Постанова
Іменем України
17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 219/13696/17
провадження № 61-10633св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Бахмутський коледж транспортної інфраструктури,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Бахмутського коледжу транспортної інфраструктури на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 січня 2021 року у складі судді Погрібної Н. М. та постанову Донецького апеляційного суд від 26 травня 2021 року у складі колегії суддів: Мірути О. А., Никифоряка Л. П., Хейло Я. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Бахмутського коледжу транспортної інфраструктури про стягнення недоплаченої суми заробітної плати, компенсації втрати частини доходу та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 лютого 1990 року вона була прийнята на роботу до відповідача на посаду викладача.
Відповідно до атестаційного листа від 06 травня 2010 року рішенням атестаційної комісії Міністерства транспорту та зв`язку України підтверджено її кваліфікаційну категорію "спеціаліст вищої категорії" та присвоєно педагогічне звання "старший викладач".
Вказувала, що постановою Кабінету Міністрів України № 643 від 20 квітня 2007 року встановлено розмір підвищення окладу старшому викладачу вищого навчального закладу І-ІІ рівня акредитації на 5 % ставки заробітної плати викладача вищої категорії.
Тому, вказувала, з травня 2010 року відповідач повинен був підвищити їй посадовий оклад на 5 %, проте таке підвищення не було здійснено, що призвело до виплати заробітної плати в меншому розмірі, ніж встановлено вказаною постановою Кабінету Міністрів України, тобто фактично до невиплати частини заробітної плати, розмір якої становить 3 773,72 грн.
Артемівський технікум залізничного транспорту перейменовано у Державний вищий навчальний заклад "Артемівський коледж транспортної інфраструктури" 02 серпня 2012 року.
Зазначала, що відповідно до підпункту "б" пункту 28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої Наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року № 102, посадові оклади педагогічним працівникам коледжу підвищено на 10 %.
Тому, з серпня 2012 року її посадовий оклад повинен був підвиситись на 10 %, проте відповідачем таке підвищення не було здійснено, чим порушено її трудові права, що призвело до недоплати заробітної плати.
Зазначала, що має право на підвищення посадового окладу, а саме 5 % як старший викладач та 10 % як педагогічний працівник коледжу.
Вказувала, що з серпня 2012 року недоплата становить 40 441,88 грн.
Отже, загальний розмір недоплати заробітної плати з червня 2010 року по жовтень 2017 року становить 44 215,60 грн, розмір компенсації втрати частини доходу за порушення строків виплати частини заробітної плати становить 26 450,91 грн.
Крім того, їй було спричинено моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, емоційному дискомфорті, стресу та вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя в частині вчинення додаткових дій та заходів, витрат часу та емоціонального навантаження для відновлення права на належну їй частину заробітної плати.
Враховуючи наведене просила суд стягнути з відповідача на її користь недоплачену заробітну плату в сумі 44 215,60 грн, компенсацію втрати частини доходу за порушення строків виплати частини заробітної плати в сумі 26 450,91 грн та відшкодувати моральну шкоду в сумі 25 000 грн, а також допустити негайне виконання судового рішення.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 26 травня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Бахмутського коледжу транспортної інфраструктури на користь ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату за період з червня 2010 року по жовтень 2017 року в сумі 44 215,60 грн, компенсацію втрати частини доходу в сумі 26 450,91 грн, моральну шкоду в сумі 5 000,00грн.
Зобов`язано Бахмутський коледж транспортної інфраструктури при виплаті ОСОБА_1 недоплаченої заробітної плати за період з червня 2010 року по жовтень 2017 року в сумі 44 215,60 грн та компенсації втрати частини доходу в сумі 26 450,91 грн утримати з цих сум податки та інші обов`язкові платежі.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Враховуючи те, що відповідач сплачував позивачу заробітну плату у меншому розмірі ніж передбачено законодавством, чим порушив права останньої на оплату праці, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку щодо можливості задоволення позовних вимог про стягнення недоплаченої суми заробітної плати й, відповідно, наявності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини доходу.
Вирішуючи питання щодо стягнення грошових коштів на відшкодування моральної шкоди, суди виходили із засад співмірності, розумності та справедливості, а тому дійшли висновку щодо стягнення на користь позивача 5 000 грн.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Бахмутського коледжу транспортної інфраструктури.
Ухвалою Верховного Суду від 16 липні 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 листопада 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Бахмутський коледж транспортної інфраструктури, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій було проігноровано доводи щодо законодавчої визначеності закладів освіти, які отримують статус коледжу.
