ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 260/868/19
адміністративне провадження № К/9901/29186/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 260/868/19 за позовом Державної авіаційної служби України до ОСОБА_1, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Закарпатське обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Ужгород", про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної авіаційної служби України
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.05.2020, ухвалене у складі головуючого судді Калинич Я.М., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля Р.Й., суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 15.06.2019 Державна авіаційна служба України (далі - Державіаслужба) звернулася до суду з позовною заявою, у якій з урахуванням уточнення позовних вимог просила: зобов`язати ОСОБА_1 виконати рішення Державіаслужби від 14.03.2019 № 192; зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинне будівництво за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради у частині непогодження об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва; визнати протиправними дії цього Управління щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 30.05.2016 № 63/20-17 за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати ці містобудівні умови; визнати протиправними дії виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо реєстрації сертифіката № ЗК 162172230247 та скасувати його.
В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що ОСОБА_1 у порушення норм чинного законодавства здійснюється будівництво (за адресою: АДРЕСА_1 ) без узгодження з експлуатантом аеродрому, провайдером аеронавігаційного обслуговування та без погодження Державіаслужби; рішення Державіаслужби про припинення цього будівництва ним у добровільному порядку не виконано; Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради надало ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження щодо зазначеної забудови з порушенням норм містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, а тому такі підлягають скасуванню.
2. Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 29.05.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2020, відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. 02.11.2020 Державіаслужба подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, а також наявність передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підстави, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.
4. Верховний Суд ухвалою від 10.11.2020 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Суди встановили, що у період із 15.11.2018 по 25.01.2019 комісією Закарпатського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Ужгород" (далі - Комісія) за участю представників Служби безпеки України в Закарпатській області проведено обстеження приаеродромної території аеродрому "Ужгород" щодо питань забудови, виявлення фактів будівництва без висновків експлуатанта аеродрому та Державіаслужби.
Під час обстеження приаеродромної території на предмет виявлення фактів будівництва з порушенням вимог Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, були здійснені виїзди на об`єкти будівництва, що будуються без погодження з експлуатантом аеродрому, провайдером аеронавігаційного обслуговування, зокрема, за адресою: АДРЕСА_1, вид об`єкта - "Реконструкція будівлі № 17 під комерційні приміщення та житло з надбудовою 3-го та мансардного житлових поверхів", забудовник - ОСОБА_1 .
За результатами цієї перевірки складено акт від 11.02.2019 № 01, за висновками якого зазначене будівництво ведеться з порушенням: статті 69 та пункту 2 статті 79 Повітряного кодексу України; статті 72 та пункту 1 статті 114 Земельного кодексу України; пунктів 56, 57 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 № 954; наказу Міністерства інфраструктури від 30.11.2012 № 721 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.12.2012 за № 2147/22459) "Про затвердження Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації"; рішення XVI сесії IV скликання Ужгородської міської ради від 14.05.2003 № 53 "Про надання та приватизацію земельних ділянок".
22.02.2019 на адресу Державіаслужби надійшов цей акт обстеження.
На підставі висновків акта обстеження від 11.02.2019 № 01 Державіаслужба прийняла рішення від 14.03.2019 № 192 про припинення будівництва за адресою: АДРЕСА_1, що здійснюється ОСОБА_1, до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.
Окрім того, цим рішенням ОСОБА_1 зобов`язано невідкладно вжити заходів щодо погодження місця розташування та висоти об`єкта на приаеродромній території відповідно до вимог пунктів 56, 57, 60 Положення про використання повітряного простору України та у спосіб, передбачений Порядком погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації.
Також Державіаслужба скерувала на адресу Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, Ужгородської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради звернення щодо надання копій документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та/або засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, щодо об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1, а також вжиття заходів, спрямованих на припинення будівництва.
Зазначеними у зверненні адресатами витребувані документи надані не були.
При цьому від 23.05.2019 Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради повідомило, що при наданні містобудівних умов та обмежень перевіряється відповідність цільового і функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні, якою в даному випадку є генеральний план м. Ужгорода, затверджений рішенням ХХІХ сесії Ужгородської міської ради ІV скликання № 313 від 04.06.2004, яким передбачено перенесення регулярних рейсів на аеродром "Мукачево" та скорочення злітно-посадкової смуги аеродрому "Ужгород". Проте на час надання зазначених містобудівних умов та обмежень експлуатантом аеродрому не було надано графічні матеріали схеми планувальних обмежень та схеми меж приаеродромної території, які б візуалізували необхідні обмеження.
