Відповідно до статті 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України та пункту 9 Положення про Міністерство доходів і зборів України , затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2013 року № 141,

1. Затвердити Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, що додається.

2. Департаменту обслуговування платників податків (Мальцева В.В.) в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Ігнатова А.П.

1.1. Цей Порядок розроблено відповідно до статті 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

1.2. Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок зі сплати податків та зборів згідно з Кодексом .

1.3. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у Кодексі .

1.4. Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи (далі - ІС), що ведеться органами доходів і зборів.

1.5. Період при сплаті розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань (податкового боргу) дорівнює календарному місяцю або іншому строку за згодою сторін, який зафіксовано у договорі про розстрочення (відстрочення).

1.6. На суму розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) нараховуються проценти за кожний календарний день користування платником розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань (податкового боргу).

Сума нарахованих процентів, не сплачена платником податків у строки, визначені договором про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), визнається сумою податкового боргу платника податків.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, нарахована за несвоєчасну сплату грошового зобов’язання, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми такої пені.

1.7. Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюється відповідно до законодавства з питань банкрутства.

1.8. Подання заяви про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) не припиняє сплату платником податку грошового зобов’язання (податкового боргу) до дня прийняття рішення про розстрочення (відстрочення).

1.9. Строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов’язання.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

2.1. Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком:

Міністерство доходів і зборів України - без обмежень суми;

головні управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників - на суму не більше 3 млн гривень;

державні податкові інспекції, спеціалізовані державні податкові інспекції - на суму не більше 300 тис. гривень.

2.2. Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку:

щодо загальнодержавних податків та зборів - керівником органу доходів і зборів (його заступником);

щодо місцевих податків і зборів - керівником органу доходів і зборів (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.

2.3. Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (заступником керівника) Міністерства доходів і зборів України, про що повідомляється Міністерство фінансів України.

3.1. Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

аналізу фінансового стану;

графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин", а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Підставою для відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним доказів, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин", а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

3.2. За результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви:

приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), яке оформляється на бланку відповідного органу доходів і зборів (додаток 2);

відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 цього розділу, та при недотриманні обов’язкових вимог, визначених цим Порядком.

У разі якщо рішення про розстрочення (відстрочення) приймається органом доходів і зборів вищого рівня, орган доходів і зборів за місцем обліку платника податків або за місцем обліку його грошових зобов’язань (податкового боргу) протягом 10 календарних днів розглядає заяву платника, здійснює аналіз його фінансового стану та формує відповідний висновок про можливість надання розстрочення (відстрочення), який разом з копіями документів, доданих платником до заяви, надсилає на адресу органу доходів і зборів вищого рівня.

У такому самому порядку здійснюється розгляд заяви платника податків у випадку, якщо рішення приймається Міністерством доходів і зборів України. При цьому Міністерством доходів і зборів України рішення приймається протягом 10 календарних днів.

Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів. Якщо рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) приймається органом доходів і зборів вищого рівня, рішення складається в трьох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів за місцем обліку такого платника податків (за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу)), третій - для органу доходів і зборів, який приймає рішення.

Рішення про розстрочення (відстрочення) приймається на суму, визначену у гривнях з двома десятковими знаками.

3.3. Розстрочення (відстрочення) надається окремо за кожним податком, збором, штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом), пенею. У разі якщо строк сплати грошових зобов’язань (податкового боргу) за окремими податками, зборами, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), пенею та строк їх розстрочення (відстрочення) збігаються, може прийматися одне рішення про розстрочення (відстрочення) із зазначенням таких податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені окремими рядками.

Наявність рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) не обмежує права платника на отримання наступного розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) як з цього податку, збору, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, так і з інших.

3.4. Підрозділом, до функцій якого належать питання розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), органу доходів і зборів за місцем реєстрації платника податків (за місцем обліку грошового зобов’язання (податкового боргу)) реєструються прийняті рішення про розстрочення (відстрочення), у тому числі й рішення, прийняті органами доходів і зборів вищого рівня, стосовно платників податків, які перебувають у них на обліку, в журналі реєстрації надання розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) (далі - журнал) (додаток 3), який ведеться в електронному вигляді.

Реєстрація здійснюється в день прийняття або отримання рішення про розстрочення (відстрочення).

3.5. Не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття або отримання рішення орган доходів і зборів за місцем обліку платника податків (або за місцем обліку його грошового зобов’язання (податкового боргу)) укладає з цим платником договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) (додаток 4).

Строк дії договору починається з дати його підписання.

3.6. У день укладання договору про розстрочення (відстрочення) підрозділ, до функцій якого належать питання розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), вносить до журналу відомості про укладений договір, які переносяться до ІС органів доходів і зборів.

Не пізніше дня, наступного за днем внесення до журналу відомостей про укладений договір, копія такого договору передається підрозділу, до функцій якого належить ведення обліку надходжень з податків, зборів, платежів, для проведення звірки повноти та правильності відображення розстрочених (відстрочених) сум в ІС органів доходів і зборів.

3.7. Якщо на дату підписання договору суми грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків були вже частково погашені, то в договорі зазначається сума грошового зобов’язання (податкового боргу), визначеного в ІС на дату підписання договору.

3.8. Якщо договір про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) укладається пізніше дня прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), то таке рішення є підставою для ненарахування:

пені, нарахованої за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов’язання, сума якого підлягає розстроченню (відстроченню), за період з початку дії розстрочення (відстрочення) до дати підписання договору;

штрафу, нарахованого за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов’язання, самостійно визначеного платником податків, за період з початку дії розстрочення (відстрочення) до дати підписання договору.

3.9. На розстрочені (відстрочені) грошові зобов’язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу).

4.1. Розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов’язань (податкового боргу) та проценти, нараховані на такі суми, зараховуються на ті самі коди бюджетної класифікації України , що й податки, збори, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), пеня, за якими надано розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу).

Якщо протягом строку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вносяться зміни до бюджетної класифікації України , то до пункту 6.4 "Особливі умови" договору про розстрочення (відстрочення) вносяться зміни такого змісту: "Перевести з (дата) розстрочення (відстрочення) сплати (найменування податку, збору, штрафної (фінансової) санкції (штрафу), пені) з (попередній код або вид бюджету) на (новий код або вид бюджету) у сумі ____________ грн, строк сплати якої ще не настав".

4.2. Нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) та наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу).

Нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням).

Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 глави 12 розділу II Кодексу .

Платник податків розраховує суму процентів на розстрочене (відстрочене) грошове зобов’язання (податковий борг) (його частку) самостійно та сплачує її одночасно зі сплатою розстроченої (відстроченої) або чергової частини розстроченої (відстроченої) суми у строки, визначені у відповідному договорі.

Одноденний розмір процентів при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.

Надміру сплачені суми процентів можуть зараховуватись у рахунок сплати грошового зобов’язання (податкового боргу) в порядку, встановленому законодавством України.

4.3. Платник податків має право достроково погасити розстрочену (відстрочену) суму грошового зобов’язання (податкового боргу) або її частину разом із сумою нарахованих на цю суму процентів.