Відповідно до абзацу шістнадцятого підпункту 13 пункту 7 розділу I Закону України від 30 червня 2023 року № 3221-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва", пункту 2 Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею" Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 228-р, пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124, та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність із законодавством України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Вимоги до забезпечення благополуччя робочих тварин, що належать до родини коневих (Equidae), що додаються.

2. Департаменту державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів і продовольчої безпеки забезпечити в установленому законодавством порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та вводиться в дію з 01 січня 2026 року.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра згідно з розподілом обов’язків.

1. Ці Вимоги встановлюють мінімальні вимоги до забезпечення благополуччя тварин, що належать до родини коневих (Equidae), а саме коней, віслюків, мулів, лошаків, тяглове зусилля яких використовується їх власниками / утримувачами при виконанні транспортних та сільськогосподарських робіт (далі - робочі тварини).

2. У цих Вимогах терміни вживаються у таких значеннях:

тяглове зусилля, або сила тяги - це сила, з якою запряжена робоча тварина долає опір рухові сільськогосподарського знаряддя чи воза або іншого вантажу;

упряж - комплект пристроїв, за допомогою яких робочі тварини передають своє тяглове зусилля предмету, що переміщується (вози, сани, сільськогосподарське знаряддя, в’юки, тощо), та використовуються для їх управління.

Інші терміни вживаються в значеннях, наведених у Законах України "Про ветеринарну медицину", "Про захист тварин від жорстокого поводження", "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин", "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин", "Про безпечність та гігієну кормів", Загальних вимогах до благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання, затверджених наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 08 лютого 2021 року № 224, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2021 року за № 206/35828.

3. Ці Вимоги є обов’язковим для виконання всіма юридичними та фізичними особами, що є власниками / утримувачами робочих тварин.

4. Ці Вимоги не застосовуються до робочих тварин родини коневих (Equidae):

1) призначених для використання під час розважальних, культурних та/або спортивних заходів і подій;

2) призначених виключно для виробництва харчових продуктів;

3) експериментальних та лабораторних тварин.

5. Власники / утримувачі робочих тварин, крім цих Вимог, повинні дотримуватися вимог Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" та Загальних вимог до благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання, затверджених наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 08 лютого 2021 року № 224, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2021 року за № 206/35828.

1. Власники/утримувачі робочих тварин повинні забезпечити, щоб обслуговуючий персонал, який використовує робочих тварин для виконання робіт, пройшов навчання щодо дотримання благополуччя тварин, отримав підтвердження про успішне проходження такого навчання та мав практичні навики щодо:

1) особливості фізіології робочих тварин, зокрема, потреб в напуванні та годівлі, поведінки робочих тварин, норм навантаження;

2) методів поводження з робочими тваринами;

3) впливу стресу, в тому числі через невідповідну поведінку обслуговуючого персоналу, на благополуччя робочих тварин та його недопущення;

4) основ невідкладної ветеринарної допомоги;

5) правил безпеки для персоналу, який працює з робочими тваринами.

2. Власники / утримувачі робочих тварин та обслуговуючий персонал при утриманні та використанні робочих тварин повинні враховувати показники їх поведінки.

Наявність чи відсутність поведінкових характеристик може свідчити про порушення благополуччя робочих тварин, серед яких насамперед переляк, похмурість та симптоми болю.

Пригнічений стан, виснаження та летаргія у звичайно живих і рухливих робочих тварин також свідчать про порушення благополуччя. Те саме стосується і зміни харчових звичок або споживання води особливо, коли спостерігається зниження поїдання корму.

Такі форми поведінки можуть також служити індикатором стоматологічних проблем або ж пояснюватися поганою якістю чи забрудненням кормів.

Показники поведінки робочих тварин, що свідчать про стан їхнього благополуччя, наведені у додатку до цих Вимог.

3. Під час виконання транспортних та сільськогосподарських робіт дозволяється використовувати лише здорових та вгодованих робочих тварин, які досягли віку працездатності, щонайменше 2 роки.

4. Не допускається використовувати на роботах робочих тварин, які фізично не підготовлені до навантажень, або застосовувати навантаження (перевантаження), що спричиняють робочим тваринам страждання внаслідок значних або тривалих фізичних зусиль, а також хворих робочих тварин.

5. При розрахунку робочого навантаження повинні враховуватися фізичний стан робочої тварини, а також такі фактори, як кліматичні умови, стан доріг та рельєф місцевості.

Особлива увага повинна приділятися старим особинам та самкам упродовж трьох місяців до жереблення та після. Зокрема, до шести місяців жеребності самок можна використовувати на будь-яких транспортних та сільськогосподарських роботах. З сьомого місяця їх можна використовувати на легких роботах. За два місяці до жереблення і за два тижні після нього самок зовсім звільняють від виконання робіт. У цей період їм надають щоденний активний моціон (пасовище, механічне водило, проводка). Не раніше як через два тижні після жереблення підсисних самок використовують на легких, переважно внутрішньогосподарських роботах, поступово готуючи їх до виконання більш важких робіт. З другого місяця лактації самок використовують на середніх за важкістю, а з третього - будь-яких роботах. Однак, підсисних самок не слід запрягати в косарки, жатки, борони та інші знаряддя, які можуть травмувати лошат.

Залежно від тягового зусилля, часу корисної роботи та пройденого шляху роботи поділяють на легкі, середні і важкі.

До легких відносять перевезення дрібних вантажів, у межах, наприклад, ферми або транспортування дорогами з гладким покриттям з нахилом не більше п’яти відсотків, робота в кінних граблях, легких боронках. До цієї групи відносять й інші роботи, виконання яких потребує тягового зусилля коня небільше як десять відсотків від його живої маси; пройдений за робочий день шлях має становити до п’ятнадцяти кілометрів, а час корисної роботи - не більш як чотири години.

До середніх належать роботи, для виконання яких потрібне тяглове зусилля до п’ятнадцяти відсотків від живої маси коня,- м’яка оранка, культивація, деякі види боронування тощо. Загальний пройдений шлях за шість годин роботи має становити не більше 25 кілометрів.

Важкими вважаються роботи, для виконання яких потрібне тягове зусилля близько 20 відсотків від маси робочої тварини. Серед таких робіт - оранка плугом з передплужником, сівба дисковими боронами й сошниковими сівалками, скошування косарками, жниварками та ін. Пройдений шлях має бути у межах 35 кілометрів, а час корисної роботи - дев’ять годин.

6. Не рекомендується змушувати робочих тварин працювати більше шести годин на день. Кожні сім днів вони повинні отримувати щонайменше один день відпочинку (за можливості - два дні).

Потрібно враховувати погодні умови (робочий час має скорочуватися у разі спеки) та передбачати перерви в роботі мінімум кожні дві години, а також надавати робочим тваринам питну воду.