Постанова суду № 520/5984/2020 від 29.11.2021 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 520/5984/2020

адміністративне провадження № К/9901/36434/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,

суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №520/5984/2020

за позовом ОСОБА_1

до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 1470)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 1470)

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року

(суддя Зоркіна Ю.В.)

і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року (головуючий суддя: Жигилій С.П., судді: Русанова В.Б., Перцова Т.С.).

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 1470), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1470), які полягають у розрахунку і виплаті грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 20 жовтня 2017 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, яку позивач отримував під час проходження військової служби;

- зобов`язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1470) здійснити перерахунок розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 20 жовтня 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, яку позивач отримував під час проходження військової служби, здійснити виплату суми перерахунку;

- стягнути зі Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1470) середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 20 жовтня 2017 року до дня фактичного розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу і був звільнений з неї у зв`язку із закінченням терміну дії контракту.

При звільненні зі служби позивачу не було виплачено компенсацію за невикористані і додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2017 роки.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року в справі №520/12701/19 позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 20 жовтня 2017 року.

Зобов`язано Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України нарахувати і виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 20 жовтня 2017 року.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату вищевказаної компенсації на виконання рішення суду, у відповідь на яку відповідач повідомив ОСОБА_1 про нарахування такої компенсації у розмірі: 13617 грн 97 коп з урахуванням військового збору.

16 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо з`ясування чи було включено щомісячну додаткову грошову винагороду, яка виплачувалась позивачу у період військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" від 22 вересня 2010 року №889 (далі - "Постанова КМУ №889"), при розрахунку компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017 роки.

У відповідь на цю заяву Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України повідомило позивача, що компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017 роки була розрахована і виплачена позивачу без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди.

Такі дії відповідача ОСОБА_1 вбачає протиправними, а тому звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1470), які полягають у розрахунку і виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 20 жовтня 2017 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889.

Зобов`язано Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1470) здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 20 жовтня 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 і здійснити виплату суми перерахунку.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов, окружний суд, з висновками якого погодився апеляційний суд виходив з того, що частиною другою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - "Закон") встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою КМУ №889, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, було закріплено питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

На виконання зазначеної постанови КМУ №889 наказом Міністерства оборони України від 24 жовтня 2016 року №550, затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, відповідно до якої щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена Постановою КМУ №889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовця, з якого розраховується грошова компенсація за невикористані дня додаткової відпустки.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при визначенні розміру грошового забезпечення повинні застосовуватися положення Закону, а не підзаконних актів, які звужують поняття грошового забезпечення і суперечать вимогам цього Закону.

Щодо вимоги позивача про стягнення середнього заробітку (середнього грошового забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 20 жовтня 2017 року до дня фактичного розрахунку, суди попередніх інстанцій зазначили про передчасність цієї вимоги.

До такого висновку суди дійшли з огляду на те, що визначити остаточний обсяг своїх вимог в цій частині позивач зможе лише тоді, коли правопорушення буде припиненим, а саме: відбудеться факт виплати позивачу нарахованої грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017 роки у повному обсязі, тобто буде проведено фактичний повний розрахунок.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на них.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів

У грудні 2020 року Східне регіонального управління Державної прикордонної служби України подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року в частині задоволення позовних вимог, та прийняти в цій частині нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Скаржник у касаційній скарзі покликається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судами із дотриманням норм матеріального і процесуального права. До того ж, позивач звертає увагу, що застосовувати потрібно останню практику Верховного Суду у релевантних правовідносинах, відповідно до якої судами попередніх інстанцій і було вирішено спір у цій справі.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Наказом командира військової частини А1470 (по стройовій частині) від 20 жовтня 2017 року №558-ос полковника ОСОБА_1, заступника начальника першого відділу оперативно-розшукового управління, звільненого з військової служби у запас наказом Голови державної прикордонної служби України від 8 вересня 2017 року №926-ОС за підпунктом "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту) частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з урахуванням підпункту "ї" (які в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) проходять військову службу за контрактом і строк контракту яких закінчився, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу, крім випадків визначених абзацом другим частини третьої статті 23 Закону) пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону із застосуванням пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби" від 6 грудня 2016 року №1769-VІІІ та підпункту "б" частини другої статті 26 Закону виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення.

Вислуга років станом на 20 жовтня 2017 року календарна становить: 27 років 02 місяця 19 днів.

Отримав статус та посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 12 лютого 2015 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року в справі №520/12701/19 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1470).

28 грудня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив провести нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2017 роки на виконання вищезазначеного рішення суду.

Листом №11/К-247/472 позивачу надано відповідь за заявою від 28 грудня 2019 року, якою повідомлено, що з метою виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року в справі №520/12701/19 йому нараховано компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2017 роки у сумі 13825 грн 35 коп. Виплата компенсації буде здійснена у добровільному порядку протягом січня 2020 року із розрахунку: компенсація - 13617 грн 97 коп, військовий збір 1,5 % - 207 грн 38 коп.

В подальшому позивач звернувся до відповідача із запитом на інформацію в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" та просив повідомити чи було здійснено нарахування і виплату компенсації на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду №520/12701/19 від 24 грудня 2019 року із урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалась йому у період військової служби відповідно до постанови КМУ №889 від 22 вересня 2010 року із змінами внесеними постановою КМУ №161 від 13 березня 2013 року.

Листом від 27 квітня 2020 року №11/К-34/ПІ-3201 позивача повідомлено, що щомісячна додаткова грошова винагорода при нарахуванні та виплаті йому компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій не включалась.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ.

Відповідно до положень частини першої статті 9 Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частини другої статті 9 цього Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина третя статті 9 Закону).

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Згідно з пунктом 8 статті 10-1 Закону військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

Абзацом третім пункту 14 статті 10-1 цього Закону передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи) (пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 7 листопада 2007 року).

На час звільнення позивача з військової служби, порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України було визначено Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року №425 (далі - "Інструкція №425").

Пунктом 1.2. Інструкції №425 встановлено:

до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення; місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

до складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія); штатна посада - посада, визначена у штаті органу Держприкордонслужби, статус якої визначається встановленим за нею найвищим військовим званням і посадовим окладом.

Відповідно до пункту 4.9.5 Інструкції №425, у рік звільнення військовослужбовців зі служби, зазначених у підпунктах 4.9.3 та 4.9.4 цієї Інструкції, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Згідно з пунктом 4.9.10 Інструкції №425, грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, провадиться, виходячи з місячного розміру грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день звільнення з військової служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Відрахування з грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця, провадиться, виходячи з місячного розміру грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день звільнення з військової служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів (пункт 4.9.11 Інструкції №425).

Щомісячну додаткову грошову винагороду встановлено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №889 від 22 вересня 2010 року "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій".

Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 Постанови №889).

На виконання постанови КМУ №889, Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 2 червня 2016 року №73 "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України" (далі - "Інструкція №73").

Згідно пунктом 3 Інструкції №73 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений).

Відповідно до пункту 6 Інструкції №73 винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників.

Згідно з пунктом 8 Інструкції №73 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

................

Перейти до повного тексту