ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 815/2699/17
адміністративне провадження № К/9901/9418/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Томах О.О.,
представників: позивача - Іванова Ю.Ю., відповідача - Малюченко А.С.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області (процесуальний правонаступник - Головне управління ДПС в Одеській області) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2017 (суддя - Завальнюк І.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 (головуючий суддя М.П. Коваль, судді: Домусчі С.Д., Кравець О.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ʼʼБессарабія-Агроʼʼ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ʼʼБессарабія-Агроʼʼ (далі - ТОВ ʼʼБессарабія-Агроʼʼ, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС, відповідач), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.02.2017:
№0002271402 - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 51ʼ 316ʼ 405,00 грн, в тому числі: 41ʼ 549ʼ 522,00 грн - основний платіж, 9ʼ 766ʼ 883,00 грн - штрафні санкції;
№0002291402 - про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за вересень 2016 року на 43ʼ 467ʼ 247,00 грн;
№0002281402 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за серпень, вересень 2015 року, травень 2016 року на 948ʼ 641,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій - 237ʼ 160,00 грн.
Обґрунтовуючи позов, позивач посилався на те, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 07.02.2017 №31/15-32-14-02/39076260 (з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень на акт від 21.02.2017 №1148/10/15-32-14-02-12) та в акті перевірки від 28.04.2017 №370/15-32-14-02-39076260, про безтоварний характер господарських операцій із ТОВ "Діавест Груп", ТОВ "Спрінг Інвестмент", ТОВ "Веструм", ТОВ "Кілен ЛТД", ТОВ "Спецторг Трейдінг", ТОВ "Форенекс", ТОВ "Сілма ЛТД", ТОВ "Оксі-Лайф", ТОВ "Рефул Ресурс", ТОВ "Стік Груп", ТОВ "Зерноторгова Компанія "Прометей", ТОВ "Специнвест", ТОВ "Агросвіт ТД", ТОВ "Прометей-голд", ТОВ "Нордлайф", ТОВ "Лоза Новоозерного", ТОВ "Спіріт Компані", СФГ "Кристал", ТОВ "Креонгруп Інвест" є безпідставними, оскільки господарські операції, за результатами яких Товариство сформувало свої дані податкового обліку, були реальними, призвели до фактичної зміни майнового стану позивача, підтверджені належними обліковими та іншими документами, складання яких вимагається правовими нормами для такого роду операцій та які були надані контролюючому органу під час перевірки. Придбаний товар був використаний Товариством у межах господарської діяльності, що також підтверджується відповідними первинним документами. На час здійснення поставок контрагенти-постачальники мали господарську та податкову правосуб`єктність. З-поміж іншого позивач вказував, що наявність або відсутність окремих документів, а також певні недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо інші дані свідчать про зміни в структурі активів та зобов`язань підприємства. Своєю чергою ТТН є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції у цілому. Стосовно доводу відповідача про відсутність у довіреностях на отримання товару кінцевого терміну їх дії зазначав, що довіреність на отримання ТМЦ не є допустимим доказом поставки, оскільки наявність таких довіреностей з 01.01.2015 не передбачена положеннями чинного законодавства. З посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 10.09.2013 у справі №21-237а13, від 03.11.2015 у справі №21-99а15, від 01.12.2015 у справі №21-3133а15, від 03.02.2016 у справі №21-4265а15, згідно з якою висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього, позивач доводив, що висновки контролюючого орану в іншому акті перевірки стосовно контрагента платника не є безумовним та самостійним доказом для висновків про відсутність господарської операції. Також ТОВ "Бессараб-Агро" посилалося на те, що облік основних засобів в бухгалтерському обліку здійснювався у суворій відповідності до стандартів та вимог законодавства, що спростовує висновки контролюючого органу про реалізацію позивачем транспортного засобу за ціною, нижчою від балансової (залишкової) вартості.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 27.06.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 24.02.2017 №0002271402, №0002291402, №0002281402.
