ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 808/2980/17
адміністративне провадження № К/9901/29866/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №808/2980/17
за позовом Токмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2017 (суддя Лазаренко М.С.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 (головуючий суддя Дадим Ю.М., судді: Уханенко С.А., Богданенко І.Ю.),
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2017 року Токмацьке об`єднане управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (далі також - позивач, пенсійний орган) звернулось до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" (далі також - відповідач, ПАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", Підприємство) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 46348,32 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, яку залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року, позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь пенсійного органу заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 за червень - серпень 2017 року у сумі 46348,32 грн.
Судами встановлено, що працівникам Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 була призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) .
Судами досліджені довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які працювали на роботах за Списком №1 на ПАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод".
Констатовано, що у матеріалах адміністративної справи містяться розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які направлялись позивачем на адресу відповідача; відповідачем сума заборгованості за період з червня 2017 року по серпень 2017 року не відшкодована та становить 46348,32 грн.
У зв`язку з несплатою відповідачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що обов`язок відповідача щодо сплати витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №1 визначений пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) і наявними у матеріалах справи довідками підтверджується фактична виплати позивачем пільгових пенсій працівникам відповідача за розрахунками за червень-серпень 2017 року.
Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанції незаконними та необґрунтованими, прийнятими з порушенням норм матеріального й процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Скаржник посилається на те, що підприємство здійснило оплату заявлених до стягнення витрат на доставку та виплату пільгових пенсій, яка з порушенням вимог законодавства, була зарахована пенсійним органом в рахунок погашення заборгованості відповідача за попередні періоди.
Позивач правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами даного Закону у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-XII.
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до вимог статті 27 та з урахуванням вимог статті 28 Закону №1058-IV.
Закон №1058-ІV набрав чинності з 01.01.2004. До цього, діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, передбачений нормами Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР (надалі - Закон №400/97-ВР).
Пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону №1788-XII встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Отже, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону №1788-XII за списком №1 та списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов`язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004, не пов`язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.
Зазначений висновок кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 25.09.2012 у справі №21-251а12 та правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 20.02.2019 у справі №809/602/17, від 28.02.2019 у справі №808/329/17, від 12.03.2019 у справі №809/602/17.
Відповідно до статті 1 Закону №400/97-ВР, платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, а відповідно до статті 2 об`єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з абзацами 1-2 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (надалі - Інструкція), платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Пунктом 6.1 Інструкції (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Пунктом 6.5 Інструкції визначено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
За змістом пункту 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
З наведеного можна зробити висновок, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на орган Пенсійного фонду України, підприємства зобов`язані здійснювати відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених органом Пенсійного фонду України, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються страхувальнику.
Судами попередніх інстанцій досліджено, що сума заборгованості, заявлена позивачем до стягнення включає в себе суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень 2017 року у розмірі 15352,85 грн, за липень 2017 року - 15546,03 грн, серпень 2017 року - 15449,44 грн. Водночас, як стверджує відповідач в рахунок сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 підприємством були внесені суми у розмірі 99927,96 грн за червень 2017 року, 105491,95 грн за липень 2017 року, 113988,70 грн за серпень 2017 року
Механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, сум штрафів та пені, що застосовуються до платників, на яких покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - платники), сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, регресних вимог, адміністративних штрафів (далі - платежі) визначено Порядком ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженим постановою Пенсійного фонду України №21-2, 27.09.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №988/18283 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 5.4 Порядку, операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.
З посиланням на наведену норму Порядку та з огляду на те, що кошти, сплачені відповідачем були зараховані пенсійним органом в хронологічному порядку в рахунок погашення наявної заборгованості, яка виникла раніше, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період з червня 2017 року по серпень 2017 року у розмірі 46348,32 грн залишилась непогашеною та підлягає стягненню судом.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій не враховані висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 02.06.2015 у справі №21-166а15), згідно з якими право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано органам Пенсійного фонду України лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Проте, суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.
Отже, позивачу не було надано права спрямовувати сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період з червня 2017 року по серпень 2017 року на погашення заборгованості за попередні періоди у хронологічному порядку, як це передбачено пунктом 5.4 Порядку.
За приписами частини 2 статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень не з`ясували обставин щодо того, чи включає сума сплачених відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 99927,96 грн за червень 2017 року, 105491,95 грн за липень 2017 року, 113988,70 грн за серпень 2017 року суму фактичних витрат на виплату та доставку таких пенсій працівникам підприємства ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за цей період у загальній сумі 46348,32 грн, стягнення якої є предметом заявленого адміністративного позову, та не перевірили їх дослідженими доказами.
Таким чином, судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень допущені порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає до задоволення частково, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд