ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
30 листопада 2021 року
справа № 300/3157/20
адміністративне провадження № К/9901/39450/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у складі судді Шумей М. В.,
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у складі суддів Святецького В. В., Гудима Л. Я., Ільчишина Н. В.,
у справі № 300/3157/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Івано-Франківській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Рух справи
6 листопада 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо не внесення відомостей до інтегрованої автоматизованої інформаційно-аналітичної системи про скасування вимоги №Ф5159-55 від 7 листопада 2018 року зі сплати єдиного внеску в сумі 24267,54 грн та зобов`язання внести відомості до інтегрованої автоматизованої інформаційно-аналітичної системи щодо скасування вимоги №Ф5159-55 від 7 листопада 2018 року з єдиного внеску в розмірі 24267,54 грн.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що метою відкриття та ведення органами ДФС особових рахунків за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, є облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету. Такий облік єдиного внеску органами ДФС в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) за своєю юридичною природою не є тими діями суб`єкта владних повноважень, які породжують для платників податків будь-які правові наслідки. Отже, саме по собі відображення в інтегрованій картці платника відповідних даних не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права і обов`язки. Дії відповідача по обліку нарахованих і сплачених сум, зокрема, єдиного внеску органами в інтегрованій картці платника неможливо вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій позивач подав касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 2 листопада 2021 року відкрито провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, витребувано справу з суду першої інстанції.
16 листопада 2021 року справа № 300/3157/20 надійшла до Верховного Суду.
Доводи касаційної скарги
Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у справі №810/5194/14.
Позивач наголошує, що не внесення відомостей до інтегрованої автоматизованої інформаційно-аналітичної системи та не анулювання боргу в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань, створює негативні наслідки для його фінансового стану, а саме він вважається особою з несплаченими податками, (хоча існує судове рішення про скасування податкової вимоги), в зв`язку з чим, він не може скористатись пільгами визначеними в податковому кодексі, в тому числі компенсацією за оплату навчання сина в навчальному закладі та іншими. Картка облікового рахунку - це документ, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету. Скаржник вважає, що зазначення в інтегрованій картці суми податку, якої не існує або анульованої, порушує його права, оскільки відображає суму неіснуючого боргу.
Позивач доводить, що аналіз положень пунктів 1, 2 розділу 2 Порядку № 422 Порядку № 422 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/ коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.
Позивач просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі №300/3157/20, прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Відзив на касаційну скаргу позивача від податкового органу до суду не надходив.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Обставини справи
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що ОСОБА_2 9 грудня 1998 року згідно з рішенням №8 Івано-Франківської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та свідоцтва №288 отримав право на здійснення незалежної професійної адвокатської діяльності та отримав свідоцтво №288/7411.
В 1999 році ОСОБА_2 взятий на облік в ДФС, як особа що здійснює незалежну професійну діяльність.
Починаючи з 2006 року ОСОБА_2 прийнятий на основне місце роботи на постійній основі в КС "Івано-Франківська" на посаду керуючого юридичним підрозділом з 40 год. робочим тижнем. За основним місцем роботи з 1 січня 2017 року по травень 2019 року позивачу нараховано заробітну плату в сумі 160060,43 грн.
Позивач реалізує та здійснює свою професійну діяльність в сфері надання юридичних послуг, як найманий працівник.
Відповідачем винесено вимогу про сплату боргу від 7 листопада 2018 року №Ф-5159-55 в сумі 24267,54 грн недоїмки зі сплати єдиного внеску.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 4 березня 2020 року у справі №300/2578/19 скасовано вимогу про сплату боргу від 7 листопада 2018 року №Ф-5159-55 щодо суми 24267,54 грн недоїмки зі сплати єдиного внеску.
Дане рішення суду набрало законної сили відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року.
20 липня 2020 року позивач звернувся до відповідача з листом про внесення відповідної інформації про таке рішення до інтегрованої автоматизованої інформаційно-аналітичної системи та анулювання боргу.
Відповіддю відповідача №3434/10/09-19-55-33-24 від 12 серпня 2020 року позивачу відмовлено у задоволенні його звернення.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Правове регулювання
Закон № 2464 визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
За положеннями пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року № 422 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881). Цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Пунктом 2 Розділу І Порядку надані наступні визначення:
інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;
інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції;
коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається в інформаційній системі, встановленим алгоритмам (правилам) її співставності та логічного і арифметичного контролю;
первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо);
первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску;
перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок.
Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи (пункт 4 Розділу І Порядку).
Згідно з пунктом 5 Розділу І Порядку