ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 808/2993/17
адміністративне провадження № К/9901/60853/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Бучик А.Ю.,
суддів: Стародуба О.П., Кравчука В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Глущенка Д.В.,
представника відповідача - Овчаренка В.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року (головуючий суддя Лазаренко М.С.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року (колегія суддів у складі: Кругового О.О., Прокопчук Т.С., Шлай А.В.) у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області до Приватного підприємства "Мельнік" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,
УСТАНОВИВ:
06 жовтня 2017 року Державна екологічна інспекція у Запорізькій області звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила: застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до відповідача, а саме зупинити виконання робіт ПП "Мельнік", пов`язаних зі здійсненням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел: електропіч ПРЕ-1, електричні плити, барабан для глазування, установки МАС-1 для формування пряників, формовка виробів РЕОН, тістоміс, наждачний станок у майстерні, що знаходяться за адресою: 69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 1а, до отримання відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Позов обґрунтовано тим, що в ході проведення перевірки ПП "Мельнік" на промисловому майданчику за адресою: 69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 1а встановлено здійснення експлуатації технологічного обладнання (стаціонарні джерела викидів: електропіч ПРЕ-1, електричні плити, барабан для глазування, установки МАС-1 для формування пряників, формовка виробів РЕОН, тістоміс, наждачний станок у майстерні), пов`язаного з утворенням забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади. Вказане порушення природоохоронного законодавства зафіксовано в акті перевірки. З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення заходу державного нагляду (контролю), позивачем видано припис №49/02-П від 18.09.2017, який прийнято до виконання директором ПП "Мельнік". Оскільки господарська діяльність підприємства здійснюється з порушенням вимог і умов чинного законодавства, пов`язаних з викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря, позивач вважає, що роботу підприємства пов`язану із викидами в атмосферне повітря слід зупинити.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з указаними судовими рішенням, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача не надходив.
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Як установлено судами попередніх інстанцій, в період з 12.09.2017 по 18.09.2017, на підставі наказу від 04.09.2017 №384 та направлення на перевірку від 04.09.2017 №325, співробітниками ДЕІ у Запорізькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПП "Мельнік", за результатами якої складено Акт перевірки.
За результатами проведеної перевірки позивачем, серед іншого встановлено, що на час перевірки ПП "Мельнік" на промисловому майданчику за адресою: 69095, м.Запоріжжя, вул. Залізнична, буд.1а, здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.
18 вересня 2017 року позивачем видано Припис №49/02-П, яким відповідача зобов`язано усунути у визначений строк порушення природоохоронного законодавства.
Крім того, у зв`язку із виявленим порушенням позивач звернувся до суду з позовом для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційного суду, виходив з того, що позивачем до суду не надано жодних доказів на користь того, що на даний час існує реальна небезпека для життя та здоров`я людей у зв`язку з експлуатацією ПП "Мельнік" технологічного обладнання, в свою чергу, судом під час розгляду справи встановлено, що відповідачем вживаються всі необхідні дії для виконання припису та усунення порушень, виявлених за наслідками проведеної перевірки, відтак підстави для застосування заходів реагування відсутні.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегією суддів встановлено наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до частини 5 статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України "Про охорону атмосферного повітря" №2707-ХІІ від 16.10.1992 ( далі - Закон №2707-ХІІ).
Відповідно до положень ч.1 ст. 10 Закону №2707-ХІІ підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
Згідно з положеннями статті 11 указаного Закону, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
До першої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об`єкти, які не належать до першої і другої груп.
Також, пункт 30 Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" від 19.05.2011 №3392-VІ передбачає необхідність наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, відповідно до вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
Господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства (стаття 12 Закону №2707-ХІІ).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу( стаття 7 Закону № 877-V).
Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Так, в ході проведення перевірки ПП "Мельнік" встановлено здійснення експлуатації технологічного обладнання, пов`язаного з утворенням забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади. Вказане порушення природоохоронного законодавства зафіксовано в акті перевірки. З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення заходу державного нагляду (контролю) позивачем видано припис №49/02-П від 18.09.2017, який прийнято до виконання директором ПП "Мельнік".
Оскільки господарська діяльність ПП "Мельнік" здійснюється з порушенням вимог і умов чинного законодавства, пов`язаних з викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря, позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначає про те, що роботу підприємства, пов`язану із викидами в атмосферне повітря, слід зупинити.
Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в тому, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
Положеннями статті 8 Закону № 877-V визначено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані, зокрема, не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров`ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж.
Отже, підставою для застосування судом заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є, в тому числі, загроза життю та здоров`ю людей.
При цьому, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача, як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.
Як установлено судами попередніх інстанцій в ході судового розгляду, відповідачем для усунення виявлених позивачем порушень природоохоронного законодавства України укладено з ТОВ "Науково-технічний центр "Нова хвиля" договір на створення (передачу) науково-технічної продукції від 22.01.2018 №290/ЗП.
Відповідно до умов укладеного договору ТОВ "Науково-технічний центр "Нова хвиля" взято на себе зобов`язання з: проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для ПП "Мельнік"; розробка обґрунтовуючих документів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПП "Мельнік"; розробка проекту встановлення санітарно-захисної зони ПП "Мельнік"; узгодження розроблений документів у встановленому законодавством України порядку та отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у Департаменті екології та природних ресурсів Запорізької ОДА.
Також, позивачем сплачено на користь ТОВ "Науково-технічний центр "Нова хвиля" грошові кошти за проведення вищезазначених робіт.
При цьому з наданого до матеріалів справи листа ТОВ "Науково-технічний центр "Нова хвиля" вбачається, що на момент розгляду справи в суді ТОВ "НТЦ "Нова хвиля" вже проведено інвентаризацію джерел викидів в атмосферу, складено звіт з інвентаризації джерел викидів в атмосферу та подано його на погодження до Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької ОДА, а також ТОВ "НТЦ "Нова хвиля" проводиться розробка проекту встановлення санітарно-захисної зони для подачі його на погодження в органи Держспоживслужби.
Отже, суди дійшли вірних висновків, що відповідачем в добровільному порядку вживаються дії щодо одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та усунення інших порушень природоохоронного законодавства.
Так, Верховний Суд у постановах № 807/1410/17 від 11.09.2019 та № 804/3983/18 від 31.03.2021 звертав увагу на те, що захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем, як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Судами встановлено, що як на підставу для вжиття заходів реагування позивач посилається на факт виявлення порушень природоохоронного законодавства на ПП "Мельнік", які відображено в акті перевірки, між тим, позивачем не надано достатніх та об`єктивних доказів на користь існування реальної загрози життю та здоров`ю людей та ймовірності настання негативних наслідків в разі невжиття заходів реагування.
Не обґрунтовано в чому саме полягає загроза життю та здоров`ю людей при експлуатації ПП "Мельнік" технологічного обладнання, не розкрито змісту того, що конкретно може статися в разі невжиття заходів зупинення роботи відповідача, пов`язаної з викидами в атмосферне повітря.
Відтак, Верховний Суд погоджується з висновком про те, що позивачем не підтверджено факту наявності реальної загрози життю та здоров`ю людей при експлуатації технологічного обладнання.
Таким чином, за наявності вжиття дій щодо добровільного усунення порушень, виявлених в ході проведення перевірки Державною екологічною інспекцію у Запорізькій області, за відсутності підтвердженого факту наявності реальної загрози життю та здоров`ю людей при експлуатації технологічного обладнання, застосовуючи принцип співмірності, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
Не дають підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи відповідача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.
Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -