ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 917/665/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В. Ю.,
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Осінського Євгена Григоровича
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 (колегія суддів у складі: Фоміна В.О. - головуючий, Крестьянінов О.О., Шевель О.В.)
за позовом заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі:
1) Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України,
2) Українського інституту експертизи сортів рослин
до: 1) Кукобівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області,
2) Фізичної особи-підприємця Осінського Євгена Григоровича,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - 1) Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - 2) Відділу надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Решетилівської міської ради,
про визнання незаконними та скасування рішення, скасування права комунальної власності, визнання недійсним договору оренди, скасування запису про реєстрацію права оренди земельної ділянки
за участю:
позивача-2: 1) Бобонич Є.В. (адвокат), 2) Позняк С.М. (адвокат), 3) Лебединський Г.І. (адвокат)
відповідача-2: Сімоненко С.В. (адвокат)
прокурора: Костюк О.В.(посвідчення),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Заступник прокурора Полтавської області (далі - прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - позивач-1, Міністерство), Українського інституту експертизи сортів рослин (далі - позивач-2, Інститут) з позовом до Кукобівської сільської ради Решетилівського району (далі - відповідач-1, Сільська рада) та Фізичної особи-підприємця Осінського Євгена Григоровича (далі - відповідач-2, ФОП Осінський Є.Г.), в якому просить суд:
визнати незаконним та скасувати рішення 37 сесії 7 скликання Кукобівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 17.10.2019 "Про посвідчення права комунальної власності на земельні ділянки" в частині розпорядження земельними ділянками Решетилівської державної сортодослідної станції з кадастровими номерами 5324281400:00:006:0031, 5324281400:00:006:0032 площею 126,9997га;
скасувати реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 5324281400:00:006:0031, 5324281400:00:006:0032;
визнати незаконним та скасувати рішення 38 сесії 7 скликання Кукобівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області "Про передачу в оренду земельних ділянок комунальної власності" від 21.11.2019 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5324281400:00:006:0031, 5324281400:00:006:0032;
визнати недійсним договір оренди б/н земельних ділянок з кадастровими номерами 5324281400:00:006:0031 площею 84,7583га, 5324281400:00:006:0032 площею 42,2414 га, які розташовані за межами Кукобівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 21.11.2019 між Кукобівською сільською радою Решетилівського району та ФОП Осінським Є.Г.;
скасувати запис про реєстрацію права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 5324281400:00:006:0031 площею 84,7583га, 5324281400:00:006:0032 площею 42,2414 га.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Сільська рада вийшла за межі своїх повноважень і розпорядилась земельною ділянкою державної форми власності, що перебувала у постійному користуванні Решетилівської державної сортодослідної станції, яка від права постійного користування не відмовлялась.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 08.09.2020 (суддя Кльопов І.Г.) в задоволенні позову відмовлено.
2.2. Судове рішення мотивоване тим, що розпорядження голови Решетилівської райдержадмінінстрації від 26.12.2007 за №562 про передачу спірної земельної ділянки в постійне користування Решетилівській державній сортодослідній станції не існує відповідно до інформації Решетилівської райдержадміністрації від 23.12.2019 року №1-50/309; Сільська рада права позивачів не порушила, законно передала в оренду земельну ділянку відповідачу-2, у якого на цій землі знаходились об`єкти нерухомості.
2.3. Оскарженою постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
2.4. Апеляційний суд виходив з того, що спірні земельні ділянки перебувають у державній власності, не переходили у комунальну, були надані Решетилівській державній сортодослідній станції в постійне користування, правонаступником якої став Український інститут експертизи сортів рослин, що підпорядковується Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, підстави припинення права постійного користування судами не встановлено, тому Кукобівська сільська рада вийшла за межі своїх повноважень і незаконно розпорядилась землею державної форми власності, що є підставою для скасування оскаржених рішень, визнання недійсним договору оренди, та скасування запису про реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки.
3. Короткий зміст касаційної скарги та узагальнюючи доводи інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі Фізична особа-підприємець Осінський Євген Григорович просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
3.2. На обґрунтування касаційної скарги, з урахуванням заяви про усунення недоліків поданої касаційної скарги, заявник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, а саме п.4, 7 ст.1, п.1-9 ч.1, ч.8 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"; ч.1 ст.104, ст.328, ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України; ст.120, п. "б", "в", "г", "е" ч.1 ст.141 Земельного кодексу України; п."ж" ч.1 ст.19, ст.65, ст.76 Земельного кодексу України; Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів"; п.24 Розділу X "Перехідні положення" Земельного Кодексу України; п.58 п.4 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (п.3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).
3.3. Український інститут експертизи сортів рослин подав відзив на касаційну скаргу, де заперечуючи доводи скаржника, просить постанову апеляційного суду залишити без змін.
3.4. Полтавська обласна прокуратура подала відзив на касаційну скаргу, у якому вказує, що земельні ділянки не вибували із державної власності і Сільська рада не мала право розпоряджатися ними, доводи про те, що на землі знаходились об`єкти нерухомості, не відповідають фактичним обставинам справи. За вказаних обставин прокуратура просить залишити без змін оскаржену постанову суду.
4. Мотивувальна частина
4.1. Відповідно до приписів статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2).
4.2. Як встановлено судами, Розпорядженням голови Решетилівської районної державної адміністрації від 26.12.2007 №552 Решетилівській державній сортодослідній станції (код ЄДРПОУ 34170973) надано у постійне користування земельні ділянки на території Кукобівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області для дослідних і навчальних цілей, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 5324281400:00:006:0002 площею 84,76 га та кадастровий номер 5324281400:00:005:0001 площею 42,24 га.
4.3. Право постійного користування за Решетилівською державною сортодослідною станцією посвідчено державними актами на право постійного користування земельними ділянками від 06.02.2008 серія ЯЯ №225774 та серія ЯЯ №225773.
4.4. Відповідно даних Поземельної книги, сформованої відділом у Решетилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, земельні ділянки з кадастровими номерами 5324281400:00:006:0002 площею 84,76 га та 5324281400:00:005:0001 площею 42,24 га знаходились у державній власності до 23.10.2019.
4.5. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до 22.10.2019 земельні ділянки з кадастровим номером 5324281400:00:006:0002 площею 84,76 га та кадастровим номером 5324281400:00:005:0001 площею 42,24 га знаходились у постійному користуванні Українського інституту експертизи сортів рослин (код 00488332).
4.6. Відповідно до листа Держгеокадастру у Полтавській області від 20.09.2018 при внесенні відомостей до державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 42,2414 га, кадастровий номер 5324281400:00:005:0001 зазначений в державному акті серія ЯЯ№225774 був змінений на кадастровий номер 5324281400:00:006:0032. А також, при внесенні відомостей до державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 84,7583га кадастровий номер 5324281400:00:006:0002 зазначений в державному акті серія ЯЯ№225773 був змінений на кадастровий номер 5324281400:00:006:0031.
Також згідно з інформацією Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області від 22.01.20 №7-16-0,51-442/2-20 спірні земельні ділянки передані у постійне користування Решетилівській сортодослідній станції та належать до земель державної власності з цільовим призначенням для ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, ведення сільського господарства.
4.7. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.02.2018 №73 внесено зміни до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.12.2011 №807 "Про реорганізацію державних сортодослідних станцій" та відповідно до підпункту 6 пункту 3 реорганізовано шляхом приєднання до Українського інституту експертизи сортів рослин (ЄДРПОУ 00488332, м.Київ, вул. Генерала Родімцева, буд.15) Решетилівську державну сортодослідну станцію (ЄДРПОУ 34170973, Полтавська область, Решетилівський район, с.Жовтневе).
Згідно п.4 вказаного наказу Український інституту експертизи сортів рослин (УІЕСР) визначено правонаступником майна, майнових прав і обов`язків державних сортодослідних станцій.
Підпунктом 2 пункту 7 наказу Мінагрополітики №73 директору УІЕСР унормовано вжити заходи щодо переоформлення земельних ділянок, що знаходяться у користуванні державних сортодослідних станцій, у тому числі, Решетилівської державної сортодослідної станції (ЄДРПОУ 34170973, Полтавська область, Решетилівський район, с.Жовтневе).
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.11.2018 згідно записів №28779235 та №28779240 зареєстровано право постійного користування земельними ділянками 5324281400:00:006:0031, 5324281400:00:006:0032 за Українським інститутом експертиз сортів рослин (ЄДРПОУ 00488332).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 №954-р зі сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства передано цілісні майнові комплекси державних підприємств, установ, організацій, у тому числі Український Інститут Експертизи Сортів Рослин (ЄДРПОУ 00488332), Полтавський ОДЦЕЄР (ЄДРПОУ 38375790) та Решетилівську державну сортодослідну станцію (ЄДРПОУ 34170973) до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
12.08.2020 розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про передачу об`єктів державної власності до сфери управління Фонду державного майна" №1010-р передано єдині майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій, зокрема, Решетилівської державної сортодослідної станції (код 34170973) із сфери управління уповноважених органів управління до сфери управління Фонду державного майна.
4.8. 17.10.2019 Кукобівська сільська рада Решетилівського району Полтавської області на 37-ій сесії 7 скликання прийняла рішення "Про посвідчення права комунальної власності на земельні ділянки", яким посвідчено право комунальної власності на земельні ділянки, у тому числі Решетилівської сортодослідної станції площею 126,9997 га за межами населених пунктів Кукобівської сільської ради Решетилівського району.
Державним реєстратором Решетилівської міської ради внесено записи від 22.10.2019 №38801759, №38801613 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за територіальною громадою Кукобівської сільської ради Решетилівського району на земельні ділянки з кадастровими номерами 5324281400:00:006:0031 площею 84,7583 га та 5324281400:00:006:0032 площею 42,2414 га.
4.9. Рішенням 38 сесії 7 скликання Кукобівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області "Про передачу в оренду земельних ділянок комунальної власності" від 21.11.2019 вказані земельні ділянки передані в оренду фізичній особі Осінському Є.Г. терміном на 49 років.
21.11.2019 між Кукобівською сільською радою та ФОП Осінським Євгеном Григоровичем укладено договір оренди б/н на спірні земельні ділянки №5324281400:00:006:0032 площею 42,2414 га та 5324281400:00:006:0031 площею 84,7583 га строком дії до 2068 року з правом пролонгації.
27.12.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором внесено записи №34912068 та №34911893 про укладення між Кукобівською сільською радою та ФОП Осінським Є.Г. договору оренди б/н, від 21.11.2019 на земельні ділянки №5324281400:00:006:0032 площею 42,2414 га та 5324281400:00:006:0031 площею 84,7583 га.
4.10. Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор зазначає про те, що вказані рішення прийняті Кукобівською сільською радою з порушенням вимог чинного законодавства та поза межами її компетенції.
4.11. Апеляційний суд не погодився з судом першої інстанції щодо не існування розпорядження голови Решетилівської райдержадмінінстрації від 26.12.2007 за №562 про передачу спірної земельної ділянки в постійне користування Решетилівській державній сортодослідній станції, вказав, що дійсність державних актів на право користування Решетилівською державною сортодослідною станцією спірними земельними ділянками відповідачами не спростована, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та достатні докази на підтвердження їх недійсності. Згідно листа Полтавської обласної державної адміністрації від 02.01.2020 №0-05-12/2912 підтверджено, що головою Решетилівської райдержадміністрації прийнято розпорядження №552 від 26.12.2007 "Про затвердження технічної документації Решетилівській державній сортодослідній станції що посвідчує право постійного користування на земельну ділянку на території Кукобівської сільської ради Решетилівського району".
4.12. Колегія суддів Верховного Суду вважає, що підстав скасовувати оскаржену постанову апеляційного суду немає з огляду на наступне.
4.13. В касаційній скарзі ФОП Осінський Є.Г. зазначає, що визначені у справі позивачі не є належними, їх права не порушені; Решетилівська державна сортодослідна станція перебуває в стані припинення і фактично припинила свою діяльність; засновник станції, а саме Державна служба з охорони прав на сорти рослин припинена з 11.02.2013.
4.14. Відповідно до приписів ст.300 ГПК України суд касаційної інстанції при перегляді оскаржених рішень виходить зі встановлених судами обставин справи, відповідно до яких Решетилівська державна сортодослідна станція була постійним користувачем спірної земельної ділянки згідно Розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації від 26.12.2007 та державних актів на право постійного користування земельними ділянками від 06.02.2008. У 2018 році її наказом Міністерства аграрної політики продовольства України вирішено реорганізувати шляхом приєднання до Українського інституту експертизи сортів рослин, якого визнано правонаступником сортодослідної станції (право постійного користування спірною земельною ділянкою Інститут переоформив), а сам Інститут передано у 2019 році до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
4.15. Щодо посилань скаржника на ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" слід зазначити, що в постанові Верховного Суду від 14.09.2020 у справі №296/443/16-у викладено такий правовий висновок: "ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесенням запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий."
4.16. Таким чином, Український інститут експертизи сортів рослин, який вважає себе правонаступником Решетилівської державної сортодослідної станції, і постійним користувачем спірної земельної ділянки, а також Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України як центральний орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить Інститут, є належними позивачами у справі на момент подання позову.
4.17. Припинення права постійного користування відповідно до приписів ст.141 Земельного кодексу України не відбувалось, землекористувач від права постійного користування не відмовлявся і за рішеннями уповноважених органів земельна ділянка не вилучалась.
4.18. Згідно ч.5 ст.7 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" землекористування та реалізація прав власника земельних ділянок (для приватних наукових установ), у тому числі набуття відповідних прав на землю, здійснюються науковими установами відповідно до земельного законодавства. Земельні ділянки передаються державним і комунальним науковим установам у постійне користування у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, і не можуть бути вилучені (припинено право постійного користування земельною ділянкою) за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування без згоди власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу чи Президії Національної академії наук України або національних галузевих академій наук.
4.19. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.01.2019 у справі №906/392/18 вказала, що "право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст.141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у ст.141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.
Велика Палата Верховного Суду також зазначає, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005."
4.20. Посилання в касаційній скарзі на те, що Сільська рада неодноразово встановлювала нецільове використання спірної землі, що є підставою для припинення права постійного користування, не спростовують висновків судів, оскільки відповідно до встановлених обставин справи нецільове використання землі її власником не встановлювалось, і рішень щодо припинення на цій підставі права постійного користування землею її власником не приймалось.
4.21. При цьому судами встановлено, що спірна земельна ділянка станом до 23.10.2019 належала до державної форми власності, що підтверджено даними Поземельної книги, яка є документом Державного земельного кадастру, а постійний землекористувач є державною установою, якому земля була надана для дослідних і навчальних цілей, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а один з позивачів - Український інститут експертизи сортів рослин згідно статуту є науковим експертним закладом із проведення державної науково-технічної експертизи сортів рослин, якому надається підтримка держави.
4.22. Відповідно до ст.117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї (ч.1). До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.
Із встановлених обставин справи немає підстав вважати, що земельна ділянка державної форми власності була передана до комунальної власності.
4.23. ФОП Осінський Є.Г. в касаційній скарзі зазначає, що згідно п.24 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, спірна земля належить до комунальної форми власності.
Відповідно до вказаної норми з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук) (п."а").
Враховуючи вищевикладене, спірна земельна ділянка не могла перейти до комунальної власності, оскільки перебувала в постійному користуванні державної науково-дослідної установи, право постійного користування якої не припинялось.
Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком апеляційного суду про обґрунтованість позовних вимог.
4.24. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі щодо відведення частин спірної землі ЗАТ "Київстар ДЖ.ЕС.ЕМ" для розміщення базової станції POL- 406 та ВАТ "Полтаваобленерго" для розміщення опор електропередач не входять до предмету доказування у справі, оскільки позов подано з підстав неправомірності виданих Сільською радою рішень та укладення останньою з ФОП Осінським Є.Г. договору оренди.
4.25. Оскільки скаржником не доведено порушення чи неправильне застосування апеляційним судом норм права, а прийняте ним рішення суд касаційної інстанції вважає законним і обґрунтованим, касаційна скарга відповідача-2 відповідно до положень ст.309 ГПК України підлягає залишенню без задоволення, а постанова - залишенню без змін.
4.26. Відповідно до приписів ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 308, 309, 315, 317 ГПК України,