Постанова
Іменем України
12 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 727/9166/19
провадження № 61-11946св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Смачного Вам",
відповідачі: ОСОБА_1, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович, Державне підприємство "Сетам",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук Віталіна Григорівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смачного Вам" на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 лютого 2020 року у складі судді Слободян Г. М. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 травня 2020 року у складі колегії суддів: Кулянди М. І., Височанської Н. К., Половінкіної Н. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Смачного Вам" (далі - ТОВ "Смачного Вам) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шагана О. А. (далі - приватний виконавець Шаган О. А.), Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"); приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук В. Г. (далі - приватний нотаріус Савчук В. Г.), про визнання недійсними електронних торгів, акта про реалізацію предмета іпотеки, скасування свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
На обґрунтування позову посилалось на таке. У провадженні приватного виконавця Шагана О. А. перебуває виконавче провадження №57896563 щодо виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/1069/18, виданого 26 жовтня 2018 року про стягнення з ТОВ "Смачного Вам" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", заборгованості за кредитом у розмірі 2 857 865,41 грн, за відсотками - 78 102 грн, за винагородою - 9 076 039,12 грн; за пенею - 479, 99 грн та 187 369, 45 грн судового збору.
11 квітня 2019 року на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 опубліковано оголошення про проведення 13 травня 2019 року аукціону з продажу нерухомого майна, належного ТОВ "Смачного Вам", а саме нежитлових приміщень, площею 486,5 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, номер лоту 343382.
Згідно з протоколом від 18 червня 2019 року № 408711 торги визнані такими, що не відбулися, у зв`язку з відмовою від сплати належної грошової суми.
24 червня 2019 року на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 опубліковано оголошення про проведення 24 липня 2019 року аукціону з продажу нерухомого майна, належного ТОВ "Смачного Вам", номер лоту 358671.
Відповідно до протоколу від 24 липня 2019 року № 421132 переможцем торгів став учасник 13, зі ставкою 6 460 000 грн.
26 липня 2019 року приватний виконавець Шаган О. А. оформив акт про реалізацію предмета іпотеки, за змістом якого переможцем є ОСОБА_1
03 серпня 2019 року приватний нотаріус Савчук В. Г. видала свідоцтво, яким посвідчено право власності ОСОБА_1 на зазначені нежитлові приміщення.
Цього ж дня, приватний нотаріусом Савчук В. Г. як державний реєстратор, прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 48082879, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності на спірні нежитлові приміщення.
На думку позивача, електронні торги, які відбулись 24 липня 2019 року, підлягають визнанню недійсними, оскільки порушено правову природу процедури реалізації майна на електронних торгах, що полягає у продажі майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів.
Для проведення оцінки нерухомого майна виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
У межах виконавчого провадження приватний виконавець отримав звіт від 25 лютого 2019 року № 2002.1/19 про оцінку вартості спірного нерухомого майна та висновки про вартість майна, що є невід`ємною частиною звіту для електронних торгів, що призначались на 13 травня 2019 року.
Відповідно до рецензії, звіт класифікується за ознакою абзацу четвертого пункту 64 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі - Національний стандарт № 1) як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків. З рецензії вбачається, що звіт про оцінку, що використовувався для визначення стартової ціни, має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки.
Оспорювані торги проведені з порушенням частини другої статті 43 Закону України "Про іпотеку", статей 57, 61 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 1 розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5), що відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є підставою для визнання недійсними таких торгів. Допущені порушення є такими, що впливають на результати торгів та порушують їх права і інтереси.
Організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів має опублікувати у місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а у разі проведення електронних торгів - також на веб-сайті проведення електронних торгів, повідомлення про проведення таких торгів.
Повідомлення про прилюдні торги, призначені на 24 липня 2019 року, у місцевих друкованих засобах масової інформації не публікувались, торги проведені з порушенням частини третьої статті 43 Закону України "Про іпотеку", що відповідно до статей 203, 215 ЦК України є підставою для визнання недійсними таких торгів. Допущені порушення є такими, що впливають на результати торгів та порушують їх права і інтереси, оскільки відсутність публікації про реалізацію майна у друкованих засобах масової інформації, виключає можливість ознайомлення з інформацією про передане на реалізацію майно та дату проведення торгів широким колом осіб та, відповідно, можливість залучення до участі у електронних торгах більшої кількості учасників, а тому, позбавило можливої реалізації предмета іпотеки за ціною більшою, ніж стартова.
