Постанова
Іменем України
14 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 756/3754/18
провадження № 61-16775св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Ніколаєв Сергій Вікторович, товариство зобмеженою відповідальністю "Експертна служба України", Служба у справах дітей Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_4, на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 02 березня 2020 року у складі судді Зінченко О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 рокуу складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст заявлених вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича, заінтересовані особи ТОВ "Експертна служба України", Служба у справах дітей Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Скарга мотивована тим, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва С. В. перебуває виконавче провадження № 59716309 з примусового виконання виконавчого листа № 756/3754/18, виданого 10 червня 2019 року Обухівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 основного боргу за договором позики в розмірі 1 538 010,48 грн, процентів за договором позики в розмірі 410 136,13 грн, та понесені судові витрати в розмірі 8 810,00 грн, а всього стягнути 1 956 956,61 грн. Відповідно до Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 01 жовтня 2019 року описано та накладено арешт на житловий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 434120732231, розташований за адресою: АДРЕСА_1, а також на земельну ділянку кадастровий номер: 32231510000:01:003:0013, площею 0,1909 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Постанова державного виконавця містить грубу неточність: житловий будинок, який згідно Технічного паспорту є дерев`яним, насправді обкладений цеглою, у постанові описаний як дерев`яний. Згідно з висновком про вартість описаного та арештованого майна, яке належить скаржнику на праві приватної власності, вартість домоволодіння становить 679 320,00 грн, а вартість земельної ділянки становить 1 314 614,00 грн. Заявник вважає, що така оцінка є необ`єктивною, незаконною та підлягає скасуванню. Крім того, виконавцем порушені вимоги пункту 3 розділу другого Порядку реалізації арештованого майна, оскільки не отримано попереднього дозволу органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна, в якому проживає малолітня дитина.
Враховуючи вищевикладене, просив:
визнати незаконними дії приватного виконавця Ніколаєва С. В. щодо прийняття висновку про вартість майна, виконаного оцінювачем ТОВ "Експертна служба України" Душинським Є. І., та реалізації нерухомого майна за допомогою СЕТАМ, що вчинені у межах виконавчого провадження № 59716309 щодо примусового виконання виконавчого листа № 756/3754/18, виданого 10 червня 2019 року Обухівським районним судом Київської області;
скасувати як необґрунтований та незаконний висновок про вартість майна, виконаний оцінювачем ТОВ "Експертна служба України" Душинським Є. І. на замовлення приватного виконавця Ніколаєва С. В. у межах виконавчого провадження № 59716309 щодо примусового виконання виконавчого листа;
визнати незаконним, зупинити та скасувати процес реалізації арештованого майна: житлового будинку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 434120732231, що розташований за адресою АДРЕСА_1, а також земельної ділянки кадастровий номер: 32231510000:01:003:0013, площею 0,1909 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 02 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року, відмовлено у задоволенні скарги.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що дії приватного виконавця вчинені відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та в межах повноважень, права чи свободи сторін виконавчого провадження не були порушені. Оскаржуючи дії приватного виконавця, скаржник фактично оскаржує дії суб`єкта оціночної діяльності стосовно оцінки майна.
Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що приватний виконавець здійснив опис та арешт майна без входження в будинок не із власного недбальства, а в результаті недобросовісної поведінки боржника, який у даному випадку діяв не добросовісно, не отримуючи надісланих на його адресу документів виконавчого провадження та тривалий час фактично ухиляючись від виконання рішення суду, внаслідок чого опис будинку був проведений без огляду об`єкта. Боржник був обізнаний зі своїми борговими зобов`язаннями, присудженими за рішенням суду, і про наявність виконавчого провадження, що вимагало від нього добросовісної процесуальної поведінки, як то цікавитися у розумні строки перебігом виконавчого провадження та отримувати кореспонденцію, яка надходить на його адресу, в тому числі і надавати доступ до майна, що підлягало опису.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, підписана представником ОСОБА_4, у якій просять скасувати ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 02 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року та постановити нове судове рішення, яким задовольнити скаргу.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець і залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Судом першої інстанції не розглянуто клопотання ОСОБА_1 від 20 грудня 2019 року про проведення оціночно-будівельної експертизи вартості домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, чим порушено вимоги статей 103, 104, 222 ЦПК України. Суд апеляційної інстанції не надав цьому факту належної правової оцінки.
Крім того, судом першої інстанції жодним чином не вжито заходів щодо захисту прав малолітньої дочки ОСОБА_1, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, в частині порушення її права користуватися житлом в процесі виконавчого провадження, гарантованих частиною першою статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей".
Судом не надано оцінку доказам того, що в порушення пункту 50 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 10 вересня 2003 року № 1440, оцінка здійснювалась без ознайомлення експерта/оцінювача з об`єктом оцінки. Порушення порядку опису та оцінки майна без ознайомлення з майном призвело до невірної характеристики майна та як наслідок, невірного визначення його вартості. В постанові приватного виконавця про опис та арешт майна (коштів) від 01 жовтня 2019 року та у висновку про вартість майна з датою оцінки 28 жовтня 2019 року, житловий будинок зазначається дерев`яним, а насправді та згідно Технічного паспорта він є дерев`яним обкладений цеглою, що є порушенням вимог частини 1 статті 3 частин першої, шостої статті 9, статті 11, частини першої статті 12 Закону України "про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", пунктів 50, 51, 56 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, та пунктів 5 і 15 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".
Аргументи учасників справи
У травні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Ніколаєв С. В. подав відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_6, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.
Відзив мотивований тим, що боржник не повідомив та не надав приватному виконавцю для приєднання до матеріалів виконавчого провадження оригінал довідки, яка б підтверджувала, що в будинку дійсно зареєстрована його донька - ОСОБА_7, тому дії приватного виконавця повністю законні і відповідають вимогам Закону України "При виконавче провадження" та пункту 3 Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року. Єдине, що на даний час наявне у приватного виконавця, це незасвідчені копії довідок про реєстрацію місця проживання особи (без дати та номеру) та про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 1178 від 26 листопада 2019 року, які надійшли від суду разом з копією скарги вже під час реалізації майна. У зв`язку з вищевикладеним, у приватного виконавця були відсутні підстави звертатися до органів опіки та піклування з проханням надати дозвіл на реалізацію арештованого майна, оскільки боржник досі не надав приватному виконавцю жодних доказів реєстрації дитини в будинку, хоча приїзжав особисто до приватного виконавця та знайомився з виконавчим провадженням.
Також, приватний виконавець не відмовляв боржнику звернутись до органів опіки та піклування з проханням надати дозвіл на реалізацію арештованого майна, тому взагалі відсутній предмет спору, оскільки боржник спочатку повинен звернутися з відповідною заявою до приватного виконавця і в разі відмови, мав би право звернутися до суду із скаргою на дії або бездіяльність приватного виконавця.
У травні 2021 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 02 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року без змін.
Відзив мотивований тим, що дії приватного виконавця повністю законні і відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року.
У травні 2021 року ОСОБА_3 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 02 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року без змін.
Відзив мотивований тим, що приватний виконавець не відмовляв боржнику звернутися до органів опіки та піклування з проханням надати дозвіл на реалізацію арештованого майна, однак приватний виконавець не міг цього зробити, оскільки довідку про реєстрацію дитини позивач так і не надав приватному виконавцю до передачі будинка на реалізацію. В матеріалах виконавчого провадження у приватного виконавця наявний оригінал відповіді виконавчого комітету Української міської ради від 05 серпня 2019 року, в якому зазначено, що у вказаному будинку зареєстровані лише ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2021 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу № 756/3754/18 з суду першої інстанції.
У травні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 29 березня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження: оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).