Кабінет Міністрів України постановляє:

Схвалити Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки, що додається.

Положення та показники Бюджетної декларації на 2026-2028 роки ґрунтуються на пріоритетних завданнях, спрямованих на європейську інтеграцію України, та стратегічних орієнтирах розвитку держави, визначених у:

Меморандумі про економічну та фінансову політику від 21 березня 2025 р. в рамках спільної з Міжнародним валютним фондом програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility);

Рекомендаціях Європейської комісії, представлених у звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2024 року (Brussels, 30 жовтня 2024 р., SWD (2024) 699 final);

Плані України, схваленому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 32, ст. 2035) в рамках інструменту підтримки Європейського Союзу на 2024-2027 роки Ukraine Facility (далі - План України);

Умовах кредитного інструменту Світового Банку Development Policy Loan;

Плані Перемоги, представленому Президентом України;

Національній стратегії доходів до 2030 року, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. № 1218 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 11, ст. 722);

Середньостроковій стратегії управління державним боргом на 2024-2026 роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2023 р. № 1117 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 99, ст. 5913);

Дорожній карті реформування системи управління публічними інвестиціями на 2024-2028 роки;

Законі України від 8 травня 2025 р. № 4417-IX "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови".

Виважена бюджетна політика є основою для збереження макроекономічної та фінансової стабільності під час воєнного стану, а також підґрунтям для післявоєнного відновлення України.

Тому реалізація бюджетної політики у середньостроковій перспективі буде спрямована на:

продовження реалізації реформ, розроблених разом з міжнародними партнерами, що створюють фундамент для подальшого відновлення та розвитку економіки, а також сприяння інтеграції України до Європейського Союзу;

посилення обороноздатності та відновлення територіальної цілісності України, відбудову регіонів і територій, що постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, підвищення соціальних стандартів та забезпечення соціальної підтримки громадян, стимулювання економічної активності;

впровадження нової моделі управління публічними інвестиціями з метою створення прозорої, єдиної системи управління державними інвестиціями на всіх рівнях влади;

поступове зменшення дефіциту державного бюджету як передумову забезпечення фінансової стабільності та боргової стійкості держави, посилення довіри суспільства до держави.

__________

На 2026-2028 роки передбачено фіскальний простір у сумі 153070,6 млн. гривень у 2026 році, 269926,8 млн. гривень у 2027 році та 462123,9 млн. гривень у 2028 році, який обчислений з урахуванням пакета додаткових заходів, що дасть змогу збільшити дохідну частину державного бюджету. Зазначені кошти може бути використано для збалансування показників бюджету у відповідних бюджетних періодах та/або буде розподілено під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2026 рік та Бюджетної декларації в наступних планових періодах, насамперед на підтримку громадян у подоланні складних життєвих обставин, підтримку ветеранів війни, подолання демографічних викликів, виконання програм підтримки бізнесу та пожвавлення економічної активності та за розгортання альтернативного сценарію на потреби сектору безпеки і оборони.

Ефективне використання бюджетних коштів та якісне надання публічних послуг є передумовою формування сталої, передбачуваної бюджетної політики.

Кабінет Міністрів України продовжить щорічну практику проведення оглядів витрат державного бюджету як інструменту підвищення ефективності та результативності використання бюджетних коштів, посилення прозорості і відкритості бюджетного процесу. Регулярне проведення оглядів витрат дасть змогу забезпечити актуальність механізмів реалізації державної політики, підвищити ефективність та якість публічних послуг, а також сприятиме оптимізації та перерозподілу фінансових ресурсів відповідно до пріоритетів державної політики під час бюджетного планування.

Для забезпечення реалізації рішень, прийнятих Урядом за результатами завершених оглядів витрат, здійснюватиметься відслідковування здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей таких оглядів.

Особлива увага приділятиметься оглядам витрат у сферах, які мають істотний вплив на державні видатки та визначені Планом України як пріоритетні, серед яких соціальний захист, освіта, охорона здоров’я, енергетика.

Україна прагне посилювати співпрацю з міжнародними партнерами. Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки передбачається створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови у формі обмеженого партнерства (далі - Партнерство).

Інвестиційний фонд відбудови дасть змогу забезпечити фінансування критично важливих проектів у сфері розробки корисних копалин та сприятиме впровадженню інновацій, технологічному розвитку та відновленню.

Угодою передбачено, зокрема, здійснення внесків Сторін у Партнерство відповідно до умов Угоди між Корпорацією Сполучених Штатів Америки з фінансування міжнародного розвитку та Агенцією з питань підтримки державно-приватного партнерства про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови у формі обмеженого партнерства та забезпечення перерахування з усіх джерел узгодженого з Україною доходу до спеціального фонду державного бюджету та спрямування цих коштів до Державної організації "Агентство державно-приватного партнерства", яке перераховуватиме ці кошти до Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови.

Водночас США допоможуть залучати додаткові інвестиції і технології в українську економіку. Фонд підтримується Урядом США через Корпорацію з фінансування міжнародного розвитку (DFC), яка допомагатиме залучати інвестиції та технології від фондів і компаній як у США, так і у державах - членах ЄС та інших країнах, що підтримують боротьбу України проти ворога.

Бюджетна декларація на 2026-2028 роки містить цілі державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник коштів державного бюджету, та показники їх досягнення на 2026-2028 роки у межах визначених граничних показників видатків та надання кредитів ( додаток № 1).

Економіка України у 2024 році продовжила адаптуватись до кризових реалій війни. За даними Держстату, зростання реального валового внутрішнього продукту у 2024 році порівняно з 2023 роком становило 2,9 відсотка. Основними чинниками економічного відновлення у 2024 році було зростання кінцевих споживчих витрат домашніх господарств, експорту товарів і послуг та валового нагромадження основного капіталу. Водночас економічне зростання у 2024 році стримували нижчий, порівняно з 2023 роком, врожай, продовження бойових дій, ракетні атаки на енергосистему, дисбаланси на ринку праці.

Споживчі ціни у 2024 році у середньорічному вимірі зросли на 6,5 відсотка, а у вимірі грудень до грудня - на 12 відсотків. У травні 2025 р. зростання споживчих цін прискорилось до 15,9 відсотка до відповідного місяця попереднього року. Ключовими факторами прискорення інфляції були високі витрати бізнесу на енергоресурси та оплату праці, ефекти від девальвації гривні в умовах значної частки імпорту та низького врожаю плодово-овочевих культур 2024 року через посуху.

У 2024 р. та у першій половині 2025 року країна-агресор продовжувала цілеспрямовано руйнувати об’єкти критичної інфраструктури та промисловості. Продовження війни ускладнює логістику, негативно впливає на зовнішню торгівлю та поглиблює структурні дисбаланси.

У січні-квітні 2025 р. експорт товарів та послуг скоротився на 8,5 відсотка порівняно з аналогічним періодом 2024 року, тоді як імпорт зріс на 9,4 відсотка. Від’ємне сальдо торговельного балансу за методологією платіжного балансу становило 13,95 млрд. доларів США. Основним фактором зменшення експорту стало зниження поставок продовольчих товарів та сировини для їх виробництва, що є наслідком впливу несприятливих погодних умов, та відповідно зменшення врожаю зернових та олійних культур, перебої в маршрутах експорту внаслідок посилених атак на морські порти України. Найбільше знизився експорт зернових культур, олій та жирів, насіння олійних культур.

Ситуація на валютному ринку залишається контрольованою - за підсумками травня 2025 р. середньомісячне значення обмінного курсу становило 41,5 гривні за долар США, а в середньому за 2024 рік - 40,2 гривні за долар США. Станом на кінець травня 2025 р. міжнародні резерви України становили 44,5 млрд. доларів США. Рекордний рівень резервів зумовлений значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів.

Очікується, що валовий внутрішній продукт у 2025 році продовжить зростати, але повільнішими темпами - на рівні 2,7 відсотка. Ризиками для економічного зростання залишаються безпековий фактор, зокрема продовження обстрілів об’єктів енергетичної та транспортної інфраструктури, продовження руйнації виробничих потужностей.

З іншого боку, негативні економічні наслідки війни пом’якшуватимуть підтримка міжнародних партнерів, адаптація економічних агентів до нових реалій та скоординовані заходи, які вживаються Урядом для підтримки макроекономічної стабільності та вітчизняного бізнесу.

До кінця 2025 року очікується уповільнення темпів інфляції до 9,5 відсотка. При цьому цінова динаміка протягом 2025 року перебуватиме під впливом різноспрямованих факторів. З одного боку, на уповільнення темпів інфляції впливатимуть мораторій на підвищення деяких тарифів, стриманий попит, насичення ринку товарною пропозицією і відносна стабільність на валютному ринку. З іншого боку, залишатимуться потенційні ризики у вигляді підвищення витрат виробників та перешкод у логістиці, що призведе до перенесення додаткових витрат на ціни для кінцевого споживача.

Подальший економічний розвиток України значною мірою буде залежати від тривалості та перебігу активної фази військових дій, обсягів фінансової допомоги міжнародних партнерів та динаміки міграційних процесів. Зниження рівня безпекових ризиків та підтримка міжнародних партнерів у подоланні наслідків війни створюватимуть передумови для відновлення інвестиційної активності в Україні. Також це сприятиме поверненню вимушених мігрантів, що стане вагомим фактором економічного відновлення у середньостроковій перспективі.

Джерело: прогноз Мінекономіки

На сьогодні неможливо точно обчислити обсяги допомоги, кредитів та інвестицій, які необхідні для відновлення країни, оскільки внаслідок постійних терористичних атак на об’єкти інфраструктури та виробництва втрати та руйнування щоденно зростають і становлять вже сотні мільярдів доларів США. Зокрема, згідно з результатами оновленої "Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4)" загальна вартість відбудови та відновлення в Україні станом на 31 грудня 2024 р. становить 524 млрд. доларів США протягом наступного десятиліття, а прямі збитки досягли майже 176 млрд. доларів США. Така оцінка є неостаточною і у подальшому з отриманням нових даних оцінки вартість відбудови може зрости.

Враховуючи те, що економіка України у довгостроковому періоді прямуватиме шляхом повноцінної інтеграції у спільний ринок ЄС, зусилля Уряду будуть спрямовані на відновлення економіки України відповідно до розробленого разом з міжнародними партнерами плану впровадження реформ, спрямованих на покращення умов ведення бізнесу та зменшення регуляторних бар’єрів, подальше поширення діджиталізації та створення ефективної фінансової та інституційної інфраструктури розвитку бізнесу, розвиток транскордонного співробітництва. У підсумку це спонукатиме українських товаровиробників розробляти та впроваджувати довготривалі стратегії розвитку виробництва з інвестиційно-інноваційним спрямуванням.

Реформи Уряду також будуть спрямовані на підтримку малого і середнього підприємництва. Розвиток цієї сфери базуватиметься на пришвидшеному сприйнятті змін та адаптації до нових умов функціонування та потреб споживачів, чому сприятиме продовження політики Уряду, спрямованої на створення сприятливого середовища для підприємництва, у тому числі шляхом спрощення доступу до фінансів та зменшення витрат бізнесу.

У 2026-2028 роках очікується зростання реального валового внутрішнього продукту із поступовим прискоренням темпів у міру відбудови країни та її виробничого потенціалу. Зокрема, прогнозується, що у 2026 році реальний валовий внутрішній продукт зросте на 4,5 відсотка, а в подальші роки темпи зростання пришвидшаться до 5 відсотків у 2027 році та 5,7 відсотка у 2028 році, що відображає зростаючу економічну активність, зокрема за рахунок розвитку експортного потенціалу, модернізації промисловості та поступового відновлення внутрішнього попиту.

