ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 805/2770/16-а
адміністративне провадження № К/9901/2240/17 К/9901/2245/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Драга Р.В.,
за участю представника відповідачів Покотовича М.О.,
розглянуву судовому засіданні в режимі відеоконференції як суд касаційної інстанції справу за позовом Приватного підприємства "ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС" до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.11.2016 (головуючий суддя - Кошкош О.О., судді: Галатіна О.О., Христофоров А.Б.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 (головуючий суддя - Арабей Т.Г., судді: Геращенко І.В., Міронова Г.М.) у справі №805/2770/16-а.
встановив:
Приватне підприємство "ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС" (далі - ПП "ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС") звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило:
визнати неправомірними дії Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Маріупольська ОДПІ) щодо неприйняття декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, за січень - червень 2015 року ПП "ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС";
зобов`язати Маріупольську ОДПІ прийняти декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року датою її фактичного подання ПП "ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС" 23.05.2016;
зобов`язати Маріупольську ОДПІ прийняти декларацію з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, травень, червень 2015 року датою її фактичного подання ПП "ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС" 24.05.2016;
зобов`язати Маріупольську ОДПІ прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (звітний період, що уточнюється - квітень 2015 року) датою її фактичного подання ПП "ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС" 25.05.2016;
зобов`язати Маріупольську ОДПІ відобразити показники декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, січень, лютий, березень, уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок (звітний період, що уточнюється - квітень 2015 року), травень, червень 2015 року ПП "ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість щодо автоматичного збільшення реєстраційної суми ліміту реєстрації податкових накладних;
зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ПП "ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року у сумі 82450000 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.11.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.11.2016, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що під час прийняття податкових декларацій посадовими особами Маріупольської ОДПІ при перевірці наявності та достовірності заповнення всіх обов`язкових реквізитів, встановлено порушення вимог пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, а саме не вірно вказана назва податкового органу куди подається податкова звітність ("ДПІ у Кіровському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області" замість "Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Кіровське районне у м. Донецьку відділення), а тому дії щодо неприйняття спірних податкових декларацій є правомірними.
Державна податкова служба України також звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.11.2016, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
Касаційна скарга мотивована тим, що на виконання вимог Податкового кодексу України, з урахуванням внесених змін законом України від 16.07.2015 № 643, ДФС України забезпечено до 10.08.2015 зареєстрованим платникам податку збільшення суми У накл. на суму від`ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, що була надана платником до 31.07.2015. Показники поданої 24.05.2016 декларації з ПДВ за червень 2015 року не впливають на суму реєстраційного ліміту та збільшення його суми не відбувається.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 29.10.2021 призначено дану справу до касаційного розгляду в судовому засіданні на 11:00 16.11.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2021 замінено Маріупольську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028) її процесуальним правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області, як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44070187).
Крім того, відповідачем заявлено клопотання про заміну Державної фіскальної служби України на Державну податкову службу України у зв`язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представників відповідача Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ПП "ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС" є юридичною особою, знаходиться у м. Донецьк, вул. Марка Вовчка, буд. 2, кв. 4, про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зроблено запис. Підприємство взято на податковий облік до ДПІ у Кiровському районi м. Донецька Головного управлiння ДФС у Донецькiй областi.
Наказом Державної фіскальної служби України № 160 від 24.02.2016 "Про реорганізацію деяких територіальних органів ДФС у Донецькій області" реорганізовано Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області шляхом приєднання до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.
23.05.2016 позивачем надіслано відповідачу в електронному вигляді податкову декларацію з податку на додану вартість за період грудень 2014 року та розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.
Маріупольською ОДПІ (Кіровське районне у м. Донецьку відділення) зазначена податкова звітність прийнята 23.05.2016 о 15:19:08 год., реєстраційний № 9082249698, про що свідчить квитанція № 2.
24.05.2016 позивачем надіслано податкові декларації з податку на додану вартість: за січень 2015 року, яка прийнята Маріупольською ОДПІ (Кіровське районне у м. Донецьку відділення) 24.05.2016 о 18:54:54 год., реєстраційний № 9276819448, про що свідчить квитанція № 2;
за лютий 2015 року, яка прийнята Маріупольською ОДПІ (Кіровське районне у м. Донецьку відділення) 24.05.2016 о 18:54:54 год., реєстраційний № 9276819447, про що свідчить квитанція № 2;
за березень 2015 року, яка прийнята Маріупольською ОДПІ (Кіровське районне у м. Донецьку відділення) 24.05.2016 о 18:54:55 год., реєстраційний № 9276819458, про що свідчить квитанція № 2;
за травень 2015 року, яка прийнята Маріупольською ОДПІ (Кіровське районне у м. Донецьку відділення) 24.05.2016 о 18:54:55 год., реєстраційний № 9276819456, про що свідчить квитанція № 2;
за червень 2015 року, яка прийнята Маріупольською ОДПІ (Кіровське районне у м. Донецьку відділення) 24.05.2016 о 18:54:55 год., реєстраційний № 9276819453, про що свідчить квитанція № 2.
25.05.2016 позивачем надіслано відповідачу в електронному вигляді уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2016 року (звітний період, що уточнюється - квітень 2015 року), який прийнятий Маріупольською ОДПІ (Кіровське районне у м. Донецьку відділення) 25.05.2016 о 16:06:22 год., реєстраційний № 9084539188, про що свідчить квитанція № 2.
27.05.2016 Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на адресу підприємства складено повідомлення про відмову у прийнятті податкових декларацій за грудень 2014 року, січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, травень 2015 року, червень 2015 року,отриманих 23.05.2016 року та 24.05.2016 року, у зв`язку з тим, що позивачем невірно вказано назва контролюючого органу, до якого подана декларація.
10.06.2016 Головним управлінням ДФС у Донецькій області (у відповідь лист підприємства від 02.06.2016 року № 3010/10) листом № 3174/10/05-99-08-01-13-3 повідомлено ПП "ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС" про те, що показники поданої 24.05.2016 року декларації з ПДВ за червень 2015 року не впливають на суму реєстраційного ліміту та збільшення його суми не відбувається з огляду на пункт 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
За приписами статті 48 Кодексу, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Кодексу, прийняття податкової декларації є обов`язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
В силу вимог пункту 49.11 статті 49 Кодексу, у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статі 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Подання електронної звітності до органів ДФС України врегульоване наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 "Про подання електронної податкової звітності", яким затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку (далі - Інструкція).
Ця Інструкція визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису. Ця Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.
У відповідності до пункту 1 Інструкції квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.
Згідно пунктів 7.4 - 7.7 Інструкції перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним; підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС; якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС; датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Таким чином, друга квитанція є тим документом, у якому у відповідності до пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України орган ДФС України вказує про відмову у прийнятті податкової звітності та зазначає причини такої відмови.
Як встановлено судами, податкова звітність за грудень 2014 року прийнята Маріупольською ОДПІ 23.05.2016 о 15:19:08 год., про що свідчить квитанція № 2.
24.05.2016 позивачем надіслано податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, за травень 2015 року, червень 2015 року, які прийняті Маріупольською ОДПІ, про що свідчать квитанції № 2.
Також позивачем надіслано відповідачу в електронному вигляді уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2016 року (звітний період, що уточнюється - квітень 2015 року), який прийнятий Маріупольською ОДПІ 25.05.2016 о 16:06:22 год., реєстраційний № 9084539188, про що свідчить квитанція № 2.
Відповідно до квитанцій № 2 відправником квитанціє є Державна фіскальна служба України, в розділі "виявлені помилки" помилок не зазначено.
Отже, з урахуванням того, що контролюючим органом видані квитанції № 2 без зазначення причини відмови у прийнятті податкові декларації за січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, травень 2015 року, червень 2015 року, грудень 2014 року, уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2016 року вважаються прийнятими.
Крім того, судами враховано, що наказом Державної фіскальної служби України № 160 від 24.02.2016 "Про реорганізацію деяких територіальних органів ДФС у Донецькій області" реорганізовано Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області шляхом приєднання до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області. Щодо звітності, Маріупольською ОДПІ не спростовано право позивача подавати таку звітність, зокрема, в електронній формі саме до нього, оскільки позивач продовжує бути зареєстрованим як платник податку на додану вартість саме в ДПІ у Кіровському районі м. Донецька.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної фіскальної служби України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку підприємство має право реєструвати податкові накладні та / або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року у сумі 82450000 грн. встановлено наступне.
24.05.2016 позивачем до контролюючого органу надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, яка отримана Маріупольською ОДПІ 24.05.2016 о 18:54:55 год., реєстраційний № 9276819453, про що свідчить квитанція № 2.
Згідно рядка 21 зазначеної Декларації сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду склала 82450000 грн.
Разом з тим зазначена сума відповідачем не відображена в даних про стан рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ, та не включена до суми податку, на яку позивач вправі зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Законом України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" було запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість (пункт 35 підрозділу 2 розділу XX Кодексу): з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону № 71) - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.
Згідно з пунктами 200-1.11, 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 2 Прядку електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" рахунок у системі електронного адміністрування податку - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.
29.07.2015 року набрав чинності Закон України від 16.07.2015 №643-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", яким підрозділ 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України доповнено пунктом 34, відповідно до якого станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані, починаючи з 01.07.2015.
Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31.07.2015 для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року) (підпункт 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Прикінцеві положення Податкового кодексу України).
Аналогічний алгоритм дій ДФС України визначений підпунктом 3 пункту 10 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014.
Враховуючи те, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року прийнята 24.05.2016 Маріупольською ОДПІ, про що свідчить друга квитанція, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідачем протиправно не зараховано вказану суму до суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з ПДВ, та, відповідно, не збільшено суму податку за червень 2015 року, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є правильними та підлягають залишенню без змін.
За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 250, 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -