ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 826/13860/16
адміністративне провадження № К/9901/53748/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року (головуючий суддя Катющенко В.П., судді: Кармазін О.А., Скочок Т.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року (головуючий суддя Файдюк В.В., судді: Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.) у справі №826/13860/16 за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Головного управління ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр", Спеціалізована антикорупційна прокуратура Генеральної прокуратури України про визнання протиправними дій та бездіяльності,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - Позивач, АТ "Укргазвидобування") звернулось до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправними дії Гадяцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (Лохвицьке відділення), (далі - Відповідач, правонаступник - Головне управління ДПС у Полатвській області) по надсиланню (врученню) Товариству з обмеженою відповідальністю Надра Геоцентр" (далі - ТОВ "Надра Геоцентр"), яке є відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність №265-12 від 19 листопада 2007 року податкової вимоги №986-20 від 16 червня 2016 року;
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо не здійснення у період з дня виникнення податкового боргу по 16 червня 2016 року заходів з погашення податкового боргу ТОВ "Надра Геоцентр", яке є відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність №265-12 від 19 листопада 2007 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом не було вжито заходів, передбачених статтями 88, 89 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо забезпечення виконання грошового зобов`язання (податкового боргу) шляхом виявлення та опису майна ТОВ "Надра Геоцентр" як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність, яке внесено у спільну діяльність та/або є результатом такої діяльності. Позивач вважає, що у податкового органу були відсутні правові підстави для надіслання (вручення) ТОВ "Надра Геоцентр" як уповноваженій особі за договором про спільну діяльність, податкової вимоги №986-20 від 16 червня 2016 року, оскільки попередня податкова вимога №1039/10/16-17-25-11 від 6 травня 2015 року не відкликана та є чинною.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року, у задоволені позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили із того, що: у податкового органу були наявні підстави для прийняття спірної податкової вимоги, яка стосується виключно ТОВ "Надра Геоцентр" і не порушує права Позивача; Відповідач не мав правових підстав стягувати з ТОВ "Надра Геоцентр" податковий борг за рахунок коштів, наявних у банківських установах до моменту припинення дії рішень ДФС України про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу, однак після завершення дії вказаних рішень відповідачем вживалися відповідні заходи з метою погашення податкового боргу.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив рішення судів скасувати і ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги Позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема, зазначає про: незастосування судами до спірних правовідносин частини 1 статті 237, частини 1 статті 1130, частини 1 статті 1132 та частини 1 статті 1135 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); неврахування положень договору про спільну діяльність; помилковість висновків судів про те, що спірна податкова вимога стосується лише прав та інтересів ТОВ "Надра Геоцентр" як особи, уповноваженої на сплату податків за договором і не стосується прав та інтересів Позивача; відсутність підстав для прийняття спірної вимоги №986-20 від 16 червня 2016 року, оскільки наявна невідкликана податкова вимога №1039/10/16-17-25-11 від 6 травня 2015 року, що суперечить абзацу 2 пункту 59.5 статті 59 ПК України. Вважає, що Відповідач не реалізував покладені на нього функції та не забезпечив погашення податкового боргу ТОВ "Надра Геоцентр" за договором про спільну діяльність шляхом опису у податкову заставу майна зазначеного підприємства та звернення до суду щодо погашення податкового боргу за рахунок грошових коштів і майна, описаного у податкову заставу.
У відзиві на касаційну скаргу Відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з таких мотивів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Філією ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" - Газопромисловим управлінням "Харківгазвидобування" та ТОВ "Надра Геоцентр" укладено договір про спільну діяльність від 19 листопада 2007 року № 265-12 (далі - Договір №265-12). Додатковою угодою № 4 від 11 березня 2013 року до вказаного договору правонаступником всіх прав та обов`язків ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" визначено ПАТ "Укргазвидобування".
