Відповідно до статей 9 та 22 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" та Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року N 500, з метою ведення належного обліку та оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах

1. Затвердити Інструкцію про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, що додається.

2. Державній інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку (Мельник В.В.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Державній інспекції сільського господарства України, Міністерству аграрної політики Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій та Управлінню промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської державної адміністрації довести наказ до відома підприємств, установ та організацій-замовників та забезпечити контроль за виконанням вимог цього наказу.

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства аграрної політики України від 11 липня 2005 року N 310 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності і господарювання", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 липня 2005 року за N 819/11099.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Демчака І.М.

1.1. Ця Інструкція встановлює процедуру ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки (далі - зерно) на елеваторах, хлібних базах, хлібоприймальних, борошномельних і комбікормових підприємствах (далі - підприємства) незалежно від їх форм власності.

1.2. Облік і оформлення операцій з зерном на підприємствах здійснюються за формами документів первинного обліку хлібоприймальних та зернопереробних підприємств, затверджених наказом Міністерства хлібопродуктів СРСР від 22.02.88 N 50 "Об утверждении форм первичной учетной документации и кратких указаний по их применению и заполнению хлебоприемными и зерноперерабатывающими предприятиями системы Министерства хлебопродуктов СССР".

1.3. Кількісно-якісний облік зерна ведеться для визначення закономірності змін маси даної партії зерна, її залежності при зберіганні від зміни вологості, вмісту смітної домішки і втрат при зберіганні з відображенням руху зерна, операцій з доробки та переоформлення.

1.4. Кількісно-якісний облік зерна ведеться за місцем зберігання в розрізі культур, класів, років урожаю, матеріально відповідальними особами у книгах кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма N 36).

Для проведення розрахунків з поклажодавцями згідно з укладеними договорами складського зберігання ведуться книги кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма 36) за поклажодавцями.

Облік та оформлення операцій з зерном ведуться у фізичній масі з точністю до одного кілограма. Облік продукції в упаковці стандартною масою ведеться у фізичній масі за кількістю місць.

1.5. На підприємстві з кожною матеріально відповідальною особою укладається договір про матеріальну відповідальність за матеріальні цінності, передані їй при оформленні на роботу і прийняті нею протягом усього часу дії договору.

При зміні матеріально відповідальних осіб проводиться інвентаризація зерна в установленому законодавством порядку.

2.1. Приймання зерна на зберігання, переробку та заставу від власників проводиться за відповідними договорами.

2.2. Для приймання зерна кожен поклажодавець повинен:

укласти договір складського зберігання зерна з підприємством;

надати товарно-транспортну накладну;

при надходженні з іншого зернового складу - документи, що засвідчують якість зерна.

2.3. Оформлення документів при надходженні зерна проводиться за його кількістю та якістю щодо кожного поклажодавця.

2.4. Кожна партія зерна (крім упакованої у мішки стандартною масою), що надійшла на підприємство, приймається матеріально відповідальною особою за масою, встановленою на повірених вагах у присутності особи, що доставила зерно, та за якістю, визначеною виробничою технологічною лабораторією підприємства (далі - ВТЛ) чи представником Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі (далі - Держсільгоспінспекція).

2.5. На підприємстві періодично (не рідше одного разу на місяць, а при масовому надходженні зерна - щодоби) уповноваженими керівником підприємства особами перевіряється дотримання правил зважування зерна вагарями, проводяться контрольні переважування з відповідними відмітками про це в журналах контрольних зважувань.

При розбіжностях у вазі понад похибку ваг, зазначену у їх паспорті, складаються акти з обов'язковою участю особи, відповідальної за перевезення зерна.

2.6. Визначення якості зерна проводиться ВТЛ за методиками й показниками, установленими чинними нормативними документами. У разі незгоди поклажодавця зерна з даними аналізу, проведеного ВТЛ, у його присутності проводиться повторний аналіз. Порядок вирішення спірних питань при незгоді з результатами повторного аналізу викладено у розділі IV цієї Інструкції.

2.7. При доставці зерна автомобільним транспортом поклажодавця товарно-транспортні накладні виписуються ним на кожну партію в трьох примірниках, з яких перший примірник залишається на підприємстві, другий і третій примірники повертаються власнику. При перевезенні зерна поклажодавця автомашинами транспортного перевізника на підставі договору товарно-транспортна накладна виписується в чотирьох примірниках, з яких перший примірник залишається на підприємстві, другий примірник повертається поклажодавцю, третій і четвертий примірники направляються через водія перевізника для розрахунків з клієнтом за доставку вантажу згідно з договором (наказ Міністерства транспорту України від 14.10.97 N 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за N 128/2568).

2.8. У разі доставки зерна без товарно-транспортної накладної підприємство складає у присутності представника поклажодавця акт, у якому вказуються такі дані: найменування поклажодавця, номер автомашини, вид зерна, установлена маса вантажу і вид надходження. Акт є підставою для оприбуткування зерна.

Акт підписується вагарем, представником поклажодавця та матеріально відповідальною особою підприємства.

2.9. Зерно, що надійшло на підприємство, оприбутковується матеріально відповідальною особою в кількості, яка фактично установлена при зважуванні.

2.10. Розбіжності, фактично установлені при зважуванні маси зерна із масою зерна, зазначеною в товарно-транспортній накладній, понад допустимі норми (похибка при зважуванні, зазначена у паспорті ваг, та норми природної втрати зерна при перевезенні автомобільним транспортом) оформляються за обов'язковою участю представника поклажодавця.

У разі зважування зерна відправником та одержувачем на різних типах ваг при визначенні нестачі застосовується допустима похибка ваг з більш високою точністю зважування.

2.11. Перевезення зерна залізничним транспортом здійснюється відповідно до Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 N 457. Норми природної втрати зерна при перевезенні залізничним транспортом наведено в Правилах видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 N 862/5083.

2.12. Норми природної втрати зерна при перевезенні морським транспортом встановлено постановою Державного комітету СРСР з матеріально-технічного забезпечення від 20.04.89 N 28.

2.13. Норми природної втрати зерна при перевезенні автомобільним транспортом встановлено постановою Державного комітету СРСР з матеріально-технічного забезпечення від 02.06.86 N 63.

2.14. Нестачі в межах норм природної втрати при перевезенні автомобільним, залізничним та водним транспортом списуються за розпорядженням керівника підприємства на підставі:

оформлених товарно-транспортних накладних автомобільного транспорту;

відповідних перевізних документів при перевезенні залізничним та водним транспортом.

2.15. Нестачі, що перевищують норми природної втрати та допустимої похибки ваг, оформляються в установленому законодавством порядку.

2.16. Зерновий склад на підставі реєстру форми ЗХС-3 (ЗХС-4) оформляє одночасно з прийняттям зерна на зберігання складську квитанцію (далі - СК), а складське свідоцтво - не пізніше наступного робочого дня після прийняття зерна на зберігання відповідно до Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 N 198, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2003 за N 605/7926. На бланку СК у графі "Примітка" вказують вид надходження зерна.

2.17. У разі втрати, псування чи пошкодження складських документів їх заміна здійснюється у порядку, передбаченому Положенням про обіг складських документів на зерно, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 N 198, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.07.2003 за N 605/7926.

2.18. На зерновому складі ведеться реєстр складських документів на зерно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 N 1569 "Про забезпечення реалізації деяких положень Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".

2.19. При надходженні протягом доби однорідних за якістю партій зерна (доставка автотранспортом) їх приймання провадиться за середньодобовими пробами.

2.20. При надходженні на підприємство одиничних партій та неоднорідного за якістю зерна показники його якості встановлюються ВТЛ за кожною окремою партією. Проби, відібрані від цих партій, прирівнюються до середньодобових.

2.21. Для розміщення зерна за кожною автомобільною партією ВТЛ проводить визначення органолептичних показників, зараженості, стану по вологості (експрес-методом) та засміченості, а також показників, що визначають клас зерна. Стан по вологості та засміченості визначається відповідно до додатка 1 до "Инструкции по хранению зерна, маслосемян, муки и крупы", затвердженої наказом Міністерства хлібопродуктів СРСР від 24.06.88 N 185. За результатами аналізу технік-лаборант на зворотному боці першого примірника товарно-транспортної накладної проставляє штамп за формою, наведеною в додатку 1, та зазначає при цьому показники якості зерна та номер зерносховища для його розміщення, підписує і направляє автомобіль на ваги.

2.22. Вагар, а за його відсутності матеріально відповідальна особа, одержує від водія або від представника поклажодавця всі примірники товарно-транспортної накладної і після зважування автомобіля із зерном заносить у журнал зважування вантажів (форма N ЗХС-28) масу брутто, зазначає на зворотному боці першого примірника товарно-транспортної накладної номер запису в журналі (форма N ЗХС-28), масу брутто та ставить свій підпис.

2.23. На підприємствах, що мають одні автомобільні ваги, у журналі (форма N ЗХС-28) записуються маса брутто, маса нетто та маса тари автомобіля. На лицьовому боці першого примірника товарно-транспортної накладної вагар вказує масу брутто, масу тари та масу нетто.

2.24. За наявності на підприємстві двох автомобільних ваг (в'їзних і виїзних) представнику поклажодавця чи водію, що доставив зерно, після зважування та заповнення відповідних граф повертаються всі примірники накладної, які після розвантаження передаються вагарю виїзних ваг.

2.25. На підприємствах, що мають двоє автомобільних ваг (спарені), які обслуговуються одним вагарем, ведеться одна книга журналу (форма N ЗХС-28).

2.26. За наявності на підприємстві трьох і більше автомобільних ваг вагар вказує на першому примірнику товарно-транспортної накладної номер запису в журналі (форма N ЗХС-28) дробом: чисельник - номер авто ваг, знаменник - порядковий номер запису в журналі.

Після визначення маси брутто перший примірник товарно-транспортної накладної повертається водію чи представнику поклажодавця, автомобіль направляється для розвантаження у відповідне зерносховище, інші примірники товарно-транспортної накладної залишаються у вагаря автомобільних ваг до розвантаження автомобіля.

2.27. На підприємствах, що мають окремі в'їзні й виїзні автомобільні ваги, які обслуговуються різними вагарями, на в'їзних вагах визначається маса брутто, а на виїзних вагах - маса тари. У цьому разі для кожних автомобільних ваг заводиться окремий журнал. В журналах в'їзних та виїзних ваг порядкові номери записів за одним транспортним засобом зазначаються під одним порядковим номером.

У журналі виїзних ваг зазначають масу тари, масу брутто (на підставі товарно-транспортної накладної) і масу нетто.

На зворотному боці першого примірника товарно-транспортної накладної (що залишається на підприємстві) матеріально відповідальна особа зазначає номер зерносховища (силос елеватора, склад), куди розвантажено зерно, ставить свій підпис і направляє автомобіль на ваги для зважування тари.

Вагар виїзних автомобільних ваг після зважування порожнього автомобіля робить у своєму журналі запис за порядковим номером, зазначеним на звороті першого примірника товарно-транспортної накладної, зазначає масу тари.

2.28. Журнали форми N ЗХС-28 ведуться окремо: за парними і непарними числами місяця.

2.29. Зважування автомобілів, завантажених зерном, а також після їх розвантаження проводиться без водія. Якщо довжина платформи ваг коротша за довжину автомобіля з причепом, то їх зважування без розчеплення не проводиться.

2.30. При прийманні зерна, що надійшло залізничним або водним транспортом, результати зважування реєструються у відповідних вагових журналах форми N 29, форми N 141.

Приймання зерна, що надійшло залізничним чи водним транспортом, оформляється матеріально відповідальною особою приймальними актами форми N 14 або форми N 15.

2.31. Після закінчення оперативної доби всі документи з надходження зерна передаються в бухгалтерію, де оформляються реєстри форми N ЗХС-3 (N ЗХС-4), проводиться звірка маси зерна, що надійшло на підприємство, за даними розділу I реєстру форми N ЗХС-3 (N ЗХС-4) з даними вагових журналів форми N ЗХС-28, форми N 29.

2.32. ВТЛ проводить визначення якості зерна, оформлює картку аналізу зерна (форма N 47) та зазначає показники якості в журналах форми N ЗХС-49, форми N 59, форми N 51. За результатами аналізів оформляється розділ II реєстру форми N ЗХС-3 (N ЗХС-4).

2.33. Проби зерна, що відбиралися для проведення аналізу, після закінчення терміну їх зберігання повертаються відповідному поклажодавцю при доставці ним наступної партії зерна цієї самої культури (до зважування автомобіля). Якщо проби поклажодавцю не повертаються, їх маса вказується в реєстрі форми N ЗХС-3 (N ЗХС-4) і додається до фізичної маси прийнятого зерна.

2.34. Реєстри форми N ЗХС-3 (N ЗХС-4) складаються у двох примірниках за кожним поклажодавцем.

2.35. Перші примірники реєстру форми N ЗХС-3 (N ЗХС-4) разом з накладними поклажодавців та другий примірник складського документа зберігаються в бухгалтерії підприємства, другий примірник цього реєстру разом з першим примірником складського документа на зерно та карткою аналізу зерна видається поклажодавцям.

2.36. Приймання продукції, затареної в мішки стандартною масою, проводиться без зважування шляхом перемноження стандартної маси на кількість місць. Якщо при розвантаженні окремі мішки виявилися пошкодженими (протертими, розшитими і т.ін.), продукція в таких мішках зважується і оприбутковується за фактичною масою.

У випадку наявності розсипів продукції їх збирають, зважують і оприбутковують.

2.37. Для проведення розрахунків за зерно, в тому числі для заставних закупівель, застосовується залікова маса зерна.

2.38. Залікова маса зерна - це фізична маса зернової культури (крім кукурудзи в качанах), зменшена на розрахункову величину маси відхилень до кондицій вмісту вологи та смітної домішки у зерні, що зазначені у договорі складського зберігання зерна. Визначення залікової маси зерна проводиться згідно з додатком 2.

2.39. При надходженні зерна з якісними показниками кращими, ніж зазначені в договорі, залікова маса зерна не розраховується. У цьому разі показником залікової маси є фізична маса зерна.

2.40. Розрахунок залікової маси проводиться при прийманні зерна на зберігання, здійснюється у реєстрах форми N ЗХС-3, ЗХС-4 і відображається у відповідному складському документі. При переоформленні складських документів залікова маса зерна не розраховується, якщо воно проводиться після доробки зерна.

2.41. Залікова маса кукурудзи в качанах обраховується таким чином:

визначається фізична маса зерна кукурудзи з урахуванням фізичної маси кукурудзи в качанах і фактичного виходу зерна, визначеного ВТЛ;

обраховується залікова маса зерна кукурудзи з урахуванням фізичної маси зерна, зменшеної на розрахункову величину маси відхилень до кондицій вмісту вологи та смітної домішки у зерні, що зазначені у договорі складського зберігання зерна згідно з додатком 2.

2.42. При переоформленні зерна для розрахунку його залікової маси приймаються фактичні показники якості зерна, що склалися на момент переоформлення.

1.1. Після прийняття зерна на зберігання підприємство проводить технологічні операції щодо забезпечення його кількісного та якісного зберігання.

1.2. Розміщення зерна в елеваторах (складах) проводиться за принципом формування великих однорідних партій за культурами та їх якістю (типами, класами тощо), метою використання (зберігання, застава, перероблення). Здане зерно зберігається знеособлено в загальних партіях. На бажання поклажодавця і за наявності вільних місткостей для зберігання зерно може зберігатися персоніфіковано (окремо).

1.3. Основними операціями із доробки зерна в елеваторах (складах) є його очищення, сушіння, вентилювання, знезараження. Послідовність проведення доробки визначається можливостями технологічної схеми.

1.4. Проведення операцій з доробки здійснюється на підставі розпорядження до акта форми N 34, яке підписується керівником підприємства та начальником ВТЛ. Акти доробки на очищення і сушку зерна за формою N 34 складаються у міру проведення робіт, але не рідше одного разу на місяць. Акти підписуються матеріально відповідальною особою, начальником ВТЛ, перевіряються бухгалтером і затверджуються керівником підприємства.

1.5. При очищенні зерна від смітної домішки утворюються побічні продукти і відходи. Класифікація продуктів, які отримують при очищенні, переробці зерна і калібруванні кукурудзи на підприємствах галузі хлібопродуктів, наведена в додатку 3.

1.6. Розрахунки за надані послуги проводяться за кожен фактично знятий тонно-процент або планову тонну сирого, вологого та засміченого зерна, виходячи з фізичної маси зерна по надходженню.

При надходженні зерна з вологістю та смітною домішкою вище базисних кондицій, що зазначені в договорі складського зберігання, але при цьому зерно не потребує сушіння та очищення і ці послуги не надаються, розрахунки не проводяться.

2.1. В акті доробки (форма N 34) зазначаються маса та якість зерна до і після доробки, фактична маса та якість одержаних побічних продуктів і відходів.

2.2. При очищенні на зерноочисних машинах партії зерна в потоці приймання її маса визначається за даними бухгалтерського обліку, виходячи з даних про приймання зерна на кожну потокову лінію. У разі очищення частини зерна, що зберігається в складі, маса до доробки визначається шляхом зважування або шляхом обміру. Спосіб визначення маси зерна до доробки вказується в розпорядженні за формою N 34.

2.3. На елеваторах, сушильно-очисних баштах і механізованих складах, оснащених стаціонарними вагами, маса зерна, що відпускається для доробки, визначається шляхом зважування.

2.4. До актів на доробку за формою N 34 додаються картки аналізу зерна форми N 47 та відомості зважування (форма N 171а, N 171б) відходів і побічних продуктів.

2.5. При складанні актів про очищення зерна віднесення домішок, що містяться у відходах, до смітної або зернової домішки проводиться за державним стандартом на відповідну культуру.

2.6. Одержані при очищенні зерна побічні продукти і відходи I та II категорій передаються в цех (склад) відходів за фактичною масою та якістю, визначеними окремо для кожної доробленої партії зерна, списуються з рахунку основної культури і оприбутковуються за місцем зберігання. Відходи III категорії (некормові) у міру накопичення зважуються і вивозяться з території підприємства (знищуються) в присутності комісії, призначеної керівником підприємства. До складу комісії повинні входити: матеріально відповідальна особа, начальник ВТЛ, начальник охорони підприємства.

2.7. Якість відходів III категорії (некормових) перевіряється ВТЛ. Вивіз відходів III категорії здійснюється на підставі наказу керівника підприємства (форма N 16).

Знищення відходів III категорії (некормових) оформляється актом форми N 23, який затверджується керівником підприємства.

Вивіз відходів III категорії (некормових) з території підприємства на знищення проводиться за перепустками форми N 196.

Якщо відходи III категорії (некормові) використовуються на внутрішні виробничі цілі (як паливо та інше), їх реалізація оформляється наказом та накладною на внутрішнє переміщення хлібопродуктів (форма N 19).

При використанні відходів III категорії (некормових) для реалізації населенню як палива та на інші цілі - оформляються розпорядження-наказ та товарно-транспортна накладна.

2.8. Результати зважування відходів усіх категорій, а також побічного продукту реєструються у ваговому журналі форми N ЗХС-28, де реєструється і відпуск зерна.

2.9. До акта форми N 34 додається акт розподілу відходів, у якому вказується перелік власників зерна, що підлягає доробці, з показниками якості і кількості до доробки. Розподіл отриманих відходів проводиться пропорційно кількості та якості очищеного зерна. На підставі актів розподілу відходів результати доробки зазначаються у формі N 36 та особових рахунках поклажодавців. На вимогу поклажодавця йому надається витяг із акта доробки (згідно з актом розподілу відходів).

2.10. Легка органічна домішка, що з'являється на поверхні зерна в складах внаслідок його самосортування, відходи, що утворюються при переміщенні зерна транспортерами (без підвісних сит - легка органічна домішка), і змітки, що утворюються при переміщенні зерна і при вантажно-розвантажувальних роботах, обробляються з метою вилучення нормального зерна, зважуються, списуються з основної культури й оприбутковуються за відповідним місцем зберігання, оформлюються актом на оприбуткування зміток (форма N 22).

2.11. Аспіраційні відноси (аспіраційний пил), отримані в процесі вентилювання зерна, що переміщується механізмами, оформлюються актами довільної форми.

2.12. ВТЛ здійснює контроль технологічного процесу очищення згідно з вимогами "Инструкции о работе производственных (технологических) лабораторий предприятий Министерства заготовок СССР", затвердженої наказом Міністерства заготівель СРСР від 16.08.79 N 238, веде журнал реєстрації лабораторних аналізів при очищенні зерна на зерноочисних машинах (форма N 81). ВТЛ визначає фактичну якість партій зерна до і після очищення та продуктів, отриманих в процесі очищення. Якість зерна та продуктів, отриманих у процесі очищення, допускається визначати за середньозваженими результатами форми N 81. Для цього розраховується середньозважена якість зерна по партії до та після очищення, а також якість отриманих продуктів доробки, виписуються картки аналізу зерна форми N 47. Картки аналізу зерна та відомості зважувань побічних продуктів і відходів, отриманих під час очищення, додаються до акта доробки форми N 34.

2.13. У книгах кількісно-якісного обліку форми N 36 відходи III категорії списуються з рахунку основної культури з вологістю зерна до очищення, вказаною в акті на очищення зерна форми N 34.

2.14. Акт доробки вважається складеним правильно, якщо центнеро-відсотки смітної домішки в зерні до очищення рівні або більше суми центнеро-відсотків смітної домішки продуктів після доробки (в зерні, побічних продуктах і відходах) (крім рису та вівса).

Крім того, для контролю правильності проведення доробки перевіряється середньозважений вміст зернової домішки до доробки та в продуктах після доробки.

3.1. Для оперативного контролю за роботою зерносушарки старший майстер зерносушіння веде журнал обліку роботи зерносушарки за формою N 122.

За наявності відповідного вагового обладнання ведуться вагові журнали зважування сирого і просушеного зерна.

3.2. Убуток маси зерна від зменшення вологості при сушінні розраховується за формулою

де X - убуток маси зерна, %;

a - показник вологості до сушіння, %;

b - показник вологості після сушіння, %;

Мз - маса зерна до сушіння, кг.

3.3. ВТЛ здійснює контроль за технологічним процесом сушіння згідно з вимогами "Инструкции о работе производственных (технологических) лабораторий предприятий Министерства заготовок СССР", затвердженої наказом Міністерства заготівель СРСР від 16.08.79 N 238, веде журнал реєстрації лабораторних аналізів при сушінні зерна на зерносушарках (форма N 71). За результатами контролю за сушінням у формі N 71 розраховується середня якість зерна по просушеній партії до та після сушіння, яка заноситься у картки аналізу зерна форми N 47, журнал форми N ЗХС-49 (видатки). Картки аналізу зерна додаються до акта доробки форми N 34.

3.4. Убуток маси зерна від зменшення вологості при сушінні довідково відображається у книгах кількісно-якісного обліку форми N 36 та в особових рахунках поклажодавців за формою N 36.

3.5. Списання убутку маси зерна при сушінні на зерносушарках у книгах кількісно-якісного обліку проводиться тільки після використання або інвентаризації залишків зерна за актами зачистки.

3.6. Убуток маси зерна від зниження вологості при сушінні, розрахований згідно з пунктом 3.2 глави 3 розділу III цієї Інструкції, умовно списується з наявності загальної партії зерна, а також кожного окремого поклажодавця за складською та оперативною звітностями за актом на доробку і сушіння зерна форми N 34.

3.7. До акта форми N 34 додається акт розподілу умовної усушки з показниками якості і кількості зерна до сушіння і після, у якому вказується перелік поклажодавців, зерно яких просушено. Розподіл умовної усушки проводиться пропорційно кількості та якості просушеного зерна. На підставі актів розподілу умовної усушки до загальної форми N 36 та в особові рахунки поклажодавців довідково розносяться умовні результати сушіння. На вимогу поклажодавця йому надається витяг із акта сушіння (згідно з актом розподілу).

3.8. У такому самому порядку проводиться оформлення сушіння зерна за допомогою устаткування з тепловентиляційними агрегатами.

Результати контролю при проведенні активного вентилювання реєструються ВТЛ у журналі форми N 153.

3.9. Сонячне сушіння зерна оформляється актом на доробку форми N 34. У зв'язку з тим, що при сонячному сушінні побічні продукти і відходи не утворюються, ці показники у формі N 34 не відображаються.

4.1. Мішки з борошном та крупами, пошкоджені при перевезенні та зберіганні (підмочені, рвані, поїдені гризунами), підлягають перетаруванню. Просіювання борошна і манної крупи, очищення всіх видів круп проводиться за розпорядженням керівника підприємства. У всіх випадках проводиться розслідування причин погіршення якості борошна та круп; винні притягуються до відповідальності.

4.2. Зважування борошна та круп до і після доробки проводиться комісією, яка призначається керівником підприємства при обов'язковій участі матеріально відповідальної особи. Доробка та перетарування борошна та круп оформляється актом форми N 32, який підписується комісією і матеріально відповідальною особою, перевіряється і підписується керівником підприємства, головним бухгалтером та начальником ВТЛ. Надалі перетарене борошно та крупи обліковуються в книзі кількісно-якісного обліку форми N 36 за кількістю місць, фактичною масою та вологістю.

4.3. Акт на доробку борошна і круп перевіряється держінспектором Держсільгоспінспекції і направляється до Держсільгоспінспекції для перевірки правильності списання втрати борошна та круп у межах фактичного покращення якості за вологістю та застосування норм природної втрати при зберіганні та перевезеннях.

4.4. При визначенні розміру убутку від покращення якості вологість борошна та круп, визначена ВТЛ після доробки продукції, порівнюється з вологістю при вибої, зазначеною в документах про якість даної партії борошна або круп.

4.5. Термін зберігання для визначення норми природного убутку борошна та круп при зберіганні обраховується від дати вибою.

4.6. Отримані від доробки відходи зважуються та списуються з рахунку борошна та круп і оприбутковуються за місцем їх зберігання.

4.7. При доробці імпортного борошна та круп, затарених у мішки стандартною масою, обрахування терміну зберігання проводиться за період від дня їх відвантаження, а розмір зниження вологості визначається шляхом порівняння фактичної вологості цих продуктів з вологістю, яка вказана в сертифікатах якості на продукцію, що надійшла.

5.1. Обмолот і перебирання кукурудзи в качанах проводяться за розпорядженнями, підписаними керівником підприємства і начальником ВТЛ.

5.2. Отримані від обмолоту кукурудзи зерно, побічні продукти й відходи I і II категорій (крім стержнів) направляються в склади і приймаються матеріально відповідальними особами з обов'язковим зважуванням і визначенням їх якості лабораторією.

5.3. Контроль за веденням сушіння реєструється в журналі форми N 144 зерносушильними майстрами.

5.4. Маса отриманих стержнів визначається шляхом зважування та реєструється в журналі змінного майстра цеху обмолоту і калібрування кукурудзи (форма N 145).

Стержні з наявністю невимолоченого зерна більше 1,2% від маси стержнів підлягають повторному обмолоту.

5.5. Обмолот кукурудзи в качанах оформлюється актом (форма N 33). Акт складається на обмолот кожної партії, що окремо обліковується, але не рідше ніж за два тижні.

5.6. Маса переданої в обмолот кукурудзи визначається як сума отриманої з обмолоту маси зерна, побічних продуктів, відходів і стержнів.

5.7. Якість кукурудзи в качанах (середньозважена вологість і вихід зерна з качанів), а також якість отриманих з обмолоту зерна, побічних продуктів, відходів, стержнів і наявність невимолоченого зерна на стержнях визначаються лабораторією і зазначаються в журналі реєстрації лабораторних аналізів насіння кукурудзи в качанах (форма N 82).

До актів (форма N 33) додаються відомості зважування і аналізні картки.

5.8. У разі, якщо при обмолоті кукурудзи неможливе зважування зерна, відходів і стержнів, їхня маса визначається за документами при відпуску.

5.9. Самообрушене зерно, зібране при перебиранні кукурудзи в качанах і при зачищенні місць зберігання, зважується і оприбутковується за актами довільної форми, у яких зазначаються маса, його вологість і смітна домішка, визначені ВТЛ. До акта додаються картки аналізу зерна. З рахунку кукурудзи в качанах списується маса чистого зерна (без сторонньої домішки), а на рахунок кукурудзи в зерні оприбутковується фактична маса, що включає всі домішки, з розподілом за рахунками поклажодавців пропорційно вазі кукурудзи в початках, що зберігалась.

5.10. Одержані при перебиранні кукурудзи відходи (уражені хворобами качани, стержні, суцвіття та ін.) списуються з наявності за актами на перебирання, в яких вказуються фактична маса відходів і визначені ВТЛ якість та відсоток фактичного виходу зерна.

Списання проводиться за середньозваженою вологістю зерна, стержнів і відходів.

6.1. На заводах (цехах) з оброблення гібридного і сортового насіння кукурудзи вся кукурудза, що надходить у качанах і в зерні, приймається начальником виробництва, що є матеріально відповідальною особою, за масою після зважування і за якістю, визначеною ВТЛ, та оприбутковується у звіті (форма N ЗХС-37) окремо за гібридами і сортами, в качанах і в зерні.

6.2. Кукурудза передається у виробництво за масою і списується в звіті (форма N ЗХС-37) на підставі акта на відпуск кукурудзи у сушильні камери (форма N 142). Акт про відпуск кукурудзи в качанах у виробництво складається на її кількість, завантажену в сушильні камери, кукурудзи в зерні - на її кількість, що надійшла в силоси цеху обмолоту.

При відсутності ваг маса кукурудзи в качанах, завантаженої в сушильні камери, як виняток, може визначатися шляхом її обмірювання в сушильних камерах після завантаження комісією в складі начальника виробництва, начальника ВТЛ і старшого сушильного майстра.

6.3. Маса зерна після обмолоту визначається на автоматичних вагах, а за їх відсутності - розрахунком за обсягом зерна, завантаженого в силоси цеху обмолоту.

6.4. У разі наявності на кукурудзянооброблювальному заводі складу для надходження кукурудзи, що не підпорядкований начальнику виробництва, операції з приймання кукурудзи в склад та її відпуску з нього у виробництво здійснюються матеріально відповідальною особою складу з обов'язковим зважуванням.

7.1. Кількісно-якісний облік кукурудзи ведеться окремо:

для кукурудзи, що надійшла як в склади, так і безпосередньо в бункер заводу, - книги кількісно-якісного обліку (форма N 36а) за гібридами і сортами, у качанах і в зерні - за кожною матеріально відповідальною особою;

для кукурудзи, переданої у виробництво, ведеться книга кількісно-якісного обліку за гібридами і сортами, у качанах і в зерні - форма N 36а, форма N 36.

У книгах у підсумку за місяць визначаються середньозважена вологість і смітна домішка з точністю до 0,01%. Показники виходу зерна і стержнів кукурудзи заповнюються в книзі на підставі лабораторних даних про відсотки виходу зерна і стержнів. Наявність зазначеної в книзі маси кукурудзи, що надійшла у виробництво, начальник виробництва підтверджує своїм підписом не пізніше 3 числа наступного місяця. Показники зазначеної книги використовуються при складанні виробничого акта зачистки.

7.2. Після закінчення місяця проводиться зачистка виробничого корпусу комісією, призначеною керівником підприємства, у складі заступника керівника підприємства, начальника ВТЛ, головного бухгалтера за участю матеріально відповідальних осіб.

Перед зачисткою повинен бути забезпечений контроль за закінченням оброблення сировини, переданої у виробництво в останній робочій зміні, після якої призначена зачистка.

В окремих випадках, коли за умовами виробництва зачистити сушильні камери чи силоси цеху обмолоту неможливо, комісія з зачистки зобов'язана установити масу і якість кукурудзи в качанах і зерні, які зберігалися у виробничому корпусі на момент зачистки, і вказати їх в акті зачистки.

Перед зачисткою оброблене за останню зміну насіння, побічні продукти і відходи повинні бути повністю передані на склад - залишки не допускаються.

7.3. Акт про зачистку виробничого корпусу і результати оброблення насіння кукурудзи (форма N 148) підписується всіма членами комісії, матеріально відповідальними особами і затверджується керівником підприємства. Кількісні та якісні показники, зазначені в акті зачистки, повинні відповідати даним кількісно-якісного обліку.

7.4. Після закінчення сезону роботи проводиться генеральне (повне) зачищення підприємства. Акт генеральної зачистки складається з розподілом у ньому сировини і готової продукції за гібридами і сортами (окремо в качанах і в зерні). Дрібнозерна кукурудза, побічні продукти, відходи і стержні також відображаються в цьому акті, що затверджується керівником підприємства.

7.5. Зачистка складів сировини, що перебувають під відповідальністю самостійних матеріально відповідальних осіб, проводиться в загальному порядку, встановленому цією Інструкцією.

7.6. Передача обробленого насіння кукурудзи з виробництва до складу готової продукції проводиться за стандартною масою мішка та кількістю місць і оформляється накладною (форма N 112). Один примірник накладної є підставою для списання продукції з рахунку виробництва, а другий - для оприбуткування продукції в складі.

ВТЛ визначає якість виробленої продукції за кожною окремою партією та середньодобовими пробами і передає в бухгалтерію картки аналізу (форма N 47) насіння і відходів.

7.7. За зерном кукурудзи в розсипному вигляді, що відпущено з виробництва, ведеться книга кількісно-якісного обліку (форма N 36).

Отримані при обробленні кукурудзи на заводах і в цехах дрібнозерна кукурудза, побічні продукти і відходи оприбутковуються з визначенням маси та якості. Передача їх на склад оформлюється накладною (форма N 112).

1.1. Спірні питання щодо визначення якості зерна розглядаються Держсільгоспінспекцією та Державним центром сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції:

у разі незгоди власника зерна (уповноваженої ним особи), який доставив зерно на зерновий склад для зберігання без супровідних документів про якість зерна, з даними аналізу, проведеного ВТЛ зернового складу;

при виявленні ВТЛ невідповідності показників якості зерна понад норму допустимих відхилень показникам якості, що зазначені у супровідних документах про якість зерна вантажовідправника.

1.2. Зерно на період вирішення спірного питання з визначення його якості зберігається окремо від іншого зерна в належно обладнаних і опломбованих (опечатаних) приміщеннях або в транспортному засобі, яким була здійснена доставка зерна, з додержанням умов, що забезпечують цілісність зберігання зерна та незмінність його якості.

1.3. При підтвердженні або заміні документів про якість зерна документи кількісно-якісного обліку на підприємстві оформляються на основі підтверджених чи замінених документів про якість.

2.1. У разі незгоди власника зерна (уповноваженої ним особи), який доставив зерно на підприємство для зберігання без супровідних документів, щодо його якості з результатами визначення якості зерна ВТЛ підприємства у присутності власника зерна (уповноваженої ним особи) проводиться повторне визначення якості зерна.

2.2. При незгоді власника зерна (уповноваженої ним особи) з результатами повторного визначення якості зерна належним чином відібрана, опечатана та оформлена актом відбору проба (згідно з главою 4 цього розділу) передається держінспектору Держсільгоспінспекції, який у той же день проводить визначення якості зерна відповідно до діючих стандартів і оформляє результати висновком - протоколом випробувань чи посвідченням про якість Держсільгоспінспекції (форма N 4).

2.3. У разі відсутності держінспектора Держсільгоспінспекції на підприємстві проба разом з актом відбору проб, аналізною карткою на зерно, виданою ВТЛ, протягом доби направляються в лабораторію Держсільгоспінспекції.

2.4. У разі незгоди власника зерна (уповноваженої ним особи) або ВТЛ зернового складу з результатами визначення якості держінспектором Держсільгоспінспекції проба, належним чином опечатана та оформлена актом відбору проб з результатами випробування держінспектора Держсільгоспінспекції, направляється протягом доби в лабораторію Держсільгоспінспекції.

2.5. Лабораторія Держсільгоспінспекції у триденний строк з моменту одержання проби зерна без урахування вихідних днів проводить визначення якості зерна та за його результатами надає заявнику (власнику зерна або підприємству) протокол випробувань чи посвідчення про якість Держсільгоспінспекції (форма N 4). Термін видачі висновків може бути продовжено на термін проведення випробувань, передбачений нормативною документацією.

Строк проведення визначення якості зерна може бути продовжений залежно від необхідності проведення додаткових випробувань, передбачених відповідними методиками.

2.6. Якщо одна із сторін не згодна з результатами вирішення спірного питання з визначення якості зерна, проведеного лабораторією Держсільгоспінспекції, проба з актом відбору, висновками держінспектора Держсільгоспінспекції та/або лабораторії Держсільгоспінспекції направляється в Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції, який є головним з питань арбітражних випробувань з визначення показників якості зерна, продуктів його переробки для підприємств і організацій усіх форм власності.

Рішення Державного центру сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції є остаточним.

3.1. При надходженні зерна на підприємство ВТЛ проводить попереднє визначення якості зерна. Відбір проб проводиться з залізничних вагонів через верхні люки.

3.2. Якщо за результатами випробувань ВТЛ будуть виявлені розбіжності в якості зерна понад норму допустимих відхилень, підприємство-одержувач:

протягом доби, крім вихідних днів, у письмовій формі (телеграма, телефонограма, факсограма з їх обов'язковою реєстрацією у реєстраційній книзі) викликає представників: власника зерна, підприємства-відправника та Держсільгоспінспекції за місцем відвантаження зерна, якщо вона проводила інспектування (у останньому випадку викликається представник Держсільгоспінспекції за місцем надходження зерна);

забезпечує цілісність зберігання зерна та незмінність його якості до вирішення спірних питань в опломбованій місткості.

За погодженням з підприємством-відправником зберігання зерна можливе без розвантаження транспорту або із розвантаженням. Розвантаження проводиться в опломбовану місткість (силос, склад), що забезпечує незмінність маси зерна та його якості, у присутності держінспектора Держсільгоспінспекції за місцем надходження зерна, та складається акт про розвантаження спірної партії зерна.

3.3. Представники власника зерна, підприємства-відправника та Держсільгоспінспекції терміново ( протягом доби) повинні повідомити про участь у спільному визначенні якості спірної партії.

3.4. Із представників: власника зерна, підприємства-відправника та Держсільгоспінспекції за місцем відвантаження зерна, якщо вона проводила інспектування (у останньому випадку представник Держсільгоспінспекції за місцем надходження зерна), разом з представником підприємства-одержувача створюють комісію для спільного визначення якості спірної партії зерна.

3.4.1. Комісія проводить обстеження транспортного засобу або місткості, де зберігається спірна партія зерна, та наявність пломб. Наявність пломб на нижніх люках залізничних вагонів обов'язкова.

3.4.2. За відсутності порушень вимог щодо зберігання спірної партії проводиться відбір проби згідно з главою 4 цього розділу відповідно до вимог нормативних документів. Виділені з неї проби пломбуються, забезпечуються етикетками з підписами осіб, які брали участь у відборі. Акт про відбір проб підписується всіма членами комісії. Відібрані і опломбовані проби надаються зацікавленим сторонам. У ВТЛ підприємства-одержувача комісією проводиться визначення якості однієї з виділених проб.

3.4.3. За результатами спільного визначення якості зерна складається акт (глава 5 цього розділу) про фактичну якість спірної партії, який є підставою для підтвердження або заміни документа про якість підприємства-відправника або Держсільгоспінспекції. Акт повинен бути оформлений у день визначення якості.

3.4.4. На зворотному боці заміненого документа про якість робиться запис: "Замість Посвідчення про якість ___________ від "__"______ 20__ року N ___ у зв'язку з розбіжностями в показниках якості", який затверджується підписом та печаткою.

3.4.5. Спірна партія зерна у кількісно-якісному обліку оприбутковується підприємством-одержувачем та списується з обліку підприємством-відправником за результатами спільного визначення якості у разі виявлення розбіжностей понад норму допустимих відхилень.

3.4.6. У випадку, коли за результатами спільного визначення якості сторони не можуть дійти згоди про фактичну якість партії (її відповідність вимогам нормативних документів, контрактним вимогам), комісією складається акт, де вказано причини, з яких сторони не дійшли згоди, та приймається рішення про арбітражне визначення якості спірної партії зерна.

3.5. У разі незабезпечення підприємством-одержувачем відокремленого, кількісного і якісного зберігання спірної партії зерно оприбутковується згідно з документом про якість підприємства-відправника або Держсільгоспінспекції за місцем відвантаження.

3.6. У разі неприбуття представників: власника зерна, підприємства-відправника та Держсільгоспінспекції за місцем відвантаження зерна, якщо вона проводила інспектування в обумовлені строки (не пізніше наступного дня з моменту одержання повідомлення, якщо підприємство-відправник та підприємство-одержувач розміщені в одному населеному пункті або протягом двох днів, якщо підприємство-відправник та підприємство-одержувач розміщені в різних населених пунктах), оприбуткування зерна проводиться за якісними показниками, визначеними ВТЛ підприємства-одержувача.

3.7. У разі неприбуття представника підприємства-відправника або Держсільгоспінспекції за місцем відвантаження, якщо вона проводила інспектування, спільне визначення якості спірної партії зерна не проводиться. За участю представника Держсільгоспінспекції за місцем надходження зерна проводиться комісійний відбір проби, яка направляється в лабораторію Держсільгоспінспекції для арбітражного визначення якості спірної партії.

3.8. Арбітражне визначення якості спірної партії при надходженні зерна із супровідними документами з якості підприємства-відправника може проводитися:

інспектором Держсільгоспінспекції;

лабораторією Держсільгоспінспекції;

Державним центром сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції.

3.8.1. Держінспектор Держсільгоспінспекції проводить арбітражне визначення якості відповідно до діючих стандартів при надходженні зерна за посвідченнями про якість підприємства-відправника.

За зверненням про арбітражне визначення якості зерна, але не пізніше однієї доби з моменту надходження заявки, держінспектор Держсільгоспінспекції проводить комісійний відбір проби і визначення її якості. За результатами аналізу держінспектор Держсільгоспінспекції виписує посвідчення про якість Держсільгоспінспекції форми N 4 у трьох примірниках: перший і другий примірники надаються підприємству-одержувачу, при цьому останній надсилає другий примірник підприємству-відправнику, третій - залишається у держінспектора Держсільгоспінспекції. Завірені копії посвідчення про якість Держсільгоспінспекції форми N 4 направляються держінспектором Держсільгоспінспекції в територіальну Держсільгоспінспекцію за місцем відвантаження та власнику зерна.

3.8.2. Якщо одна із сторін не згодна з результатами арбітражного визначення якості, проведеного держінспектором Держсільгоспінспекції, проба, належним чином опечатана та оформлена підписами з актом відбору та результатами арбітражного визначення якості держінспектором Держсільгоспінспекції, направляється у добовий термін для визначення якості в лабораторію Держсільгоспінспекції.

Лабораторія Держсільгоспінспекції надає висновки стороні-заявнику в порядку, зазначеному у пункті 2.5 цього розділу.

3.8.3. Якщо одна із сторін не згодна з результатами арбітражного визначення якості, проведеного лабораторією Держсільгоспінспекції, проба з актом відбору направляється для визначення якості зерна в Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції.

Рішення Державного центру сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції є остаточним.

3.9. При незгоді з результатом арбітражного визначення якості лабораторією Держсільгоспінспекції за місцем надходження зерна проба з актом відбору проби передається для проведення арбітражного визначення якості зерна в Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції в порядку, викладеному в пункті 2.6 цього розділу.

4.1. Відбір проб для всіх спірних чи арбітражних визначень проводиться комісією в присутності зацікавлених сторін (в т.ч. за дорученням) згідно з вимогами діючих стандартів масою, яка дозволяє сформувати проби для усіх зацікавлених сторін та забезпечити всі етапи арбітражу.

Проби пакуються в тару, яка гарантує незмінність якості та опломбовується, та засвідчуються підписами членів комісії.

4.2. Відбір проб оформляється актом відбору (додаток 6), у якому повинно бути вказано:

час і місце складання акта, назва підприємства - одержувача зерна;

прізвища та посади осіб, що брали участь у відборі проб;

нормативний документ, згідно з яким проведено відбір проб;

вид та маса зерна;

вид, номер транспортного засобу та дата надходження вантажу;

дата відправлення, назва підприємства-відправника та власника зерна;

номер транспортного документа;

вид, номер, дата, ким видано документ, що засвідчує якість зерна;

назва підприємства-одержувача;

для затареної продукції - кількість місць і маса;

загальна маса відібраної проби, кількість виділених проб та маса кожної;

вид пакування проб, чиєю печаткою або пломбою (відтиски на пломбах) опломбовані проби;

наявність етикетки, що містить дані, які передбачені стандартами або технічними умовами;

мета відбору проби та її направлення;

інші додаткові дані, які включаються до акта з метою більш докладної характеристики проби;

підписи осіб, які засвідчують факт відбору проб.

4.3. Відібрані проби повинні зберігатися усіма зацікавленими сторонами до остаточного вирішення спірних питань про якість партії.

5.1. За результатами спільного визначення якості зерна в день його визначення складається акт про фактичну якість спірної партії.

5.2. Акт повинен містити:

час і місце складання, найменування підприємства-одержувача;

прізвища та посади осіб, що брали участь у спільному визначенні якості зерна, місце їх роботи;

вид та маса зерна;

номер та дата договору на постачання зерна та транспортної накладної;

вид і номер транспортного засобу;

номер та дата документа (вид документа), що засвідчує якість зерна, та ким видано документ;

дата відправлення, назва підприємства-відправника та власника зерна;

дата надходження зерна;

для готової продукції - назва та адреса її виробника, кількість місць;

умови зберігання зерна на складі підприємства-одержувача до оформлення акта;

стан місткості зберігання зерна на момент її огляду;

для готової продукції - вид, стан тари на момент огляду, відповідність маркування тари та інші дані;

наявність пломб (відправника чи органу транспорту), відтиски на них;

результати спільного визначення якості з посиланням на стандарт;

висновок за результатами спільного визначення якості, у якому зазначаються: відомості про якість партії, розбіжності між показниками спільного визначення та показниками якості, зазначеними у документах про якість, виданих при відвантаженні партії зерна; доцільність заміни або підтвердження документів про якість підприємства-відправника;

місце направлення проб у разі, коли сторони вважають за необхідне провести арбітражне визначення якості.

1.1. Оформлення документів для відпуску зерна здійснюється згідно з Положенням про обіг складських документів на зерно, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 N 198 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції 16.07.2003 за N 605/7926.

1.2. Видача зерна проводиться зерновим складом в обмін на один з таких документів:

оригінал складської квитанції на зерно;

оригінали простого складського свідоцтва або подвійного складського свідоцтва, дві частини якого (складське та заставне свідоцтва) не відокремлені між собою;

одночасно подані оригінали відокремлених частин подвійного складського свідоцтва (складське та заставне свідоцтва);

складське свідоцтво (частина А) подвійного складського свідоцтва та оригінал документа про повну сплату суми кредиту і відсотків за ним.

1.3. Зерновий склад видає зерно за умови дотримання в складських свідоцтвах безперервного ряду передавальних написів (останній передавальний напис повинен бути зроблений на користь особи, яка пред'явила відповідне свідоцтво).

1.4. Власник складського документа на зерно має право вимагати від зернового складу повернення зерна повністю або частинами.

1.5. У разі повернення зерна частинами зерновий склад повинен видати його власнику новий складський документ на зерно, що залишилося, в обмін на оригінал раніше виданого складського документа на зерно, перший та другий примірники якого повинні бути погашені в установленому порядку.

1.6. При оформленні нових складських квитанцій зерновий склад зобов'язаний щодоби передавати дані до реєстру складських документів на зерно.

1.7. Кожна партія зерна видається її власнику матеріально відповідальною особою складу за кількістю і за якістю зерна на основі письмового звернення власника, доручення на право отримання зерна, наказу по зерновому складу (форма N 16), попередньо складеного акта-розрахунку (додаток 7).

1.8. Строк дії наказу (форма N 16) - 5 діб, при цьому відпуск зерна проводиться в межах одного із вказаних днів.

1.9. При відпуску зерна та продукції оформляється товарно-транспортна накладна встановленої форми N 1 ТН.

Товарно-транспортні накладні на відпуск вважаються недійсними без доданих доручень, без підпису одержувачів та ті, що мають виправлення.

1.10. При видачі зерновим складом партії зерна виконуються такі організаційно-технологічні операції:

власник зерна (уповноважена ним особа) подає заяву щодо його витребування та пред'являє складські документи на зерно, яке він бажає забрати зі складу;

ВТЛ передає в бухгалтерію показники якості партії зерна (форма N 47), що зберігається, які склалися на момент відпуску;

бухгалтерія готує попередній акт-розрахунок, у якому проводить розрахунки обсягу основного, побічних продуктів і відходів, що належать власнику, вираховує втрати згідно з нормами і ставить до відома власника зерна (представника власника);

бухгалтерія оформлює наказ про відпуск зерна за формою N 16;

оформлюються пропуск, транспортні документи всіх видів (ТТН, коносамент, залізничні накладні);

визначаються брутто, тара і нетто транспортного засобу з відображенням у вагових журналах і в товарно-транспортних накладних;

ВТЛ визначає фактичні показники якості завантаженого в транспортний засіб зерна, заносить результати аналізу в картку аналізу зерна і журнал форми N ЗХС-49, оформлює посвідчення про якість (форми NN 42, 40, 41, 43) та передає результати в бухгалтерію для проведення кінцевих розрахунків;

бухгалтерія оформляє акт-розрахунок за фактичними показниками якості і перевіряє правильність проведених розрахунків за надані зерновим складом послуги та їх сплату.

1.11. Після видачі зерна, за умови відсутності претензій з боку одержувача, зерновий склад погашає одержаний ним оригінал складського документа на зерно та його другий примірник і зберігає їх та супровідні документи протягом трьох років.

1.12. Повернена власнику партія або частина партії зерна виключається з реєстру зерна (заставного зерна) зернового складу.

1.13. Погашені складські документи на зерно виключаються із реєстру складських документів на зерно (заставне зерно) і в повторний обіг не допускаються.

1.14. По закінченні строку зберігання зерна зерновий склад зобов'язаний письмово, за сім днів до закінчення строку зберігання зерна, попередити його власника про закінчення строку зберігання зерна та запропонувати термін його витребування.

1.15. На всі види відвантажень зерна та інших матеріальних цінностей з території підприємства виписуються матеріальні перепустки, що додаються до видаткових документів та підлягають обліку і контролю в межах підприємства. Матеріальна перепустка виписується матеріально відповідальною особою у двох примірниках і діє лише в день її видачі. Перший примірник перепустки видається вантажоодержувачу, другий залишається у матеріально відповідальної особи. При вивезенні зерна з території черговий працівник охорони забирає перепустку у вантажоодержувача, порівнює з видатковим документом, перевіряє вантаж, ставить підпис на звороті перепустки, відмічає дату та час вивезення зерна. Перепустки реєструються охороною у спеціальному журналі та наступного дня здаються в бухгалтерію, де звіряються з видатковими документами матеріально відповідальної особи. Кожна перепустка прикріплюється до видаткових документів і зберігається разом з ними.

1.16. Видача зерна, побічних продуктів і відходів проводиться у фізичній масі в обсягах, зазначених в акті-розрахунку, який складається за даними особового рахунку з урахуванням актів на очищення і сушіння зерна за формою N 34.

1.17. Маса відпущеного зерна визначається матеріально відповідальною особою на вагах у присутності водія або уповноваженої власником особи. Результати зважування зерна заносяться у ваговий журнал відпуску відповідної форми (автотранспорт - журнал форми N ЗХС-28, залізничний транспорт - журнал форми N 29).

1.18. При відсутності вагонних або елеваторних ваг у підприємства-вантажовідправника визначення маси проводиться на вагонних вагах станції відправлення підприємства-вантажовідправника згідно з договором, укладеним між вантажовідправником і залізницею, результати зважування реєструються в журналі форми N 29 і засвідчуються підписом працівника підприємства-вантажовідправника, який здійснював зважування.

1.19. Відпуск борошна, круп і насіння кукурудзи, упакованих в мішки стандартною масою, проводиться без зважування, а маса продукції, що відпускається, визначається за кількістю місць і стандартною масою.

1.20. Наступного дня після відвантаження зерна всі документи з оформлення його відпуску передаються в бухгалтерію.

2.1. Переоформлення зерна від одного власника іншому проводиться в їх присутності або в присутності уповноважених ними осіб згідно з заявою власника про переоформлення. У заяві вказуються культура, клас, обсяг переоформлення, реквізити нового власника.

2.2. При переоформленні зерна ВТЛ зернового складу надає бухгалтерії аналізну картку з відміткою "переоформлення".

2.3. Якість зерна визначається на дату переоформлення і відповідає якості, що склалася в партії на момент переоформлення та зареєстрована в журналі форми N ЗХС-49 "переоформлення".

2.4. До заяви додаються складські документи і доручення, видається наказ керівника зернового складу (форма N 16), складається акт приймання-передавання зерна, який підписується в тристоронньому порядку (перший власник зерна, новий власник зерна і керівник зернового складу), оформляється договір складського зберігання зерна з новим власником.

2.5. Обсяг переоформленого зерна визначається актом-розрахунком, який складається підприємством на момент переоформлення, після чого новому власнику видаються переоформлені складські документи. Процедура переоформлення відображується в особовому рахунку власника зерна в книзі кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма N 36 з відміткою "переоформлення"). Відповідно вносяться зміни в звіт форми N ЗХС-37.

2.6. Перед переоформленням зерна перший власник повинен повністю розрахуватися з підприємством за послуги з приймання, очищення, сушіння та зберігання зерна, вирішити питання щодо використання побічних продуктів і відходів, що належать йому.

2.7. Підставами для видачі чи переоформлення продуктів переробки зерна є акт-розрахунок виходу продукції при переробці зерна (форма N 117, N 121) та товарно-транспортні накладні.

3.1. Переміщення зерна та продукції на території підприємства оформлюється накладною на переміщення хлібопродуктів за формою N 19, підписаною керівником підприємства або його заступником, начальником ВТЛ та матеріально відповідальною особою, де зазначається мета переміщення.

3.2. При переміщенні зерна в межах однієї території маса визначається один раз в присутності обох матеріально відповідальних осіб і підписується ними.

У випадках, коли зважування проводиться за участю кількох осіб, оформляється відомість зважування (форма N 171), при цьому результати зважувань одночасно реєструються у двох відомостях (при інвентаризації або переміщенні хлібопродуктів усередині підприємства).

3.3. Накладна за формою N 19 виписується в двох примірниках, які передаються матеріально відповідальним особам, звідки вивозиться і куди завозиться зерно. У накладній за формою N 19 ВТЛ зазначається якість зерна.

Розпорядження на переміщення хлібопродуктів територією підприємства за накладною форми N 19 діє лише протягом доби.

3.4. Переміщення зерна та продукції з різних територій одного й того самого підприємства оформляється як відпуск.

4.1. Склади для безтарного зберігання борошна включають силоси для зберігання, обладнання для транспортування борошна в силоси, а також обладнання для навантаження борошновозів.

4.2. Проби для визначення якості борошна відбирають у місцях, передбачених технологічною схемою контролю борошномельного заводу.

4.3. На підприємствах, де склад безтарного зберігання перебуває у підпорядкуванні начальника виробничого цеху і борошно зважують лише при реалізації, кількість виробленої продукції враховують за масою, встановленою при відпуску, і ніяке списання втрат не допускається. У такому разі склад безтарного зберігання зачищається разом з борошномельним корпусом.

4.4. На борошномельних заводах, де вироблене борошно передається на склади безтарного зберігання за кількістю і якістю матеріально відповідальним особам, ведеться кількісно-якісний облік за складами безтарного зберігання, списання втрат проводиться в установленому порядку тільки за рахунок зміни вологості. Особовий рахунок за кількісно-якісним обліком закривається актом зачистки форми N 30, який розглядається держінспектором Держсільгоспінспекції і затверджується начальником Держсільгоспінспекції.

4.5. На складах безтарного зберігання борошна ведеться книга обліку завантаження силосів і видатків борошна.

4.6. Графи "Надходження" форми N 36 за складом безтарного зберігання заповнюються за даними книги обліку завантаження силосів, а вологість борошна - за середньозмінною пробою.

4.7. Норми природної втрати борошна при його безтарному зберіганні в складах силосного типу не застосовуються.

4.8. Дані, необхідні для заповнення товарно-транспортних накладних про якість борошна, крім показника "вологість", вносять за середніми даними аналізів при завантаженні силосу, а вологість борошна визначають за пробою, відібраною при його відпуску.

4.9. У виняткових випадках при утворенні незначної маси розсипів борошна останні повинні дороблятися, оформлюватися актом і оприбутковуватися за їх місцем зберігання. Списання борошняних зміток з рахунку борошна допускається тільки при остаточному зачищенні складу безтарного зберігання на підставі акта зачистки.

1.1. Відпуск зерна в переробку проводиться на підставі розпорядження (форма N 109), підписаного керівником підприємства і начальником ВТЛ. У розпорядженні вказуються: з яких місць зберігання повинно бути відпущене в переробку зерно, його маса і якість.

Розпорядження виписуються в трьох примірниках, з яких перший примірник залишається у ВТЛ, другий передається відповідній матеріально відповідальній особі, що відпускає зерно, третій - начальнику виробничого цеху.

1.2. На комбікормових підприємствах у вимозі-накладній (форма N 119) вказуються номери рецептів і маса зерна (сировини), що необхідна на вироблення комбікормів за встановленою рецептурою.

Відпуск зерна в переробку проводиться за масою, оформляється накладною (форма N 110), або забірною картою (форма N 111), або вимогою-накладною (форма N 119). На підставі цих документів відпущене у виробництво зерно списується у видаток в складському обліку і оприбутковується начальником виробничого цеху у виробничому журналі.

1.3. Якість відпущеного у виробництво зерна вказується за даними лабораторних аналізів і засвідчується підписом змінного лаборанта.

2.1. На борошномельних і круп'яних підприємствах вся вироблена за зміну продукція, отримані відходи зважуються і підраховуються під безпосереднім наглядом завідувача вибійного відділення (вибійника).

2.2. Начальник виробничого цеху і його змінні помічники, працівники ВТЛ, а також завідувачі складів продукції зобов'язані щозміни перевіряти правильність пакування продукції в мішки відповідно до встановлених норм (стандартної маси).

2.3. Керівники підприємств зобов'язані щодекади робити контрольні перевірки правильності стандартної маси продукції.

2.4. Перевірка проводиться зважуванням не менше десяти мішків із штабеля за зміну. Мішки з борошном чи крупою, що мають відхилення від стандартної маси, повинні бути доведені до стандартної маси.

При контрольних перевірках стандартної маси вибій продукції вважається правильним, якщо відхилення в масі мішків з продукцією не перевищують допустимої похибки:

окремих зважувань - +-0,25%;

середньої маси десяти порцій - +-0,10%.

2.5. Передана з вибійного відділення до складу продукція розміщується окремо за видами, сортами й номерами. При передачі продукції окремими партіями протягом зміни кожна з них в момент передачі записується у ваговий журнал і засвідчується підписами завідувача вибійного відділення (вибійника), завідувача складу чи його помічника.

2.6. Передача продукції та відходів з вибійного відділення до складу оформлюється після закінчення роботи кожної зміни накладною (форма N 112), що засвідчується підписом завідувача вибійного відділення, а де його немає - змінним помічником начальника виробничого цеху і завідувачем складу чи його помічником.

2.7. Залишена у вибійному відділенні продукція однієї зміни для передачі іншій не допускається. Вся вироблена за зміну продукція передається до складу. Відпуск і відвантаження продукції з вибійного відділення не допускається.

2.8. Відходи III категорії (некормові), отримані в процесі виробництва, в міру накопичення зважуються і вивозяться з території підприємства не рідше одного разу на місяць.

2.9. Знищення чи використання таких відходів оформлюється актами (форма N 23), які затверджуються керівником підприємства. Вивіз із території підприємства цих відходів проводиться за перепустками (форма N 196).

2.10. Результати зважування відходів заносяться у ваговий журнал (форма N ЗХС-28). Якщо вивіз проводиться на автомобілі з причепом, то в журналі вказуються номери автомобіля й причепа.

2.11. У разі, коли отримані на підприємстві відходи використовуються як паливо і механізовано подаються в котельне відділення, маса їх визначається як різниця між масою переробленого зерна чи насіння й масою отриманої продукції, придатних відходів і усушки.

2.12. Якщо при перевірці якості буде виявлений брак (нестандартна продукція), то ВТЛ складає акт, в якому зазначаються кількість нестандартної продукції і ознаки, за якими продукція віднесена до нестандартної.

Нестандартна продукція розміщується окремо і підлягає обов'язковій доробці з метою доведення до встановлених норм якості. Передача цієї продукції в склад оформляється окремою накладною.

2.13. Якщо забракована (нестандартна) продукція в склад не передається, а залишається у вибійному відділенні, вона розміщується окремо.

2.14. Передача нестандартної продукції зі складу чи вибійного відділення у виробничий цех для доопрацювання проводиться за розпорядженням начальника ВТЛ і оформляється накладною (форма N 115). Дані про доопрацювання нестандартної продукції вказуються в журналі начальника розмельного цеху (форма N 116).

2.15. В бухгалтерському обліку нестандартна продукція незалежно від того, де вона міститься (у складі чи у вибійному відділенні), обліковується за рахунком незавершеного виробництва і тільки після усунення браку може бути віднесена на рахунок готової продукції.

2.16. Начальник виробничого цеху обліковує переміщення нестандартної продукції в журналі (форма N 116), стежить за тим, щоб передана в повторну переробку нестандартна продукція не включалася знову в обсяг виробленої продукції.

2.17. Облік виробітку нестандартної продукції ведеться за даними на кінець зміни. Якщо на кінець зміни є нестандартна продукція, її маса підлягає обліку незалежно від того, коли і ким вона буде згодом перероблена. До категорії нестандартної належить продукція, яка не відповідає вимогам стандартів чи тимчасовим нормам якості.

2.18. Якщо забракована раніше продукція при перевірці її більш дрібними партіями визнається стандартною, то маса її, документально підтверджена актом про розбраковування, виключається з маси нестандартної продукції.

2.19. Якщо продукція забракована держінспектором Держсільгоспінспекції, її розбраковування може бути зроблене тільки держінспектором Держсільгоспінспекції.

2.20. Не підлягають обліку як нестандартна продукція продукти, які не відповідають діючим нормам якості, вироблені протягом трьох діб під час проведення замолу або чотирьох годин роботи першої зміни після декадної зупинки.

2.21. Нестандартна продукція, одержана при замолі та після декадної зупинки, повинна бути дороблена до діючих норм якості продукції до моменту проведення місячної зачистки.

2.22. Мішки, що звільнилися після передачі на доопрацювання нестандартної продукції, здаються змінними помічниками начальника виробничого цеху в склад тари за окремою накладною.

2.23. Згідно з накладними на здачу продукції з виробництва до складу і записами в журналі начальник виробничого цеху складає по кожній зміні рапорт про формування потоків борошна і використання зерна на борошномельному заводі (форма N 113а), рапорт про використання потоків борошна і вироблення продукції на борошномельному заводі (форма N 113б).

Виготовлена продукція вказується в рапорті масою нетто.

2.24. На комбікормових підприємствах вся вироблена за зміну продукція передається в склади і розміщується в силосах окремо за рецептами.

2.25. Передача продукції проводиться за масою з реєстрацією кожного відважування у ваговому журналі. Після закінчення зміни у ваговому журналі підраховується маса переданої в склад продукції за кожним рецептом і оформляється накладна.

2.26. Змінний майстер виробничого цеху після закінчення зміни складає рапорт про вироблення комбікормів і використання сировини за зміну за формою N 114, у якій вказуються маса виробленої за зміну продукції за рецептами і маса переробленої сировини за видами.

2.27. На кінець кожної зміни визначаються шляхом обміру (умовно, до проведення місячної зачистки) залишки сировини й напівфабрикатів у цеху (у силосах над розмелювальними машинами й дозаторами), що передаються наступній зміні.

2.28. Витрата сировини за зміну визначається виходячи із залишку сировини на початок зміни й надходження сировини за зміну, зменшених на масу сировини й напівфабрикатів, що залишилася в кінці зміни в цеху.

2.29. Кількісні дані в рапорті повинні збігатися з підсумком зважувань у вагових журналах.

2.30. Витрата сировини повинна відповідати випуску продукції за зміну з урахуванням норми втрат у виробництві.

2.31. Завідувачі складів готової продукції щодня оприбутковують у своїх складських звітах масу продукції і відходів, які фактично надійшли в склади і оформлені накладними за кожну зміну.

2.32. Бухгалтерія підприємства щодня звіряє масу оприбуткованої продукції і відходів з масою, відображеною начальником виробничого цеху в рапортах.

3.1. Зерно, що зберігається в елеваторі та інших місткостях виробничого корпусу борошномельного заводу, перебуває під звітом у начальника елеватора.

Масою зерна, переданою у виробництво, вважається маса, визначена на вагах виробничого корпусу.

Відбір проб для визначення якості зерна, переданого в переробку, проводиться у місці зважування.

3.2. Зерноочисне відділення з місткостями для відволожування зерна, розмелювальне відділення, місткості для розміщення потоків борошна з ділянкою формування його сортів, місткості готової продукції з ділянкою фасування є єдиним комплексом борошномельного виробництва, очолюваного начальником виробництва, а в змінах - начальниками змін, які є матеріально відповідальними особами.

3.3. Підставою для передачі зерна із елеватора у виробництво є розпорядження на відпуск у переробку (форма N 109). Відпуск проводиться за масою і фактичною якістю і оформляється щозміни накладною (форма N 110). Відбір проб для визначення якості зерна, переданого в переробку, проводиться у місці зважування. Результати зважування зазначаються у ваговому журналі передачі зерна.

Дані за формою N 110 відображаються в реєстрі, який ведеться від зачищення до зачищення з підведенням щомісячних підсумків. На підставі цих документів відпущене з елеватора зерно списується за масою і якістю за формою N 36 з підзвіту начальника елеватора та оприбутковується начальником виробництва.

3.4. Маса відходів I і II категорій визначається на вагах борошномельного комплексу або залізничних (автомобільних) вагах.

Відходи III категорії при вивезенні зважуються і знищуються.

3.5. Маса висівок визначається на вагах борошномельного комплексу чи залізничних (автомобільних) вагах.

Відбір проб висівок і відходів проводиться при передачі їх у склад і відвантаженні.

3.6. Списання вітамінів, що вводяться в борошно, оформлюється накладною на відпуск сировини у виробництво (форма N 110).

3.7. Обсягом виробленої продукції в асортименті вважається маса відвантаженого (відпущеного) борошна за сортами чи переданого в склад у тарі стандартною масою іншій матеріально відповідальній особі, оформлена відповідними документами. При цьому потоки продукції до їх відпуску вважаються незавершеним виробництвом.

3.8. Облік незавершеного виробництва здійснюється щозміни шляхом зважування та відображується в рапорті про вироблення потоків борошна і щодоби в рапорті про використання потоків борошна і виробітку продукції.

3.9. Незавершене виробництво оцінюється за сумою, яка складається з фактичної собівартості зерна та планових витрат на виробництво однієї тонни.

3.10. Щодоби на підставі форми N 110 і рапортів про використання потоків борошна і виробітку продукції складають два звіти за формою N ЗХС-37, які передаються в бухгалтерію: перший - про рух зерна й відходів, другий - про рух продукції і тари.

При переміщенні потоків з розмелювального відділення в місткості для розміщення визначаються їх вологість і зольність (білість).

3.11. Відбір проб борошна для оцінки його якості проводиться під час відпуску.

3.12. Щомісяця проводиться повна зачистка виробничого корпусу комісією, призначеною керівником підприємства, у встановленому порядку із складанням форми N 117. Перед зачисткою забезпечується контроль за повнотою зачистки переробленого зерна, переданого в виробничий цех в останній робочій зміні, після якої призначена зачистка.

Остаточні результати роботи борошномельного комплексу визначаються шляхом його повної зачистки в період капітального ремонту не рідше одного разу на рік з відповідним складанням акта за формою N 117.

3.13. Базисні показники якості зерна і норма для розрахунку виходів продукції в залежності від якості зерна, що переробляється, застосовуються у встановленому порядку.

4.1. Переробка зерна здійснюється на договірних умовах.

4.2. На товарно-транспортних накладних, за якими надходить зерно на переробку, ставиться відмітка "на переробку" та вказується номер договору.

4.3. Приймання, оформлення, складський та кількісно-якісний облік зерна здійснюються згідно з вимогами цієї Інструкції з відміткою "на переробку".

4.4. Подача зерна в переробку здійснюється згідно з листом власника (власників), наказом керівника підприємства форми N 16 та розрахунком помельної партії (рецепту). Якщо зерно знаходиться "на зберіганні", його подача в переробку здійснюється згідно з листом власника, наказом керівника підприємства форми N 16 та розрахунком помельної партії (рецепту).

При цьому складаються акти-розрахунки (згідно з додатком 7) для кожного власника. Розрахунок виходів готової продукції оформляється формою N 117 (для борошна), формою N 121 (для комбікормів), складається в цілому за партією та за кожним окремим власником. Для розрахунку виходів продукції кожного окремого власника приймається фактична якість зерна, переданого у виробництво. Подальший складський та кількісно-якісний облік вироблених продуктів переробки здійснюється згідно з вимогами цієї Інструкції в загальній формі та окремо за кожним власником.

4.5. Кількість продуктів переробки, які належать власнику, розраховуються в порядку, викладеному в договорі (розрахунковий вихід, фактичний вихід, інші варіанти розрахунку).

4.6. Для контролю видачі продуктів переробки підприємство веде особові картки власників або журнали.

5.1. Склади сировини, елеватори, виробничий корпус і склади готової продукції є єдиним комплексом комбікормового виробництва, очолюваним начальником виробництва - матеріально відповідальною особою.

5.2. Маса сировини, що надійшла, визначається за показниками автомобільних чи вагонних ваг, за кількістю місць при стандартній масі в залежності від правил приймання, передбачених договорами, особливими умовами, нормативними документами.

Сировина, що надійшла, оформлюється приймальним актом (форма N 14) і є підзвітною начальнику комбікормового виробництва.

Маса сировини, переданої зі складів у виробничий цех, визначається за показниками багатокомпонентних ваг, а маса рідких компонентів - за показниками об'ємних лічильників з перерахуванням на питому масу або за сумою маси нетто. Зазначена маса списується за звітом начальника виробництва.

До проведення щорічної інвентаризації додатково умовно списуються на собівартість продукції втрати сировини у виробництві в розмірах, що фактично склалися на підприємстві в попередньому році, але не більше 1%.

5.3. Показники лічильників багатокомпонентних ваг, маса рідких компонентів за об'ємними лічильниками, стандартною масою, переданих у виробництво, позмінно заносяться в спеціальний журнал. За цими даними складаються змінні рапорти про вироблення комбікормів і використання сировини (форма N 114).

У змінному рапорті проставляються: маса виробленої продукції (комбікорми, БВД, премікси) за сумою відважувань багатокомпонентних ваг з доданням рідких компонентів, вологість продукції.

5.4. Якщо потужність лінії не забезпечує гранулювання всієї продукції у потоці, маса гранул визначається на автоматичних вагах. При цьому маса розсипної продукції, спрямованої у склад, визначається за формулою

5.5. У разі передавання розсипних комбікормів зі складу готової продукції у цех гранулювання маса їх визначається за різницею маси гранульованих комбікормів (дані автоматичних ваг) і маси рідких компонентів, введених в преси для гранулювання.

При цьому маса розсипних комбікормів використовується для оперативного обліку наявності продукції у складі. У змінному рапорті окремим рядком записується "Розсипний комбікорм, рецепт N__ зі складу на гранулювання" і проставляється його маса. Якщо на підприємстві встановлені ваги для зважування розсипної продукції, тоді маса гранульованої продукції визначається як сума маси розсипної продукції за даними автоматичних ваг і маси рідких компонентів. Маса розсипної продукції, що направляється в склад, визначається за різницею даних багатокомпонентних ваг і даних автоматичних ваг. Дані щодо маси розсипної продукції, переданої в склад і гранульованої, проставляються в змінному рапорті окремо із зазначенням їх вологості.

5.6. У змінному рапорті в розділі "Використано сировини за зміну" у графі "Витрачено, кг" записується витрата кожного виду сировини, що визначається за перерахуванням суми відважувань багатокомпонентних ваг на процентний вміст даного виду сировини в рецепті. Маса рідких компонентів записується за даними об'ємних лічильників і стандартної маси.

У графі "Втрати, кг" вказуються умовно прийняті втрати сировини згідно з пунктом 5.2 цього розділу.

У графі "Всього витрат сировини, кг" складається маса сировини двох попередніх граф.

5.7. Вологість сировини при передачі її з складу в цех не визначається і в змінному рапорті не відображається. Дані про ціну сировини і сума її вартості заповнюються бухгалтерією.

5.8. Щозміни для оперативного визначення втрат попередньо висушених висівок, витрачених на вироблення преміксів, за средньозмінними пробами визначають фактичну усушку. Умовно прийняте щозмінне списання висівок (наповнювача) у розмірі до 1% збільшується на величину отриманої усушки.

Маса висівок визначається багатокомпонентними вагами, установленими в цеху преміксів. Ці дані заносяться до змінного рапорту.

5.9. Для оперативного щозмінного визначення втрат при підсмаженні ячменю необхідно за середньозмінними пробами визначати фактичну усушку ячменю.

Умовно прийняте щозмінне списання ячменю в розмірі до 1% збільшується на величину отриманої усушки, і на визначений у такий спосіб відсоток втрат проводиться додаткове умовне списання ячменю, витраченого на виробництво комбікорму, до складу якого входить ячмінь підсмажений. Маса ячменю підсмаженого визначається за відсотком уведення його в рецепт. Ці дані заносяться до змінного рапорту.

5.10. Один раз на добу, на підставі змінних рапортів, складаються два зведених звіти про рух сировини, комбікормів і тари за формою N ЗХС-37, які передаються в бухгалтерію. При складанні звіту про рух сировини в графі "Залишок на початок дня" вказується залишок сировини в складах.

В графі "Надходження" вказується маса сировини, що надійшла на комбікормовий комплекс за даними первинних документів.

В графі "Витрата" вказується витрата сировини, відображена в графі "Всього витрат" щозмінних рапортів (форма N 114). При реалізації сировини на "сторону" це фіксується за даними первинних документів у формі N ЗХС-37.

В графі "Залишок" вказується наявність сировини в складах з врахуванням її руху (надходження-витрата) протягом доби.

При складанні звіту за формою N 37 про рух комбікормів у графі "Залишок на початок дня" вказується залишок продукції в складах.

У графі "Надходження" вказується маса виробленої готової продукції за даними змінних рапортів.

У графі "Витрата" указується маса відпущеної готової продукції за даними автомобільних і вагонних ваг.

У графі "Залишок" вказується наявність продукції в складах з врахуванням її руху (надходження-витрата) протягом доби.

5.11. Премікси, витрачені на виготовлення комбікормів, в графі "Витрата" не вказуються, а відображаються в графі "на власні потреби".

5.12. На початок місяця продукція в складах не повинна залишатися.

При повному відпуску продукції проводяться уточнення й коригування маси в документах виробітку. Для цього проводиться порівняння маси відпущеної продукції кожного рецепту з масою, зазначеною у змінних рапортах. При невідповідності цих даних виписується додатковий рапорт із зазначенням у ньому маси продукції і сировини, яка підлягає коригуванню.

У разі, якщо відпуск продукції не вдалося закінчити в поточному місяці і залишаються перехідні залишки, розпорядженням керівника призначається комісія, що пломбує силоси з цією продукцією, щоб виключити можливість потрапляння знову виробленої продукції в ці силоси. Продукція, що залишилася, відпускається першочергово в присутності комісії, а її маса визначається на автомобільних і вагонних вагах і враховується у звітних даних з вироблення за той місяць, у якому вона вироблялася; приклад розрахунку наведено в додатку 8.

5.13. Кількісно-якісний облік сировини ведеться таким чином:

5.13.1. При надходженні - на кожен її вид відкривається окремий особовий рахунок, у який вносяться дані (маса й вологість) щодо залишків сировини, встановлених за результатами інвентаризації, та дані щодо сировини (маса й вологість), яка надійшла в склад згідно з первинними документами з відображенням у формі N ЗХС-37.

5.13.2. При відпуску - в особових рахунках на кожен вид сировини здійснюється запис про відпуск сировини (маса й вологість), якщо вона відпущена на сторону. Записи в особових рахунках (форма N 36) про витрату сировини на виробництво до зупинки підприємства на інвентаризацію не здійснюються.

5.14. Після проведення інвентаризації в особових рахунках проводиться запис про витрату кожного виду сировини, що визначається шляхом вирахування із суми всього надходження сировини й залишків від попередньої інвентаризації суми відпущеної на сторону сировини і залишків за результатами даної інвентаризації. Отриманий у такий спосіб результат використовується при складанні виробничого акта-звіту (форма N 121), де відображаються маса і вологість витраченої на виробництво сировини.

5.15. Виявлені розбіжності між залишком сировини, відображені у формах N 36 і N ЗХС-37, підлягають коригуванню у формі N ЗХС-37, складеній до закінчення інвентаризації.

5.16. Для обліку втрат за вологістю, виявлених у період інвентаризації й складання виробничого акта-звіту (форма N 121), ведеться кількісно-якісний облік вироблених комбікормів за видами на підставі рапортів про вироблення з врахуванням коригувань, передбачених пунктом 5.12 цієї глави.

5.17. Кількісно-якісний облік щодо відпуску продукції не ведеться.

5.18. Щорічно, в період зупинки комбікормового комплексу на капітальний ремонт, проводиться інвентаризація всіх видів сировини і продукції. Після проведення інвентаризації складається виробничий акт-звіт за формою N 121, в якому визначаються всі втрати.

5.19. При складанні виробничого акта-звіту за формою N 121 до розділу 1 "Фактично перероблено сировини, кг" вносяться дані відповідно до зазначених граф, а до графи "Витрачено у виробництві" вносяться дані, отримані вирахуванням із суми всього надходження сировини і залишків від попередньої інвентаризації маси сировини, відпущеної на сторону, і залишків сировини за результатами даної інвентаризації.

Аналогічно визначається середньозважена вологість витраченої сировини.

5.20. У розділ II форми N 121 "Отримано від переробки" вносяться дані за видами продукції, отримані в результаті реалізації за даними автомобільних і вагонних ваг.

На підприємствах, які мають цехи (технологічні лінії) преміксів, що пов'язані з комбікормовим виробництвом, у розділ II форми N 121 "Отримано від переробки" вносяться дані тільки реалізованих преміксів. Премікси, використані на вироблення комбікормів, у виробничому акті-звіті не відображаються, оскільки вони враховуються в реалізованих комбікормах.

5.21. У виробничому акті-звіті (форма N 121) проставляється середньозважена вологість продукції, що визначається на підставі документів про її вироблення.

5.22. Розділ III "Баланс сировини у виробництві" заповнюється й розраховується, як зазначено у формі N 121.

Втрати, пов'язані зі зміною вологості сировини і продукції при зберіганні, в процесі виробництва, а також природні втрати в межах встановлених норм додатковому списанню не підлягають, оскільки вони відображені в акті-звіті за формою N 121.

Виробничий акт-звіт (форма N 121) підписується членами інвентаризаційної комісії і затверджується керівником підприємства.

6.1. З метою перевірки роботи виробничих цехів і виявлення результатів використання сировини на борошномельних, круп'яних і комбікормових підприємствах в кінці місяця проводиться зачистка виробничого корпусу комісією в складі головного інженера, начальника виробничого цеху, начальника ВТЛ і головного бухгалтера.

6.2. Перед зачисткою забезпечується контроль за повною переробкою зерна (сировини), переданого у виробничий цех останній робочій зміні, після закінчення роботи якої призначена зачистка. Якщо до закінчення зачистки проводиться подача зерна (сировини) для наступної робочої зміни, то зерно (сировина), що відпускається для цієї зміни, направляється в окремі місткості; не допускається змішування з зерном (сировиною), використаним попередньою зміною, до зачистки та з відокремленою реєстрацією відважувань у ваговому журналі.

Перед зачисткою вся вироблена за останню зміну продукція повністю передається на склад. У виробничому корпусі не допускається залишок будь-якої продукції, побічних продуктів і відходів.

6.3. В окремих випадках, коли за умовами ведення технологічного процесу приймальні приміщення сировини у виробничому корпусі (силоси, бункери тощо) не можуть бути повністю звільнені від залишків сировини (на комбікормових заводах), маса таких залишків встановлюється комісією шляхом зважування.

6.4. В акті зачистки вказується маса відпущеної у переробку сировини, маса отриманої продукції (за сортами), висівок і відходів (придатних і непридатних), а також якість сировини і всіх отриманих продуктів.

6.5. Для розрахунку виходу продукції приймається якість зерна, відпущеного в переробку (що надійшло на завальну яму), за звітний період за даними аналізів лабораторії підприємства.

6.6. Дані про якість зерна, прийняті для розрахунку виходу продукції (за вологістю і смітною домішкою), повинні відповідати показникам якості зерна, списаного у виробництво за цей період і відображеного у книгах кількісно-якісного обліку (форма N 36) (за винятком показника смітної домішки окремих круп'яних культур).

6.7. Дані про якість виробленої продукції за вологістю (побічні продукти, комбікорми) також повинні відповідати вологості продукції, оприбуткованої у книгах кількісно-якісного обліку за той самий звітний період.

6.8. Крім того, в акті зачистки вказуються дані про якість сировини до очищення і після очищення, про якість продукції і про вироблення нестандартної продукції. Дані про вироблення нестандартної продукції наводяться на підставі актів, складених ВТЛ.

6.9. На комбікормових підприємствах в актах зачистки вказуються маса і якість переробленої сировини з врахуванням залишків на початок і на кінець звітного місяця, маса і якість вироблених комбікормів і показники виконання норм виходів продукції (баланс використання сировини у виробництві).

6.10. Акти зачистки виробничого корпусу підписуються всіма членами комісії, а також завідувачами складів сировини і готової продукції та затверджуються керівником підприємства.

7.1. При введенні в дію нових підприємств, запуску підприємств після капітального ремонту (механічного очищення і фумігації) та в разі переходу з одного помелу на інший, зі зміною при цьому технологічної схеми, проводиться замольна ходка - в переробку направляється окрема партія зерна, переробка якої може продовжуватися не більше трьох діб.

7.2. Після вимолу всього зерна, призначеного для замольної ходки, проводиться зачистка підприємства. При цьому всі зернові, а також вибійні відділення для продукції та відходів повинні бути звільнені, а вся отримана продукція й відходи зважені та враховані. Крім того, підраховується усушка чи зволоження за даними лабораторних аналізів.

7.3. Результати проведеного помелу оформляються окремим актом зачистки підприємства комісією, яка щомісяця проводить зачистку. Різниця між масою отриманого борошна, крупи, висівок і відходів, а також усушки чи зволоження і механічні втрати за нормою (у ваговому вимірі) та масою надісланого в переробку зерна вважається масою продуктів переробки зерна, що пішли на замол.

7.4. При подальшій зупинці підприємства на капітальний ремонт (газацію, перехід на інший помел) усі продукти, що залягають в обладнанні, підлягають вилученню й оформленню актом комісії. В акті зачистки маса цих продуктів указується окремим рядком "Крім того, вилучено при зупинці на капітальний ремонт (фумігацію, перехід на інший помол)".