Відповідно до частини другої статті 42-2 Кодексу цивільного захисту України, з метою визначення процесів управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж, що додається.

2. Управлінню взаємодії з Державною службою України з надзвичайних ситуацій Міністерства внутрішніх справ України (Корева Ю.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України від 02 травня 2023 року № 3063-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки", але не раніше дня його офіційного опублікування.

1. Цей Порядок визначає завдання та загальні вимоги до організації процесів з управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж (далі - управління ризиками).

2. Управління ризиками здійснюється з метою ідентифікації ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж, пов’язаних із діяльністю суб’єктів господарювання та інших юридичних осіб, запобігання їм, зменшення та мінімізації розміру можливих втрат (збитків).

3. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

аналіз ризику - систематичне використання інформації з метою визначення джерел небезпеки та кількісної оцінки ризику;

ідентифікація ризику - процес виявлення, складання переліку та опису складових ризику;

об’єкт управління ризиками - сфера суспільних відносин (галузь) або об’єкт нерухомого майна, щодо яких здійснюються заходи з управління ризиками;

оцінка ризику - загальний процес порівняння кількісно оціненого ризику з нормованими значеннями ризику;

план управління ризиками - організаційно-розпорядчий документ, розроблений із метою впровадження заходів управління ризиками, спрямований на зменшення ризиків та мінімізацію розмірів можливих втрат (збитків);

ризик виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру та пожежі - поєднання ймовірності виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру та пожежі і розміру можливих втрат (збитків) від неї;

суб’єкт управління ризиками - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері суспільних відносин, місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, а у випадках, визначених законодавством, можуть бути суб’єкти господарювання або інші юридичні особи, що здійснюють заходи з управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій;

управління ризиками - процес прийняття рішень і здійснення заходів, спрямованих на зменшення ризиків та мінімізацію розмірів можливих втрат (збитків).

Інші терміни вживаються в значеннях, наведених у Кодексі цивільного захисту України, Концепції управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 січня 2014 року № 37-р (далі - Концепція управління ризиками), ДСТУ ІSO Guide 73:2013 "Керування ризиком. Словник термінів".

4. Управління ризиками виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру та пожеж здійснюється шляхом:

1) аналізу ризиків;

2) оцінки ризиків;

3) визначення та реалізації (виконання) заходів, спрямованих на приведення ризиків до прийнятного рівня, та мінімізації можливих наслідків, зокрема інформування про наявні ризики громадськості та ДСНС.

Під час управління ризиками застосовуються принципи, зазначені в Концепції управління ризиками.

5. Основними завданнями під час управління ризиками є:

створення управлінських механізмів, що забезпечують ефективне управління ризиками;

виявлення загроз та можливих негативних наслідків, оцінка можливостей запобігання їм або їх мінімізації;

розроблення та оцінка заходів із мінімізації втрат (збитків) у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж;

визначення доцільності запровадження превентивних (профілактичних) заходів залежно від витрат на їх реалізацію у співвідношенні до обсягів можливих втрат (збитків) з урахуванням витрат на страхування;

визначення необхідних ресурсів для мінімізації ризиків, їх оптимальний розподіл;

розроблення і реалізація комплексу превентивних (профілактичних) заходів, спрямованих на приведення рівня ризиків до прийнятного значення та мінімізацію можливих втрат (збитків);

моніторинг та аналіз ефективності виконання заходів планів управління ризиками та їх періодичне оновлення.

6. Суб’єкт управління ризиками здійснює ідентифікацію, аналіз та оцінку ризиків, характерних для відповідного об’єкта управління ризиками.

7. Виявлення загроз, ідентифікація та аналіз ризику здійснюються з метою встановлення найбільш імовірних сценаріїв розвитку ситуації в разі виникнення небезпеки, оцінки її можливих наслідків шляхом виявлення, збору та узагальнення наявної або доступної інформації щодо всіх можливих джерел і чинників ризику.