За змістом умов договору: сторони зобов`язуються шляхом об`єднання внесків сторін спільно діяти у сфері видобутку та реалізації вуглеводної сировини з метою отримання прибутку (пункт 2.1); ТОВ "Надра Геоцентр" визначено оператором за цим договором (пункти 2.2); виконання даного договору здійснюється сторонами на підставі програми спільної діяльності, яка затверджується сторонами та є невід`ємною частиною цього договору; програма спільної діяльності має містити умови та відомості про необхідні для виконання цього договору, організаційні, технологічні та технічні заходи, строки їх здійснення та виконавців робіт, обсяги та строки виконання робіт (послуг), необхідні для забезпечення спільної діяльності, джерела, обсяги та строки фінансування, інші необхідні умови та відомості за домовленістю сторін; на виконання програми спільної діяльності комітет управління затверджує бюджет спільної діяльності; організація виконання програми та бюджету спільної діяльності є обов`язком оператора (пункти 3.1, 3.2, 3.4, 3.5); внеском ТОВ "Надра Геоцентр" у спільну діяльність є грошові кошти, майно і майнові права, матеріальні і нематеріальні активи, вартість яких визначена незалежним експертом та необхідність яких відповідає вимогам програм спільної діяльності, в розмірі 209561411,30 грн (пункт 4.2); оператор спільної діяльності зобов`язаний, зокрема: вести бухгалтерський та податковий облік спільної діяльності, складання та подання уповноваженим органам державної виконавчої влади обов`язкової звітності (підпункт 6.10.8); сплачувати у повному обсязі та у встановлені чинним законодавством строки податки (обов`язкові збори, платежі) (підпункт 6.10.9).
Уповноважену особу ТОВ "Надра Геоцентр" 19 листопада 2007 року взято на податковий облік за неосновним місцем обліку у Полтавській ОДПІ та 12 травня 2014 року - у Диканському відділенні Полтавської ОДПІ, як відповідальну особу за утримання і перерахування податків і зборів до бюджету згідно з Договором №265-12.
При цьому, як суб`єкт господарювання, ТОВ "Надра Геоцентр" перебуває на податковому обліку за не основним місцем в Гадяцькій ОДПІ (Лохвицьке відділення) та згідно картки особового рахунку має податковий борг у сумі 236 933 086,26 грн.
ТОВ "Надра Геоцентр" самостійно визначено податкові зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату шляхом подачі податкової звітності, зокрема, по Лохвицькому відділенню Гадяцької ОДПІ у розмірі 236 933 086,26 грн (в т.ч. 226 858 624,65 грн по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу та 10 074 461,61 грн по рентній платі за користування надрами для видобування газового конденсату).
Станом на 16 червня 2016 року за ТОВ "Надра Геоцентр", як відповідальною особою за утримання і перерахування податків і зборів до бюджету згідно Договору № 265-12 обліковується податковий борг по рентним платежам у розмірі 236 933 086,26 грн.
У зв`язку з наявністю податкового боргу, контролюючим органом на виконання вимог статті 59 ПК України складено та направлено податкову вимогу №986-20 від 16 червня 2016 року, якою зобов`язано ТОВ "Надра Геоцентр" сплатити податковий борг за узгодженими грошовими зобов`язаннями на загальну суму 236 933 086,26 грн.
Дані обставини щодо виникнення боргу, розміру суми боргу та його узгодження встановлені та підтверджені постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року, яка набрала законної сили 13 вересня 2016 року у справі № 810/2097/16 за поданням Гадяцької ОДПІ про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків уповноваженої особи та ТОВ "Надра Геоцентр" по Договору № 265-12.
ТОВ "Надра Геоцентр", як уповноважена особа за Договором № 265-12, за місцем обліку в період з січня 2016 року по березень 2016 року зверталося до відповідача з заявами та зверненнями про розстрочення грошових зобов`язань, задекларованих у податковій звітності та розстрочення податкового боргу, які розглянуті та, відповідно до рішень ДФС України ТОВ "Надра Геоцентр" надано розстрочення задекларованих грошових зобов`язань та податкового боргу в порядку, встановленому статтею 100 ПК України. Рішення про надання розстрочень ДФС України не скасовувались.
16 червня 2016 року на виконання вимог статті 89 ПК України, Гадяцькою ОДПІ прийнято рішення №1095/10/16-07-17-25 про опис майна у податкову заставу, згідно з яким здійснено опис майна, що перебуває у власності (господарському віддані або оперативному управлінні) платника податків ТОВ "Надра Геоцентр", як уповноваженої особи по Договору №265-12, та податкову вимогу №986-20.
Контролюючим органом на адресу ТОВ "Надра Геоцентр" разом з рішенням про опис майна у податкову заставу та податковою вимогою направлено лист №1096/10/16-07-17-25 "Щодо погашення заборгованості та виділення майна в податкову заставу", яким Гадяцька ОДПІ вимагала терміново сплатити суму податкового боргу, включаючи штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та пеню, нараховану на нього (у разі наявності), а у разі неможливості погасити податковий борг вимагала терміново надати до Гадяцької ОДПІ перелік ліквідного майна, яке належить за Договором №265-12 уповноваженій особі ТОВ "Надра Геоцентр" для опису майна в податкову заставу.
22 червня 2016 року податковим керуючим здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ "Надра Геоцентр" для опису майна у податкову заставу, але платник податків не допустив податкового керуючого до приміщення для здійснення опису майна, що стало підставою для звернення відповідача до Київського окружного адміністративного суду з поданням про зупинення видаткових операцій платника.
Після закінчення термінів договорів та рішень ДФС України про надання розстрочень, Гадяцька ОДПІ звернулась до Київського окружного адміністративного суду з поданням та позовом про стягнення податкового боргу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Податковий обов`язок виникає в силу норми закону, має персоніфікований характер, щодо нього заборонена будь-яка уступка третім особам, крім випадку, коли гарантами повного та своєчасного погашення суми податкового зобов`язання є інші особи відповідно до норм Податкового кодексу України (пункт 87.7 статті 87 зазначеного Кодексу).
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Статтею 176 ПК України встановлено, що платники податку зобов`язані, зокрема, подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов`язковим; своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 ПК України у редакції, чинній з 1 січня 2011 року, для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку. Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Порядок податкового обліку та звітності про результати спільної діяльності встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Підпунктом 153.14.2 пункту 153.14 статті 153 ПК України (у цій же редакції) передбачено, що облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.
Відповідно до підпункту 252.1.1 пункту 252.1 статті 252 ПК України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.
Підпунктом 252.1.3 пункту 252.1 статті 252 ПК України (у редакції, чинній з 1 січня 2015 року) встановлено, що платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов`язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 64.6 статті 64 ПК України на обліку у контролюючих органах повинні перебувати, зокрема, договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом. Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.
Відповідно до підпункту 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом, до функцій контролюючих органів належить здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи також мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
За приписами абзацу першого пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом пунктів 59.1, 59.3, 59.4 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Ураховуючи наведені правові норми та встановлені судами обставини справи щодо самостійного визначення ТОВ "Надра Геоцентр" (оператором спільної діяльності за Договором №265-12, платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договору про спільну діяльність) податкових зобов`язань у розмірі 236 933 086,26 грн, подальшої несплати таких зобов`язань та наявності податкового боргу, Суд не може погодитись з доводами скаржника про відсутність правових підстав для надсилання (вручення) ТОВ "Надра Геоцентр" спірної податкової вимоги.
Доводи скаржника про відсутність правових підстав для надсилання (вручення) ТОВ "Надра Геоцентр" спірної податкової вимоги з підстав того, що попередня податкова вимога від 6 травня 2015 року №1039/10/16-17-25-11 є чинною, не приймаються Верховним Судом, оскільки вказаним доводам надано відповідну правову оцінку судом апеляційної інстанції, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно з пунктом 100.1 статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.
Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення (абзац 5 пункту 100.11 статті 100 ПК України).
При цьому розстрочення, відстрочення податкового боргу не звільняють майно платника податків з податкової застави (пункт 100.14 статті 100 ПК України).
Згідно з пунктом 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року №1853/24385 (далі - Порядок № 574), розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
Строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов`язання (пункт 1.9 Порядку № 574).
Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.
Відповідно до Розділу ІІ даного договору орган доходів і зборів має право розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов`язань (податкового боргу) та суми нарахованих процентів, що залишилися не сплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення), стягувати у порядку, встановленому законодавством для стягнення податкового боргу.
Приймаючи до уваги встановлені судовими інстанціями обставини справи щодо прийняття податковим органом рішень про надання розстрочень, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що в період дії договорів про надання розстрочень та чинності відповідних рішень ДФС України про надання розстрочень зобов`язань (податкового боргу), а саме: з січня 2016 року по травень 2016 року, податковий орган не мав правових підстав стягувати з ТОВ "Надра Геоцентр" наявний податковий борг за рахунок коштів наявних у банківських установах.
