ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 464/148/15-а
адміністративне провадження № К/9901/32185/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 20.03.2015 (суддя Дулебко Н.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2015 (колегія у складі суддів Костіва М.В., Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.)
у справі № 464/148/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Галицького об`єднаного управлінням Пенсійного фонду України м. Львова
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 12.01.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова (правонаступник Галицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова) в якому, після уточнення позовних вимог, просив:
- зобов`язати відповідача відповідно до норм ст.ст.50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснити перерахунок державної пенсії, яка не може бути нижчою ніж шість мінімальних пенсій за віком, а також додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної абз.1 ч.2 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 02.10.2014;
- стягнути моральну шкоду за зволікання і несвоєчасний перерахунок і виплату належних коштів.
2. Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 20.03.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2015, у задоволенні позову відмовлено.
3. 06.06.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.07.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
5. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2021 Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова замінено правонаступником Галицьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Львова.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, як непрацюючий пенсіонер, ліквідатор аварії на ЧАЕС у 1987-1990 роках, інвалід ІІІ групи внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
8. Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова із заявою про здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст. 50, ст. 54, ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
9. Листом від 25.12.2014 № 13487/11 Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку його пенсії.
10. Відмова мотивована тим, що розмір пенсії обчислено відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
11. 14.06.2011 Розділ VІІ Прикінцеві Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено п. 4, згідно з яким встановлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема ст. ст. 49, 50-52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
12. Цей пункт визнано конституційним згідно з рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26.12.2011.
13. На реалізацію норм зазначеного Закону Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" від 06.07.2011 № 745, якою встановлено нові розміри виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
14. Згідно Прикінцевих положень Законів України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та "Про Державний бюджет України на 2013 рік", було встановлено, що норми і положення, зокрема ст. ст. 49, 50-52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2012 та 2013 роки.
15. Аналогічна правова норма міститься у Законі України "Про Державний бюджет України на 2014 рік".
16. Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
17. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем його права на перерахунок та отримання належної пенсії відповідно до ст. 50, ст. 54 Закону № 796-ХІІ.
18. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що при нарахуванні та виплаті пенсії позивачу у розмірі, встановленому Постановою № 745 та Постановою № 1210, діяв згідно чинного законодавства.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що починаючи з 03.08.2014, розміри пенсій, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обмежуються вимогами Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 в редакції Закону України від 31.07.2014.
Отже, є два закони - Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закон України "Про державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 в редакції Закону України від 31.07.2014, які мають однакову юридичну силу, але по різному встановлюють розмір пенсій особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
20. За висновком суду першої інстанції, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах, суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
21. Закон України "Про державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 в редакції Закону України від 31.07.2014 прийнятий пізніше, є чинним та не визнавався неконституційним, а тому його норми мають пріоритет над нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
22. Також, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено наявність заподіяння моральної шкоди відповідачем УПФ у Галицькому районі м. Львова протиправними діями.