ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/11673/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,
секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Благодійного фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр", Закладу освіти "Центр позашкільної освіти "Веселка", Приватного акціонерного товариства "Імпульс-МДЦ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веселка" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 (колегія суддів: Яковлєв М.Л., Шаптала Є. Ю., Куксов В. В.) і рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 (суддя Привалов А. І.) у справі
за позовом Благодійного Фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); 2. Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1. Заклад освіти "Центр позашкільної освіти "Веселка"; 2. Приватне акціонерне товариство "Імпульс-МДЦ"; 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веселка" про визнання незаконним (протиправним) рішення,
за участю представників:
позивача- Тищенко М. В., ОСОБА_1.,
відповідача - Перепеліцин К. М.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 - ОСОБА_3,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - ОСОБА_2,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-1 - ОСОБА_1.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-2 - ОСОБА_1.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-3 - ОСОБА_1,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Благодійний фонд сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" (далі - Благодійний фонд "МДЦ") звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання незаконним (протиправним) рішення Київської міської ради від 07.07.2020 № 9/9088 "Про припинення Благодійному Фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" права постійного користування земельною ділянкою на вул. Івана Франка, 28 у Шевченківському районі м. Києва", як такого, що прийняте з порушенням положень Регламенту Київської міської ради, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та всупереч Правовому висновку до проекту Рішення від 07.07.2020 № 08/230-1001, внаслідок чого порушено право постійного користування позивача, яке посвідчується державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 006712 від 23.10.2011, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею 23.10.2011 за № 88-4-00051.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
2. Рішенням Київської міської ради № 10/731 від 03.02.2000 "Про надання та вилучення земельних ділянок" затверджено проект землеустрою щодо відведення Благодійному фонду "МДЦ" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування навчально-лабораторних будівель на вул. Івана Франка, 28 у Радянському районі (назву змінено на Шевченківський район). Надано Благодійному фонду "МДЦ" за умови виконання пункту 20.1 рішення в постійне користування земельну ділянку площею 0,20 га за рахунок земель міської забудови.
3. 23.10.2001 Благодійному фонду "МДЦ" видано Державний акт № 006712 на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1990 га для експлуатації та обслуговування навчально-лабораторних будівель.
4. У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 6/529 за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Веселка" до Благодійного фонду "МДЦ" та закладу освіти "Центр позашкільної освіти "Веселка" про звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно - нежитлові будівлі, що розташовані в місті Києві по вулиця Івана Франка, 28.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2012 у справі № 6/529 затверджено мирову угоду від 24.02.2012, укладену між ТОВ "Фінансова компанія "Веселка", Благодійним фондом "МДЦ" та Закладом освіти "Центр позашкільної освіти "Веселка", згідно з пунктами пунктів 1, 2 якої ТОВ "Фінансова компанія "Веселка" набуває у власність предмет іпотеки за іпотечним договором від 20.02.2009, укладеним між ТОВ "Фінансова компанія "Веселка", Благодійним фондом "МДЦ" та Закладом освіти "Центр позашкільної освіти "Веселка", а саме: нежитлові будівлі загальною площею 720,1 м2, в тому числі: будівля літ. "А" площею 662,0 м2, будівлю літ. "Б" площею 58,1 м2, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, будинок 28. За ТОВ "Фінансова компанія "Веселка" визнається право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі загальною площею 720,1 м2.
5. 17.08.2012 право власності на нежитлові будівлі загальною площею 720,1 м2 на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 14.05.2012 було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веселка" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Веселка"), що підтверджується наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою від 03.11.2020 № 230802844 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
6. Відтак, у 2012 році нерухоме майно, для експлуатації якого позивачу було надано у постійне користування земельну ділянку згідно з рішенням від 03.02.2000 № 10/731 Київської міської ради "Про надання та вилучення земельних ділянок", було відчужено ТОВ "Фінансова компанія "Веселка".