Пунктом 88.1 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно з пунктом 88.3 статті 88 ПК України у разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.
Відповідно до підпункту 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих (пункт 89.3 статті 89 ПК України).
Положеннями пункту 95.1 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Ураховуючи, що судами попередніх інстанцій встановлено вжиття податковим органом заходів з метою погашення податкового боргу, зокрема: вихід за юридичною адресою боржника для опису майна у податкову заставу; звернення до суду з поданням про зупинення видаткових операцій на банківських рахунках; звернення до суду з позовом про стягнення боргу з рахунків учасників Договору №265-12, колегія суддів не може погодитись з доводами скаржника про бездіяльність Відповідача.
Стосовно посилань скаржника на незастосування судами до спірних правовідносин частини 1 статті 237, частини 1 статті 1130, частини 1 статті 1132 та частини 1 статті 1135 ЦК України, неврахування положень договору про спільну діяльність та помилковість висновків судів про те, що спірна податкова вимога стосується лише прав та інтересів ТОВ "Надра Геоцентр" як особи, уповноваженої на сплату податків за договором і не стосується прав та інтересів Позивача, колегія суддів зазначає про таке.
Пунктом 87.12 статті 87 ПК України визначено, що у разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, джерелом погашення такого податкового боргу є майно платників податків, що є учасниками такого договору.
Відповідно до підпункту 14.1.104 пункту 14.1 статті 14 ПК України "майно" застосовується у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України. Стаття 192 ЦК України "Гроші (грошові кошти)" розміщена в главі 13 "Речі.Майно", що свідчить про законодавче врегулювання вважати гроші видом майна. Частиною першою статті 177 ЦК України визначено, що об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
З урахуванням назви статті 87 ПК України "Джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків, та відповідно до пункту 87.1 цієї статті, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти. Ураховуючи той факт, що погашення податкового боргу може відбуватись шляхом самостійної сплати відповідних коштів або примусово, у тому числі через механізм реалізації податкової застави, термін "майно платників податків" у змісті даної норми охоплює і грошові кошти.
Законодавець, визначаючи будь-яке майно платника податків джерелом погашення податкового боргу у пункті 87.2 статті 87 ПК України, перелік об`єктів, які не можуть бути використані як джерела погашення у пункті 87.3 статті 87 ПК України, прямо зазначає про різні види грошових коштів у складі майна платника, які не можуть бути джерелами такого погашення (підпункти 87.3.4, 87.3.8 пункту 87.3 статті 87 ПК України).
Отже, для цілей оподаткування, поняття "майно" включає і грошові кошти.
Як вже зазначалось, відповідно до підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14, пункту 64.6 статті 64 ПК України, податковий облік спільної діяльності декількох учасників як окремої особи платника податків ведеться за результатами додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.
Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників (частина друга статті 1134 ЦК України). У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства (частина друга статті 1135 ЦК України).
Враховуючи, що пункт 87.12 статті 87 ПК України джерелом погашення податкового боргу визначає майно платників податків, що є учасниками такого договору, Суд дійшов до висновку, що законодавцем встановлена спільна відповідальність учасників договору про спільну діяльність за виконання податкового обов`язку, який виник у її результаті.
На окремого учасника, як на уповноважену особу лише покладається додатковий рівень податкових обов`язків та відповідальності за утримання та сплату податків до бюджету під час виконання договору (в тому числі отримання вимоги про сплату боргу), та, водночас, встановлює відповідальність і решти учасників за результати такої діяльності перед державою.
Однак, на відміну від цивільно-правового регулювання, в податкових правовідносинах така відповідальність не є солідарною. За змістом чинного нормативно-правового регулювання, інші учасники несуть спільний обов`язок та спільну відповідальність за погашення податкового боргу.
Наведена правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 28 вересня 2021 року у справі №810/2406/18.
Водночас, у даних правовідносинах розглядається питання правомірності дій та бездіяльності податкового органу саме по відношенню до ТОВ "Надра Геоцентр", як відповідальної особи за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору №265-12 та не ставиться питання про відповідальність Позивача.
Підсумовуючи вказане, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що під час складання і надсилання спірної податкової вимоги та вжиття заходів з погашення податкового боргу саме з ТОВ "Надра Геоцентр" податковий орган діяв на підставі та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами було порушено норми матеріального права.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов до висновку, що порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд -