ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа №160/6478/19
адміністративне провадження № К/9901/24365/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2019, ухвалене у складі головуючого судді Златіна С.В., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020, прийняту у складі колегії суддів: Юрко І.В. (головуючий), Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.
І. Суть спору
1. У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Держмитслужби, в якому просила суд визнати протиправними та скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200073/2, прийняте 03.04.2019 Дніпропетровською митницею ДФС.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначила, що 01.04.2019 до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення в режимі імпорту автомобіля "Ford Fiesta" 2016 року випуску, придбаного позивачем у Німеччині за 6000 євро (з яких 100 євро витрати на доставку), декларантом подана митна декларація, в якій митна вартість визначена за ціною договору. Митним органом 03.04.2019 прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200073/2, згідно якого, із застосуванням другорядних методів митна вартість товару скоригована в сторону збільшення до 9250 євро. Вказане рішення є протиправним, оскільки декларантом були надані всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості саме за ціною придбання, надання банківського платіжного документу на вимогу митного органу не було можливим через те, що оплату товару здійснено готівкою безпосередньо продавцю, відомості про що містяться у рахунку та договорі на купівлю №75 від 20.03.2019. Відповідач протиправно взяв до уваги інформацію з веб-порталу www.schwackenet.de про вартість аналогічних автомобілів, оскільки мав використовувати лише інформаційні ресурси органів доходів і зборів. Відповідач визначив митну вартість на підставі ціни на внутрішньому ринку країни - експортера, що прямо заборонено пунктом 3 частини третьої статті 64 МК України. Інвойс оформлено згідно чинного законодавства України. Позивач зазначив витрати на перевезення у сумі 100 євро, а митний орган не надав доказів того, що вартість перевезення є більшою.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що 01.04.2019 позивачем до митного оформлення подано електронну митну декларацію № UA110150/2019/216702 з метою здійснення митного оформлення транспортного засобу - Автомобіль легковий для перевезення людей, що використовувався: марка Ford, модель Fiesta: номер кузова/VIN- НОМЕР_1 ; тип двигуна дизельний, робочий об`єм циліндрів 1499 см3., потужність 70 кВт, показник одометра - 71800 км, екологічна норма ЄВРО2; дата виготовлення 05.10.2016; реєстраційний номер ES 122C, колір сірий. Торгівельна марка Ford. Країна виробництва Німеччина (а.с.8).
4. Митна вартість товару заявлена декларантом позивачем за ціною договору в розмірі 5900 євро, 100 євро витрати на доставку, що загалом курсом НБУ на день подання МД відповідає 183416,56 грн (гр. 46 МД). При цьому, фактурна вартість заявлена на рівні 5900,00 євро (гр.42 МД). Одержувачем даного транспортного засобу заявлено позивача (гр.8 МД). (а.с. 11)
5. Разом із митною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано митному органу: договір купівлі/рахунок від 20.03.2019 №75 та довідку від 01.04.2019 № б/н про вартість перевезення товару.
6. Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від 01.04.2019 № UA110150/2019/216702 згенеровано форми митного контролю, в тому числі, форми митного контролю 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів", 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".
7. За результатами такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті. До митного оформлення не було надано перекладів документів. Також не було надано документів на підтвердження транспортної складової в митній вартості товару.
8. Відповідачем повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару.
9. Позивач відмовилась надати додаткові документи.
10. 03.04.2019 Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200073/2, за яким митна вартість товару скоригована до 9250 євро, митна вартість митним органом визначена із застосуванням другорядного методу.
11. Не погоджуючись із вказаним рішенням про коригування митної вартості позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
12. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 11.11.2019 позов задовольнив.
13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем надані документи: інвойс (рахунок та договір на купівлю №75 від 20.03.2019), в яких міститься інформація про вартість авто нетто, а також інформація про умови оплати товару - готівкою. Указані обставини спростовують висновки митного органу щодо відсутності інформації, яка підтверджує ціну, що була фактично сплачена, з огляду на договір-рахунок, в якому прямо вказано про оплату суми готівкою. Таким чином, у митного органу були наявні достатніми відомості щодо ціни імпортованого товару для перевірки вірності заявленої митної вартості товару та розрахунку митної вартості товару за основним методом - ціною договору. Стосовно відсутності документів на підтвердження витрат на транспортування товару, то суд зазначив, що якщо законом не визначено доказ, виключно яким повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
14. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 11.08.2020 рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні адміністративного позову відмовив.
IV. Касаційне оскарження
15. У касаційні скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати його постанову та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2019.
16. У відзиві на касаційну скаргу Дніпропетровська митниця Держмитслужби вказує, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції винесено законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цього суду не спростовують.
V. Оцінка Верховного Суду
17. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності прийняття Дніпропетровською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості легкового автомобіля, що був у використанні, марки марка Ford, модель Fiesta, в сторону збільшення за другорядним методом.
18. За висновками контролюючого органу митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України, а також наявність інформації щодо митного оформлення подібного автомобіля на рівні 9250 Євро.
19. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України), є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
20. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
21. Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
22. Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеного в даній нормі.
23. Відповідно до частин першої - третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
24. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
25. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
26. Згідно з частинами шостою та сьомою вказаної статті МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
27. Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
28. Положеннями частин другої та третьої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
29. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
30. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
31. За приписами частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
32. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
33. Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
34. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 09.06.2020 у справі № 1.380.2019.002044.
35. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (стаття 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другою статті 53 МК України, є обов`язком декларанта. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
36. Так, відповідно до відомостей графи 45 МД від 01.04.2019 № UA110150/2019/216702 декларантом позивача заявлено митну вартість товару у перерахунку за курсом НБУ 183416,56 грн тобто 6000 євро. Поряд із зазначеним, рахунок-фактура від 20.03.2019 №75 містить інформацію про іншу вартість на рівні 5900 євро (вартість автотранспорту) (а.с. 9).
37. Отже, декларантом при заявленнні Товару за резервним методом додано складові митної вартості на рівні 100,00 євро проте зазначені складові митної вартості документально не підтверджені.
38. Крім того, позивачем заявлено про оплату вартості автомобіля в розмірі 5900 євро продавцю, однак за приписами пункту 4 частини другої статті 53 МК України ця обставина вимагає від декларанта надання відповідного платіжного документа, який підтверджує цей факт. Натомість позивач зазначила, що вона сплатила цю суму готівкою, у зв`язку з чим жодного платіжного документа у неї немає. Така позиція позивача суперечить вимогам Митного кодексу України щодо обов`язкового надання у випадку оплати рахунку саме банківського або іншого платіжного документа на підтвердження митної вартості товару.
39. Таким чином, твердження позивача про те, що відповідачу були надані всі документи, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість, є необґрунтованими, оскільки заявлена митна вартість на рівні 183416,56 грн. (гр. 45 МД), тобто 6000 євро не підтверджена жодними платіжними або іншими розрахунковими документами.
40. Відтак, указані обставини свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які стали підставою для витребування додаткових документів, що було встановлено судами попередніх інстанцій та спростовує доводи позивача викладені у касаційні скарзі.
41. За положеннями частини першої стаття 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
42. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (частина друга стаття 64 МК України).
43. У зв`язку з наявністю умов, визначених частиною четвертою статті 53 МК України, у митного органу були наявні правові підстави для витребування у декларанта додаткових документів.
44. Судом апеляційної інстанції встановлено, що за результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (відповідно до положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (статті 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (статті 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до положень статті 64 МК України.
45. Щодо правомірності визначення вартості транспортного засобу за допомогою електронного каталогу SCHWACKE колегія суддів зазначає таке.
46. "SCHWACKE" - це електронний каталог, де вказані середні ціни на автомобілі у всіх європейських країнах. З-поміж інших існуючих каталогів, каталог "SCHWACKE" вважається найширшим. Дані у каталогах програмного продукту "SCHWACKE" постійно оновлюються і в програмі наявна завжди актуальна інформація. Програма надає можливість проводити професійні розрахунки оцінки автомобілів, які були ввезені на територію України для подальшого їх митного оформлення.
47. Програмний комплекс "SCHWACKE" рекомендований Департаментом адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС України митницям для проведення контролю та визначення митної вартості транспортних засобів.
48. Правомірність використання митницею каталогу "SCHWACKE" підтверджується наступними нормативно-правовими актами:
49. Згідно з розділом 5 "Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків" Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, (далі - Методичні рекомендації), в якості джерела інформації під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися, зокрема, спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку, та інформація отримана з мережі Інтернет.
50. Необхідно зазначити, що Методичні рекомендації розроблені відповідно до положень розділів III, XI МКУ, Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.07.2015 №684, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за №1021/27466, та Керівництва з контролю митної вартості Всесвітньої митної організації (пункт 1 розділу 1 Методичних рекомендацій).
51. При цьому, метою Методичних рекомендацій є забезпечення єдиного підходу органів доходів і зборів до роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час митного контролю та митного оформлення (пункт 2 розділу 1 Методичних рекомендацій).
52. Також, спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (зі змінами) затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика).
53. Пунктом 7.35 Методики встановлено, що у разі відсутності цінових даних КТЗ у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ.
54. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп`ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики.
55. Провідними країнами-експортерами КТЗ є: Німеччина - для КТЗ європейських і японських виробників; США - для КТЗ американського ринку автомобілів; Російська Федерація - для КТЗ виробництва країн СНД.
56. Крім зазначеного, використання електронного довідника "SCHWACKE" передбачено наказом Державної митної служби України від 13.10.2006 № 885 "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів", пунктами 1.1, 1.2 якого зобов`язано начальників митниць забезпечити постійний контроль за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів з урахуванням принципів Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів за формулами, зазначеними в п. 7.35 Методики, а також забезпечено підрозділи, що здійснюють контроль за визначенням бази оподаткування транспортних засобів, вузлів та агрегатів, джерелами цінової інформації - довідниками: "Superschwacke" "Schwackeliste" "Schwackeliste Trailertax" видавництва "Eurotax", "User Car Guide", "Travel Treiler Guide" видавництва "Kelley Blue Book Auto market report", з обов`язковим оновленням щокварталу.
57. Ураховуючи викладене, посадовою особою Дніпропетровської митниці Держмитслужби для визначення митної вартості транспортного засобу позивачки правомірно відомості з інформаційного електронного довідника "SCHWACKE" при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200073/2 від 03.04.2019.
58. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.10.2021 у справі №460/637/19, від 16.08.2021 у справі № 520/6439/19.
59. Згідно з частинами другою, двадцять першою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
60. Згідно з частиною шостою статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
61. Отже, оскільки на вимогу митного органу позивач відмовився надати додаткові документи, необхідні для підтвердження правильності обчислення заявленої митної вартості товарів, то згідно з частинами другою та двадцять першою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною контракту не може бути застосований.
62. Відповідно до частин другої - четвертої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
63. Згідно зі статтею 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
64. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
65. Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.
66. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
67. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
68. У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 - 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
69. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
70. Відповідно до частин першої-четвертої статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
71. Ураховуючи неможливість визначення митної вартості товарів на основі методу за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), апеляційний суд прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідачем правомірно прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості імпортованого товару з використанням резервного методу, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення позовних вимог.
72. За таких обставин та правового регулювання суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності рішення Дніпропетровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200073/2 від 03.04.2019.
73. Щодо посилань позивача на заміну відповідача Дніпропетровської митниці ДФС на її правонаступника Дніпропетровську митницю Держмитслужби поза межами судового засідання за відсутності документів, що підтверджують перехід прав та обов`язків, колегія суддів зазначає таке.
74. Згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
75. Відповідно до ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 (а.с. 225) цей суд допустив заміну сторони на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" та постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби". Крім того, матеріали справи містять відповідні відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 143).
76. Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 постановлена у відкритому судовому засіданні за участю представника позивача Чіняєвої О.М., у зв`язку з чим доводи позивача про вирішення цього питання поза межами судового засідання є безпідставними.
77. Отже, судом апеляційної інстанції з дотриманням норм процесуального кодексу встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків цього суду.
78. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).
79. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.