Відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу цивільного захисту України, з метою здійснення зонування територій за результатами визначення рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із наявністю об’єктів підвищеної небезпеки, а також впливом небезпечних геологічних, гідрологічних та метеорологічних явищ і процесів, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок проведення зонування територій за результатами визначення рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із наявністю об’єктів підвищеної небезпеки, а також впливом небезпечних геологічних, гідрологічних та метеорологічних явищ і процесів, що додається.

2. Управлінню взаємодії з Державною службою України з надзвичайних ситуацій Міністерства внутрішніх справ України (Корева Ю.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Цей Порядок визначає механізм проведення суб’єктами забезпечення цивільного захисту зонування територій за наявністю об’єктів підвищеної небезпеки і небезпечних геологічних, гідрологічних та метеорологічних явищ і процесів, ризиків виникнення надзвичайних ситуацій (далі - НС), пов’язаних з ними (далі - зонування територій за ризиками НС), для урахування можливих їх проявів під час розроблення та реалізації містобудівної документації регіонального та місцевого рівнів, комплексних інженерно-технічних рішень, спрямованих на запобігання виникненню НС, забезпечення захисту територій, населених пунктів та суб’єктів господарювання від можливого впливу аварії, катастрофи чи іншої небезпечної події на об’єктах підвищеної небезпеки, а також їх безперебійного функціонування, будівництва споруд, будівель, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності, мінімізації ризиків НС, у тому числі розроблення планів управління ризиками НС та заходів із підвищення готовності до реагування на НС, зокрема щодо завчасного створення (визначення) сил і засобів для реагування на НС, підготовки номенклатури та створення матеріальних резервів.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у Кодексі цивільного захисту України, Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 368 (далі - Порядок класифікації НС), Концепції управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 січня 2014 року № 37-р, ДСТУ ІSO Guide 73:2013 "Керування ризиком. Словник термінів".

3. Основними джерелами даних для проведення зонування територій за ризиками НС є:

дані відомчих систем реєстрації та обробки даних про небезпечні геологічні, гідрологічні та метеорологічні явища і процеси;

інформація з Державного електронного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки;

результати прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин під час аварії на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті згідно з Методикою прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин під час аварії на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 листопада 2019 року № 1000, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 травня 2020 року за № 440/34723 (далі - Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) НХР), у тому числі визначені глибини та площі району аварії, глибини та площі первинної хмари небезпечних хімічних речовин та вторинної хмари небезпечних хімічних речовин;

містобудівна документація на місцевому та регіональному рівнях, зокрема плани зонування територій та розділи інженерно-технічних заходів цивільного захисту, розроблені згідно з ДБН Б.1.1-5:2007 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації";

схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєкти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж відповідних адміністративно-територіальних одиниць, проєкти землеустрою щодо організації та встановлення меж об’єктів і територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень щодо використання земель та їх режимоутворюючих об’єктів, інші види документації із землеустрою, визначені Законом України "Про землеустрій";

інформаційні матеріали про НС, що виникли в минулому, їхні наслідки та вжиті заходи з їх ліквідації;

звітність органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо наслідків пожеж та НС, у тому числі розрахункові показники наслідків НС, виконані згідно з Методикою оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 175, Порядком визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951), а також інша інформація про завдану шкоду та витрати, пов’язані з ліквідацією наслідків НС;

інформація з оцінки ризиків НС, отримана під час розроблення планів управління ризиками відповідно до Порядку управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 липня 2023 року № 627, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2023 року за № 1397/40453 (далі - Порядок управління ризиками НС);

цифрові карти та дані банків (баз) геопросторових даних;

інформація щодо змін клімату в Україні;

інші відкриті джерела, які використовуються для проведення зонування територій.

4. Зонування територій за ризиками НС здійснюється суб’єктами забезпечення цивільного захисту та проводиться окремо за кожним видом характерних для визначеної території НС, а саме:

1) НС техногенного характеру на об’єктах підвищеної небезпеки (НС унаслідок пожеж, вибухів, аварій з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних або радіоактивних речовин, НС унаслідок наявності в навколишньому природному середовищі шкідливих (забруднювальних) і радіоактивних речовин понад гранично допустимі концентрації, НС унаслідок раптового руйнування будівель і споруд, гідродинамічних аварій, аварій на очисних системах та системах нафтогазового промислового комплексу);

2) НС природного характеру:

геофізичні та геологічні НС (пов’язані із землетрусами, зсувами, обвалами або осипами, осіданням (проваллям) земної поверхні, карстовими провалами);

гідрологічні НС (пов’язані з підвищенням рівня ґрунтових вод (підтопленнями), високим рівнем води (водопілля, паводки), затопленнями, низьким рівнем води, маловоддям (посухами);

метеорологічні НС (пов’язані з проявами стихійних та небезпечних метеорологічних явищ).

5. Зонування територій за ризиками НС проводиться на рівні територіальних громад, районному, обласному та державному рівнях.

6. Зонування територій за ризиками НС проводиться з урахуванням масштабності та можливої повторюваності характерних для визначеної території видів НС, а також на основі оцінки, аналізу та визначення рівнів ризиків НС.

7. Інформаційні матеріали про зонування територій за ризиками НС, включають:

1) характеристику, оцінку та причини:

НС, які завдали значної шкоди та мали негативний вплив на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність;

наймасштабніших НС, повторення яких може спричинити значні негативні наслідки;

2) інформацію щодо населення, стану навколишнього природного середовища, об’єктів життєзабезпечення, соціальної сфери та культурної спадщини, які можуть зазнати негативного впливу внаслідок НС;

3) визначення характерних видів НС та їх масштабності для територій з урахуванням результатів дослідження геологічних, гідрологічних та метеорологічних умов території, а також практики управління ризиками НС відповідно до Порядку управління ризиками НС, Порядку класифікації НС, Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 серпня 2018 року № 658, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28 серпня 2018 року за № 969/32421 (далі - Класифікаційні ознаки НС), та Класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457.

Визначення значущості (масштабності) НС здійснюється відповідно до критеріїв, установлених пунктом 3 Порядку класифікації НС, а також фінансових наслідків, що отримані відповідно до джерел, наведених у пункті 4 цього Порядку. Масштаб НС прив’язується до певного рівня НС за умови відповідності щонайменше одному з критеріїв, наведених у пунктах 4-7 та 9 Порядку класифікації НС. Масштаб значущості можливої НС, яка не відбулася, але її виникнення дуже імовірне, визначається згідно з найвищим показником можливих наслідків за типом відповідно до Класифікаційних ознак НС.

8. Визначення рівнів ризиків НС здійснюється шляхом поєднання значущості (масштабності) НС та імовірності їх виникнення в матриці ризиків НС, наведеної в таблиці 3 додатка 1 до цього Порядку, а саме:

1) для визначення значущості (масштабності) НС застосовують шкалу балів з описом ознак значущості наслідків НС за критеріями, наведеними в таблиці 1 додатка 1 до цього Порядку;

2) для оцінювання імовірності НС встановлюють шкалу балів з описом ознак імовірності виникнення НС за критеріями, наведеними в таблиці 2 додатка 1 до цього Порядку;

3) рівень ризику визначають за допомогою матриці ризиків НС від мінімального рівня (значення 1 - малозначний ризик) до максимального рівня (значення 5 - дуже високий ризик), наведеної в таблиці 3 додатка 1 до цього Порядку. Рівень ризику геологічних небезпек визначається з урахуванням оцінки ураженості території небезпечними екзогенними та ендогенними геологічними процесами та явищами. Рівень ризику негативного впливу об’єктів підвищеної небезпеки для території визначається з урахуванням Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) НХР.

Під час проведення зонування за ризиками НС виключаються такі види НС, імовірність або масштаби наслідків яких є надзвичайно низькими.

Ризик НС на малонаселених територіях чи територіях низького економічного або екологічного значення вважається незначним.

Малозначний ризик є абсолютно прийнятним ризиком, незначний та помірний є допустимими ризиками, високий ризик є умовно прийнятним ризиком, дуже високий ризик є неприйнятним ризиком.

Оцінювання ризиків виникнення НС здійснюється також іншими методами, зазначеними в Методиці оцінювання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 жовтня 2023 року № 836, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 02 листопада 2023 року за № 1905/40961, та ДСТУ EN IEC 31010:2022 "Керування ризиками - методи оцінки ризиків".

Під час визначення ризиків НС враховуються такі довгострокові чинники:

наслідки зміни клімату;

демографічна ситуація;

стан інфраструктури;

соціальні та економічні процеси.