Номінальний обсяг валового внутрішнього продукту України за цей період демонструватиме чіткий тренд до зростання: від 10443,5 млрд. гривень у 2026 році до 13471,7 млрд. гривень у 2028 році.

див. зображення

Джерело: прогноз Мінекономіки

Розгортання повоєнного відновлення у різних галузях та регіонах сприятиме активізації ринку зайнятості. Активізації ринку праці сприятиме і поступове повернення мігрантів в Україну внаслідок зменшення безпекових ризиків. Водночас очікується, що рівень безробіття у 2026-2028 роках залишатиметься підвищеним, що зумовлено структурною перебудовою економіки та поступовою адаптацією ринку праці.

У 2026-2028 роках передбачається послаблення інфляційного тиску. За прогнозом, у 2026 році споживча інфляція у вимірі грудень до грудня становитиме 8,6 відсотка. У 2027 році зростання споживчих цін у вимірі грудень до грудня уповільниться до 5,9 відсотка, а у 2028 році - до 5,3 відсотка.

Уповільнення темпів зростання цін відбуватиметься в умовах відновлення економічної активності та насичення ринку товарами вітчизняного виробництва, створення ефективного конкурентоспроможного середовища внаслідок прискорення інтеграції у спільний ринок ЄС, підвищення дієвості та прозорості державної допомоги суб’єктам господарювання, покращення умов для розвитку малого та середнього бізнесу, переходу до інноваційної моделі економічного розвитку.

див. зображення

Джерело: прогноз Мінекономіки

Одночасно з повоєнним відновленням економіки важливою умовою зовнішньої стійкості України буде продовження співпраці з МВФ та іншими міжнародними організаціями та іноземними партнерами, а також продовження реформ, необхідних для набуття повноправного членства України в ЄС. Розблокування морських портів дасть змогу повернути український експорт на традиційні зовнішні ринки. Водночас підтримці експорту сприятиме створення механізмів страхування, перестрахування та гарантування експортної діяльності.

Попри стабільне економічне зростання зовнішньоторговельний баланс залишатиметься від’ємним, але поступово зменшуватиметься - від -34,7 млрд. доларів США у 2026 році до майже 33 млрд. доларів США у 2028 році, що зумовлено збереженням високих обсягів та темпів зростання імпорту товарів (11,2 відсотка та 10,1 відсотка у 2027 та 2028 роках відповідно) через необхідність задоволення попиту, зокрема на імпорт товарів інвестиційного призначення в умовах відновлення економік. При цьому обсяги експорту товарів та послуг поступово зростатимуть - з 66,2 млрд. доларів США у 2026 році до 85,9 млрд. доларів США у 2028 році.

див. зображення

Джерело: прогноз Мінекономіки

Наведені прогнозні макропоказники на 2026-2028 роки, розраховані в умовах воєнного часу, високої невизначеності при постійних змінах зовнішніх та внутрішніх умов економічного розвитку є поточною оцінкою і з урахуванням значної мінливості соціально-економічної ситуації можуть бути уточнені та переглянуті як у бік покращення, так і у бік погіршення.

Податкова політика на 2026-2028 роки буде послідовною та передбачуваною, а також узгоджуватиметься з впровадженням Національної стратегії доходів до 2030 року.

Пріоритетні завдання податкової політики сфокусуються на забезпеченні стабільних податкових надходжень, необхідних для фінансування першочергових витрат, впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування та виконання міжнародних зобов’язань України в частині податкової політики.

Заходи податкової політики та адміністрування не будуть негативно впливати на базу податкових надходжень, а також включати нові категорії платників податків до існуючих пільгових режимів.