Висновок суду про задоволення позову вмотивований тим, що доводи відповідача про нереальність господарських операцій позивача з придбання товару (насіння соняшника та ріпака) у ТОВ "Діавест Груп", ТОВ "Спрінг Інвестмент", ТОВ "Веструм", ТОВ "Кілен ЛТД", ТОВ "Спецторг Трейдінг", ТОВ "Форенекс", ТОВ "Сілма ЛТД", ТОВ "Оксі-Лайф", ТОВ "Рефул Ресурс", ТОВ "Стік Груп", ТОВ "Зерноторгова Компанія "Прометей", ТОВ "Специнвест", ТОВ "Агросвіт ТД", ТОВ "Прометей-голд", ТОВ "Нордлайф", ТОВ "Лоза Новоозерного", ТОВ "Спіріт Компані", СФГ "Кристал", ТОВ "Креонгруп Інвест", за наслідками яких ТОВ "Бессарабія-Агро" сформувало дані свого податкового обліку, не знайшли підтвердження в судовому процесі. Натомість позивач довів придбання насіння соняшника та ріпака у вказаних контрагентів, надавши суду первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які є достатніми доказами для встановлення факту цих операцій. Придбане насіння соняшника та ріпака використовувалося для виготовлення соняшникової олії та шроту соняшнику, а у подальшому було реалізовано на підставі зовнішньоекономічних контрактів на експорт, що підтверджено відомостями про митне оформлення товару у митних деклараціях. Висновки відповідача про реалізацію позивачем транспортного засобу за ціною, нижчою від балансової (залишкової) вартості, суди також визнали такими, що не відповідають дійсності, оскільки транспортний засіб - Lexus LX 570 5,7 був реалізований на підставі договору від 21.09.2016 №6049/16/000106 за ціною 364ʼ 000,00 грн (ціна без урахування ПДВ - 303ʼ 333,33 грн, ПДВ - 60ʼ 666,67 грн), що відповідало показнику поточного сальдо такого активу після його уцінки та підготовки до передачі для продажу.
ГУ ДФС подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач вказував, що суди попередніх інстанцій неповно встановили обставини у справі, не надали належної оцінки усім доказам, що були встановлені під час податкового контролю в актах перевірки щодо удаваного характеру операцій з поставки насіння соняшника та ріпака. Контролюючий орган наголошував, що встановлені за насідками контрольних заходів факти не підтверджують отримання ТОВ ʼʼБессарабія-Агроʼʼ товарів саме від задекларованих позивачем постачальників. Також відповідач наголошував, що згідно з пунктом 188.1 ПК базу оподаткування операції з постачання (продажу) транспортного засобу товариство мало визначити на рівні його балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на 01.09.2016, - 3ʼ 246ʼ 541,37 грн (без ПДВ), а не з його реалізаційної вартості - 303ʼ 333,33 грн (без ПДВ).
У відзиві на касаційну скаргу позивач посилається на її необґрунтованість та просить залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, як такі, що відповідають вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
У додаткових поясненнях відповідач наводить додаткові доводи щодо висновків в акті перевірки про безтоварний характер господарських операцій між Товариством та постачальниками соняшника та ріпака у період, охоплений перевіркою. Відповідач зазначає, що 16.02.2021 Верховний Суд прийняв постанову у справі №815/5285/16 за позовом ТОВ "Бессарабія-Агро" до Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, у якій предметом доказування була реальність господарських операцій з придбання ТОВ "Бессарабія-Агро" соняшника врожаю 2015 року у ТОВ ʼʼЗерноторгова Компанія ʼʼПрометейʼʼ у грудні 2015 року та січні 2016 року на підставі договорів від 11.12.2015 №11/12/1, від 14.01.2016 №14/01/2, від 10.02.2016 №10/02/2, а у справі №420/3897/19 за позовом ТОВ "Бессарабія-Агро" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (постанова Верховного Суду від 13.01.2021) - реальність господарських операцій з придбання ТОВ "Бессарабія-Агро" соняшника врожаю 2016 року, зокрема у ТОВ ʼʼРефул Ресурсʼʼ.
У постанові від 11.02.2021 у справі №803/484/17 за позовом ТОВ "Комо Україна" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Верховний Суд врахував доводи контролюючого органу щодо інформації у кримінальних провадженнях щодо діяльності групи суб`єктів господарювання "Прометей", в тому числі ТОВ "Зерноторгова Компанія "Прометей", які мають ознаки ризиковості та використовують підміну товарних позицій при їх реалізації, та зробив висновок, що суди попередніх інстанцій не надали правового значення виявленим відповідачем обставинам, які зафіксовані в акті податкової перевірки, та звернув увагу, що саме акт перевірки, в якому зафіксовані порушення позивачем вимог податкової дисципліни, є першочерговим доказом у подібних справах, оцінка якому має надаватись у повному обсязі.
Як підсумок, відповідач вважає, що встановлені судами в інших справах обставини про безтоварний характер операцій позивача з придбання соняшника у ТОВ "Зерноторгова Компанія "Прометей" та ТОВ "Рефул Ресурс" мають преюдиційне значення у цій справі.
Також відповідач зазначив про наявність кримінального провадження від 12.04.2017 №32017160000000039 (справа №522/8213/17; кримінальне провадження №1-кс/522/7953/17), порушеного стосовно посадових осіб ТОВ "Бессарабія-Агро" за фактом умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) в особливо великих розмірах (частина 3 статті 212 Кримінального кодексу України), привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (частина 5 статті 191 Кримінального кодексу України) та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (частина 3 статті 209 Кримінального кодексу України).
Заперечуючи проти доводів контролюючого органу у додаткових поясненнях про безтоварний характер господарських операцій товариства з названими контрагентами - постачальниками соняшника, позивач наголошує, що інше застосування норм матеріального права у порівнянні з постановами, на які посилається відповідач, обумовлено іншим складом доказів у справі та їх оцінкою судом під час вирішення спору, тобто справи не є подібними, тому посилання відповідача на зазначені судові рішення є безпідставними. Посилання контролюючого органу на кримінальне провадження №32017160000000039, порушене щодо посадових осіб ТОВ "Бессарабія-Агро" за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, без вироку суду в цьому кримінальному провадженні, як критерій оцінки реальності господарських операцій, позивач також вважає безпідставним. До того ж обставини щодо порушення кримінального провадження №32017160000000039 на спростування достовірності даних податкового обліку Товариства контролюючий орган під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції не зазначав, і на даний час зазначене кримінальне провадження згідно з постановою слідчого управління ГУ ДФС в Одеській області від 31.12.2020 закрито за відсутності складу кримінального правопорушення.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав касаційну скаргу, а представник позивача заперечував проти її задоволення.
У зв`язку з реорганізацію Державної фіскальної служби України шляхом поділу та створення Державної податкової служби України Суд допустив процесуальну заміну відповідача відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справʼʼ від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи сторін, додаткові пояснення до касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ГУ ДФС проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Бессарабія-Агро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.02.2014 по 30.09.2016, за результатами якої складено акт від 07.02.2017 №31/15-32-14-02/39076260 (далі - акт перевірки; а.с. 110 - 241 т. І, а.с. 1-81 т. ІІ).
У висновках цього акта перевірки відповідачем зазначено про порушення позивачем норм пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі- ПК), статті 1, частини другої статті 3, статті 4, частини шостої статті 8, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV), пунктів 2.1, 2.4, 2.14, 2.15 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК.
За результатами розгляду заперечень ТОВ "БЕССАРАБІЯ-АГРО" до акта перевірки ГУ ДФС складено висновок від 21.02.2017 №1148/10/15-32-14-02-12 про зменшення суми визначених до збільшення податкових зобов`язань з податку на прибуток на 5ʼ 707ʼ 500,00 грн, в тому числі: за 2015 рік - 4ʼ 304ʼ 999,00 грн, за І квартал 2016 - 1ʼ 402ʼ 501,00 грн, в іншій частині висновки акта перевірки від 07.02.2017 №31/15-32-14-02/39076260 залишено без змін (а.с. 82 - 123 т. ІІ).
На підставі висновків акта перевірки та висновків за результатами розгляду заперечень, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі (а.с. 139-143 т. ІІ).
За результатами адміністративного оскарження позивачем податкових повідомлень - рішень ДФС України прийняла рішення, оформлене наказом від 04.04.2017 №234, про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "БЕССАРАБІЯ-АГРО" за період з 03.02.2014 по 30.09.2016. Правовою підставою проведення позапланової перевірки в наказі зазначено, зокрема підпункт 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК. (а.с. 230 т. ІІ).
За результатами перевірки Товариства з питань правильності висновків акта перевірки від 07.02.2017 №31/15-32-14-02/39076260 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.02.2014 по 30.09.2016 посадовими особами ГУ ДФС, які проводили перевірку на підставі наказу від 04.04.2017 №234, складено акт перевірки від 28.04.2017 №370/15-32-14-02-39076260. У акті підтверджено висновки попередньої перевірки (акт перевірки від 07.02.2017 №31/15-32-14-02/39076260 з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень від 21.02.2017 №1148/10/15-32-14-02-12) (а.с. 64-250 т. ІІІ, а.с. 1-11 т. ІУ).
У висновках цього акта перевірки відповідачем зафіксовано порушення позивачем:
пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134 ПК, статті 1, частини другої статті 3, статті 4, частини шостої статті 8, статті 9 Закону №996-XIV, пунктів 2.1, 2.4, 2.14, 2.15 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 41ʼ 549ʼ 522,00 грн, в тому числі: за 2015 рік - 2ʼ 481ʼ 991,00 грн; за І квартал 2016 року - 12ʼ 036ʼ 780,00 грн; за півріччя 2016 року - 14ʼ 113ʼ 960,00 грн; три квартали 2016 року - 12ʼ 916ʼ 791,00 грн;
пункту 44.1 статті 44, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, за період з 03.02.2014 по 30.09.2016 на 948ʼ 641,00 грн (в тому числі: за серпень 2015 року - 365ʼ 068,00 грн; вересень 2015 року - 132ʼ 500,00 грн; травень 2016 року - 451ʼ 073,00 грн), а також до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за період з 03.02.2014 по 30.09.2016 в сумі 43ʼ 467ʼ 247,00 грн.
