ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 280/1367/20
адміністративне провадження № К/9901/31836/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Шишова О.О.,
розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ФАКТОР КОМПАНІ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ФАКТОР КОМПАНІ" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 (головуючий суддя Олефіренко Н.А., судді Білак С.В., Шальєва В.А.),
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ФАКТОР КОМПАНІ" (далі - ТОВ "БІЗНЕС ФАКТОР КОМПАНІ", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС, відповідач), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.02.2020: №0001203203 та №0001213203 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 250 000 грн за порушення статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (кожне).
Позовні вимоги обґрунтовані доводами Товариства, що відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення поза межами строку, встановленого пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України (далі - ПК). Також позивач вказує, що ГУ ДПС необґрунтовано видало йому ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з 03.07.2019, замість 01.07.2019. Протиправність зазначених дій ГУ ДПС виключає підстави для застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій за роздрібну торгівлю пальним 01.07.2019 та 02.07.2019.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.06.2020 позов задоволено.
Суд першої інстанції, встановивши, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій слугували висновки в актах про результати фактичної перевірки від 31.10.2019 та від 01.11.2019, застосувавши норму пункту 86.8 статті 86 ПК, зробив висновок, що ГУ ДПС порушило встановлений цією нормою строк, що було визнано судом ознакою протиправності спірних податкових повідомлень-рішень.
Також суд встановив, що Товариство 24.06.2019 подало до ГУ ДПС у заяви на отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним (автозаправні станції за адресами: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Вербове, вул. Шевченка, буд.18 та Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Калинівське, вул. Калинова, буд.101) разом із пакетом документів, визначених законодавством, у тому числі, платіжними дорученнями від 06.06.2019 про сплату за ліцензію, отримувачем якої було вказано Казначейство України (УК у Синельниковському районі, 22013300, код ЄДРПОУ 37916468), рахунок №31119091004034. 02.07.2019 позивач був повідомлений про неможливість отримання ним ліцензій, оскільки не встановлено зарахування на відповідний бюджетний рахунок плати за ліцензії. Цього ж дня Товариство повторно сплатило за ліцензії відповідну плату на казначейський рахунок Синельниківського району Дніпропетровської області, після чого отримало ліцензії зі строком дії з 03.07.2019 по 03.07.2024.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що допущена позивачем помилка щодо рахунку казначейства, на який сплачувалася плата за ліцензії, не свідчить про несплату позивачем плати за ліцензії у визначений законодавством строк, не спричинила настання жодних негативних наслідків, зокрема збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки плата за ліцензії в подальшому у будь-якому разі підлягала перерахуванню на відповідні рахунки за класифікацією доходів бюджету "плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним 22013300", відкриті Державній фіскальній службі України в казначействі. Відтак, суд погодився з доводами позивача, що строк дії ліцензій повинен був розпочатись з 01.07.2019, у зв`язку з чим застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за роздрібну торгівлю пальним без ліцензії 1 та 2 липня 2019 року протиправне.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний суд висновувався з того, що правовою підставою для застосування фінансових санкцій є встановлення факту продажу пального без відповідної ліцензії. Неналежне виконання позивачем вимог законодавства щодо своєчасного отримання ліцензій відбулось з його вини, а відтак контролюючий орган правомірно прийняв спірні податкові повідомлення-рішення.
ТОВ "БІЗНЕС ФАКТОР КОМПАНІ" подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020, у якій просить скасувати цю постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції у цій справі.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач посилається на те, що Законом України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) не було чітко визначено орган, який видає ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, а Державна фіскальна служба України лише 30.05.2019 направила лист із розпорядженням про видачу ліцензій територіальним головним управлінням з 01.07.2019. Вказаними діями, на думку Товариства, держава штучно створила перешкоди у господарюванні для платників податків, що призвело до неправомірного застосування до позивача штрафних санкцій.
Верховний Суд ухвалою від 14.12.2020 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДПС просить залишити скаргу без задоволення як необґрунтовану та безпідставну.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, обґрунтування заперечень відповідача на касаційну скаргу, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ "БІЗНЕС ФАКТОР КОМПАНІ" зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 17.09.2018. Основним видом діяльності Товариства є роздрібна торгівля пальним. Товариство здійснює господарську діяльністю через мережу автозаправних станцій на території міста Запоріжжя, Запорізької та Дніпропетровської областей.
31.10.2019 були проведені фактичні перевірки позивача за адресами розташування АЗС: Дніпропетровська область, Синельниківський район, село Вербове, вул. Шевченка, буд.18 та Дніпропетровська область, Синельниківський район, село Калинівське, вул. Калинова, буд.101 - з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним. Щодо цих об`єктів господарювання Товариство має ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним терміном дії з 03.07.2019 по 03.07.2024.
За результатами фактичних перевірок складено акти:
- від 01.11.2019 №7449/04-36-32-03/42478443 про результати фактичної перевірки за адресою АЗС: Дніпропетровська область, Синельниківський район, село Вербове, вул. Шевченка, буд.18;
- від 31.10.2019 №7293/04-36-32-03/42478443 про результати фактичної перевірки за адресою АЗС: Дніпропетровська область, Синельниківський район, село Калинівське, вул. Калинова, буд.101.
Згідно з висновками в акті перевірки №7449/04-36-32-03/42478443 контролюючим органом встановлено порушено Товариством статті 15 Закону №481, а саме: встановлено факт реалізації пального без діючої ліцензії на роздрібну торгівлю пальним 01.07.2019 та 02.07.2019 відповідно до чеків реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) від 01.07.2017 №69814 на суму 3039,00 грн (дизпаливо); від 01.07.2019 №69853 на суму 200,15 грн (бензин); від 02.07.2019 №69944 на суму 176,50 грн (газ скраплений).
Згідно з висновками в акті перевірки №7293/04-36-32-03/42478443 встановлено порушення Товариством статті 15 Закону №481, а саме: встановлено факт реалізації пального без діючої ліцензії на роздрібну торгівлю пальним 01.07.2019 та 02.07.2019 відповідно до чеків РРО від 01.07.2017 №194915 на суму 521,18 грн (дизпаливо); від 01.07.2019 №194765 на суму 308,59 грн (бензин); від 02.07.2019 №194981 на суму 156,00 грн (газ скраплений).
ГУ ДФС прийняло та направило позивачу рішення про застосування штрафних санкцій від 20.11.2019: №000064/04-36-32-03/42478443 (на підставі акта перевірки №7293/04-36-32-03/42478443) та №000063/04-36-32-03/42478443 (на підставі акта перевірки №7449/04-36-32-03/4247844).
ТОВ "БІЗНЕС ФАКТОР КОМПАНІ", не погоджуючись із прийнятими рішеннями, подало скаргу до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України від 03.02.2020 №4194/6/99-00-08-05-06-06 скаргу Товариства було задоволено частково, скасовано рішення ГУ ДПС від 20.11.2019 №000064/04-36-32-03/42478443, №000063/04-36-32-03/42478443 та надано рекомендацію винести нові податкові повідомлення-рішення на підставі актів перевірок з урахуванням вимог Податкового кодексу України та рішення про результати розгляду скарги.
На підставі вище зазначених актів перевірки та рішення про результати розгляду скарги ГУ ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.02.2020 №0001203203 №0001213203 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення статті 15 Закону №481/95-ВР у загальному розмірі 500000,00 грн.
Закон №481/95-ВР визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23.11.2018 2628-VІІІ (далі - Закон №2628-VІІІ) внесені зміни до Закону №481/95-ВР, зокрема запроваджено ліцензування роздрібної торгівлі пальним з 1 липня 2019 року, доповнено частину другу статті 17 цього Закону, згідно з якою до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 250000 гривень.
Відповідно до статті 15 Закону №481/95-ВР в редакції Закону №2628-VІІІ (далі - так само) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.
Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства (частини двадцята, двадцять шоста, двадцять восьма, тридцята, тридцять четверта, тридцять шоста та сорок сьома статті 15).
Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулює (встановлює, визначає) Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015 № 222-VIII (далі - Закон №222-VIII).
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 зазначеного Закону (в редакції, чинній з 01.07.2019; далі - так само), ліцензуванню підлягають, зокрема виробництво і торгівля пальним відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
Частиною першою статті 8 Закону №222-VIII встановлено, що у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.
У разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується (частина друга статті 20 Закону №222-VIII).
Перейти до повного тексту