Вважаючи протиправними дії ОСОБА_1, а також дії та рішення вищезазначених суб`єктів владних повноважень щодо видачі дозвільних документів і здійснення будівництва на приаеродромній території без погодження з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що: вимога Державіаслужби щодо припинення будівництва є необґрунтованою внаслідок відсутності встановлення факту недотримання законодавства у сфері авіаційної безпеки та наявності у забудовника необхідних дозвільних документів для будівництва спірного об`єкт; доказів на підтвердження наявності підстав для застосування передбачених абзацом 2 частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України заходів, позивач суду не надав; на момент видачі спірних містобудівних умов та обмежень забудови експлуатантом аеродрому не було надано органу місцевого самоврядування інформації щодо розмірів приаеродромної території, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради; аргументів на обґрунтування протиправності дій виконавчого комітету Ужгородської міської ради в частині видачі сертифіката не наведено.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. У касаційній скарзі Державіаслужба посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи статей 69, 79 Повітряного кодексу України, статті 72 Земельного кодексу України, статті 376 Цивільного кодексу України, пунктів 146, 147, 157 Положення про використання повітряного простору України, пунктів 1.5, 2.1 Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, виходить із наступного.
9. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. Правові основи діяльності в галузі авіації встановлені Повітряним кодексом України (далі - ПК України), згідно із преамбулою якого державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.
11. Повноваження Державіаслужби України у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, ПК України, Положенням про Державну авіаційну службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 520 (далі - Положення № 520), Порядком погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації (далі - Порядок № 721).
12. Так, відповідно до частини першої статті 4 ПК України Україна як держава, що приєдналася до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, несе відповідальність за виконання міжнародних зобов`язань, що випливають із цієї Конвенції, та за гарантії і створення умов безпеки для суспільства, захисту інтересів під час провадження діяльності в галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України.
13. Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов`язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення (частина друга цієї статті).
14. Згідно із частиною п`ятою статті 4 ПК України державне регулювання у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України здійснюють у межах повноважень: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації (далі - уповноважений орган з питань цивільної авіації); національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.
15. Пунктом 1 Положення № 520 визначено, що Державіаслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
16. До основних завдань Державіаслужби України відповідно до пункту 3 Положення № 520 належить, зокрема, погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях з урахуванням умов впливу авіаційного шуму і емісій авіаційних двигунів та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації.
17. Порядок розгляду та надання Державіаслужбою України погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації відповідно до ПК України визначає Порядок № 721, пунктом 1.2 якого передбачено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, які займаються будівництвом об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, провайдерів аеронавігаційного обслуговування та експлуатантів аеродромів (вертодромів).
18. Зі змісту пункту 3.5 Порядку № 721 вбачається, що за результатом розгляду матеріалів Державіаслужба приймає рішення про погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації, або обґрунтовану відмову у наданні такого погодження.
19. На підставі частини десятої статті 69 ПК України органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, які допустили порушення порядку діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов`язані згідно з рішенням уповноваженого органу з питань цивільної авіації припинити будівництво чи діяльність, зазначену в частині другій цієї статті, до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.
20. Відповідно до частин першої та другої статті 69 ПК України будівлі і природні об`єкти, розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів повітряних суден. На приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. До такої діяльності належить, зокрема, будівництво.
21. Визначення поняттю "приаеродромна територія" надано в пункті 84 частини першої статті 1 ПК України, відповідно до якого такою є обмежена регламентованими розмірами місцевість навколо зареєстрованого згідно із встановленим порядком аеродрому (вертодрому) або постійного злітно-посадкового майданчика, до якої встановлені спеціальні вимоги щодо розташування різних об`єктів, а їх висота контролюється з урахуванням умов безпеки маневрування, зльоту та заходу на посадку повітряних суден.
22. Пунктом 1.5 Порядку № 721 встановлено, що для аеродромів класів А, Б, В, Г приаеродромна територія визначається колом з радіусом 50 км від КТА; класів Д, Е і некласифікованих - 25 км від КТА, вертодромів - 12 км від КТА, для злітно-посадкових майданчиків - 2,5 км від КТМ.
23. На момент видачі містобудівних умов та обмежень на будівництво від 30.05.2016 № 63/20-17 було чинне Положення про використання повітряного простору України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №401 (далі - Положення № 401), яке визначало порядок організації та використання повітряного простору України юридичними і фізичними особами - користувачами повітряного простору, а також органами, що здійснюють контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору, управління використанням повітряного простору та обслуговування повітряного руху.
24. За правилами цього Положення діяльність державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і підпорядкування, пов`язана з використанням повітряного простору, яка може загрожувати безпеці польотів повітряних суден та інших літальних апаратів, провадиться відповідно до вимог цього Положення в частині, що стосується порядку використання повітряного простору.
25. Пунком 146 Положення № 401 було встановлено, що умови розташування, будівництва, реконструкції та маркування об`єктів, що можуть створити загрозу безпеці повітряного руху, погоджуються з Міноборони, Державіаслужбою, Украерорухом та РДЦ. Розташування та будівництво об`єктів, дійсна висота яких перевищує 50 метрів, погоджуються з Міноборони, Державіаслужбою, Украерорухом.
26. Згідно з пунктом 147 Положення № 401 в Державіаслужбі України підлягає погодженню вибір майданчиків для проектування, будівництва, розширення, реконструкції і технічного переобладнання: 1) аеродромів, постійних та тимчасових злітно-посадкових майданчиків; 2) об`єктів у межах смуг повітряних підходів до аеродромів, а також поза межами цих смуг у радіусі 10 кілометрів від контрольної точки аеродрому (КТА); 3) об`єктів заввишки 50 метрів і більше стосовно висоти аеродрому на відстані від 10 до 30 кілометрів від КТА; 4) ліній зв`язку, електропередачі, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об`єктів (залізничних колій, автомобільних шляхів, кар`єрів тощо), які можуть створити перешкоди в функціонуванні аеродрому, його радіотехнічних засобів або радіотехнічних пристроїв повітряних трас незалежно від їх розміщення; 5) об`єктів заввишки 50 метрів і більше незалежно від їх розміщення; 6) об`єктів з викидом відкритого полум`я, газів та диму, діяльність яких може призвести до погіршення видимості в районах аеродромів незалежно від їх розміщення; 7) вибухонебезпечних об`єктів незалежно від їх розміщення.
27. Відповідно до пункту 150 Положення № 401 підприємства, установи та організації, заінтересовані в розміщенні об`єктів у районах аеродрому, повинні погоджувати таке розміщення з відповідними державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, яким належать або підпорядковані ці аеродроми.
28. Отже, вимогами чинного на момент видачі містобудівних умов та обмежень забудови законодавства з питань безпеки авіації був передбачений обов`язок державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і підпорядкування здійснювати погодження з уповноваженими органами умов розташування, будівництва, реконструкції та маркування об`єктів, що можуть створити загрозу безпеці повітряного руху, у випадках, якщо такі відповідають встановленим критеріям, зокрема, перевищення висоти об`єкта будівництва.
29. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 № 954 визнано таким, що втратило чинність Положення № 401 та затверджено нове Положення про використання повітряного простору (далі - Положення № 954), відповідно до норм якого позивач пунктом 2 оспорюваного у цій справі рішення зобов`язав ОСОБА_1 отримати погодження місця розташування та висоти об`єкта на приаеродромній території.
30. Так, відповідно до пункту 56 Положення № 954 місце розташування і висота об`єктів на приаеродромній території та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, погоджуються з керівником експлуатанта аеродрому, Державіаслужбою або Міноборони (відповідно до компетенції).
31. Дія такого Положення поширюється на фізичних та юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та підпорядкованості за напрямами діяльності у галузі авіації, використання повітряного простору та діяльність яких створює або потенційно може створювати небезпеку повітряному руху, перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження.
32. Відповідно до пункту 57 Положення № 954 погодженню з Державіаслужбою та Міноборони підлягають місце розташування і висота таких об`єктів будівництва та реконструкції:
- аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків;
- об`єктів, що перетинають поверхні обмеження перешкод аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків;
- об`єктів заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів;
- повітряних ліній електрозв`язку та електропостачання, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об`єктів (залізничних колій, автомобільних шляхів, об`єктів з викидом відкритого полум`я, газів та диму, діяльність яких може призвести до погіршення видимості в районах аеродромів, тощо), які можуть створити загрозу безпеці повітряного руху або перешкоджати роботі аеродрому чи засобів зв`язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), незалежно від їх розміщення;
- об`єктів незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею.
33. Згідно з пунктом 60 Положення № 954 підприємства, установи та організації, заінтересовані в розміщенні об`єктів на приаеродромній території, повинні погоджувати таке розміщення з експлуатантом аеродрому, відповідними державними органами, органами місцевого самоврядування та дотримуватися умов погодження будівництва.
34. Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 721 погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, здійснює Державіаслужба України з урахуванням висновку експлуатанта аеродрому (вертодрому) щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, з умовами, що забезпечують необхідний рівень безпеки польотів у районі аеродрому та на приаеродромних територіях, форма якого наведена в додатку 2 до цього Порядку, а також висновку провайдера аеронавігаційного обслуговування щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, які повинні бути отримані заявником.
