ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2021 року
Київ
справа №826/8935/18
адміністративне провадження № К/9901/7000/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Трубецької М. В.,
представника позивача Василевської О.В.,
представника відповідача Смикалова В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2019 року (суддя Чудак О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року (судді: Федотов І.В., Бараненко І.І., Сорочко Є.О.) у справі №826/8935/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та нечинною постанови в частині, визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (далі - позивач, ТОВ "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ") звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП), в якому просило:
- визнати протиправним та нечинним пункт 7 Пояснень щодо заповнення форми звітності №20-НКРЕКП (квартальна) "Звіт про сплату внеску на регулювання" (Додаток 2 до Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого Постановою НКРЕКП "Про затвердження Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання" №491 від 06 квітня 2017 року), а саме: положення "У графі "Ставка внеску" відображається ставка внеску, затверджена постановою НКРЕКП, на поточний квартал";
- визнати дії НКРЕКП щодо надання роз`яснення з питань застосування пунктів 4 та 5 Порядку розрахунків та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого Постановою НКРЕКП №491 від 06 квітня 2017 року, оприлюднених НКРЕКП 28 грудня 2017 року протиправними;
- зобов`язати НКРЕКП вчинити дії, щодо внесення змін до Порядку розрахунків та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого Постановою НКРЕКП "Про затвердження Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання" №491 від 06 квітня 2017 року в частині:
формулювання пункту 7 Пояснень щодо заповнення форми звітності №20-НКРЕКП (квартальна) "Звіт про сплату внеску на регулювання" (Додаток 2 до Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП "Про затвердження розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання" №491 від 06 квітня 2017 року), а саме: у графі "Ставка внеску" відображається ставка внеску, затверджена постановою НКРЕКП на звітний квартал;
визначення базою нарахування планової, щоквартальної та ставки внеску платника внеску, що підлягає сплаті Постачальниками природного газу дохід від провадження діяльності виключно з постачання природного газу у вигляді загальної суми торгівельної надбавки (націнки) за відповідний період.
В обґрунтування заявлених позовних вимог з урахуванням додатково наданих пояснень зазначено, що постановою НКРЕКП №491 від 06 квітня 2017 року затверджено Порядок розрахунків та встановлення ставки внесків на регулювання, яким запроваджено механізм розрахунку та сплати внесків на регулювання з 2018 року.
За змістом пунктів 4 та 5 Порядку №491 для розрахунку суми внеску на регулювання за звітний квартал береться чистий дохід саме за цей квартал, оскільки саме звітний, а не поточний квартал, включено до формули розрахунку внеску в пункті 5 цього Порядку, відповідно ставкою, яка має бути застосована до бази нарахування внеску за перший звітний квартал, є ставка за перший звітний квартал. Тому, при обчисленні суми внеску на регулювання за звітний І квартал 2018 року необхідно враховувати ставку, визначену постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року №1403 на І квартал 2018 року - 0,073 відсотки, кінцева дата сплати - 30 квітня 2018 року.
Однак, у пункті 7 Пояснень щодо заповнення форми звітності №20-НКРЕКП (квартальна) "Звіт про сплату внеску на регулювання" (Додаток 2 до Порядку №491), зазначено, що у графі "Ставка внеску" відображається ставка внеску, затверджена постановою НКРЕКП, на поточний квартал.
За такого підходу, здійснюючи сплату внеску за перший звітний квартал 2018 року, постачальник має застосовувати ставку внеску, яка встановлена на поточний, а не на звітний квартал, що суперечить пунктам 4 та 5 Порядку №491, частинам 2 та 4 статті 13 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року №1540-VIII (Закон №1540-VIII), а тому пояснення в цій частині є незаконним.
У зв`язку із наявністю вказаного пункту Пояснення виникла ситуація за якої позивачу фактично необхідно сплатити внесок за IV квартал 2017 року, за ставкою яка визначена на І квартал 2018 року. При цьому, зазначений механізм сплати внесків на регулювання запроваджено з 2018 року, ставка внеску на IV квартал 2017 року не затверджена.
Неправомірність врахування IV кварталу 2017 року як звітного періоду, суперечить статтям 11 та 13 Закону №1540-VIII, згідно з якими фінансування НКРЕКП, здійснюється за рахунок надходжень до спеціального фонду Державного бюджету України внесків на регулювання, які сплачуються суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг лише з 2018 року. Фінансування НКРЕКП у 2017 році здійснювалось за рахунок та в межах видатків, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 6341010 "Керівництво та управління у сфері регулювання енергетики та комунальних послуг". Використання бюджетних коштів у НКРЕКП у звітному періоді здійснювалось відповідно до кошторису, плану асигнувань із загального та спеціального фонду державного бюджету, затверджених в установленому порядку. Отже, визнаючи звітним кварталом - IV квартал 2017 року, НКРЕКП фактично незаконно визначила два джерела фінансування за цей період.
Зазначений хибний підхід застосовано НКРЕКП також при наданні роз`яснень щодо застосування пунктів 4 та 5 Порядку №491, оприлюднених на офіційному сайті НКРЕКП (http://www.nerc.qov.ua/index.phр?news=7129) відповідно до яких затверджена ставка внесків на регулювання на І квартал 2018 року, яка складає 0,073 відсотки, застосовується для визначення суми внеску на регулювання за IV квартал 2017 року і підлягає сплаті до 30 січня 2018 року. Як вбачається, із прикладу розрахунку, платникам внеску необхідно взяти до уваги суму чистого доходу компанії за IV квартал 2017 року від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП - як звітний період.
Тобто, НКРЕКП невірно, посилаючись на свої постанови №491 від 06 квітня 2017 року та №1403 від 27 грудня 2017 року, якими визначено планову ставку внеску на регулювання на 2018 рік і відповідно щоквартальну на - І квартал 2018 року та на необхідний термін сплати внеску на регулювання (до 30 січня 2018 року), визначає необхідність сплати такого внеску за звітний IV квартал 2017 року.
Тому, з цим розрахунком погодитися не можна з огляду на відсутність визначених відповідними постановами НКРЕКП планової та щоквартальної ставки внеску на регулювання на 2017 рік та на відповідний квартал 2017 року як правової підстави сплати внеску за IV квартал 2017 року.
Отже, наведені роз`яснення викривляють зміст прийнятих відповідачем рішень, встановлюють для платників обов`язки наявність яких суперечить Закону. Застосування вказаних роз`яснень призводить до невірного розрахунку внеску на регулювання, що порушує права платників такого внеску.
Пункт 5 Порядку №491 також визначає базою нарахування суми внеску на регулювання чистий дохід платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал.
Водночас, позивач звертає увагу на те, що чистий дохід (виручка) від реалізації послуг з постачання природного газу, включає: вартість природного газу, вартість послуг з транспортування природного газу, вартість послуг з розподілу природного газу, торгівельну надбавку постачальника природного газу.
Разом з цим, безпосереднім джерелом прибутку постачальника природного газу від провадження діяльності з постачання газу є виключно торгівельна надбавка постачальника природного газу. При цьому, сума чистого доходу є значно більшою ніж сума торгівельної націнки (надбавки) як фактичного доходу постачальника від провадження діяльності з постачання природного газу, що призводить до надмірної сплати внеску на регулювання з боку постачальників.
З урахуванням специфіки діяльності постачальників природного газу, для визначення бази нарахування планової, щоквартальної та ставки внеску платника внеску, що підлягає сплаті постачальниками природного газу правомірним є взяття саме доходу від провадження діяльності виключно з постачання природного газу у вигляді загальної суми торгівельної надбавки (націнки) за відповідний період, а не чистого доходу постачальника природного газу як платника внеску. В іншому випадку, взяття для визначення бази суми внеску на регулювання суми чистого доходу платника внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал породжує подвійне нарахування внесків на одну і ту ж саму послугу на регулювання, що здійснюється НКРЕКП, призводить до ситуації, в якій постачальники природного газу фактично опинилися у нерівних умов з іншими суб`єктами ринку природного газу, які повинні сплачувати внесок на регулювання виключно з суми доходу від своєї ліцензованої діяльності, проте, як постачальники природного газу, повинні сплачувати внесок виходячи з суми доходу від провадження діяльності з постачання природного газу та з суми доходу від діяльності, яку вони не здійснюють (транспортування та розподіл природного газу), що в свою чергу ставить під загрозу діяльність постачальників природного газу створює передумови для ускладнення матеріального становища, неплатоспроможності газопостачальних підприємств, що неминуче призведе до їх банкрутства.
Тому, позивач зазначає, що постанова №491 від 06 квітня 2017 року, як підзаконний нормативно-правовий акт повинна бути спрямована на конкретизацію та виконання положень закону, сприяти реалізації норм закону, проте прийнята НКРЕКП без урахування специфіки провадження господарської діяльності з постачання природного газу, ціноутворення та складових тарифу на природний газ.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року позов задоволено частково. Визнано нечинним пункт 7 Пояснень щодо заповнення форми звітності №20-НКРЕКП (квартальна) "Звіт про сплату внеску на регулювання" (Додаток 2 до Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання" №491 від 06 квітня 2017 року). В задоволенні адміністративного позову в іншій частині відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновків, з якими погодився суд апеляційної інстанції про те, що у 2018 році внесок на регулювання за І квартал 2018 року сплачується до 30 квітня 2018 року з урахуванням ставки яка затверджена постановою НКРЕКП №1403 від 27 грудня 2017 року та розрахована з урахуванням обсягу чистого доходу платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за IV квартал 2017 року. Однак, у разі застосування пункту 7 Пояснень щодо заповнення форми звітності №20-НКРЕКП (квартальна) "Звіт про сплату внеску на регулювання", розмір суми внеску на регулювання за звітний квартал визначається із урахуванням ставки внеску на регулювання на поточний квартал, що суперечить нормам статті 13 Закону №1540-VIII та пунктам 4 та 5 Порядку №491. За таких обставин, суди дійшли висновку, що пункт 7 Пояснень щодо заповнення форми звітності №20-НКРЕКП (квартальна) "Звіт про сплату внеску на регулювання" суперечить положенням Закону №1540-VIII та Порядку №491 та підлягає визнанню нечинним.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі. Скаржник просить суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, зазначивши підставами касаційного оскарження судових рішень пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Обґрунтовуючи пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження відповідач вказує на те, що Верховним Судом не сформовано практики щодо правовідносин, які склались у цій справі, а саме щодо суперечності пункту 7 Пояснень щодо заповнення форми звітності №20-НКРЕКП (квартальна) "Звіт про сплату внеску на регулювання" вимогам статті 13 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
Позиція інших учасників справи
Від позивача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому він просить залишити без задоволення касаційну скаргу відповідача, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Рух касаційної скарги
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, визначено колегію суддів для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: суддя - доповідач Дашутін І.В., судді: Жук А. В., Мартинюк Н. М.
Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року № 1848/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Дашутіна І.В.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: суддя - доповідач Загороднюк А. Г., судді: Єресько Л. О., Соколов В. М.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 02 листопада 2021 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду у судовому засіданні на 11 листопада 2021 року.
11 листопада 2021 року у судовому засіданні оголошено перерву до 25 листопада 2021 року з метою надання учасниками справи додаткових пояснень щодо предмету спору.
19 листопада 2021 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зазначає, що НКРЕКП визначає, що її фінансування здійснюється у межах стандартних термінів реалізації бюджетного процесу в Україні, з використанням Закону про Державний бюджет за звітний рік. Жодних ексклюзивів у частині меж "бюджетного року" чинне законодавство у контексті фінансування видатків на утримання НКРЕКП не містить.
23 листопада 2021 року від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач зазначає, що оскаржуваний пункт Пояснень прийнятий на виконання законодавчих норм та не суперечить приписам статті 13 Закону №1540-VIII та Порядку №491.
25 листопада 2021 року у судовому засіданні оголошено перерву до 29 листопада 2021 року.
29 листопада 2021 року у судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення касаційної скарги відповідача та просила суд залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій у частині задоволених позовних вимог, в решті рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ТОВ "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії на постачання природного газу, виданої постановою НКРЕКП №633 від 11 травня 2017 року.
Відповідно до законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про джерела фінансування органів державної влади" НКРЕКП прийнято постанову від 06 квітня 2017 року №491 від "Про затвердження Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання".
Відповідно до пункту 1 Порядку №491 цей Порядок визначає методику визначення ставки внесків на регулювання та механізм сплати сум внесків на регулювання, які сплачуються суб`єктами господарювання, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:
попередній квартал - квартал, що передує звітному (період, за який платники внеску подають звітні дані про чистий дохід);
звітний квартал - базовий період для нарахування суми внеску на регулювання (квартал, в якому здійснюється розрахунок ставки внеску);
поточний квартал - квартал, наступний за звітним (період, в якому здійснюється сплата внеску).
Згідно пункту 2 Порядку №491 внески на регулювання сплачуються суб`єктами господарювання, які зазначені в Реєстрі суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється Регулятором незалежно від форм власності (далі - платники внеску), зокрема:
з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії;
з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу;
з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом;
з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами);
з централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).
Пункт 3 Порядку №491 передбачає, що планова ставка внеску на регулювання визначається НКРЕКП щорічно до 01 травня поточного року (у відсотках, не більше ніж три знаки після коми) шляхом ділення планового (прогнозованого) обсягу потреби у фінансуванні на наступний рік на чистий дохід платників внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за попередній рік за формулою
V = P/D*100 %, (1)
де V - планова ставка внеску на регулювання; Р - плановий обсяг потреб у фінансуванні НКРЕКП на наступний бюджетний рік відповідно до проекту кошторису НРКЕКП; D - сума чистого доходу платників внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за попередній рік.
Визначена НКРЕКП річна (планова) ставка внеску на регулювання оформляється постановою та не може перевищувати 0,1 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП.
У відповідності із пунктом 4 Порядку №491 ставка внеску на регулювання переглядається НКРЕКП щоквартально, з урахуванням наповнення доходної частини затвердженого кошторису НКРЕКП, не пізніше ніж в останній робочий день третього місяця звітного кварталу за формулою
Vkv = Pkv/Dkv*100 %, (2)
де Vkv - ставка внеску на регулювання, яка не може перевищувати 0,1 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП; Рkv - ј планового обсягу потреби у фінансуванні НКРЕКП на бюджетний рік відповідно до затвердженого кошторису НРКЕКП; Dkv - сума чистого доходу (база нарахування) платників внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за попередній квартал.
Ставка внеску на регулювання оформляється щокварталу постановою НКРЕКП.
Згідно пункту 5 Порядку №491 сума внеску на регулювання визначається платником внеску щоквартально за формулою
Rkv = Dkv* Vkv/100 %, (3)
де Dkv - сума чистого доходу платника внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал; Vkv - ставка внеску на регулювання, визначена постановою НКРЕКП.
Базою нарахування суми внеску на регулювання є чистий дохід платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал.
Відповідно до пункту 5 Порядку №491 внески на регулювання сплачуються щоквартально суб`єктами господарювання до спеціального фонду державного бюджету протягом перших 30 днів поточного кварталу, наступного за звітним. Сплачені понад необхідний розмір внески на регулювання не підлягають поверненню і враховуються при сплаті внеску на регулювання в наступних періодах.
Платники внеску подають до структурних підрозділів НКРЕКП на територіях звіт про сплату внеску на регулювання не пізніше другого робочого дня після встановленого строку сплати, за формою згідно з додатком 2.
За приписами пункту 9 Порядку №491 у разі несплати внеску на регулювання або сплати його не в повному обсязі протягом кварталу, наступного за звітним, НКРЕКП приймає рішення про накладення на такого платника внеску штрафу у розмірі 5 відсотків несплаченої суми внеску на регулювання, що не звільняє платника внеску на регулювання від сплати такого внеску. Рішення про накладення штрафу приймається НКРЕКП відповідно до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов.
Штраф може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
В Додатку 2 до Порядку №491 передбачено форму Звіту про сплату внеску на регулювання Форма №20- НКРЕКП (квартальна), а також Пояснення щодо заповнення форми звітності №20- НКРЕКП (квартальна) "Звіт про сплату внеску на регулювання".
Згідно з пунктом 7 даних Пояснень, у графі 2 "Ставка внеску" відображається ставка внеску, затверджена постановою НКРЕКП, на поточний квартал.
Постановою НКРЕКП від 28 квітня 2017 року №617 визначено планову ставку на регулювання на 2018 рік у розмірі 0,065 відсотка.
Постановами НКРЕКП також визначено ставку внеску на регулювання на відповідні квартали 2018 року:
- І квартал 2018 року - 0,073% (Постанова №1403 від 27 грудня 2017 року);
- ІІ квартал 2018 року - 0,020% (Постанова №345 від 22 березня 2018 року);
- III квартал 2018 року - 0,033% (Постанова №525 від 21 червня 2018 року).
28 грудня 2017 року на офіційному веб-сайті НКРЕКП розміщено роз`яснення до пунктів 4 та 5 Порядку №491 за адресою: http://www.nerc.gov.ua/?news=712, згідно яких затверджена Постановою №1403 від 27 грудня 2017 року ставка внесків на регулювання, яка складає 0,073 відсотки, застосовується для визначення суми внеску на регулювання і підлягає сплаті до 30 січня 2018 року.
В матеріалах справи наявні звіти ТОВ "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" про сплату внеску на регулювання, згідно яких визначено суму внеску на регулювання, виходячи з розміру чистого доходу за звітні квартали від ліцензованої діяльності з постачання природного газу:
- за І квартал 2018 року: чистий дохід - 46843,4 тис. грн, ставка внеску - 0,073%, нараховано за квартал - 34,2 тис. грн, сплачено за квартал - 1719,5 тис. грн, переплата на кінець звітного періоду - 1685,4 тис. грн;
- за ІІ квартал 2018 року: чистий дохід - 8,7 тис.грн, ставка внеску - 0,02%, нараховано за квартал - 0 тис.грн, сплачено за квартал - 89,8 тис.грн, переплата на кінець звітного періоду - 1775,2 тис.грн;
- за ІІІ квартал 2018 року: чистий дохід - 5219,1 тис.грн, ставка внеску - 0,033%, нараховано за квартал - 1,7 тис.грн, сплачено за квартал - 87 тис.грн, переплата на кінець звітного періоду - 1858,8 тис.грн;
- за IV квартал 2018 року: чистий дохід - 37241,68 тис.грн, ставка внеску - 0,085%, нараховано за квартал - 31,7 тис.грн, сплачено за квартал - 1558,2 тис.грн, переплата на кінець звітного періоду - 3385,3 тис.грн.
Позивач не погоджуючись із формулюванням пункту 7 Пояснень, визначенням у пункті 5 Порядку №491 базою нарахування внеску чистого доходу від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал, а також з наданими НКРЕКП роз`ясненнями від 28 грудня 2017 року, звернувся до суду із цим позовом.