Протягом 2026-2028 років впроваджуватимуться заходи щодо реформування податкової політики та податкового адміністрування, передбачені Національною стратегією доходів до 2030 року, зокрема:

здійснення ІТ-консолідації інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами, зокрема ДПС, на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування цих ресурсів незалежним адміністратором (ІТ установою);

забезпечення функціонування інформаційних систем контролюючих органів в режимі обробки деперсоніфікованої інформації про платників податків;

розширення підстав для позасудового доступу податкових органів до інформації про обсяги коштів, що надходять на банківські рахунки платників податків;

запровадження вимог до звітності операторів цифрових платформ та міжнародного обміну даними відповідно до Модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ та Директиви Ради (ЄС) 2021/514 від 22 березня 2021 р. про внесення змін до Директиви 2011/16/ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування (DAC 7), які дозволять ДПС отримувати від операторів цифрових платформ та міжнародних органів дані про доходи фізичних осіб, які отримують доходи без реєстрації приватного підприємництва, та встановлення окремого порядку оподаткування доходів фізичних осіб - продавців від здійснення ними діяльності через цифрові платформи. Це стане ефективним інструментом контролю за своєчасністю, достовірністю та повнотою декларування таких доходів та сприятиме суттєвому розширенню бази оподаткування за рахунок включення до неї фізичних осіб, доходи яких наразі не оподатковуються;

впровадження електронних податкових перевірок (е-аудит), зокрема, щодо обов’язкового подання усіма великими платниками податків, а в подальшому усіма платниками податку на додану вартість, стандартного аудиторського файлу;

забезпечення гармонізації податкового законодавства України із законодавством ЄС, зокрема в частині протидії ухиленню від сплати податків відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 від 12 липня 2016 р., продовження графіка наближення ставок акцизного податку до рівня, передбаченого директивами ЄС, приведення податкових пільг та знижених ставок податку на додану вартість у відповідність з вимогами директив ЄС;

проведення оцінювання та моніторингу наслідків застосування інструментів податкової політики, які призводять до податкових видатків, на етапі їх розроблення - шляхом проведення прогнозного (ex-ante) оцінювання (для визначення вартості відповідної пільги для бюджету у майбутньому), та після запровадження - шляхом проведення систематичних ретроспективних (ex-post) оцінювань (для визначення ефективності таких інструментів, наскільки вони досягають заявленої мети і чи потребують удосконалення або скасування);

впровадження завдань з виконання Програми ОЕСР для України в частині забезпечення проведення огляду податкової політики, приєднання до правових інструментів (Рекомендацій Ради ОЕСР) з питань оподаткування;

розширення сфери міжнародного автоматичного обміну інформацією для податкових цілей;

запровадження акцизного податку на підсолоджені цукром напої;

удосконалення правил трансфертного ціноутворення відповідно до рекомендацій ОЕСР та міжнародного досвіду оподаткування;

впровадження правил щодо Двокомпонентного рішення ОЕСР (Two-Pillar Solution) для вирішення податкових проблем, пов’язаних з цифровізацією економіки.

Стратегічною ціллю митної політики залишається передбачувана та прогнозована митна система на основі практики ЄС, яка стимулює підвищення якості ведення зовнішньоекономічної діяльності, забезпечує баланс безпекової функції митниці та партнерських відносин з бізнесом, інтеграцію українських підприємств у міжнародні ланцюги постачання.

Серед заходів з реформування митної політики та митного адміністрування є три ключові напрями:

посилення антикорупційних заходів та підвищення довіри до митних органів (удосконалення системи запобігання і протидії корупції у Держмитслужбі, впровадження механізмів прозорості, доброчесності, зниження корупційних ризиків у діяльності митних органів шляхом виконання Антикорупційної програми Держмитслужби; надання повноважень підрозділам внутрішньої безпеки Держмитслужби на провадження оперативно-розшукової діяльності з метою підвищення ефективності викриття випадків залучення посадових осіб Держмитслужби до протиправної діяльності та сприяння порушенням митного законодавства; запровадження особливих умов проходження державної служби в митних органах та зміцнення доброчесності, які передбачатимуть проведення атестації посадових осіб митних органів, перевірку на доброчесність, у тому числі на поліграфі, впровадження системи мотивації та реагування на рішення та дії митних органів, які визнано неефективними, необґрунтованими та якими завдано шкоди суб’єктам зовнішньо-економічної діяльності; прийняття Дисциплінарного статуту в митних органах, порядку ротації посадових осіб митних органів та формування кадрового резерву; використання натільних відеокамер при виконанні митних формальностей з метою зниження корупційних ризиків, а також захисту честі і гідності посадових осіб митних органів);

завершення гармонізації митного законодавства України із законодавством ЄС (прийняття нового Митного кодексу України, що забезпечить повну імплементацію положень acquis ЄС в митній сфері, уніфікація проходження митних процедур з ЄС, розроблення нормативно-правових актів для реалізації нового Митного кодексу України; проходження оцінки відповідності митного законодавства України законодавству ЄС (отримання висновку Європейської комісії про відповідність законодавства України митному законодавству ЄС);

побудова сучасних, гнучких, надійних, сервісно орієнтованих інформаційно-комунікаційних систем (заміна та модернізація застарілих функціонуючих систем з урахуванням передових міжнародних практик, що базуються на законодавстві ЄС, оновлених положеннях Митного кодексу України, орієнтованих на спрощення та гармонізацію митних процедур та сучасне технічне оснащення пунктів пропуску для оптимізації їх роботи (скануючі системи, системи інтелектуального відеоконтролю, вагові комплекси).

Прогноз доходів бюджету на 2026-2028 роки враховує основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України та основні пріоритетні завдання бюджетної і фіскальної політики, спрямовані на забезпечення збалансування державних фінансів.

У показниках дохідної частини Бюджетної декларації на середньостроковий період враховано:

діючі норми бюджетного та податкового законодавства, зокрема:

відновлення зарахування до державного бюджету податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4 відсотки, що тимчасово спрямовувався до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, за рахунок відповідного зниження нормативу відрахування такого податку до загального фонду державного бюджету;

спрямування податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення військовослужбовців, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України у розмірі 75 відсотків на відповідній території України (крім території м. Києва) та у розмірі 40 відсотків на території м. Києва:

- у 2026 році - до спеціального фонду державного бюджету;

- у 2027-2028 роках - до загального фонду місцевих бюджетів;

поступове наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби та пальне до рівня, передбаченого директивами ЄС;

пропозиція щодо внесення змін до бюджетного законодавства в частині спрямування доходів державного дорожнього фонду до загального фонду державного бюджету протягом 2026-2028 років у розмірі 100 відсотків.

Оцінку впливу зазначених норм законодавства на доходи державного та місцевих бюджетів подано в таблиці.

Також під час розроблення прогнозу доходів бюджету на середньостроковий період враховано такі норми законодавства:

поквартальне нарахування та сплата податку на прибуток банків та фінансових установ за ставкою 25 відсотків;

збереження розподілу акцизу з пального між державним та місцевими бюджетами, а саме - зарахування 13,44 відсотка такого податку до бюджетів територіальних громад;

застосування диференційованих ставок рентної плати на природний газ із збереженням ставок на нафту і газовий конденсат;

зарахування 95 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (природного газу, нафти та газового конденсату) до державного бюджету та 5 відсотків до місцевих бюджетів за місцем видобутку корисних копалин;

застосування ставок оподаткування акцизним податком, екологічним податком і рентною платою, визначених в абсолютних значеннях, без урахування індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції.

Відповідно до інформації, наданої Національним банком, прогнозується збільшення у 2026 році сум прибутку, який Національний банк перераховує до державного бюджету, до 151331 млн. гривень (на 87431 млн. гривень більше від показника, затвердженого в державному бюджеті 2025 року), з подальшим поступовим зменшенням таких сум у 2027 році до 62981 млн. гривень та у 2028 році - до 54017 млн. гривень.

Водночас зменшення рівня дефіциту державного бюджету потребуватиме пакету заходів для стабільного та безперервного фінансування першочергових потреб у сфері безпеки та оборони держави від збройної агресії Російської Федерації проти України, що включатиме покращення контролю за доходами, отриманими з використанням цифрових платформ, роботою із стягнення податкового боргу, оподаткування акцизним податком напоїв з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин в обсязі 48,5 млрд. гривень у 2026 році та по 26 млрд. гривень у 2027-2028 роках щороку.

див. зображення

У цілому в прогнозі доходів на 2026-2028 роки враховано такі ставки основних податків:

У середньостроковій перспективі передбачено поступове зменшення зовнішньої фінансової підтримки України і відповідно дефіциту державного бюджету. Так, дефіцит державного бюджету прогнозується на рівні 9,9 відсотка валового внутрішнього продукту в 2026 році, 5,2 відсотка валового внутрішнього продукту в 2027 році та 3,8 відсотка валового внутрішнього продукту в 2028 році.

Фінансування державного бюджету за рахунок державних запозичень планується з урахуванням надходження фінансової допомоги від міжнародних партнерів і ємності та доступної ліквідності внутрішнього ринку капіталу.

У 2026 році передбачається часткове фінансування державного бюджету за рахунок надходження державних запозичень у 2025 році понад обсяги, визначені законом про Державний бюджет України на 2025 рік, що дасть змогу зменшити навантаження на внутрішній ринок державних цінних паперів.

Розміщення державних цінних паперів на внутрішньому ринку в необхідному для забезпечення рефінансування державного внутрішнього боргу обсязі в поєднанні із своєчасним зовнішнім фінансуванням на відповідних пільгових умовах дасть змогу забезпечити фінансування державного бюджету у 2027 та 2028 роках.

Можливі джерела фінансування:

Державні гарантії у 2026-2028 роках надаватимуться з такими обмеженнями:

граничний обсяг надання державних гарантій, які надаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, не перевищуватиме 3 відсотки планових доходів загального фонду державного бюджету відповідного бюджетного періоду;

граничний обсяг надання державних гарантій, які надаються на підставі міжнародних договорів України, визначатиметься законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період для забезпечення достатнього простору для надання гарантій з метою реалізації проектів, зокрема спрямованих на відновлення та відбудову.

Політика управління державним боргом у 2026-2028 роках буде орієнтована на:

продовження тісної співпраці з міжнародними партнерами з метою залучення довгострокового пільгового фінансування;

проведення правочинів з державним боргом;

здійснення заходів для розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів, зокрема проведення активних ринкових операцій з облігаціями внутрішньої державної позики шляхом їх обміну;

залучення необхідного фінансування державного бюджету за найнижчої можливої вартості з урахуванням ризиків.

Для забезпечення боргової стійкості планується зниження показника відношення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до кінця 2028 року до рівня, що не перевищує 100 відсотків валового внутрішнього продукту.

В умовах довготривалого воєнного стану та спаду національної економіки одним з основних джерел фінансування пріоритетних інвестиційних проектів є довгострокові пільгові кредити від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров’я та освіти.

У цьому напрямі буде продовжено опрацювання питання можливості підвищення державних соціальних стандартів, зокрема прожиткового мінімуму до його фактичного розміру, з урахуванням аналізу позитивної динаміки основних показників економічного розвитку країни, стійкості системи державних фінансів, а також наявного фіскального простору для таких кроків.

У 2026-2028 роках прогнозні розміри прожиткового мінімуму розраховано з огляду на основні макропоказники економічного і соціального розвитку України, зокрема з урахуванням підвищення темпів індексу споживчих цін для відповідного року, що становитиме:

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" у 2026-2028 роках у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 60 відсотків; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю - 100 відсотків; для дітей - 145 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

Під час формування видаткової частини на 2026-2028 роки буде враховано такі показники:

мінімальної заробітної плати:

з 1 січня 2026 р. в розмірі 8688 гривень;

з 1 січня 2027 р. в розмірі 9374 гривні;

з 1 січня 2028 р. в розмірі 10059 гривень;

посадового окладу працівника Iтарифного розряду Єдиної тарифної сітки:

з 1 січня 2026 р. в розмірі 3470 гривень;

з 1 січня 2027 р. в розмірі 3744 гривні;

з 1 січня 2028 р. в розмірі 4018 гривень.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів залишається на рівні 2025 року.

Слід зазначити, що на шляху європейської інтеграції Україні висунуто ряд вимог, серед яких продовження реформи державного управління в Україні.

Так, у 2026-2028 роках продовжуватиметься здійснення оплати праці державних службовців на основі класифікації посад, запровадженої у 2024 році.

Для забезпечення продовження реформи державного управління ключові заходи буде зосереджено на продовженні роботи з впровадження комплексної реформи оплати праці, збалансуванні організаційної структури та оптимізації чисельності працівників органів виконавчої влади.

Водночас Верховна Рада України та Уряд будуть спрямовувати зусилля на "відв’язку" розмірів посадових окладів від розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема для працівників державних органів.

З огляду на необхідність підтримки найуразливіших громадян України, а також недопущення пасивного пристосування соціальної політики до обмежених фінансових можливостей держави пріоритетом соціальної політики у середньостроковій перспективі визначено підтримку громадян у подоланні складних життєвих обставинах із збереженням адресних підходів та заходів щодо розв’язання, що буде здійснено шляхом продовження комплексних реформ у соціальній сфері.

Завданнями на 2026-2028 роки є:

забезпечення максимальної адресності та наближеності надання відповідної соціальної підтримки тим, хто її потребує;

продовження реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги та надання пропозицій щодо перегляду категорій суб’єктів звернення за базовою соціальною допомогою з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету;

прозорість та максимальна об’єктивність критеріїв в отриманні соціальної підтримки;

здійснення заходів, спрямованих на поліпшення демографічного стану щодо підтримки сімей, стимулювання народжуваності, підтримки поєднання батьківства та зайнятості;

подальше удосконалення механізму та критеріїв надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;

упорядкування системи пільг та гарантій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема шляхом перегляду зон радіоактивно забруднених територій;

забезпечення своєчасного та у повному обсязі фінансування пенсійних виплат, призначених згідно із законодавством, та щорічного проведення індексації пенсій з 1 березня;

вжиття заходів для запровадження пенсійної реформи, яка передбачатиме упорядкування системи пенсійного забезпечення з метою посилення її справедливості та визначення єдиних підходів до нарахування страхових пенсій для всіх категорій громадян;

створення необхідних передумов для запровадження другого рівня пенсійної системи;

опрацювання підходів до визначення середньострокових показників фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування;

удосконалення підходів, спрямованих на реалізацію прав дітей, їх соціального захисту, всебічного розвитку та виховання в сімейному оточенні;

удосконалення механізму надання соціальних послуг з метою наближення їх до вразливих груп населення;

підтримка осіб з інвалідністю, зокрема належне забезпечення їх допоміжними засобами реабілітації та протезно-ортопедичними виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями;

здійснення заходів, спрямованих на створення умов для реалізації особами з інвалідністю права на працю.

Державну підтримку ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності (далі - ветерани війни), членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (далі - члени їх сімей) буде сформовано на засадах переходу від пільгового пожиттєвого забезпечення ветерана війни до системи мотивацій і самореалізації у цивільному житті за допомогою надання ветерану війни нових можливостей щодо задоволення його потреб.

Завданнями на 2026-2028 роки є:

реінтеграція ветеранів війни в суспільство шляхом запровадження системи повернення з військової служби до цивільного життя, надання їм послуг у межах системи такого повернення з урахуванням наявних механізмів надання таких послуг;

забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, зокрема у системі повернення з військової служби до цивільного життя, сприяння територіальній доступності та функціонуванню ветеранських просторів;

комплексна реабілітація ветеранів війни та членів їх сімей, зокрема шляхом надання медичних послуг, послуг з психологічної допомоги, фізкультурно-спортивної реабілітації, розвитку спорту ветеранів війни;

виконання житлових програм для ветеранів війни та членів їх сімей;

підтримка зайнятості/самозайнятості ветеранів війни за допомогою надання грантів та мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, здійснення заходів з професійної адаптації, видачі ваучерів на підвищення конкурентоспроможності;