № 3149/176-20);
-виконано розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності станом на 01.01.2018 № 392/20.
25. На підставі вказаних документів, Департаментом земельних відносин підготовлено додаткову угоду до Договору оренди (у 2-ох примірниках), яку разом із листом-пропозицією від 16.07.2020 № 5629/0/225-20 та розрахунком розміру орендної плати (у 2-ох примірниках) рекомендованим поштовим відправленням направлено на адресу відповідача з пропозицією підписати та у 20-ти денний термін направити до Департаменту для забезпечення державної реєстрації, згідно з вимогами чинного законодавства.
26. Позивач вказує, що додатковою угодою до Договору оренди редакція зазначеного договору приводиться у відповідність до типової форми договору оренди землі, встановленої Положенням, що передбачено пунктами 7.3 та 7.4 цього Положення.
27. Згідно з цією додатковою угодою змінюється редакція наступних пунктів Договору оренди землі: 1, 2, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 16, 17 (пункти 18, 19, 20, які увійшли до розділу "Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду" виключено на підставі Постанови КМУ № 843 від 23.11.2016), 21, 26, п/пункт "д" пункту 28, доповнюється п. 28 п/пунктом "е", п/п "е" пункту 30, п/п "а", "в", "и", "ї", "к", "л" пункту 31, 33, 36, 37, 39, 40, 41, 42.
Крім цього, починаючи з п.18 змінюється нумерація пунктів, у зв`язку з виключенням пунктів 18 20 із Типового договору оренди землі на підставі Закону України від 12.02.2015 N 191-VIII та Постанови КМУ № 843 від 23.11.2016 "Про внесення змін до Типового договору оренди землі", а тому п. 21 Договору оренди відповідає пункту 18 нової редакції договору згідно з запропонованою додатковою угодою.
28. Однак, станом на теперішній час Товариство не підписало та не повернуло Раді підготовлену додаткову угоду до Договору оренди, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
29. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
30. Судові рішення у справі оскаржуються відповідачем з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
Щодо суті касаційної скарги
31. Предметом розгляду цієї справи є вимоги позивача про внесення змін до Договору оренди, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного Договору оренди землі з 01.01.2020, в редакцій викладеній у позовній заяві.
32. Частиною 1 статті 3 ЗК України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
33. Відповідно до частини 9 статті 93 ЗК України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.
34. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
35. У статті 626 ЦК України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
36. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 626 ЦК України).
37. У пункті 3 частини 1 статті 3 ЦК України закріплено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.
38. Також у статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
39. Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
40. У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
41. Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
42. Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
43. За статтею 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.
44. Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
45. За змістом частин 1, 2, 4 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
46. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
47. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
48. Можна зробити висновок, що за загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, які виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору та урахування обов`язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.
49. Визначення договору оренди землі містить стаття 792 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
50. У статті 13 Закону України "Про оренду землі" вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
51. За змістом статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
52. У частині першій статті 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
53. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України).
54. Положеннями пункту 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
55. За змістом статті 13, частини 1 статті 15 та статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.
56. Розмір орендної плати, визначений сторонами договору оренди, у випадку, коли об`єктом оренди є землі державної і комунальної власності, має враховувати нормативну грошову оцінку земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
57. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, висновки у якій колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне врахувати з урахуванням приписів ч.4 ст. 300 ГПК України, викладено висновок про те, що з аналізу нормативно-правових норм ПК України, Закону України "Про оцінку земель", Закону України "Про оренду землі", вбачається, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.
58. Такі правові висновки кореспондуються також з висновками, які містяться в постановах Верховного Суду України від 03.12.2013 у справі № 3-34гс13, від 07.10.2015 у справі № 3-481гс15, від 18.05.2016 у справі № 6-325цс16, в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 644/9862/14-ц, від 09.10.2019 у справі № 645/1972/16-ц, від 30.01.2020 у справі № 640/15419/15-ц, та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 922/539/18, від 13.06.2019 у справі № 910/11764/17, від 20.11.2019 у справі № 916/2769/18, від 16.01.2020 у справі № 904/1912/19, від 04.02.2020 у справі № 922/378/19.
59. Викладене спростовує доводи скаржника про те, що умовами Договору оренди не передбачено, що зміна нормативної грошової оцінки земель міста Харкова є підставою для внесення змін до Договору оренди, а отже відсутні підстави для внесення змін у договір у відповідній частині.
60. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 910/7905/17 вирішувалося питання про обов`язковість рішення органу місцевого самоврядування щодо збільшення розміру (ставки) орендної плати, яка визначається у відсотковому відношенні до бази оподаткування (бази для обрахування розміру орендної плати) і Верховний Суд зробив висновок, що рішення органів місцевого самоврядування щодо перегляду розміру орендної плати не мають обов`язкового характеру за відсутності в договорах оренди землі погодженої сторонами підстави для такого перегляду, а саме відповідного рішення органу місцевого самоврядування.
61. Разом з тим, позивач звернувся з цим позовом до суду і скаржник у касаційній скарзі спірним визначає питання внесення змін до Договору оренди у зв`язку зі зміно розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто бази оподаткування чи бази для обрахування орендної плати.
62. Отже, якщо в у справі № 910/7905/17 суди вирішували питання щодо ставки (розміру) орендної плати, то в справі № 922/194/21 предметом дослідження є визначення бази оподаткування, бази для визначення орендної плати, а тому доводи скаржника щодо необхідності застосування висновків, викладених у справі № 910/7905/17 до правовідносин у справі № 922/194/21, за умови, що як зазначає сам скаржник у касаційній скарзі, вартість орендної плати, визначена у відсотковому відношенні, що обраховується від нормативної грошової оцінки землі (5,6%), за умовами додаткової угоди до Договору оренди не змінюється, є безпідставними.
63. Різниця між підставами внесення змін до договорів оренди землі в частині (1) зміни нормативної грошової оцінки і (2) зміни розміру (ставки) орендної плати проаналізована також у наведені постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19.
64. Стосовно доводів скаржника, викладених у пункті 10 цієї постанови колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає таке.
65. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, вимогу позивача про внесення змін до Договору оренди, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору з 01.01.2020 у редакції, наведеній позивачем у прохальній частині позовної заяви, обґрунтовано також прийняттям Постанови КМУ №890 згідно з якою, зокрема, внесено зміни до Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою КМУ № 220. Вказані вимоги обґрунтовані посиланнями, зокрема, на приписи ст. 630 ЦК України, ст. 14 Закону України "Про оренду землі" та пункти 7.3, 7.4 Положення.
66. Відповідач під час розгляду справи заперечував проти задоволення позовних вимог в частині приведення Договору оренди до форми Типового договору у зв`язку з прийняттям Постанови КМУ №890, вказуючи на те, що Договір оренди відповідає типовій формі, що діяла на момент його укладення станом на 2006 рік, а наведені позивачем норми права передбачають порядок укладення договорів за типовою формою, у разі якщо законом визначена типова форма договору, підлягають застосуванню на стадії укладення договору, та не містять вимоги приводити укладені договори до типової форми.
67. У постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 907/87/19, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, викладено висновок щодо застосування приписів ст.630 ЦК України, ст. 14 Закону України "Про оренду землі", Постанов КМУ №220 і №890, відповідно до якого, за змістом Постанови КМУ № 890 не вимагається приведення договорів оренди, укладених раніше, у відповідність до нових вимог стосовно типового договору.
68. Висновок судів попередніх інстанцій стосовно застосування приписів ст.630 ЦК України, ст. 14 Закону України "Про оренду землі", Постанов КМУ №220 і №890 (пункт 5 цієї постанови) не відповідає наведеному висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 25.02.2020 у справі № 907/87/19.