З урахуванням наведеного позивач просив визнати недійсними електронні торги з продажу нежитлових приміщень, площею 486,50 кв. м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, результати яких оформлені протоколом ДП "Сетам" від 24 липня 2019 року № 421132, акт про реалізацію предмета іпотеки від 26 липня 2019 року спірних нежитлових приміщень, складений приватним виконавцем Шаганом О. А. у межах виконавчого провадження № 57896563, скасувати свідоцтво про право власності від 03 серпня 2019 року, видане приватним нотаріусом Савчук В. Г., скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 48082879, прийняте приватним Савчук В. Г. як державним реєстратором, щодо реєстрації права власності на спірні нежитлові приміщення.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 29 травня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів того, що при проведенні електронних торгів відбулось порушення вимог Порядку № 2831/5 та доказів того, що ці порушення вплинули на результати торгів.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У серпні 2020 року ТОВ "Смачного Вам" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при ухваленні рішення послався на Інструкцію про проведення виконавчих дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158 (далі - Інструкція № 74/5), яка втратила чинність ще 18 січня 2016 року. Апеляційний суд зазначені порушення не виправив. Водночас Верховний Суд у постановах від 17 грудня 2019 року у справі № 808/2492/18, від 19 листопада 2018 року у справі № 755/4893/18, від 25 липня 2019 року у справі № 804/3790/17, від 29 жовтня 2019 року у справі № 922/1391/18 та інших неодноразово зазначав про неможливість застосування норми права, яка втратила чинність. Отже, оскаржувані рішення не відповідають зазначеним висновкам Верховного Суду. Суди попередніх інстанцій помилково зазначили про те, що рецензія є неналежним доказом, оскільки вона здійснена на підставі фотознімків звіту, а не оригіналу. Проте суд мав можливість переконатись, що фотознімки звіту повністю відповідають його оригіналу, а тому рецензія є належним, достовірним та допустимим доказом на підтвердження наявності порушень при здійсненні оцінки спірного майна. Також ТОВ "Смачного Вам" належним чином не було повідомлене про розгляд справи.
У жовтні 2020 року надійшли відзиви на касаційну скаргу, у яких ДП "Сетам", ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Байцар І. Б., приватний виконавець Шаган О. А., АТ КБ "ПриватБанк" просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2020 рокувідкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Смачного Вам"на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме неврахування висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 19 листопада 2018 року у справі № 755/4893/18, від 25 липня 2019 року у справі № 804/3790/17, від 29 жовтня 2019 року у справі № 922/1391/18, від 17 грудня 2019 року № 808/2492/18, від 14 січня 2020 року у справі № 910/4473/1, від 14 січня 2020 року у справі № 910/20190/16; відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема щодо можливості здійснення рецензування звіту про оцінку майна за його фотознімками.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзивів на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що відповідно до договору купівлі-продажу від 21 жовтня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Шкляр М. М., ПАТ КБ "ПриватБанк" як представник продавця продав, а покупець ТОВ "Смачного Вам", придбав нежитлові приміщення, площею 486,50 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 14-15).
Відповідно до договору іпотеки від 17 січня 2014 року № 2С116Г ТОВ "Смачного Вам" як іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю ПАТ КБ "ПриватБанк" пункт швидкого харчування, площею 486,50 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для забезпечення виконання зобов`язань іпотекодавця, що випливають з кредитного договору, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Смачного Вам" від 16 квітня 2013 року № 2С116Г, та додаткових угод до нього: повернення кредиту у вигляді невідновлюваної кредитної лінії, з лімітом 3 984 885 грн (т. 1, а. с. 17-20).
Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ "Смачного Вам" як іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю ПАТ КБ "ПриватБанк" пункт швидкого харчування, площею 486,50 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 21-22).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17 липня 2018 року у справі № 904/1069/18 стягнуто з ТОВ "Смачного Вам" на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитом у розмірі 2 857 865,41 грн, за відсотками - 78 102 грн, за винагородою - 9 076 039,12 грн, за пенею - 479 289,99 грн та 187 369,45 грн судового збору.
26 жовтня 2018 року на виконання зазначеного судового рішення видано наказ про примусове виконання (т. 1, а. с. 162).
10 грудня 2018 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до приватного виконавця Шагана О. А. із заявою про відкриття виконавчого провадження (т. 1, а. с. 156).
11 грудня 2018 року приватний виконавець Шаган О. А. відкрив виконавче провадження № 57896563 з примусового виконання наказу від 26 жовтня 2018 року № 904/1069/18, виданого Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ТОВ "Смачного Вам" на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитом (т. 1, а. с. 23, 164).
11 грудня 2018 року приватний виконавець Шаган О. А. на адресу ТОВ "Смачного Вам", ПАТ КБ "ПриватБанк", Територіального сервісного центру № 1242 направив для виконання та до відома постанову про відкриття виконавчого провадження від 11 грудня 2018 року, винесену при примусовому виконанні наказу від 26 жовтня 2018 року № 904/1069/18, виданого Господарським судом Дніпропетровської області (т. 1, а. с.163, 167).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником ТОВ "Смачного Вам" станом на 05 квітня 2017 року зареєстровано право власності на нежитлові приміщення (пункт швидкого харчування), площею 486,50 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 157-158).
11 грудня 2018 року приватний виконавець Шаган О. А. виніс постанову про арешт майна боржника та вніс дані до відповідних державних реєстрів (т. 1, а. с. 165-166, 168).
01 лютого 2019 року приватний виконавець Шаган О. А. виніс постанову про опис та арешт майна боржника, якою описав та арештував нежитлові приміщення (пункт швидкого харчування), площею 486,50 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 172-173).
04 лютого 2019 року приватний виконавець на адресу ТОВ "Смачного Вам" та ПАТ КБ "ПриватБанк" направив для виконання та до відома постанову про опис та арешт майна боржника від 04 лютого 2019 року, винесену при примусовому виконанні наказу від 26 жовтня 2018 року № 904/1069/18, виданого Господарським судом Дніпропетровської області (т. 1, а. с. 171).
04 лютого 2019 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до приватного виконавця Шагана О. А. з клопотанням про призначення суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості майна боржника (т. 1, а. с. 169).
05 лютого 2019 року приватний виконавець Шаган О. А. виніс постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, щодо здійснення оцінки вказаного майна боржника, фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) (т. 1, а. с. 175) та повідомив ТОВ "Смачного Вам", ПАТ КБ "ПриватБанк", ФОП ОСОБА_2 про надіслання для виконання постанови від 05 лютого 2019 року, винесеної при примусовому виконанні наказу від 26 жовтня 2018 року № 904/1069/18, виданого Господарським судом Дніпропетровської області (т. 1, а. с. 174).
25 лютого 2019 року ФОП ОСОБА_2 склав звіт № 2002.1/19 про оцінку вартості спірного нежитлового приміщення та висновок про вартість майна (т. 1,
а. с. 24-71).
19 серпня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Базіс-Центр" підготовило рецензію на звіт № 2002.1/19 про оцінку вартості спірного майна. Згідно з висновком звіт класифікується за ознакою абзацу четвертого пункту 67 Національного стандарту №1 як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків (т. 1, а. с. 72-78).
Відповідно до повідомлення ДП "Сетам" від 11 квітня 2019 року встановлено, що 11 квітня 2019 року опубліковано інформацію про арештоване майно та системою присвоєний номер лоту 343382 (т. 1, а. с. 176) та згідно з повідомленням від 16 квітня 2019 року на адресу ТОВ "Смачного Вам", ПАТ КБ "ПриватБанк", приватного виконавця Шагана О. А. надіслано повідомлення із відомостями щодо реалізації предмета іпотеки, шляхом проведення електронних торгів: реєстраційний номер лота 343382; відомості про предмет іпотеки, пункт швидкого харчування, площею 486,50 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; день та час проведення електронних торгів - 13 травня 2019 року о 09:00 год; початкова ціна продажу майна - 8 070 000 грн (т. 1, а. с. 177).
Згідно з протоколом проведення електронних торгів № 40871 13 травня 2019 року торги не відбулися у зв`язку з відмовою сплати належної грошової суми (т. 1, а. с. 178).
26 червня 2019 року приватного виконавця Шагана О. А. повідомлено, що 24 червня 2019 року ДП "Сетам" виставив майно на повторні електронні торги за ціною, що становить 80 % його вартості, та присвоєно наступний номер лоту: 358671 (уцінено лот № 343382) (т. 1, а. с. 80, 179).
Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 24 липня 2019 року № 421132 переможцем електронних торгів став ОСОБА_1 .
Сума, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця складає 6 137 000 грн, переможець повинен сплатити її до 07 серпня 2019 року (т. 1, а. с. 82-83, 180).
31 липня 2019 року переможець електронних торгів ОСОБА_1 сплатив суму, яку перерахував на рахунок продавця у розмірі 6 137 000 грн за придбання лота № 358671, що підтверджується меморіальним ордером № 2872793225 (т. 1, а. с. 181).
Відповідно до акта про реалізацію предмета іпотеки від 26 липня 2019 року та 31 липня 2019 року, переможцем електронних торгів визнано ОСОБА_1 . Сума коштів перерахована 31 липня 2019 року на рахунок продавця у розмірі 6 137 000 грн за придбання лота № 358671.
Акт став підставою для видачі нотаріусом покупцеві ОСОБА_1 свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (т. 1, а. с. 84-85, 182-183).
03 серпня 2019 року приватний нотаріус Савчук В. Г. видала свідоцтво, яким посвідчила право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення (пункт швидкого харчування), площею 486,50 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 6 456 000 грн (т. 1, а. с. 86).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником нежитлових приміщень (пункт швидкого харчування), площею 486,50 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 87).
У засобах масової інформації, за місцезнаходженням предмета іпотеки, у газетах "Варіанти" від 01 липня 2019 року № 224 (961) та "Aviso.ua" від 02 липня 2019 року № 25, а також на веб-сайті проведення електронних торгів щодо нерухомого майна опубліковано оголошення ДП "Сетам" про проведення електронних торгів щодо нерухомого майна (пункт швидкого харчування), площею 486,50 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 79, 81, 215-218).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12 липня 2019 року у задоволенні скарги ТОВ "Смачного Вам" на дії приватного виконавця щодо проведення оцінки майна відмовлено (т. 1, а. с. 185-190).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України "Про виконавче провадження).
Порядком № 2831/5 визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Відповідно до правових висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18), від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18) правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.
Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною першою статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.
Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).
Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18).
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що суди безпідставно зазначили, що рецензія на звіт про оцінку майна є неналежним доказом, оскільки вона здійснена на підставі фотознімків звіту, а не його оригіналу. Тому як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо можливості здійснення рецензування звіту про оцінку майна за його фотознімками.
Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Згідно зі статтею 3 цього Закону оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17 (провадження 18-18гс18) зроблено висновок, що за змістом статей 12, 33 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.
Згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16, (провадження № 11-1200апп18), від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц, (провадження № 14-187цс19) визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звертався до суду зі скаргою на дії приватного виконавця.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12 липня 2019 року у задоволенні скарги ТОВ "Смачного Вам" на дії приватного виконавця щодо проведення оцінки майна відмовлено.
Отже, позивач скористався своїм правом оскарження проведеної оцінки майна об`єкта спірного нерухомого майна.
Тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що дії приватного виконавця при призначені оцінювача та передачі арештованого майна на реалізацію не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів у цій справі недійсними.
З урахуванням наведеного Верховний Суд не бере до уваги посилання заявника на відсутність висновку Верховного Суду щодо можливості здійснення рецензування звіту про оцінку майна за його фотознімками, оскільки порядок проведення рецензування звіту про оцінку майна не стосується предмету спору у цій справі.
У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки порушення організатором торгів правил проведення торгів, визначених Порядком № 2831/5, які б могли бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, суди не встановили.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 400 ЦПК України.
Як на підставу касаційного оскарження заявник також посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду про неможливість застосування норми права, яка втратила чинність, викладених у постановах від 19 листопада 2018 року у справі № 755/4893/18, від 25 липня 2019 року у справі № 804/3790/17, від 29 жовтня 2019 року у справі № 922/1391/18, від 17 грудня 2019 року № 808/2492/18, від 14 січня 2020 року у справі № 910/4473/17, від 14 січня 2020 року у справі № 910/20190/16.
Проте посилання заявника на вказані постанови не заслуговують на увагу, оскільки у зазначених заявником справах учасники справи зверталися до суду із заявами про перегляд рішень за виключними обставинами, які пов`язані із неконституційністю певного закону чи окремих його положень.
Водночас у цій справі суд першої інстанції помилкового послався на пункт 5.11 Інструкції № 74/5, яка втратила чинність 18 січня 2016 року.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, звернув увагу на зазначене та дійшов правильного висновку про те, що таке порушення не призвело до неправильного вирішення справи та не може бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення.
Верховний Суд також відхиляє доводи касаційної скарги про неналежне повідомлення позивача про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, оскільки із матеріалів справи випливає, що представник позивача двічі подавав клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 29 травня 2020 року у зв`язку із поширенням коронавірусної інфекції в України, а отже, позивач був повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до статті 372 ЦПК України підставою відкладення розгляду справи може бути неявка у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З урахуванням наведених обставин, тривалості судового провадження, неодноразового відкладення апеляційного розгляду, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 29 травня 2020 року за відсутності представника позивача, який належним чином був повідомлений, а продовження адаптивного карантину не зупиняє роботи судів.