Постанова
Іменем України
15 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 404/1086/19-ц
провадження № 61-6955св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Мехед Олег Валерійович, Державне підприємство "СЕТАМ",
треті особи: Служба у справах дітей Виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 жовтня 2020 року у складі судді Павелко І. Л. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 31 березня 2021 року у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Чельник О. І., Черненка В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехеди О. В., Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ"), треті особи: Служба у справах дітей Виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького (далі - Служба у справах дітей), ОСОБА_2, про визнання електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів недійсними.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що електронні торги проведені з грубими порушеннями встановленої процедури, без ознайомлення з експертною оцінкою виставленого на торги майна, внаслідок чого вона була позбавлена можливості оскаржити оцінку та зазнала збитків; без належного та завчасного повідомлення про їх проведення; без розміщення відповідного повідомлення про проведення таких торгів у місцевих друкованих засобах масової інформації та на веб-сайті проведення електронних торгів; заявка на реалізацію арештованого майна не містила необхідних даних, що призвело до її неповідомлення про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна; документи до заявки долучені не в повному обсязі.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (лот № 317490), належної ОСОБА_1 на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1, проведені 26 грудня 2018 року ДП "СЕТАМ"; визнати недійсним протокол проведення електронних торгів від 26 грудня 2018 року № 378186.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 жовтня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що постанова про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем надіслана боржнику ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням за адресою, зазначеною у виконавчому листі від 14 червня 2010 року № 2-5069/09, а саме: АДРЕСА_2, тому згідно зі статтею 28 Закону № 399-IX, боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень. Зазначена адреса реєстрації місця проживання боржника перевірена виконавцем та підтвердилась відомостями, наданими Відділом обробки та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Кіровоградській області, про незмінність цієї адреси приватного виконавця повідомив Відділ реєстрації місця проживання особи Міської ради міста Кропивницький. Отже, ОСОБА_1, як боржник за виконавчим листом вважається обізнаною про початок виконання рішення суду щодо стягнення з неї заборгованості в примусовому порядку.
Копія постанови надсилалась боржнику, як за зареєстрованою адресою проживання, зазначеною у виконавчому документі, так і за адресами знаходження її майна, рекомендованими поштовими відправленнями.
Крім того, 05 жовтня 2018 року на адресу приватного виконавця надійшла заява боржника ОСОБА_1 з проханням вивести арештоване майно (квартиру) за адресою: АДРЕСА_2, на електронні торги.
Надаючи оцінку порядку проведення електронних торгів, суд зазначив, що вони проведені з дотриманням вимог нормативно-правових актів, оскільки відсутні порушення в оформленні заявки на реалізацію арештованого майна, оператором торгів вона не поверталась, інформація щодо лоту торгів внесена відповідно до поданої заявки, торги проведені у встановлений строк та в межах дії звіту оцінки арештованого майна.
Твердження позивача, що окремі дії приватного виконавця порушили її права та вплинули на порядок проведення електронних торгів, є безпідставними, оскільки дії приватного виконавця до початку торгів, у тому числі щодо визначення вартості майна боржника, є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, і не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а отже, не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними у зазначений спосіб. Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду в справах №№ 754/12424/13-ц, 925/529/17, 910/10136/17, які згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України враховуються судом при вирішенні спору.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 31 березня 2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не вжито заходів для отримання відправлення та ознайомлення з поштовою кореспонденцією, іншої адреси проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час виконавчого провадження не повідомлено. Поштову кореспонденцію, що направлялася приватним виконавцем на зазначену позивачем адресу, не отримувала з незалежних від виконавця причин, не вживала заходів для отримання відправлення та ознайомлення з поштовою кореспонденцією.
Докази добровільного виконання рішення суду, або виконання зобов`язань, покладених на неї Законом України "Про виконавче провадження", у матеріалах виконавчого провадження відсутні. ОСОБА_1 не надала інформації про вчинену нею оцінку вказаного майна, не довела, що на час проведення торгів це нерухоме майно мало більшу ринкову вартість, ніж зазначена у звіті про оцінку.
Матеріали справи не містять доказів того, що під час реалізації арештованого майна, належного позивачу, під час електронних торгів 18 вересня 2018 року організатором торгів порушена процедура прилюдних торгів.
ОСОБА_1 не довела обставин, на які вона посилалась як на підставу своїх вимог, оскільки не надала доказів на підтвердження наявності порушень процедури реалізації майна, які б могли вплинути на результати електронних торгів, тобто не довела порушення своїх прав і законних інтересів, а також інтересів неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої у спірній квартирі з 04 грудня 2008 року.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У квітні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Судукасаційну скаргу на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 жовтня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 31 березня 2021 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15. Заявник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пунктів 3-4 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, а також статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вимога щодо необхідності отримання попередньої згоди органів опіки та піклування для вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право користування яким мають діти, стосується не тільки батьків або осіб, що їх замінюють, а всіх осіб, які збираються укладати такі правочини.
Суди помилково дійшли висновку про обрання нею неправильного способу захисту свого порушеного права, а саме про необхідність його захисту в порядку оскарження дій приватного виконавця, а не звернення з цим позовом.
Учасники справи своїм правом надати відзив на касаційну скаргу не скористалися.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частина третя статті 400 ЦПК України передбачає, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
За змістом статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи за межі доводів касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження на підставі частини третьої статті 400 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Обставини, встановлені судами
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 листопада 2009 року, що набрало законної сили у справі № 2-5069/09 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" 269 884,30 грн боргу за кредитним договором, судові витрати в сумі 1 700,00 грн, витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250,00 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехедою О. В. 27 квітня 2018 року відкрито виконавче провадження № 56291993 із виконання виконавчого листа № 2-5069/09, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда 14 червня 2010 року.
07 травня 2018 року приватним виконавцем здійснено запит щодо відомостей про коло осіб, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2, на який надійшла відповідь, що за вказаною адресою з 05 грудня 2008 року зареєстрована ОСОБА_1 .
Із метою перевірки майнового стану боржника приватним виконавцем направлено запити до Регіонального сервісного центру МВС України в Кіровоградській області щодо наявності автотранспорту, Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградської області щодо наявності сільськогосподарської техніки, Управління Держпраці у Кіровоградській області, Державної фіскальної служби України щодо наявності відкритих рахунків, Пенсійного фонду України та боржнику.
Згідно з відповідями Регіонального сервісного центру МВС України в Кіровоградській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградської області, Управління Держпраці у Кіровоградській області, Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України у боржника відсутні кошти та рухоме майно на яке можливо звернути стягнення.
Відповідно до Інформаційної довідки від 20 червня 2018 року № 128325097, сформованої приватним виконавцем, за пошуковими запитами до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна боржника ОСОБА_1 виявлено, що за ОСОБА_1, як за одноосібним власником, зареєстровано право власності на такі об`єкти нерухомого майна: квартиру за адресою: АДРЕСА_3, квартиру за адресою: АДРЕСА_2, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 .
У 2018 році між приватним виконавцем Мехедом О. В. та ФОП ОСОБА_4 укладений договір № 13 про проведення оцінки майна, арештованого приватним виконавцем, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець за завданням замовника проводить оцінку вартості майна, а саме: трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Постановою приватного виконавця Мехеди О. В. від 14 вересня 2018 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 56291993.
Відповідно до копії Звіту про визначення вартості трикімнатної квартири АДРЕСА_1, від 04 жовтня 2018 року ринкова вартість на дату оцінки складає 407 877,00 грн.
05 жовтня 2018 року на адресу приватного виконавця надійшла заява боржника з проханням передати квартиру АДРЕСА_1, на електронні торги, яка містить особистий підпис ОСОБА_1
19 жовтня 2018 року приватним виконавцем Мехедом О. В. на адресу Кіровоградської філії ДП "СЕТАМ" направлено заявку на реалізацію арештованого майна.
Відповідно протоколу № 370833 проведення електронних торгів, 21 листопада 2018 року прилюдні торги з реалізації нерухомого майна: трикімнатної квартири АДРЕСА_1, не відбулися у зв`язку з відсутністю допущенних учасників торгів.
Згідно з протоколом від 26 грудня 2018 року № 378186 відбулися прилюдні торги з реалізації вказаного нерухомого майна, переможцем став учасник торгів - ОСОБА_2 .
Відповідно до інформації, наданої Міською радою м. Кропивницького за вихідним від 08 лютого 2019 року № 486 на запит ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_5, зареєстровані: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 04 грудня 2008 року, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 04 липня 2013 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 04 грудня 2008 року.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_1 як боржник у виконавчому провадженні не надала судам належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення її прав як власника реалізованого майна у межах проведення прилюдних торгів, не спростувала належними та допустимими доказами визначену вартість майна, не довела, що квартиру продано за заниженою ціною тощо. ОСОБА_1 не надано доказів того, що ринкова вартість реалізованого майна на момент проведення електронних торгів була вищою порівняно з тією вартістю, за якою її продано на цих торгах. Не надано доказів і того, що ДП "СЕТАМ" допустило порушення вимог законодавства, а також прав чи свобод позивача під час підготовки та проведення електронних торгів по лоту з реалізації спірного приміщення. Сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. При цьому ОСОБА_1 дії приватного виконавця щодо отримання та подання документів для проведення електронних торгів в рамках виконавчого провадження не оскаржувала, і доказів визнання таких дій незаконними нею не надано, у зв`язку із чим її доводи щодо порушень, допущених приватним виконавцем до початку торгів не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
У справі, що переглядається, ухвалою колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 липня 2021 року касаційне провадження зупинялося до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 755/12052/19-ц у якій необхідно було надати висновок щодо виключної правової проблеми у справі про оскарження дій виконавця щодо передання на реалізацію нерухомого майна, право на користування яким мають діти, та чи потрібно виконавцю під час проведення виконавчих дій з реалізації арештованого майна на прилюдних торгах отримувати попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження нерухомого майна, право користування якою належить дитині.
Відповідно до висновку, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 755/12052/19 (провадження № 14-113 цс 21) на відміну від виконання судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб, для інших судових рішень, які передбачають загальне право стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, отримання Держвиконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування є обов`язковим в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу Держвиконавцю, а також суд у випадку звернення до нього уповноваженої особи щодо дій Держвиконавця та/або органу опіки та піклування.
Зазначене стосується також і дій приватних виконавців.
Отже, державний чи приватний виконавець повинен звернутися за дозволом органу опіки та піклування для реалізації житлової нерухомості, право на користування яким мають діти.
Разом з тим Верховний Суд не здійснюватиме перевірку судових рішень у частині доводів заявника про необхідність отримання виконавцем дозволу органів опіки та піклування на передачу квартири, у якій зареєстровані та проживають діти, на реалізацію з прилюдних торгів, з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оскільки висновки судів попередніх інстанцій не відповідають актуальному правовому висновку, сформульованому у постанові Верховного Суду 23 вересня 2021 року у справі № 307/2028/17 про те, що незалучення до участі у розгляді справи як відповідача переможця торгів є підставою для відмови у задоволенні позову про визнання недійсними прилюдних торгів, Верховний Суд дійшов висновку про вихід за межі доводів касаційної скарги з метою врахування висновку щодо застосування норми права.