69. Разом з тим, висновок судів попередніх інстанцій про те, що додатковою угодою до договору оренди редакція зазначеного договору приводиться у відповідність до типової форми договору оренди землі, встановленої Положенням, що передбачено пунктами 7.3, 7.4 цього Положення, також не свідчать про надання належної оцінки доводам відповідача, позаяк розкриваючи в описовій частині оскаржуваних судових рішень зміст пунктів 7.3, 7.4 Положення, суди належним чином не спростували доводи відповідача про те, що наведені положення нормативно-правового акта не передбачають обов`язку приводити укладені договори до типової форми.
70. Стосовно доводів касаційної скарги, викладених у пункті 11 цієї постанови, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає таке.
71. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, предметом розгляду було питання внесення змін до договору оренди землі, у зв`язку з необхідністю приведення його умов, в тому числі щодо розміру орендної плати, до вимог чинного законодавства, а також питання моменту зміни відповідного зобов`язання.
72. У наведеній постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18 викладено висновок про те, що якщо права та обов`язки сторін змінюються внаслідок внесення змін до договору судовим рішенням, то відповідне зобов`язання змінюється з моменту набрання таким рішенням законної сили. Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи скаржника з посиланням на частину 5 статті 188 ГК України, оскільки спір у наведеній справі виник між сторонами у земельних відносинах, а згідно з частиною 1 статті 4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу земельні відносини.
73. За таких обставин, доводи скаржника стосовно неправильного застосування судами попередніх інстанцій приписів частини 5 статті 188 ГК України і внесення змін до Договору оренди землі на підставі судового рішення з 01.01.2020 знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи.
74. Викладеним у пункті 72 цієї постанови також спростовуються доводи скаржника щодо недотримання Радою досудового порядку врегулювання спору, передбаченого нормами ГК України.
75. Колегія суддів касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відхиляє посилання суду апеляційної інстанції на постанови Верховного Суду від 31.12.2018 у справі № 916/170/18, від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19 в частині висновків щодо моменту з якого у сторін виникло зобов`язання сплачувати орендну плату, розраховану на підставі нової грошової оцінки землі, оскільки у справі № 916/170/18 обставини щодо моменту з якого застосовується нова нормативна грошова оцінка земельної ділянки у відповідному зобов`язанні були встановлені у іншій справі та мали преюдиціальний характер, а у справі № 922/1658/19 Верховний Суд погодився із висновками судів, що умови договору оренди землі є зміненими з моменту набрання рішення суду законної сили.
76. Доводи відзиву на касаційну скаргу наведених висновків Верховного Суду не спростовують.
77. Як зазначено вище, з огляду на допущене судами попередніх інстанцій неправильне застосування норм матеріального права, без належного спростування залишилися заперечення відповідача щодо моменту, з якого вносяться зміни до Договору оренди, а також необхідності приведення усього тексту Договору оренди до типової форми договору оренди землі, затвердженої Положенням (за виключенням висновків судів про обґрунтованість вимог щодо внесення змін у Договір оренди в частині зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки). Суди попередніх інстанцій проаналізували положення додаткової угоди до Договору оренди на предмет її відповідності типовій формі договору оренди землі, разом з тим обставини щодо встановлення відповідності запропонованих позивачем змін та їх змісту (зокрема в частині істотних умов договору оренди) вимогам чинного законодавства та моменту укладення додаткової угоди залишилися поза увагою судів попередніх інстанцій. Суд касаційної інстанції в силу імперативних приписів статті 300 ГПК України позбавлений можливості самостійно усунути зазначені недоліки.
78. Доводи скаржника, викладені у пунктах 12, 13 цієї постанови не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, передбаченими частиною 2 статті 287 ГПК України, а тому Суд в силу приписів статей 287 і 300 ГПК України не надає їм оцінку. Що ж стосується посилання скаржника на постанову пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", то Верховний Суд зазначає, що постанова пленуму Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні частини 4 статті 236 ГПК України (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2021 у справі № 910/4540/20, від 13.09.2021 у справі № 910/3616/21, від 13.01.2021 у справі № 910/9855/20), відповідно посилання на неї є безпідставним.