7. Згідно з інформаційною довідкою від 03.11.2020 № 230802844 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 15.10.2012 на підставі договору купівлі-продажу від 05.10.2012 було зареєстровано право власності Благодійного фонду "МДЦ" на нежитлові будівлі загальною площею 720,1 м2, в тому числі: будівлю літ. "А" площею 662,0 м2, будівлю літ. "Б" площею 58,1 м2, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, будинок 28.
8. Рішенням Київської міської ради від 07.07.2020 № 9/9088 "Про припинення Благодійному фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" права постійного користування земельною ділянкою на вул. Івана Франка, 28 у Шевченківському районі м. Києва" припинено Благодійному фонду "МДЦ" право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1990 га (кадастровий номер 8000000000:88:199:0010) на вул. Івана Франка, 28 у Шевченківському районі м. Києва, наданою згідно з пунктом 20 рішення Київської міської ради від 03.02.2000 № 10/731 "Про надання та вилучення земельних ділянок", право користування якою посвідчено державним актом на право постійного користування землею, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею 23.10.2011 за № 88-4-00051 та віднесено зазначену земельну ділянку до земель запасу житлової та громадської забудови (справа № 592838111).
Короткий зміст судових рішень
9. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі № 910/11673/20 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що право, на захист якого позивачем було подано цей позов, відсутнє. Водночас визнання незаконним (протиправним) рішення Київської міської ради від 07.07.2020 № 9/9088 не є ефективним способом захисту прав Благодійного фонду "МДЦ" на земельну ділянку, оскільки скасування рішення відповідача про припинення права постійного користування, яке фактично було припинено в 2012 році, ніяким чином не вплине на права та законні інтереси заявника, що виникли на підставі статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Отже, за висновками суду, відсутність таких складових предмету доказування як порушене право та ефективність обраного способу захисту нівелює наявність підстав для задоволення позовних вимог.
10. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 рішення суду першої інстанції залишено без змін з тих же підстав.
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
11. Благодійний Фонд "МДЦ", Заклад освіти "Центр позашкільної освіти "Веселка", ТОВ "Фінансова компанія "Веселка", Приватне акціонерне товариство "Імпульс-МДЦ" (далі - ПрАТ "Імпульс-МДЦ") у касаційних скаргах просять рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, не передаючи справу на новий розгляд.
12. Скарги мотивовані неправильним застосуванням і порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, статті 141 ЗК України, а також прийняттям судових рішень без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Скаржники також наголошують на необхідності надання правового висновку щодо застосування статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача у своїх касаційних скаргах також зазначають про прийняття судом першої інстанції рішення про права, інтереси та обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
13. Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" у відзиві просить касаційні скарги залишити без задоволення, рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін, наголошуючи на їх законності і обґрунтованості.
Позиція Верховного Суду
14. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
15. Згідно з пунктом 9 частини 3 статті 2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
16. За змістом пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції.
17. Таким чином, оскарженим у касаційному порядку може бути виключно рішення суду першої інстанції після його перегляду в апеляційному порядку.
18. ПрАТ "Імпульс-МДЦ", ТОВ "Фінансова компанія "Веселка", Заклад освіти "Центр позашкільної освіти "Веселка" у своїх касаційних скаргах оскаржують рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції.
19. З матеріалів справи вбачається, що заяви зазначених осіб про приєднання до апеляційної скарги Благодійного фонду "МДЦ" ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 залишені без розгляду у зв`язку з тим, що заявниками пропущено встановлений частиною другою статті 265 ГПК України процесуальний строк на вчинення відповідної процесуальної дії - подання заяви про приєднання до апеляційної скарги (яка могла бути подана до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції), а в заявах про поновлення такого строку не наведено поважних причин, як це передбачено частиною першою статті 119 ГПК України, його пропуску. Зазначені ухвали скаржниками не оскаржені.
20. Таким чином ПАТ "Імпульс-МДЦ", ТОВ "Фінансова компанія "Веселка", Заклад освіти "Центр позашкільної освіти "Веселка" рішення суду першої інстанції фактично не оскаржили, а суд апеляційної інстанції, в свою чергу, керуючись положеннями частини першої статті 269 ГПК України, переглядав рішення місцевого господарського суду лише у межах вимог апеляційної скарги Благодійного фонду "МДЦ".
21. З урахуванням наведеного касаційне провадження в частині оскарження ПрАТ "Імпульс-МДЦ", ТОВ "Фінансова компанія "Веселка", Заклад освіти "Центр позашкільної освіти "Веселка" рішення Господарського суду міста Києва підлягає закриттю. Зі змісту касаційної скарги не вбачається які саме права зазначених осіб порушені спірним рішенням ради, але, зважаючи на той факт, що їх уже залучено до участі у справі в якості третіх осіб судом апеляційної інстанції та відповідно процесуальна можливість виключити їх з числа учасників справи Господарським процесуальним кодексом України не передбачена, тому суд касаційної інстанції розглядає їх касаційні скарги виключно в частині касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду.
22. Однією з підстав касаційного оскарження є прийняття судових рішень без урахування висновку щодо застосування статті 141 ЗК України, викладеного у постанові Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 906/392/18.
У справі № 906/392/18 розглядався позов Попільнянського кооперативного ринку до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області про визнання недійсним рішення від 27.03.2018 № 502 про припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Велика Палата Верховного Суду у постанові у цій справі зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.
Суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу встановили, що Попільнянський колгоспний ринок, який є землекористувачем земельної ділянки згідно з державним актом серії ЖТ-04-30-000021 від 27.05.1994, на підставі постанови правління Житомирської облспоживспілки та постанови правління Попільнянського РайСТ, у володінні якого перебуває ринок, змінив назву юридичної особи на Кооперативний ринок. Також здійснено перереєстрацію статуту вказаної юридичної особи, при цьому код ЄДРПОУ Попільнянського ринку не змінювався.
У зазначеній справі судами було встановлено, і з цим погодилася Велика Палата Верховного Суду, що рада, приймаючи рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою Попільнянського колгоспного ринку, порушила та незаконно припинила право постійного користування земельною ділянкою Кооперативного ринку, оскільки Попільнянський колгоспний ринок та Кооперативний ринок є однією і тією ж юридичною особою, якій 27.05.1994 було видано державний акт серії ЖТ-04-30-000021 на право постійного користування спірною земельною ділянкою.
Водночас у справі, яка переглядається, суди застосували статтю 141 ЗК України щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою у зв`язку з набуттям іншою особою права власності на будівлі, розташовані на спірній земельній ділянці.
23. Таким чином, зазначена вище постанова ухвалена хоча й за правового регулювання спірних правовідносин схожого з тим, що має місце в цій справі, але з іншими підставами позову, а також за іншої фактично-доказової бази (обставин справи та зібраних у них доказів), ніж у справі, що розглядається. Тобто, справи є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них.
24. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц.
25. Отже, правовідносини у справі на яку посилаються скаржники, не є подібними правовідносинам у справі, що розглядається. Таким чином наведена скаржниками підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.
26. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
27. Щодо касаційних скарг в іншій частині колегія суддів зазначає таке.
28. ЗК України визначає право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина 1 статті 92 ЗК України). Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності (частина 2 статті 92 ЗК України). Підстави припинення права користування земельними ділянками наведено у статті 141 цього Кодексу.
29. Відповідно до статті 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
30. Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
31. За змістом статті 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:
а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі;
в) конфіскації земельної ділянки;
г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;
ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки;
д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
32. Отже, правові підстави примусового припинення прав на земельну ділянку саме у судовому порядку є виключними та розширеному тлумаченню не підлягають.
33. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду мста Києва від 14.05.2012 у справі № 6/529 затверджено мирову угоду від 24.02.2012 згідно з пунктами 1, 2 якої ТОВ "Фінансова компанія "Веселка" за іпотечним договором від 20.02.2009 набуває у власність предмет іпотеки нежитлові будівлі загальною площею 720,1 м2, в тому числі: будівлю літ. "А" площею 662,0 м2, будівлю літ. "Б" площею 58,1 м2, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, будинок 28. За ТОВ "Фінансова компанія "Веселка" визнається право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі загальною площею 720,1 м2.
17.08.2012 право власності на нежитлові будівлі загальною площею 720,1 м2, за адресою: м. Київ, вул. Франка Івана (Шевченківський район), буд.28, на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 14.05.2012 було зареєстровано за ТОВ "Фінансова компанія "Веселка".
Тобто нежитлові будівлі для обслуговування і експлуатації яких надавалася спірна земельна ділянка перейшли у власність іншої особи, а саме до ТОВ "Фінансова компанія "Веселка".
34. Частиною 1 статті 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
35. Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.
36. Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачають перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.
37. Враховуючи, що перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права постійного користування, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення.
38. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16.
39. При цьому, особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я права користування земельною ділянкою в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній.
40. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що право постійного користування позивачем спірною земельною ділянкою припинилося автоматично в силу закону.
41. Аналогічні висновки щодо автоматичного припинення права постійного користування у випадку набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, викладені у постанові Верховного Суду від 01.12.2020 у справі № 921/99/18. Таких же висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.09.2021 у справі № 909/108/19, яку колегія суддів враховує в силу вимог частини четвертої статті 300 ГПК України.
42. Таким чином законодавець встановив імперативний припис щодо переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду та передбачив відповідну підставу для припинення права користування земельною ділянкою у випадку набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. Перехід права на земельну ділянку до нового набувача жилого будинку, будівлі або споруди відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою.
43. Отже, в даному випадку перехід права на земельну ділянку до нового набувача - ТОВ "Фінансова компанія "Веселка" з одночасним припиненням права постійного користування землею у Благодійного фонду "МДЦ" відбувся в момент переходу права власності на будівлю в силу прямого припису закону незалежно від волі Київської міської ради та відповідно у нового власника будівель виникло право на оформлення користування земельною ділянкою.
44. Станом на дату прийняття радою спірного рішення позивач знову набув право власності на будівлі, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 28 і як новий власник нерухомого майна набув право на оформлення у користування земельною ділянкою для обслуговування і експлуатації цих будівель.
45. Водночас суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Київської міської ради від 07.07.2020 № 9/9088 "Про припинення Благодійному фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" права постійного користування земельною ділянкою на вул. Івана Франка, 28 у Шевченківському районі м. Києва" припинено Благодійному фонду "МДЦ" право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1990 га (кадастровий номер 8000000000:88:199:0010) на вул. Івана Франка, 28 у Шевченківському районі м. Києва, наданою згідно з пунктом 20 рішення Київської міської ради від 03.02.2000 № 10/731 "Про надання та вилучення земельних ділянок", право користування якою посвідчено державним актом на право постійного користування землею, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею 23.10.2011 за № 88-4-00051 та віднесено зазначену земельну ділянку до земель запасу житлової та громадської забудови (справа № 592838111).
46. Згідно зі статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
47. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію (пункт 5 статті 59 цього Закону).
48. Згідно з пунктом 3 статті 44 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням від 04.11.2021 № 3135/3176, рішення Київської міської ради, що мають індивідуальну дію, набирають чинності з моменту їх прийняття, крім випадків, передбачених частинами першою та другою цієї статті; пунктом 3 статті 44 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням від 07.07.2016 №579/579, чинного на дату прийняття оскаржуваного рішення, було передбачено, що рішення Київської міської ради, що мають індивідуальну дію, набирають чинності з моменту їх прийняття, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті 44 Регламенту. Рішення Київради нормативно-правового характеру підлягають офіційному оприлюдненню шляхом опублікування у газеті Київради "Хрещатик" не пізніше тридцяти днів з моменту їх прийняття та набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Київрадою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.
49. Отже, рішення Київської міської ради від 07.07.2020 № 9/9088 "Про припинення Благодійному фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" права постійного користування земельною ділянкою на вул. Івана Франка, 28 у Шевченківському районі м. Києва" набуло чинності з моменту його прийняття, тобто рада припинила право постійного користування Благодійного фонду "МДЦ" спірною земельною ділянкою з 07.07.2020, тоді як таке право припинилося в момент переходу права власності на будівлю в силу прямого припису закону та відповідно у нового власника будівель виникло право на оформлення користування земельною ділянкою, а саме у 2012 році.
Щодо іншої частини спірного рішення колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 25, пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Тобто міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
50. Відповідно до частини 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
51. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що спірне рішення ради в частині припинення права постійного користування суперечить нормам чинного законодавства та має бути в цій частині визнано незаконним.
52. Доводи Благодійного фонду "МДЦ", ПАТ "Імпульс-МДЦ", ТОВ "Фінансова компанія "Веселка", Закладу освіти "Центр позашкільної освіти "Веселка" про те, що право постійного користування земельною ділянкою припинено рішенням Київської міської ради від 07.07.2020 № 9/9088 є необґрунтованими, оскільки припинення права постійного користування земельною ділянкою відбулося в момент переходу права власності на будівлю, для експлуатації і обслуговування якої надавалася земельна ділянка, в силу прямого припису закону незалежно від волі Київської міської ради. З аналогічного мотиву відхиляється довід скаржника про те, що позивач "був позбавлений" права постійного користування з моменту прийняття оскаржуваного рішення та внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
53. Доводи Благодійного фонду "МДЦ" про те, що після прийняття радою рішення від 07.07.2020 № 9/9088 "невідомі" особи почали здійснювати позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою не можуть бути розглянуті в межах касаційного провадження в рамках даної справи, предметом розгляду якої є законність рішення Київської міської ради.
54. Аргумент Благодійного фонду "МДЦ", що предметом мирової угоди були два об`єкта нерухомості, а спірна земельна ділянка інвестору не передавалася і взагалі не була предметом мирової угоди, тому правовий режим земельної ділянки не змінився не може бути взятий до уваги, оскільки, як зазначалося вище чинне земельне та цивільне законодавство, зокрема, стаття 120 ЗК України, стаття 377 ЦК України, імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.
55. Доводи Благодійного фонду "МДЦ" про те, що право користування спірною земельною ділянкою оформлюється іншими особами, відхиляються, оскільки в даному випадку оскаржується рішення ради, яким не надавалося право користування вказаною земельною ділянкою іншим особам. Законність надання або оформлення права користування іншими особами має розглядатися в іншому процесі.
56. Аргументи скаржників про необхідність застосування статті 35 ГПК України не знайшли підтвердження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку.
Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
За змістом зазначених норм суд - це юридична особа від імені якої стосовно набуття цивільних прав і обов`язків діє голова суду.
Водночас суддя місцевого суду здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом (стаття 23 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Головний обов`язок судді - здійснення правосуддя у точній відповідності із законом. Весь судовий процес суворо регламентовано процесуальним законодавством.
Колегією суддів не встановлено узгодженості в діях суду та Київської міської ради, оскільки суд надав іншу правову оцінку припиненню права постійного користування позивача, ніж Київська міська рада у своєму рішенні.
Докази того, що суддя, який розглядав справу, знав або міг дізнатися про дії голови суду, які могли бути направлені на оформлення частини земельної ділянки, в матеріалах справи відсутні. В судовому засіданні представники таких доказів не навели.
57. Щодо посилання Благодійного фонду "МДЦ" на Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 колегія суддів зазначає таке.
Пунктом 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.
Конституційний Суд України Рішенням від 22.09.2005 №5-рп/2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.
Отже громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.
Тобто, громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом.
Разом з тим, право постійного землекористування може бути припинене з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.
У даному випадку право постійного користування позивача припинено не у зв`язку з його непереоформленням позивачем, а у зв`язку з набуттям іншою особою права власності на будівлі, розташовані на цій земельній ділянці як це передбачено статтею 141 ЗК України.