35. Процедура погодження здійснюється фахівцями Державіаслужби України на підставі заявки, яка реєструється в день її надходження (пункт 2.3 Порядку № 721).
36. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що погодження місця розташування та висотності здійснюється Державіаслужбою України щодо тих об`єктів будівництва, які розміщені на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації. При цьому, до таких об`єктів, зокрема, відносяться об`єкти, що перетинають поверхні обмеження перешкод аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків, об`єктів заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів, об`єкти незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею.
37. У справі, яка розглядається суди встановили, що Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради 30.05.2016 ОСОБА_2 було видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція будівлі АДРЕСА_1 з надбудовою третього та мансардного житлових поверхів з мінімально необхідним втручанням в конструкції та планування двох існуючих поверхів".
38. Сертифікатом від 11.08.2017 ЗК №162172230247 відділ державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради засвідчив відповідність закінченого будівництвом об`єкта "Реконструкція будівлі № 17 під комерційні приміщення та житло з надбудовою третього та мансардного житлових поверхів по АДРЕСА_1".
39. Наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 12.06.2018 № 43-М затверджено Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта "Будівництво офісно-житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1" № 44/03-01/18, замовником яких є ОСОБА_1 (
АДРЕСА_3 . Сертифікатом від 04.12.2018ЗК 162183380889, виданим відділом державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради, засвідчено відповідність закінченого будівництва об`єкта "Будівництво офісно-житлового комплексу" ( АДРЕСА_1 ) проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.
41. Згідно з цими містобудівними умовами поверховість реконструйованої будівлі - чотири поверхи, новобудови - 8 поверхів (27,0 м до верхньої конструктивної частини будівлі від найнижчої планувальної відмітки землі), що менше, ніж 45 метрів відносно контрольної точки аеродрому, тобто мінімальної висоти, з досягнення якої об`єкт будівництва вважається таким, що може вплинути на безпеку польотів та роботу засобів зв`язку, навігації та спостереження.
42. При цьому у акті перевірки від 11.02.2019 № 01 не зазначено за яким критеріями спірні об`єкти будівництва віднесено до тих, місце розташування і висота яких підлягають погодженню, зокрема з Державіаслужбою, а лише констатовано, що при обстеженні приаеродромної території виявлено факти будівництва з порушенням вимог Порядку № 721. Не наведено таких підстав та критеріїв і в рішенні Державіаслужби від 14.03.2019 № 192.
43. Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що пунктом 1 рішення Державіаслужби від 14.03.2019 № 192 зобов`язано припинити будівництво за адресою: АДРЕСА_1, що здійснюється ОСОБА_1, до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства. Водночас, у справі, яка розглядається суди встановили, що Сертифікатом від 11.08.2017 ЗК №162172230247 та Сертифікатом від 04.12.2018 ЗК 162183380889 відділ державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради засвідчив відповідність закінченого будівництвом спірних об`єктів.
44. Отже, будівництво об`єктів "Реконструкція будівлі АДРЕСА_1 з надбудовою третього та мансардного житлових поверхів з мінімально необхідним втручанням в конструкції та планування двох існуючих поверхів" та "Будівництво офісно-житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1" є завершеними, тому містобудівні умови забудови земельної ділянки вичерпали свою дію, а вимога, яка висловлена у рішенні від 14.03.2019 № 192 припинити будівництво цих об`єкта є необґрунтованою, у зв`язку з чим не відповідає всім критеріям, наведеним у частині другій статті 2 КАС України.
45. Ураховуючи наведене, суди дійшли правильного висновку про те, що вимога про зобов`язання ОСОБА_1 виконати рішення Державіаслужби від 14.03.2019 № 192 є необґрунтованою.
46. За правилами частини першої статті 376 Цивільного кодексу України Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
47. Суди попередніх інстанцій, встановивши відсутність наведених у цій нормі фактів, дійшли правильного висновку про те, що вимога про зобов`язання ОСОБА_1 знести будівництво за адресою: АДРЕСА_1 задоволенню не підлягає.
48. Суди також правильно відмовили у задоволенні вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради у частині непогодження об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язання вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва; визнання протиправними дії цього Управління щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 30.05.2016 № 63/20-17 за адресою: АДРЕСА_1 та скасування цих містобудівних умов, а також визнання протиправними дій виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо реєстрації сертифіката від 11.08.2017 № ЗК 162172230247 та його скасування, оскільки Державіаслужбою не доведено наявності підстав для такого погодження, зокрема критеріїв, за якими спірні об`єкти будівництва віднесено до тих, місце розташування і висота яких підлягають погодженню, зокрема з Державіаслужбою.
49. Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
50. Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення у цій справі відповідають, а доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.
51. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
52. За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд