Постанова
Іменем України
19 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 752/16038/19
провадження № 61-7905св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Марс", треті особи: Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання недійсним державного акта про право постійного користування землею, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року, ухвалену колегією судів у складі: Мельника Я. С., Гуля В. В., Матвієнко Ю. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що 08 вересня 2016 року він набув у власність нежилий будинок АДРЕСА_1, площею 843,30 кв. м, в тому числі і нежитлову будівлю літера "Б", площею 118,1 кв. м, яка є складовою частиною цього будинку.
У зв`язку із набуттям у власність зазначеного вище нерухомого майна, 17 травня 2018 року він звернувся до Київської міської ради із клопотанням про відведення земельної ділянки для реконструкції та обслуговування адміністративного будинку з апартаментами на АДРЕСА_1 . 19 червня 2018 року він подав до Київської міської ради повідомлення про замовлення розроблення документації із землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки для реконструкції та обслуговування адміністративного будинку з апартаментами на АДРЕСА_1, без надання дозволу Київською міською радою у зв`язку із закінченням строків, передбачених законом для отримання відповідного рішення щодо надання такого дозволу.
Вважає, що оскільки він набув право власності на вказані будівлі, то відповідно до положень статей 120, 141 ЗК України, статті 377 ЦК України, до нього перейшло і право користування земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:013:0112, площею 0,1843 га., для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі по АДРЕСА_1, яка, відповідно до державного акта на право постійного користування землею від 15 вересня 1998 року № 79-4-00018 належить Акціонерному товариству відкритого типу "МАРС" (далі - АТВТ "МАРС").
Позивач вказує, що площа земельної ділянки, яка зазначена у цьому державному акті, є недостовірною, а відповідач, будучи достовірно обізнаним про набуття ним права власності на нежитлову будівлю АДРЕСА_1, 23 жовтня 2018 року здійснив державну реєстрацію права користування спірною земельною ділянкою, площею 0,1843 га, кадастровий номер 8000000000:79:013:0112, на якій розташована ця будівля, через що він змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Враховуючи викладене, позивач просив визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею № 79-4-00018 від 15 вересня 1998 року, який був виданий АТВТ "МАРС" на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1354 від 26 червня 1998 року.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним державний акт на право постійного користування землею від 15 вересня 1998 року
№ 79-4-00018. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що набутий ОСОБА_1 у 2016 році будинок АДРЕСА_1 загальною площею 843,30 кв. м, розташований на земельній ділянці площею 0,145 га. Ця земельна ділянка входить до складу земельної ділянки площею 0,1843 га, кадастровий номер 8000000000:79:013:0112, що утворилась внаслідок внесення змін згідно з підпунктом 15.3 рішення Київської міської ради від 01 березня 2001 року № 209/1186 до державного акта на право постійного користування землею АТВТ "МАРС" від 15 вересня 1998 року № 79-4-00018.
Суд вказав, що разом із придбаною позивачем будівлею до нього перейшло й речове право на земельну ділянку, а також послався на те, що починаючи з 2003 року, тобто з моменту припинення державної власності на частку у статутному капіталі АТВТ "Марс", останнє було зобов`язано відповідно до вимог ЗК України здійснити переоформлення права постійного користування земельними ділянками площами 3,8750 га, та 0,1843 га., однак вказаних дій АТВТ "МАРС" всупереч п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України 2001 року вчинено не було, як і не було вчинено таких дій і його правонаступником - відповідачем у справі Приватним акціонерним товариством "Марс" (далі - ПрАТ "Марс"). У зв`язку з цим з 2003 року відповідач користувався двома земельними ділянками, площами 3,8750 га, та 0,1843 га, без належно оформленого права на них.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 листопада 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 не набув права власності чи кориситування земельною ділянкою під придбаною ним нежитловою будівлею, оскільки у попереднього власника цієї будівлі не було речового права на спірну земельну ділянку.
Крім того, апеляційний суд вказав, що оскаржуючи дійсність державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, що була надана відповідачу у 1998 році, ОСОБА_1 не довів порушення своїх прав оскаржуваним актом. Сукупність досліджених судом доказів навпаки підтвердила необґрунтованість вимог позивача, який доводячи наявність у нього з 2016 року права власності на нежитловий будинок загальною площею 843,3 кв. м, просив визнати недійсним документ 18-річної давності про право користування іншої особи земельною ділянкою площею близько 4 000 кв. м.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "МАРС" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000 грн та 500 грн витрат, пов`язаних з вчиненням процесуальних дій (поштові витрати). У задоволенні інших вимог заяви відмовлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року, посилаючись на те, що суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
У липні 2021 року ПрАТ "Марс" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому посилалося на законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду та просило залишити її без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Обставини справи та висновки за результатами розгляду справи, зроблені апеляційним судом
Згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26 червня 1998 року № 1354 "Про оформлення акціонерному товариству відкритого типу "МАРС" права користування земельною ділянкою для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих будівель і споруд на вул. Володимирській, 101 у Московському районі", оформлено акціонерному товариству відкритого типу "МАРС" за умови виконання пункту 2 розпорядження, право постійного користування земельною ділянкою, площею 4,18 га, для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих будівель і споруд на вул. Володимирській, 101 у Московському районі у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно.
15 вересня 1998 року на підставі вказаного вище розпорядження, АТВТ "МАРС" видано державний акт на право постійного користування землею серії І-КВ № 003941, на земельну ділянку площею 4,1794 га, що розташована по вул. Володимирській, 101 у м. Києві .
01 березня 2001 року Київською міською радою прийнято рішення № 209/1186 про передачу державній податковій інспекції у Московському районі м. Києва у тимчасове довгострокове користування строком на 24 роки земельну ділянку площею 0,12 га для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель на вул. Жилянській, 23 у Московському районі за рахунок частини земель, наданих у користування АТВТ "МАРС" .
Відповідно до пункту 15.3 цього рішення Київської міської ради надано доручення Київському міському управлінню земельних ресурсів забезпечити внесення змін в державний акт на право постійного користування землею від 15 вересня 1998 року серія І-КВ № 003941, реєстраційний номер 79-4-00018, в частині площі відповідно до рішення.
Тобто в результаті прийняття рішення Київської міської ради від 01 беерзня 2001 року № 209/1186, за рахунок земельної ділянки, площею 4,18 га, наданої АТВТ "МАРС" у постійне користування, було утворено три окремі земельні ділянки: площею 3,8750 га з кадастровим номером 8000000000:79:013:0011, площею 0,1843 га з кадастровим номером 8000000000:79:013:0012, та площею 0,12 га.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 18 січня 2010 року у справі № 36/286 припинено право постійного користування АТВТ "МАРС" частиною земельної ділянки, наданої розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26 червня 1998 року № 1354, кадастровий номер 79:013:112, розташованої у АДРЕСА_1, в межах визначених Технічною документацією із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Атем" (далі - ТОВ "Атем") для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 у Голосіївському районі, зобов`язано ГУ земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) внести зміни до бази даних земельного кадастру м. Києва та до державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ № 003941 щодо припинення права АТВТ "МАРС" на постійне користування в частині земельної ділянки кадастровий номер 79:013:0028 площею орієнтовно 0,145 га, розташованою у АДРЕСА_1, зобов`язано ГУ земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) погодити та передати на розгляд Київради технічну документацію із землеустрою щодо передачі ТОВ "Атем" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 у Голосіївському районі, зобов`язано Київську міську раду розглянути на пленарному засіданні технічну документацію із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду ТОВ "Атем" для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 у Голосіївському районі, а також визнано за ТОВ "Атем" право на оформлення в користування земельної ділянки кадастровий номер 79:013:0028, площею орієнтовно 0,145 га, розташованої у АДРЕСА_1, в межах визначених технічною документацією із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Атем" для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 у Голосіївському районі (т. 2 а.с.192-198).
Разом з тим, будь-яких належних та допустимих доказів того, що вказане судове рішення було виконане щодо оформлення та передачі зазначеної земельної ділянки в оренду ТОВ "Атем", а також в частині внесення змін до державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ № 003941 щодо припинення АТВТ "МАРС" права на постійне користування в частині земельної ділянки площею орієнтовно 0,145 га, матеріали справи не містять.
З листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вбачається, що інформація про укладення договору оренди між TOB "ATEM" та Київською міською радою відсутня.
З листа Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13 травня 2008 року вбачається, що будинок на АДРЕСА_1 розташований в межах земельної ділянки, площею 4,18 га, яка згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26 червня 1998 року № 1354 була оформлена у постійне користування АТВТ "МАРС".
Інформація щодо наявності окремих рішень виконавчого комітету Київської міської ради про відведення в передбаченому законом порядку земельної ділянки для будівництва та обслуговування будинку на АДРЕСА_1 в Головному управлінні земельних ресурсів відсутня.
08 вересня 2016 року між ТОВ "РМ-ІНВЕСТ" та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нежилого будинку загальною площею 843,30 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1 . Цей будинок розміщений на земельній ділянці площею 0,145 га, код земельної ділянки 90:013:0028.
13 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Є. О. також проведено державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю з літерою "Б" за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1 згідно рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень № 50270850 від 17 грудня 2019 року. Проте наказом Міністра юстиції України від 13 травня 2020 року № 1642/5 це рішення було скасовано.
17 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:79:013:0112, площею 1842,9 кв.м., цільове призначення - для реконструкції та обслуговування адміністративного будинку з апартаментами.
19 червня 2018 року ОСОБА_1 подано до Київської міської ради повідомлення в порядку ст. 123 ЗК України про замовлення розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції та обслуговування адміністративного будинку з апартаментами на АДРЕСА_1 .
Пред`являючи позов, ОСОБА_1 посилався на те, що він придбав нежитлову будівлю, тому набув право користування земельною ділянкою, на якій цей будинок розташований.
За частиною першою статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування.
Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування (частина друга статті 377 ЦК України).
За частиною першою статті 120 ЗК України (у редакції, чинній на час укладення договору купівлі-продажу нежилого будинку від 08 вересня 2016 року), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.
Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.
Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування розташованого на ній об`єкта нерухомості.
З набуттям права власності на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці, до нових власників в силу положень статей 120 ЗК України та 377 ЦК України переходить право власності на цю земельну ділянку, якщо у попереднього власника майна ця земельна ділянка була у користуванні чи у власності. У випадку, якщо попередній власник не оформив право власності або користування земельною ділянкою, то до нового власника нерухомого майна речове право на таку земельну ділянку автоматично не переходить.
До схожого за змістом правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18) та від 19 травня 2020 року у справі № 127/10011/18 (провадження № 61-13977св19).
Абзацами першим та другим частини шостої статті 120 ЗК України передбачено, що істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.
Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої та шостої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр": державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
При укладенні договору купівлі-продажу нежилого будинку від 08 вересня 2016 року ТОВ "РМ-ІНВЕСТ" та ОСОБА_1 не дотримано вимог статті 120 ЗК України, оскільки його укладенню не передувало виділення частини земельної ділянки, яку безпосередньо займає відчужуваний за договором нежилий будинок, в окрему земельну ділянку, та не зазначено у договорі кадастровий номер земельної ділянки, при цьому у ньому зазначено код земельної ділянки, якої не існує.
Постановою Вищого господарського суду України від 08 жовтня 2008 року у справі № 30/118 за позовом АТВТ "МАРС" до ТОВ "Атем" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою встановлено, що у попереднього власника нежитлового будинку по АДРЕСА_1 не було права власності чи користування розташованою під ним землею, тому воно не перейшло й ТОВ "Атем" (т. 1 а.с. 78-81).
Рішення Київської міської ради від 14 липня 2011 року № 754/6141 ТОВ "Атем", за умови виконання пункту 3 цього рішення, передано у короткострокову оренду на 1 рік земельну ділянку площею 0,145 га для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі на АДРЕСА_1 за рахунок частини земель, оформлених відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26 червня 1998 року. У пункті 3 цього рішення, зокрема, йдеться про те, що ТОВ "Атем" у місячний строк повинно було звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради із клопотання щодо організації робіт по винесенню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виготовленню документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою (т. 2 а.с. 29).
Апеляційний суд, на підставі поданих сторонами документів, дійшов висновку про недоведеність виконання ТОВ "Атем" вказаного рішення та передачу йому земельної ділянки площею 0,145 га навіть у короткострокову оренду строком на 1 рік, як передбачало вказане вище рішення Київської міської ради. При цьому суд апеляційної інстанції відхилив як доказ лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) від 03 листопада 2020 року № 0570202/1-20661, оскільки лист не може вважатися належним доказом передання TOB "Aтем" земельної ділянки з кодом 79:013:0028, так як це не передбачено самим рішенням Київської міської ради від 14 липня 2011 року № 754/6141.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що матеріали справи не містять жодного належного і допустимого доказу виділення у встановленому законом порядку в користування та державної реєстрації речового права попередніх власників адміністративної будівлі по АДРЕСА_1, зокрема TOB "ATEM" чи ТОВ "РМ-ІНВЕСТ", на земельну ділянку кадастровий номер 79:013:0028, площею 0,1450 га або на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:013:0112, площею 0,1843 га.
Таким чином, до нового власника нежилого будинку ОСОБА_1, в силу положень статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, не перейшло право користування земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:013:0112 площею 0,1843 чи частиною цієї ділянки, оскільки попередній власник будинку на момент укладення цього договору купівлі-продажу не мав належно оформленого речового права на земельну ділянку.
Пунктом 6 Перехідних положень ЗК України було передбачено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
Однак, відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005, пункт 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
При цьому Конституційний Суд України вказав на те, що юридичні особи на цій підставі не можуть втрачати раніше наданого їм права постійного користування земельною ділянкою. Таким чином, документ, яким посвідчено право постійного користування земельною ділянкою (державний акт на право постійного користування землею), виданий відповідно до законодавства, яке діяло раніше, є дійсним та залишається чинним.
Згідно пунктом 3 статті 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 914/839/18.
На підставі наведеного апеляційний суд дійшов висновку про те, що непереоформлення АТВТ "МАРС", а в подальшому і його правонаступником - ПрАТ "МАРС" (відповідач у справі), права користування спірною земельною ділянкою не може бути підставою для позбавлення його такого права.
Крім того, слід наголосити, що права ОСОБА_1 не могли бути порушені передачею АТВТ "МАРС" (ПрАТ "МАРС") земельної ділянки у 1998 році, оскільки право власності на нежитловий будинок позивачем набуто значно пізніше, зокрема у 2016 році за договором купівлі-продажу.
Також слід зауважити, що апеляційний суд не знайшов належних правових підстав, котрі б підтверджували, що для обслуговування нежитлового будинку по АДРЕСА_1 необхідна земельна ділянка площею 0,1843 га, яка знаходиться у користуванні іншої юридичної особи.