ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 810/1574/18
адміністративне провадження № К/9901/1341/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2019 (суддя Арсірій Р.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 (головуючий суддя Нос С.П., судді Кухтей Р.В., Шевчук С.М.),
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (далі - позивачі) звернулися з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - ГУ ДФС, відповідач), у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просили:
- скасувати податковий борг за платежем ʼʼземельний податок з фізичних осібʼʼ, що обліковується в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 в розмірі 124`061,21 грн за земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:028:0101 та заборонити ГУ ДФС нараховувати ОСОБА_1, який має право здійснювати будь-які платежі та правочини без ідентифікаційного номеру, паспорт НОМЕР_1, земельний податок за зазначену земельну ділянку в майбутньому;
- скасувати податковий борг за платежем ʼʼземельний податок з фізичних осібʼʼ, що обліковується в інтегрованій картці платника ОСОБА_2 станом на 22.11.2017 в розмірі 94ʼ 013,57 грн за земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187700:05:028:0100, 3223187700:05:029:0018, 3223187700:05:029:0019 та заборонити ГУ ДФС нараховувати ОСОБА_2, який має право здійснювати будь-які платежі та правочини без ідентифікаційного номеру, паспорт НОМЕР_2, земельний податок за зазначені земельні ділянки в майбутньому;
- скасувати податковий борг за платежем ʼʼземельний податок з фізичних осібʼʼ у ОСОБА_3 за 2017 рік в розмірі 779,53 грн за земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187700:05:028:0102, 3223187700:05:028:0103, 3223187700:05:028:0104, 3223187700:05:028:0105, 3223187700:05:028:0106, 3223187700:05:028:0107, 3223187700:05:028:0108, 3223187700:05:028:0109, 3223187700:05:028:0110 та заборонити ГУ ДФС нараховувати ОСОБА_3, РНОКПП: НОМЕР_3, земельний податок за зазначені земельні ділянки в майбутньому;
- скасувати податковий борг за платежем ʼʼземельний податок з фізичних осібʼʼ, що обліковується в інтегрованій картці платника ОСОБА_4 станом на 08.12.2017 в розмірі 58ʼ 305,90 грн за земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:028:0099 та заборонити ГУ ДФС нараховувати ОСОБА_4, який має право здійснювати будь-які платежі та правочини без ідентифікаційного номеру, паспорт НОМЕР_4, земельний податок за зазначену земельну ділянку в майбутньому.
Позовні вимоги позивачів обґрунтовані посиланням на те, що контролюючий орган безпідставно нарахував земельний податок за користування земельними ділянками, оскільки на підставі судових рішень у справах №372/2464/13-ц, №372/2293/13-ц, №2-1561-11, №2-1558/11 вони були позбавлені права власності на зазначені земельні ділянки, державні акти на ці земельні ділянки визнані недійсними, а земельні ділянки витребувані з їхнього володіння, яке визнано судом незаконним, та повернуті у постійне користування ДП ʼʼКиївське лісове господарствоʼʼ.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 02.07.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019, в задоволенні позову відмовив.
Висновок суду першої інстанції, який підтримав апеляційний суд, щодо підстав відмови у задоволенні позову вмотивований тим, що відповідно до судових рішень, які набрали законної сили у справах №372/2464/13-ц, №372/2293/13-ц, №2-1561-11, №2-1558/11, право власності позивачів було припинено щодо інших земельних ділянок, ніж тих, кадастрові номери яких зазначені вище і які перебувають у власності позивачів. Доказів на підтвердження доводів стосовно не відповідності даних ІТС ʼʼПодатковий блокʼʼ щодо належних позивачам земельних ділянок із правовстановлюючими документами позивачі не надали.
Згідно із даними карток особового рахунку платника податку податковий борг позивачів із земельного податку станом на 21.08.2018 становив: ОСОБА_5 - 124ʼ 061,00 грн, ОСОБА_2 - 124ʼ 061,19 грн, ОСОБА_4 - 113ʼ 083,66 грн, ОСОБА_3 - 778,83 грн.
Податковий борг в зазначених сумах виник у зв`язку з не сплатою сум грошових зобов`язань із земельного податку, визначених ОСОБА_1 згідно з податковими повідомленнями-рішеннями №17470-15 від 30.06.2014, №9602915 від 02.09.2015, №8645093-18 від 30.10.2016, №6882958-101613 від 01.08.2017, №6882961-101613 від 01.08.2018, №6876475-5502-1013 від 22.06.2018, №6876477-5502-1013 від 22.06.2018; ОСОБА_6 - №17479-15 від 30.06.2014, №9602506 від 30.07.2015, №8644209-18 від 30.06.2016, №6883082-101613 від 01.08.2017, №6883084-101613 від 01.08.2017, №6883086-101613 від 01.08.2017, №6875412-5502-1013 від 22.06.2018, №6875414-5502-1013 від 22.06.2018, №6875416-5502-1013 від 22.06.2018; ОСОБА_4 - №17448-15 від 30.06.2014; №9602795 від 30.07.2015; №8644813-18 від 30.06.2016; №6882631-101613 від 01.08.2017; №6882633-101613 від 30.09.2017; №6876098-5502-1013 від 22.06.2018; №6876100-5502-1013 від 22.06.2018; ОСОБА_3 - №6874004-5502-1013 від 30.06.2018; №6874020-5502-1013 від 30.06.2018; №6874011-5502-1013 від 30.06.2018; №6874000-5502-1013 від 30.06.2018; №6874027-5502-1013 від 30.06.2018; №6874008-5502-1013 від 30.06.2018; №6874024-5502-1013 від 30.06.2018; №6874017-5502-1013 від 30.06.2018; №6874030-5502-1013 від 30.06.2018; №6874033-5502-1013 від 30.06.2018; №6874039-5502-1013 від 30.06.2018; №6874045-5502-1013 від 30.06.2018; №6874048-5502-1013 від 30.06.2018; №6874051-5502-1013 від 30.06.2018; №6874054-5502-1013 від 30.06.2018; №6874058-5502-1013 від 30.06.2018; №6874036-5502-1013 від 30.06.2018. Зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному та/або судовому порядку, зокрема і в межах провадження у цій адміністративній справі, позивачами не оскаржені. Відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України (далі -ПК) контролюючий орган надіслав ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2 податкові вимоги про сплату податкового боргу від 19.09.2017 №2131-10, від 19.09.2017 №772-23 та від 28.10.2016 №27999-10.
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019.
У касаційній скарзі позивачі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивачі вказують на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені без дотримання принципу офіційного з`ясування обставин у справі. Зокрема, суди не перевірили на підставі належних доказів, чи дійсно позивачі є власниками земельних ділянок, стосовно яких їм визначені податкові зобов`язання згідно із податковими повідомленнями-рішеннями, за якими обліковується податковий борг. Згідно з доводами позивачів дані ІТС ʼʼПодатковий блокʼʼ щодо кадастрових номерів і площі земельних ділянок, якими оперує відповідач, обґрунтовуючи підставу виникнення у них податкового боргу, не співпадають з правовстановлюючими документами, що, однак, не було враховано судами першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, тоді як відомості із державного земельного кадастру судами не перевірялися, а відповідач не довів, що їм належать земельні ділянки, стосовно земельного податку за які обліковується податковий борг.
Позивачі зазначають, що суди попередніх інстанцій не встановили факт отримання ними податкових повідомлень-рішень, що, на їхню думку, виключає підстави вважати визначені в податкових повідомленнях-рішеннях суми податкових зобов`язань узгодженими, а відтак і підстави для висновку про правомірність дій контролюючого органу щодо обліку податкового боргу в оспорюваних ними сумах.
Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справʼʼ від 15.01.2020 №460-ІХ (цей Закон набрав чинності з 08.02.2020), відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційних скарг відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивачів, обґрунтування заперечень відповідача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно із підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі -ПК) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - так само) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Абзацом першим пункту 286.5 статті 286 ПК ( в редакції до внесення змін Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ, далі так само) встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:
розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) (абзаци п`ятий, шостий пункту 286.5 статті 286 ПК).
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені цією статтею, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання (абзац перший пункту 287.5, пункт 287.9 статті 287 ПК).
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мін