ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 820/4850/17
адміністративне провадження № К/9901/46395/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року (суддя Сагайдак В.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року (головуючий суддя Бенедик А.П., судді: Мельнікова Л.В., Донець Л.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Будресурс" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Будресурс" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом (з врахуванням уточнень) до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Управління, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0057651213 від 03 жовтня 2017 року в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 7 260,98 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що відповідачем безпідставно застосовано до нього штрафні санкції у розмірі 10% відповідно до пункту 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), оскільки таке порушення було допущено не з вини Товариства, яким вчинено усі належні дії для здійснення своєчасної реєстрації податкової накладної №15 від 23 грудня 2016 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року, позов задоволено.
Приймаючи таке рішення, суди виходили з того, що оскільки Товариством вчинялись дії щодо вчасної реєстрації податкової накладної №15 від 23 грудня 2016 року на суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) 72 609,82 грн. та накладна не надійшла до відповідного реєстру із незалежних від позивача причин, то висновки податкового органу про порушення суб`єктом господарювання вимог діючого законодавства є необґрунтованими, а нарахування суми штрафу у розмірі 7 260,98 грн. - неправомірним.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Управління звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на обставини, встановлені в акті перевірки, просило їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Позивач своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
Судами встановлено, що 01 вересня 2017 року посадовими особами Управління проведено камеральну перевірку Товариства з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН за період: серпень 2016 року, грудень 2016 року, за результатами якої складено акт №11440/20-40-12-13-19/38880202 від 01 вересня 2017 року, в якому, в свою чергу, зазначено про то, що в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України позивачем здійснена несвоєчасна реєстрація в ЄРПН податкових накладних при виникненні податкових зобов`язань за серпень 2016 року, грудень 2016 року на суму ПДВ 133 386,85 грн.
Позивач подав заперечення до акту перевірки, у відповідь на які листом від 02 жовтня 2017 року №18887/10/20-40-12-13-26 Управління повідомило, що заперечення подані з порушенням граничного терміну, встановленого ПК України, та не підлягають розгляду.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2017 року №0057651213, яким до Товариства застосовано штраф у розмірі 13 338,68 грн.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням в частині нарахування штрафу в сумі 7 260,98 грн. (за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної №15 від 23 грудня 2016 року), Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Положеннями пункту 201.10 статті 210 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
За змістом пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі Порядок №1246).
Згідно з пунктом 2 Порядку №1246 внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.
Відповідно до пунктів 6 - 8, 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" та "Про електронні документи та електронний документообіг". Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку. Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація. Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС. Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку.
На час спірних правовідносин загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначались Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за №320/15011 (надалі - Інструкція №233), дія якої поширювалась на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.
За визначенням пункту 1 Інструкції №233 податкова звітність - документи, які відповідно до законодавства подаються платниками податків до органів ДПС і на підставі яких здійснюються нарахування та/або сплата податку, збору (обов`язкового платежу); податковий документ в електронному вигляді - податкова звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інші звітні податкові документи, інформація в яких зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Згідно з пунктом 7 розділу ІІІ Інструкції №233 при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв`язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися, зокрема, такого порядку: платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.
Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.
Після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).
Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.
Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Суди встановили, що позивачем засобами електронного зв`язку подано до податкового органу податкові накладні на загальну суму ПДВ 133 386,85 грн., зокрема: №3 від 09 серпня 2016 року - на суму 2 782,44 грн.(зареєстрована 25 серпня 2016 року); №22 від 10 серпня 2016 року - на суму 16 666,67 грн. (зареєстрована 06 вересня 2016 року); №27 від 31 серпня 2016 року - на суму 19 951,47 грн. (зареєстрована 18 вересня 2016 року); №28 від 31 серпня 2016 року - на суму 21 376,51 грн. (зареєстрована 31 серпня 2016 року); №15 від 23 грудня 2016 року - на суму 72 609,82 грн. (зареєстрована 08 січня 2017 року).
За висновками податкового органу вищевказані податкові накладені зареєстровані з порушенням граничного строку, в зв`язку з чим на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України до Товариства застосовано штрафні санкції у розмірі 10 % суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних.
Позивачем не оскаржувалась правомірність застосування штрафних санкцій у розмірі 6 077,70 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за серпень 2016 року №3, №22, №27, №28, відтак під час розгляду справи судами досліджувались лише питання, пов`язані із реєстрацією податкової накладної №15 від 23 грудня 2016 року на суму ПДВ 72 609,82 грн.
Так, Товариством отримано повідомлення про отримання звітності від 07 січня 2017 року й Квитанцію №1 від 07 січня 2017 року, в якій зазначено, що документ не може бути прийнятий - реєстрація документу тимчасово, у період з 07 січня 2017 року 12:30 по 08 січня 2017 року 09:00, призупинена, у зв`язку із проведенням технологічних робіт.
08 січня 2017 року о 02:22:14 Товариство вдруге направило на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 23 грудня 2016 року №15, проте документ також не прийнято з причини - "реєстрація документу тимчасово, у період з 07 січня 2017 року 12:30 по 08 січня 2017 року 09:00, призупинена, у зв`язку із проведенням технологічних робіт", про що зазначено у Квитанції №1 від 08 січня 2017 року.
Втрете Товариство направило податкову накладну на реєстрацію в ЄРПН 08 січня 2017 року й її прийнято до реєстрації та зареєстровано 08 січня 2017 року о 10:53, тобто вже з порушенням терміну реєстрації на 1 календарний день.
Відповідно до пункту 49.5 статті 49 ПК України у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов`язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Таким чином, якщо платник податків подав податкову звітність до останньої години дня граничного строку, то звітність вважається поданою своєчасно.
Дослідивши обставини даної справи й надавши їм оцінку в контексті наведених норм законодавства, суди дійшли переконання, що позивачем податкова накладна №15 від 23 грудня 2016 року на суму ПДВ 72 609,82 грн. надіслана до податкового органу саме 07 січня 2017 року о 12:57:33, тобто у останній день граничного строку подання такої звітності, а отже Товариством вживались необхідні заходи для своєчасної реєстрації вищевказаної податкової накладної й затримка у її реєстрації відбулась не з його вини.
Враховуючи наведене вище в сукупності, колегія суддів по суті погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про наявність, в даному випадку, правових підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи ж касаційної скарги не впливають на правильність прийнятих судами рішень, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд