1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині
Верховна Рада України
постановляє:
I. Внести зміни до таких законів України:
1. У частині третій статті 52 Основ законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19; 2018 р., № 28, ст. 232; 2020 р., № 28, ст. 187) слова "а також трансплант-координатор закладу охорони здоров’я" виключити.
2. Пункт 11 частини першої статті 1 Закону України "Про екстрену медичну допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 30, ст. 340; 2019 р., № 46, ст. 295) викласти в такій редакції:
"11) спеціалізований санітарний транспорт - оснащений спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями транспортний засіб, призначений для перевезення людини у невідкладному стані та обладнаний для надання екстреної медичної допомоги або призначений для перевезення анатомічних матеріалів людини, які застосовуються для трансплантації".
3. У пункті 4 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 5, ст. 31; 2020 р., № 27, ст. 176):
абзац перший доповнити словами "крім медичних послуг щодо забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів";
доповнити абзацами другим і третім такого змісту:
"Реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій щодо забезпечення організації медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або провадження діяльності, пов’язаної з трансплантацією, здійснюється відповідно до цього Закону з 1 січня 2024 року.
До 1 січня 2024 року забезпечення організації медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або провадження діяльності, пов’язаної з трансплантацією, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету шляхом реалізації пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів".
4. У Законі України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 28, ст. 232 із наступними змінами):
1) частину першу статті 1 доповнити з урахуванням алфавітного порядку термінами такого змісту:
"орган - окрема, життєздатна частина тіла людини, утворена різними тканинами, яка зберігає свою будову, васкуляризована та має здатність виконувати фізіологічні функції із значним рівнем автономії";
"тканина - анатомічний матеріал, сформований з груп подібних за будовою і функціями клітин та міжклітинної речовини";
2) абзаци шостий та сьомий частини першої статті 4 викласти в такій редакції:
"безоплатності трансплантації за кошти державного бюджету для донора та реципієнта;
врахування черговості (крім родинного та перехресного донорства)";
3) абзац четвертий частини першої статті 8 після слів "трансплант-координацією" доповнити словами "і яка", а після слів "пов’язаної з трансплантацією" - словами "а також";
4) у статті 9:
частину другу доповнити словами "або уповноважена особа спеціалізованої державної установи у сфері трансплантації органів, тканин та клітин";
друге речення частини третьої виключити;
частину четверту виключити;
5) у статті 10:
частину першу викласти в такій редакції:
"1. Суб’єкти, які надають медичну допомогу із застосуванням трансплантації та здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією, виключно на безоплатній основі для роз’яснення медичного та соціального значення трансплантації можуть залучати осіб (їхніх родичів чи законних представників), які були донорами, перенесли трансплантацію, вчасно не отримали необхідного лікування методом трансплантації, а також представників релігійних організацій, профільних громадських об’єднань";
частину другу виключити;
6) у статті 11:
назву викласти в такій редакції:
"Стаття 11. Інформаційні системи трансплантації";
пункти 1 і 2 частини другої викласти в такій редакції:
"1) волевиявлення особи, яка після смерті стала донором анатомічних матеріалів людини, про надання згоди або незгоди на посмертне донорство;
2) волевиявлення другого з подружжя або одного з близьких родичів цієї особи (діти, батьки, рідні брати та сестри), або особи, яка зобов’язалася поховати померлу особу, яка надала у встановленому цим Законом порядку згоду на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла померлої особи";
пункти 2 і 4 частини третьої виключити;
у частинах п’ятій та сьомій слово "супроводу" виключити;
у частині шостій слово "державних" виключити;
у частині дев’ятій:
абзац перший викласти в такій редакції:
"9. Персональні дані про особу, передбачені цим Законом, зберігаються у державних інформаційних системах трансплантації протягом її життя, крім випадків, передбачених цією частиною. Якщо особа стала донором анатомічних матеріалів людини, її персональні дані, передбачені цим Законом, продовжують зберігатися у державних інформаційних системах трансплантації протягом 50 років з дня її смерті";
підпункт 2 виключити;
доповнити частиною одинадцятою такого змісту:
"11. Порядок створення, функціонування та припинення інших інформаційних систем трансплантації визначається законодавством України, міжнародними договорами та власниками таких систем";
7) частини десяту - тринадцяту статті 13 викласти в такій редакції:
"10. У разі проведення трансплантації органа від донора-трупа пари донор-реципієнт встановлюються Єдиною державною інформаційною системою трансплантації органів та тканин. Єдина державна інформаційна система трансплантації органів та тканин здійснює розподіл органа від донора-трупа серед реципієнтів, включених до листків (списків) очікування закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу із застосуванням трансплантації від донора-трупа за рахунок коштів державного бюджету.
11. Пошук пар донор-реципієнт здійснюється під час кожного формування відомостей щодо органа у Єдиній державній інформаційній системі трансплантації органів та тканин в автоматичному режимі з урахуванням таких показників:
1) імунологічна сумісність пари донор-реципієнт;
2) статус екстреності трансплантації (за медичними показаннями);
3) час транспортування анатомічних матеріалів із закладу охорони здоров’я, в якому проводиться вилучення анатомічних матеріалів людини для трансплантації, до закладу охорони здоров’я, в якому може бути проведена трансплантація (з урахуванням способу транспортування анатомічних матеріалів та оптимальних строків їх зберігання);
4) можливість першочерговості проведення трансплантації неповнолітньому реципієнту та живому донору, який раніше надав анатомічні матеріали (окремо для трансплантації органів, тканин та клітин);
5) збереження за неповнолітнім реципієнтом після досягнення ним повноліття черговості на отримання анатомічного матеріалу для трансплантації;
6) антропометричні дані;
7) інші показники, що визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Показники оцінюються за балами, критерії нарахування яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
12. Після визначення пар донор-реципієнт уповноважена особа спеціалізованої державної установи у сфері трансплантації органів, тканин та клітин негайно повідомляє про це заклад охорони здоров’я, до листа (списку) очікування якого включено реципієнта з найвищою сумою балів показників.
13. Дії трансплант-координатора закладу охорони здоров’я, до листа (списку) очікування якого включено реципієнта, порядок їх вчинення, дії медичного персоналу та порядок прийняття рішення про можливість застосування трансплантації реципієнту анатомічного матеріалу від донора-трупа, визначеного Єдиною державною інформаційною системою трансплантації органів та тканин, або про неможливість застосування трансплантації цього анатомічного матеріалу даному реципієнту із зазначенням причин визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я";
8) у статті 14:

................
Перейти до повного тексту