ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2021 року
м. Київ
справа №460/637/19
адміністративне провадження № К/9901/30675/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019, прийняту у складі колегії суддів: Глушка І.В. (головуючий), Запотічного І.І., Матковської З.М.
І. Суть спору
1. У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці ДФС, в якому просила суд визнати протиправними та скасувати:
- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00022 від 04.01.2019;
- рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000023/2 від 04.01.2019.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначила, що митну вартість імпортованого засобу, вказаного декларантом у митній декларації №UA204010/2018/229309 від 27.12.2018, визначено за основним методом та до декларації додано необхідні документи на підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору. Вказує, що договір купівлі-продажу №052165 від 19.12.2018 є єдиним документом, що виданий продацем, який засвідчує дійсну вартість придбаного автомобіля в сумі 1500 Євро. Інші документи, які б визначали числові значення митної вартості придбаного транспортного засобу, у позивача відсутні.
3. Водночас, позивач, покликаючись на те, що в оскаржуваних рішеннях відповідача відсутні вказівки на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обгрунтованих сумнівів щодо непідтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості, вважає висновки митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за першим основним методом за ціною, що вказана у договорі купівлі-продажу, протиправним.
4. При цьому, позивач зазначає, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності обгрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Вважає, що з поданих декларантом документів в сукупності орган доходів і зборів мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
5. Судами попередніх інстанцій установлено, що 27.12.2018 було подано до Рівненської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA204010/2018/229309, якою заявлено до митного оформлення імпортований товар: транспортний засіб марки Volkswagen модель Passat, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, країна відправлення/експорту - Литва, загальною вартістю 1500 євро за методом визначення митної вартості - 1 (за ціною договору).
6. Для митного оформлення відповідачу було подано, зокрема, такі документи: договір купівлі-продажу №052165 від 19.12.2018, акт про проведення огляду (переогляду) товарів №UA205010/2018/418531 від 20.12.2018, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № № НОМЕР_2 від 01.08.2018, експертна довідка №181226/007 від 26.12.2018.
7. За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, митний орган зобов`язав позивача надати додаткові документи: касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу; копію експортної митної декларації; висновок експерта-автотоварознавця щодо вартості імпортованого транспортного засобу, із врахуванням його технічного стану, терміну експлуатації, його комплектації.
8. На вказане електронне повідомлення декларант повідомив відповідача листом від 04.01.2019 №3 про те, що дані документи надаватись не будуть.
9. 04.01.2019 Рівненською митницею ДФС прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000023/2 за митною декларацією №UA204010/2018/229309 від 27.12.2018. Цим рішенням митну вартість легкового автомобіля, що був у використанні, марки Volkswagen модель Passat, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 збільшено з 1 500 євро до 5 244,20 Євро.
10. Рішення мотивоване тим, що вартість транспортного засобу не може бути визнана за вартістю, заявленою декларантом, у зв`язку з відмовою в наданні усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частин другої-четвертої статті 53 Митного кодексу України, та у відповідності до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України.
11. 04.01.2019 Рівненською митницею ДФС відповідно сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00022 №UA204000/2018/01172, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UA204010/2018/229309 від 27.12.2018.
12. Зі змісту карки відмови, підставами для її формування є: митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України. Прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 04.01.2019 №UA204000/2019/000023/2 відповідно до вимог розділу ІІІ (статті 49-66) Митного кодексу України.
13. Позивач, вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000023/2 від 04.01.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00022 від 04.01.2019 протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
14. Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 03.06.2017 позов задовольнив повністю.
15. Рішення мотивоване тим, що Рівненською митницею ДФС не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості транспортного засобу у митній декларації №UA204010/2018/229309 від 27.12.2018, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.
16. Суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000023/2 від 04.01.2019 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00022 від 04.01.2019 не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб`єкта владних повноважень.
17. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 30.09.2019 рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні адміністративного позову відмовив.
IV. Касаційне оскарження
18. У касаційні скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати його постанову та залишити в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03.06.2019.
19. У відзиві на касаційну скаргу Рівненської митниці ДФС указує, що оскаржуване рішення суду першої інстанції винесено законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цього суду не спростовують.
V. Оцінка Верховного Суду
20. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності відмови Рівненської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та коригування митної вартості імпортованого засобу а саме: легкового автомобіля, що був у використанні, марки Volkswagen модель Passat, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
21. За висновками контролюючого органу митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України.
22. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України), є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
23. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
24. Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
25. Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеного в даній нормі.
26. Відповідно до частин першої - третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
27. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
28. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
29. Згідно з частинами шостою та сьомою вказаної статті МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
30. Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
31. Положеннями частин другої та третьої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
32. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
33. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
34. За приписами частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
35. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
36. Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
37. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 09.06.2020 у справі № 1.380.2019.002044.
38. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (стаття 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другою статті 53 МК України, є обов`язком декларанта. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
39. Підставою для виникнення сумніву у правильності визначення митної вартості товару декларантом слугувало встановлення факту пов`язаності покупця і продавця товару.
40. Так, згідно із електронного витягу із реєстраційних документів на імпортований автомобіль від 19.12.2018 № НОМЕР_3 власником даного автомобіля єз 19.12.2018 є ОСОБА_1 . Також до митного оформлення було надано першу сторінку технічного паспорта № НОМЕР_2 на імпортований автомобіль, згідно з яким власником даного автомобіля з 01.08.2018 був ОСОБА_3 .
41. Відповідно до рахунку-фактури від 19.12.2018 продаж імпортованого автомобіля для позивача здійснено іноземною юридичною фірмою UAB "KREDVA". При цьому, відомостей щодо наявності статусу власника у юридичної особи на даний автомобіль до митного оформлення декларантом не надано.
42. Зокрема, частиною вісімнадцятою статті 58 Митного кодексу передбачено, що при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом - за ціною договору, у тому разі, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннямистатті 62 цього Кодексу; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
43. Тобто, позивач заявляючи митну вартість товару, що був придбаний у пов`язаної особи, факт чого сторонами не заперечується, за основним методом - за ціною договору (контракту), мала би при декларуванні такого товару надати митному органу докази того, що така вартість є близькою до вартості операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами з непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів чи ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статей 62, 63 Митного кодексу України.
44. Відтак, указані обставини свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які стали підставою для витребування додаткових документів, що було встановлено судами попередніх інстанцій та спростовує доводи позивача викладені у касаційні скарзі.
45. За положеннями частини першої стаття 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
46. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (частина друга стаття 64 МК України).
47. У зв`язку з наявнісю умов, визначених частиною четвертою статті 53 МК України, у митного органу були наявні правові підстави для витребування у декларанта додаткових документів.
48. Судом апеляційної інстанції встановлено, що за результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (відповідно до положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (статті 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (статті 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до положень статті 64 МК України.
49. Вартість транспортного засобу визначено на підставі положень наказу ДМСУ від 13.10.2006 №885 "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів", принципів Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України. Фондом Державного майна України від 24.11.2003 №1074/2092, витяг з електронного довідника SuperSCHWACKE 12/2018-5244,20 Євро. Числове значення митної вартості товару із врахуванням його фактичної кількості та з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення, у національній валюті України становить 163131,82 грн.
50. Щодо правомірності визначення вартості транспортного засобу за допомогою електронного каталогу SCHWACKE колегія суддів зазначає таке.
51. "SCHWACKE" - це електронний каталог, де вказані середні ціни на автомобілі у всіх європейських країнах. З-поміж інших існуючих каталогів, каталог "SCHWACKE" вважається найширшим. Дані у каталогах програмного продукту "SCHWACKE" постійно оновлюються і в програмі наявна завжди актуальна інформація. Програма надає можливість проводити професійні розрахунки оцінки автомобілів, які були ввезені на територію України для подальшого їх митного оформлення.
52. Програмний комплекс "SCHWACKE" рекомендований Департаментом адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС України митницям для проведення контролю та визначення митної вартості транспортних засобів.
53. Правомірність використання митницею каталогу "SCHWACKE" підтверджується наступними нормативно-правовими актами:
54. Згідно з розділом 5 "Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків" Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, (далі - Методичні рекомендації), в якості джерела інформації під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися, зокрема, спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку, та інформація отримана з мережі Інтернет.
55. Необхідно зазначити, що Методичні рекомендації розроблені відповідно до положень розділів III, XI МКУ, Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.07.2015 №684, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за №1021/27466, та Керівництва з контролю митної вартості Всесвітньої митної організації (пункт 1 розділу 1 Методичних рекомендацій).
56. При цьому, метою Методичних рекомендацій є забезпечення єдиного підходу органів доходів і зборів до роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час митного контролю та митного оформлення (пункт 2 розділу 1 Методичних рекомендацій).
57. Також, спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (зі змінами) затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика).
58. Пунктом 7.35 Методики встановлено, що у разі відсутності цінових даних КТЗ у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ.
59. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп`ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики.
60. Провідними країнами-експортерами КТЗ є: Німеччина - для КТЗ європейських і японських виробників; США - для КТЗ американського ринку автомобілів; Російська Федерація - для КТЗ виробництва країн СНД.
61. Крім зазначеного, використання електронного довідника "SCHWACKE" передбачено наказом Державної митної служби України від 13.10.2006 № 885 "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів", пунктами 1.1, 1.2 якого зобов`язано начальників митниць забезпечити постійний контроль за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів з урахуванням принципів Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів за формулами, зазначеними в п. 7.35 Методики, а також забезпечено підрозділи, що здійснюють контроль за визначенням бази оподаткування транспортних засобів, вузлів та агрегатів, джерелами цінової інформації - довідниками: "Superschwacke" "Schwackeliste" "Schwackeliste Trailertax" видавництва "Eurotax", "User Car Guide", "Travel Treiler Guide" видавництва "Kelley Blue Book Auto market report", з обов`язковим оновленням щокварталу.
62. Ураховуючи викладене, посадовою особою Рівненської митниці ДФС для визначення митної вартості транспортного засобу позивачки правомірно відомості з інформаційного електронного довідника "SCHWACKE" при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000023/2 від 04.01.2019.
63. Згідно з частинами другою, двадцять першою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
64. Згідно з частиною шостою статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
65. Отже, оскільки на вимогу митного органу позивач відмовився надати додаткові документи, необхідні для підтвердження правильності обчислення заявленої митної вартості товарів, то згідно з частинами другою та двадцять першою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною контракту не може бути застосований.
66. Відповідно до частин другої - четвертої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
67. Згідно зі статтею 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
68. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
69. Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.
70. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
71. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
72. У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 - 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
73. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
74. Відповідно до частин першої-четвертої статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
75. Ураховуючи неможливість визначення митної вартості товарів на основі методу за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), апеляційний суд прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідачем правомірно прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості імпортованого товару з використанням резервного методу, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення позовних вимог.
76. За таких обставин та правового регулювання суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності рішень Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000023/2 від 04.01.2019 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00022 від 04.01.2019.
77. Отже, судом апеляційної інстанції з дотриманням норм процесуального кодексу встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків цього суду.
78. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).
79. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.