Постанова
Іменем України
12 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 6-6587/11
провадження № 61-7158св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
стягувач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
боржник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Вовк Світланою Степанівною, на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2019 року у складі судді Чех Н. А. та постанову Київського апеляційного суду від 17 березня 2020 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Сліпченка О. І., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
У листопаді 2019 року Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") звернулося до суду із заявою, в якій просило замінити Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - АТ "Укрсоцбанк"), яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), у виконавчому провадженні № 49628829 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 08 грудня 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва, № 6-658/11, на правонаступника - АТ "Альфа-Банк".
Заява мотивована тим, що 16 грудня 2011 року Дніпровський районний суд м. Києва постановив ухвалу про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, яким стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 4 289 751,51 грн та третейський збір у розмірі 25 500,00 грн.
10 вересня 2019 року загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-Банк" та акціонером АТ "Укрсоцбанк" затверджено рішення про реорганізацію АТ "Укрсоцбанк" шляхом приєднання до АТ "Альфа-Банк". Згідно з рішенням єдиного акціонера АТ "Укрсоцбанк" від 15 жовтня 2019 року № 5/2019 затверджено передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ "Укрсоцбанк", які зазначені в акті, виникає у АТ "Альфа-Банк" з дати визначеної у передавальному акті, а саме з 15 жовтня 2019 року. Відповідно до протоколу позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Альфа-Банк" від 15 жовтня 2019 року № 4/2019 вирішено затвердити передавальний акт. 03 грудня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником прав та обов`язків якого є АТ "Альфа-Банк".
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2019 року заяву АТ "Альфа-Банк" задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження - кредитора АТ "Укрсоцбанк" на АТ "Альфа-Банк".
Суд першої інстанції, задовольнивши заяву АТ "Альфа-Банк" про заміну сторони виконавчого провадження, виходив з того, що 03 грудня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи АТ "Укрсобанк", правонаступником прав та обов`язків якого є АТ "Альфа-Банк", тому заява про заміну сторони (стягувача) правонаступником ґрунтується на вимогах закону.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2019 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що надана заявником інформація щодо передачі прав та обов`язків АТ "Укрсоцбанк" до АТ "Альфа-Банк" є загальнодоступною, підтверджена матеріалами справи та не спростована ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16 квітня 2020 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Вовк С. С., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 березня 2020 року, просив скасувати судові рішення та відмовити у задоволенні заяви.
Аргументи учасників справи
Доводи особа, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обгрунтована тим, що суди порушили норми процесуального права.
Суди не застосували спеціальні норми, які регулюють спрощену процедуру реорганізації та капіталізації банків; не дослідилирозшифрування актів, зобов`язань і капіталу, які передаються банку-правонаступнику у розрізі рахунків, що має обов`язково додаватись до передавального акта; не дослідили права та обов`язки банка-правонаступника у статуті та передавальному акті, заявником не надано суду докази, які містять підтвердження суб`єктом аудиторської діяльності достовірності передавального акта, та за відсутності яких суди не могли встановити достовірність передавального акта.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу АТ "Альфа-Банк" зазначає, що на підставі передавального акта, затвердженого рішенням єдиного акціонера АТ "Укрсоцбанк" від 15 жовтня 2019 року № 5/2019, та рішення загальних зборів акціонерів АТ "Альфа-Банк" від 15 жовтня 2019 року (протокол № 4/2019) внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ "Укрсоцбанк" правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ "Альфа-Банк" з 15 жовтня 2019 року. Вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження не передбачає дослідження статутних документів та повного пакету документів, що були підставою правонаступництва. Перевірка документації банку та надання дозволу на реорганізацію банку входить до повноважень Національного банку України (далі - НБУ), а не суду.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження у справі відкрито з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.
У пункті 9 чатини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
На підставі частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.
Кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 512 ЦК України).
Верховний Суд зазначає, що заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до статті 512 ЦК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
Отже, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи універсального правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття первісного кредитора з одночасною заміною його новим кредитором.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони в цих правовідносинах, що вибула.
Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків сторони, що вибула.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", статті 442 ЦПК України саме за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник у таких правовідносинах, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Відповідні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 803/1273/16 (провадження №11-771ас18), у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18).
На підтвердження обставин припинення юридичної особи АТ "Укрсоцбанк", а саме реорганізації шляхом приєднання до АТ "Альфа-Банк", заявник надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - витяг). Згідно з витягом 03 грудня 2019 року внесено запис про припинення АТ "Укрсоцбанк" відповідно до рішення засновників, правонаступником є АТ "Альфа-Банк".
Відповідно до інформації з вебсайту НБУ банк відкликав банківську ліцензію та виключив АТ "Укрсоцбанк" з Державного реєстру банків. Відповідне рішення № 799-рш Правління НБУ прийняло 24 жовтня 2019 року. Прийняте рішення пов`язане із завершенням реорганізації АТ "Укрсоцбанк" шляхом приєднання до АТ "Альфа-Банк" за спрощеною процедурою відповідно до вимог Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків". Правонаступником активів та зобов`язань АТ "Укрсоцбанк" з 15 жовтня 2019 року стало АТ "Альфа-Банк". Дозвіл на реорганізацію АТ "Укрсоцбанк" шляхом приєднання до АТ "Альфа-Банк" надано НБУ 12 вересня 2019 року.
Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частини перша, п`ята статті 104 ЦК України).
Згідно з частиною восьмою статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Зазначені правові норми є загальними для всіх юридичних осіб.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" банк або банки мають право здійснити реорганізацію шляхом приєднання до іншого банку за спрощеною процедурою, визначеною цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно з підпунктом "г" пункту 11 частини четвертої статті 1 Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" приєднання банку за спрощеною процедурою передбачає, що не застосовуються положення законодавства щодо завершення приєднання з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо правонаступництва Банку-правонаступника, а також одночасного подання документів для державної реєстрації змін до відомостей про банк-правонаступник, що містяться у такому реєстрі, та документів для державної реєстрації припинення банку, що приєднується. Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків банку, що приєднується, виникає у банку-правонаступника з моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами банку, що приєднується, та банку-правонаступника.
Отже, Законом України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків", який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює спрощення процедур реорганізації та капіталізації саме банків, встановлені виключення щодо застосування вищевказаних загальних норм ЦК України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Відповідні правові висновки викладені у постановахВерховного Суду від 07 лютого 2019 року у справі № 909/1411/13, від 08 вересня 2020 рокуу справі № 910/58.
Оскільки суд першої інстанції встановив, що відповідно до передавального акта, затвердженого рішенням єдиного акціонера АТ "Укрсоцбанк" від 15 жовтня 2019 року № 5/2019 та рішенням загальних зборів акціонерів АТ "Альфа-Банк" від 15 жовтня 2019 року (протокол № 4/2019), правонаступником АТ "Укрсоцбанк" є АТ "Альфа-Банк", то суд обгрунтовано дійшов висновку про наявність підстав заміни сторони виконавчого провадження.
Верховний Суд сформував судову практику у справах про вирішення питання заміни сторони правонаступником за заявами АТ "Альфа-Банк". Такі висновки викладені Верховним Судом в ухвалах від 18 грудня 2019 року у справі № 910/4769/13, від 23 січня 2020 року у справі № 873/41/19, від 27 січня 2020 року у справі № 910/14303/18, від 16 червня 2020 року у справі № 910/7020/19.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернення до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, провадження № 61-26197св18,від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц, провадження № 61-16059св18, від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц, провадження № 61-20171св18, від 06 серпня 2020 року у справі № 2029/2-2180/11, провадження № 61-4475св20.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року в справі № 916/2286/16 зазначено, що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.
Суди встановили, що АТ "Альфа-Банк" є правонаступником щодо майна, прав та обов`язків АТ "Укрсоцбанк", а тому АТ "Альфа-Банк" набуло всіх прав кредитора за зобов`язаннями боржника ОСОБА_1 щодо стягнення з нього заборгованості за кредитним договором у розмірі 4 289 751,51 грн та третейського збору у розмірі 25 500,00 грн.
Отже, повно та всебічно дослідивши обставини правонаступництва, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достатності та взаємного зв`язку, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Доводи касаційної скарги про те, що суди не дослідилирозшифрування актів, зобов`язань і капіталу, які передаються банку-правонаступнику у розрізі рахунків, що має обов`язково додаватись до передавального акта; не дослідили права та обов`язки банку-правонаступника у статуті та передавальному акті, заявником не надано суду докази, які містять підтвердження суб`єктом аудиторської діяльності достовірності передавального акта, та за відсутності яких суди не могли встановити достовірність передавального акта, є безпідставними, з огляду на таке.
Положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників затверджено постановою Правління НБУ від 27 червня 2008 року № 189 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2008 року за № 845/15536 (далі - Положення).
Положення визначає порядок надання НБУ дозволу на реорганізацію банку за рішенням його власників і затвердження плану реорганізації, особливості погодження статутів банків-правонаступників, видачі їм банківської ліцензії та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, унесення відповідних записів до Державного реєстру банків у зв`язку з реорганізацією банків, а також особливості реорганізації банків шляхом приєднання за спрощеною процедурою.
Розшифрування активів, зобов`язань і капіталу до передавального акта/розподільчого балансу та перевірка фінансової звітності банку, що реорганізовується, суб`єктом аудиторської діяльності здійснюється на виконання вимог пунктів 5.5, 5.6 Положення з метою подання до НБУ пакету документів для погодження статуту/нової редакції статуту банку-правонаступника/банку, що реорганізовується.
Зазначені документи досліджуються НБУ при вирішенні питання щодо дозволу на реорганізацію банку за рішенням його власників і затвердження плану реорганізації, проте їх подання до суду на підтвердження обставин заміни сторони у виконавчому провадженні не є необхідним.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до власного тлумачення норм права, незгоди з судовими рішеннями у справі та не спростовують висновки судів.