Такі висновки контролюючого органу вмотивовані тим, що операції з придбання Товариством товару (насіння соняшника та ріпака) у ТОВ "Діавест Груп", ТОВ "Спрінг Інвестмент", ТОВ "Веструм", ТОВ "Кілен ЛТД", ТОВ "Спецторг Трейдінг", ТОВ "Форенекс", ТОВ "Сілма ЛТД", ТОВ "Оксі-Лайф", ТОВ "Рефул Ресурс", ТОВ "Стік Груп", ТОВ "Зерноторгова Компанія "Прометей", ТОВ "Специнвест", ТОВ "Агросвіт ТД", ТОВ "Прометей-голд", ТОВ "Нордлайф", ТОВ "Лоза Новоозерного", ТОВ "Спіріт Компані", СФГ "Кристал", ТОВ "Креонгруп Інвест" є такими, що відображені лише в документах бухгалтерського обліку, без їх реального здійснення. Тому позивач безпідставно врахував витрати за такими операціями у складі собівартості товару при його наступному продажі та збільшив податковий кредит.
Підставою для таких висновків в акті перевірки стала податкова інформація, отримана за результатами заходів податкового контролю, відповідно до якої зазначені контрагенти - постачальники мають спільні ознаки, які характеризують їх діяльність як фіктивну, а також встановлені засобами податкового контролю обставини:
дефектність первинної документації та документів про перевезення товару (неможливо ідентифікувати посадових осіб, які підписували видаткові накладні, через відсутність посади осіб та прізвища, ім`я по батькові (ПІБ), відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; у видаткових накладних не вказано місце її складання, номер та дата довіреностей, а також посада та ПІБ вантажотримувача; у складських квитанціях щодо зберігання придбаного у ТОВ "Зерноторгова Компанія "Прометей" та ТОВ "Прометей-голд" насіння соняшника у ТОВ "Прометей-Елеватор" на підставі договорів про складське зберігання вказано місцезнаходження ТОВ ʼʼБессарабія-Агроʼʼ (Одеська область, Арцизький район, село Холмське, вул. Радянська 59), що не відповідає його реєстраційним даним адреси (Одеська область, м. Ізмаїл, Болградське шосе, 8а), графа "На відпуск видано наказ від…" не заповнена; у товарно транспортних накладних не вказано вид операції (навантаження або розвантаження), реквізити довіреностей, супровідні документи на вантаж, одиниця виміру товару, кількість місць, ціна за одиницю товару та загальна вартість з ПДВ, марка, модель, тип транспортного засобу, точне місце пунктів завантаження і розвантаження тощо);
оплату за товар у межах двосторонніх договорів поставки із ТОВ "Діавест Груп", ТОВ "Спрінг Інвестмент", ТОВ "Веструм", ТОВ "Кілен ЛТД", ТОВ "Спецторг Трейдінг", ТОВ "Форенекс", ТОВ "Сілма ЛТД", ТОВ "Оксі-Лайф" позивач (отримувач, покупець) здійснив не на рахунок постачальників товару, а на користь визначеній у цих договорах (пункт 4.3) третій особі - ТОВ "Ост-Континент" (при цьому сальдо розрахунків між позивачем та контрагентами - постачальниками дорівнює "0", договір комісії від 05.05.2016 б/н, вказаний у призначенні платежу платіжних доручень про перерахування ТОВ "Бессарабія-Агро" коштів на користь ТОВ "Ост-Континент", до перевірки не надано, як і інші первинні та фінансові документи, крім платіжних доручень, які б підтверджували участь третьої сторони - ТОВ "Ост-Континент" у правочинах щодо поставки зернових культур; ТОВ "Ост-Континент" (Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Олександрійська, 20) за місцем реєстрації відсутнє, фігурує у кримінальному провадженні від 28.12.2016 №42016000000004102, порушене за ознаками злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) щодо посадових осіб АТ "Артем Банк"); у договорах поставки із ТОВ "Діавест Груп", ТОВ "Спрінг Інвестмент", ТОВ "Веструм", ТОВ "Кілен ЛТД", ТОВ "Спецторг Трейдінг", ТОВ "Форенекс", ТОВ "Сілма ЛТД", ТОВ "Оксі-Лайф" відсутні пункти умов договору (2.2), на які є посилання в інших пунктах (3.3);
відсутність реального джерела походження товарів за даними ЄРПН, податкової звітності контрагентів (щодо операцій з ТОВ "Діавест Груп", ТОВ "Спрінг Інвестмент", ТОВ "Веструм", ТОВ "Кілен ЛТД", ТОВ "Спецторг Трейдінг", ТОВ "Форенекс", ТОВ "Сілма ЛТД", ТОВ "Оксі-Лайф", ТОВ "Рефул Ресурс", ТОВ "Стік Груп", ТОВ "Специнвест", ТОВ "Зерноторгова Компанія "Прометей", ТОВ "Прометей-голд", ТОВ "Нордлайф", ТОВ "Лоза Новоозерного", ТОВ "Спіріт Компані", СФГ "Кристал", ТОВ "Креонгруп Інвест");
відсутність відомостей щодо матеріально-технічних та трудових ресурсів, необхідних для вирощування зернових культур (ТОВ "Діавест Груп", ТОВ "Спрінг Інвестмент", ТОВ "Веструм", ТОВ "Кілен ЛТД", ТОВ "Спецторг Трейдінг", ТОВ "Форенекс", ТОВ "Сілма ЛТД", ТОВ "Оксі-Лайф", ТОВ "Специнвест", ТОВ "Зерноторгова Компанія "Прометей", ТОВ "Нордлайф", ТОВ "Лоза Новоозерного", ТОВ "Спіріт Компані"); відсутність ТОВ "Діавест Груп", ТОВ "Спрінг Інвестмент", ТОВ "Кілен ЛТД", ТОВ "Сілма ЛТД", ТОВ "Оксі-Лайф", ТОВ "Специнвест", ТОВ "Форенекс" за місцем реєстрації; ТОВ "Спрінг Інвестмент", ТОВ "Веструм" фігурують у кримінальних провадженнях (справа №757/19486/17-к, справа №757/19835/17-к, справа №457/60045/16-к);
зазначене у первинних документах місцезнаходження ТОВ ʼʼБессарабія-Агроʼʼ не відповідає його реєстраційним даним щодо адреси станом на момент укладення правочинів із СФГ "Кристал", ТОВ "Зерноторгова Компанія "Прометей", ТОВ "Агросвіт ТД" та ТОВ "Лоза Новоозерного";
під час перевірки позивачем не надані заяви щодо витребування зерна та акти-розрахунки за фактичними показниками якості придбаного у ТОВ "Зерноторгова Компанія "Прометей", ТОВ "Прометей-голд", СФГ "Кристал" соняшнику, які передбачені пунктами 1.7, 1.10 Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008 №661.
Фактично суть таких доводів контролюючого органу щодо безпідставного відображення вказаних операцій позивачем зводиться до того, що у даному випадку позивач не отримав зазначений в первинних документах товар саме від названих контрагентів. Мало місце введення в обіг товару, джерело походження якого не встановлено та який у подальшому було реалізовано реально діючим суб`єктам підприємницької діяльності.
У ході перевірки також встановлено заниження Товариством бази оподаткування з ПДВ за вересень 2016 року, що призвело до заниження податкових зобов`язань з цього податку на суму 588ʼ 642,00 грн, внаслідок реалізації транспортного засобу - Lexus LX 570 5,7 A/TURJ201L-GNZGKW 54 GZ за ціною, нижчою ніж його балансова (залишкова) вартість, що склалася у бухгалтерському обліку станом на 01.09.2016 (3ʼ 246ʼ 541,37 грн), тому саме ця сума, а не реалізаційна вартість транспортного засобу є базою оподаткування ПДВ згідно з пунктом 188.1 ПК.
Вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК.
Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За змістом норм статті 1, 9 Закону №996-XIV первинні документи складаються лише за результатами господарських операцій і мають бути достовірними. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначений у нормі статті 9 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абзац перший пункту 198.6 статті 198 ПК).
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту та витрат, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою для податкового обліку.
Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону №996-XIV, так само характеризує і податковий облік.
При цьому податкове законодавство не встановлює конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають ідентифікуватись ті чи інші господарські операції.
Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, так само, як помилки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо інші дані засвідчують зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю, тобто є фактичний рух активів.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №826/7704/16, від 17.04.2018 у справі №820/475/17 та інші.
Також наведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Такий висновок відповідає сталій практиці застосування Верховним Судом норм статті 198 ПК у подібних правовідносинах, зокрема, але не виключно, в постановах в