Заявник вказує, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи судові рішення, виходили із того, що Бахмутський коледж транспортної інфраструктури є навчальним закладом типу "коледж", що вказує на його статус та узгоджується з пунктом 1 частини сьомої статті 27 Закону України "Про вищу освіту". Також суди посилались на витяг з реєстру суб`єктів освітньої діяльності, відповідно до якого Бахмутський коледж транспортної інфраструктури є закладом вищої освіти типу "коледж".
Разом із тим, такі висновки є помилковими, оскільки Бахмутський коледж транспортної інфраструктури ніколи не відповідав критеріям, визначеним законодавством України для отримання статусу коледжу, хоча і мав слово "коледж" у назві. Зазначає, що тип навчального закладу відповідав "Державному вищому навчальному закладу І рівня акредитації".
Суди попередніх інстанцій під час розгляду справи погодились із доводами позивача про те, що остання мала право на підвищення ставки заробітної плати на 10 % та на 5 % як особа, яка посідала посаду старшого викладача.
Проте, судами не було враховано, що посада старшого викладача відсутня у штатних розписах Бахмутського коледжу транспортної інфраструктури.
Крім того, під час дослідження трудової книжки позивача суди встановили, що остання обіймала посаду "викладача вищого навчального закладу". Зокрема, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року № 643 "Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки" доплата старшому викладачу підвищується на 5 % ставки заробітної плати викладача вищої категорії.
Проте у штатних розписах Бахмутського коледжу транспортної інфраструктури відсутня посада "викладач вищої категорії", а отже навчальний заклад не має можливості встановлювати відповідну надбавку, оскільки відсутня навіть база підвищення.
Також заявник вказує, що у пункті 24 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої Наказом Міністерства освіти України № 102 від 15 квітня 1993 року вказано, що ставки заробітної плати і посадові оклади підвищуються на 10 % за звання "старший викладач". Проте, крім викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Вказує, що у вказаних навчальних закладах присвоєння звання "старший викладач" являється виключно заохочуваним заходом.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу Бахмутського коледжу транспортної інфраструктури від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якому вказано, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів неспростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з 09 лютого 1990 року прийнята на роботу до Артемівського технікуму залізничного транспорту на посаду викладача.
Наказом № 87в від 21 травня 2007 року ОСОБА_1 встановлена кваліфікаційна категорія "спеціаліст вищої категорії".
Наказом № 45к від 11 жовтня 2012 року у зв`язку зі змінами у штатному розписі відповідно з Класифікатором професій ДК 003:2010 ОСОБА_1 змінено посаду на викладача вищого навчального закладу.
Наказом № 52к від 31 жовтня 2012 року Артемівський технікум залізничного транспорту з 31 жовтня 2012 року перейменований у Державний вищий навчальний заклад "Артемівський коледж транспортної інфраструктури".
Наказом № 62в від 26 травня 2010 року ОСОБА_1 встановлено педагогічне звання "старший викладач".
Наказом № 26к від 01 серпня 2018 року Державний вищий навчальний заклад "Артемівський коледж транспортної інфраструктури" перейменований у Бахмутський коледж транспортної інфраструктури.
Наказом № 3к від 25 березня 2019 року ОСОБА_1 змінено посаду на нову назву "викладач закладу вищої освіти", що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01 вересня 1987 року (т. 1, а. с. 5-7, т. 4, а. с. 29-33).
Відповідно до атестаційного листа від 06 травня 2010 року щодо ОСОБА_1, рішенням атестаційної комісії Міністерства транспорту та зв`язку України підтверджено кваліфікаційну категорію "спеціаліст вищої категорії" та присвоєно педагогічне звання "старший викладач" (т. 1, а. с. 8).
Розмір посадових окладів ОСОБА_1 становить: січень-березень 2010 року - 1 177 грн, квітень-червень 2010 року - 1 202 грн, липень-вересень 2010 року - 1 208 грн., жовтень-грудень 2010 року - 1 242 грн; січень-березень 2011 року - 1 300 грн, квітень-червень 2011 року - 1 325 грн, липень-серпень 2011 року - 1 346 грн, вересень 2011 року - 1 359 грн; жовтень-листопад 2011 року - 1 399 грн, грудень 2011 року - 1 492 грн; січень-березень 2012 року - 1 639 грн, квітень-червень 2012 року - 1 683 грн, липень-серпень 2012 року - 1 700 грн, вересень 2012 року - 1 711 грн, жовтень-листопад 2012 року - 1 745 грн, грудень 2012 року - 1 779 грн; січень-березень 2013 року - 1 779 грн, квітень-грудень 2013 року - 1 806 грн; січень-грудень 2014 року - 1 806 грн; січень-серпень 2015 року - 1 806 грн, вересень-листопад 2015 року - 2 145 грн, грудень 2015 року - 2 360 грн; січень-квітень 2016 року - 2 360 грн, травень-листопад 2016 року - 2 512 грн, грудень 2016 року - 2 830 грн; січень-серпень 2017 року - 3 392 грн; вересень-жовтень 2017 року - 3 872 грн (т. 1 а. с.36).
З пункту 1.5 статуту Артемівського технікуму залізничного транспорту (нова редакція), затвердженого 26 листопада 2003 року, вбачається, що відповідно до рішення Державної акредитаційної комісії від 09 лютого 1999 року за № 18 "Про наслідки акредитації" технікум відноситься до вищих навчальних закладів І рівня акредитації, має право готувати фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодший спеціаліст. Після закінчення термінів дії ліцензії і сертифікатів технікум проходить ліцензування і акредитацію в порядку, передбаченому чинним законодавством (т. 1, а. с. 103-128).
З пункту 1.6 статуту Державного вищого навчального закладу "Артемівський коледж транспортної інфраструктури" (нова редакція), затвердженого 25 жовтня 2012 року, вбачається, що відповідно до рішення Державної акредитаційної комісії від 12 червня 2006 року за № 61 "Про наслідки акредитації" коледж визнано акредитованим за статутом вищого навчального закладу І рівня акредитації. Після закінчення термінів дії ліцензії і сертифікатів коледж проходить ліцензування й акредитацію в порядку, передбаченому чинним законодавством (т. 1, а. с. 129-156).
Відповідно до ліцензії серії АЕ № 527422 Державний вищий навчальний заклад "Артемівський коледж транспортної інфраструктури" (далі - ДВНЗ "Артемівський коледж транспортної інфраструктури") здійснює надання освітніх послуг, пов`язаних з одержанням вищої освіти на рівні кваліфікаційних вимог до молодшого спеціаліста (т. 1, а. с. 179).
ДВНЗ "Артемівський коледж транспортної інфраструктури" перейменований на ДВНЗ "Бахмутський коледж транспортної інфраструктури", що вбачається з електронного Витягу з реєстру суб`єктів освітньої діяльності (т. 3, а. с.160-163).
ДВНЗ "Бахмутський коледж транспортної інфраструктури" перейменований на Бахмутський коледж транспортної інфраструктури, що вбачається зі статуту (нова редакція), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 572 від 01 червня 2018 року (т. 4, а. с. 34-75).
З тарифних списків щодо додаткової оплати викладачу вищої категорії ОСОБА_1 вбачається, що на 2009-2010, 2010-2011 навчальні роки додатково оплата здійснювалась за завідування навчальним кабінетом, за класне керівництво, 20 % за престижність, за вислугу (т. 2, а. с.178, 181, 184, 187, 190, 193, 196, 199, 202, 205, 208, 211, 214, 217, 220, 223, 226, 227), на 2011-2012 навчальні роки додатково оплата здійснювалась за завідування навчальним кабінетом, за класне керівництво, за звання з 03 листопада 2011 року, 20 % за престижність, за вислугу (т. 2, а. с. 230, 233, 236, 239, 242, 245), на 2012-2013 навчальні роки додатково оплата здійснювалась за завідування навчальним кабінетом, за класне керівництво, 20 % за престижність, за вислугу (т. 2, а. с. 248, т. 3, а. с. 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19), на 2013-2014, 2014-2015, 2015-2016, 2016-2017, 2017-2018 навчальні роки додатково оплата здійснювалась за завідування навчальним кабінетом, за класне керівництво, 20 % за престижність, за вислугу (т. 3, а. с. 22, 25, 29, 36, 43, 47, 51, 55, 60, 64, 67, 71, 74, 77, 80, 83, 86, 89).
З листа ДВНЗ "Артемівський коледж транспортної інфраструктури" № 03/62 від 26 лютого 2018 року вбачається, що станом на 01 лютого 2018 року заборгованість з нарахування і виплати заробітної плати працівникам ДВНЗ "Артемівський коледж транспортної інфраструктури" відсутня, станом на 26 лютого 2018 року заборгованість з виплати заробітної плати викладача ОСОБА_1 відсутня. Остання виплата заробітної плати за першу половину лютого 2018 року ОСОБА_1 здійснена 14 лютого 2018 року (т. 3, а. с. 91), що підтверджується копією звіту про заборгованість за бюджетними коштами форми № 7д, 7м, яка завізована Управління державної казначейської служби у м. Бахмуті (т. 3, а. с. 92-97).
Позивачем надано розрахунок заборгованості щодо недоплаченої суми заробітної плати, компенсації втрати частини доходу, який проведено на підставі розрахункових листів за період з червня 2010 року по жовтень 2017 року, з якого вбачається: сума недоплаченого підвищення посадового окладу - 44 215,60 грн, сума компенсації - 26 450,91 грн (т. 1, а. с. 9-35).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.