Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 5 Закону України "Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України", пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 року № 1400), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити склад та зміст техніко-економічного обґрунтування доцільності утворення населеного пункту, що додається.

2. Департаменту просторового планування територій та архітектури забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Наталію КОЗЛОВСЬКУ.

1. Ці склад та зміст визначають вимоги до техніко-економічного обґрунтування доцільності утворення населеного пункту, що додається до подання сільської, селищної, міської ради про утворення населеного пункту до Кабінету Міністрів України для прийняття рішення про утворення населеного пункту.

2. У цьому складі та змісті терміни вживаються у значеннях, наведених в Законах України "Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України", "Про регулювання містобудівної діяльності".

3. Техніко-економічне обґрунтування доцільності утворення населеного пункту складається з таких розділів:

інтегрована концепція формування та розвитку населеного пункту;

основні сфери розвитку утворюваного населеного пункту;

оцінка інтегрованих впливів;

імплементаційна концепція розвитку новоутвореного населеного пункту;

додаткові матеріали техніко-економічного обґрунтування доцільності утворення населеного пункту.

4. Техніко-економічне обґрунтування доцільності утворення населеного пункту не включає в себе наступні відомості:

пропозицію щодо назви населеного пункту та обґрунтування запропонованої назви з посиланням на історичні, географічні, соціально-економічні, природні, екологічні, етнічні, культурні умови місцевості;

відомості про чисельність жителів відповідного поселення;

карту-схему місцевості із зазначенням місця розташування відповідного поселення.

5. Техніко-економічне обґрунтування доцільності утворення населеного пункту виконується у вигляді електронного документа у форматі PDF.

Графічні матеріали виконуються у векторному вигляді, а для техніко-економічного обґрунтування доцільності утворення міста - у вигляді геопросторових даних відповідно до вимог до розроблення містобудівної документації (в частині об’єктів формування просторово-планувальної структури та транспортної інфраструктури).

1. Інтегрована концепція формування та розвитку населеного пункту - узагальнене бачення передумов формування та розвитку населеного пункту, що визначає довгострокові, міждисциплінарні соціальні, економічні, екологічні та просторові пріоритети розвитку населеного пункту, та містить наступну інформацію про:

цілі утворення населеного пункту;

функції (роль та місце) населеного пункту у місцевій та регіональній системах розселення,

основні містоутворюючі функції населеного пункту;

обґрунтування орієнтовної перспективної чисельності населення та категорії населеного пункту.

2. Цілями утворення населеного пункту є:

1) формування економічно диверсифікованого населеного пункту, що має стати новим адміністративним та/або соціально-економічним центром відповідної території;

2) перерозподіл населення між населеними пунктами чи регіонами (територіями);

3) розвантаження існуючих населених пунктів (поселень) внаслідок різного роду тиску розвитку (екологічний, житловий, транспортний, просторовий та економічний тиск);

4) підтримка місцевих підприємств, установ та організацій та надання можливості працевлаштування нинішньому та майбутнім поколінням;

5) забезпечення доступним житлом в межах агломерацій населених пунктів;

6) реалізація комплексних містобудівних проектів із застосуванням високих стандартів екологічної ефективності, інноваційних технологічних рішень (Smart City) і сучасних підходів та практик містопланування;

7) реалізація комплексних інвестиційних проектів економічного зростання.

3. Містоутворюючі функції утворюваного населеного пункту мають забезпечувати як життєздатність економіки населеного пункту, так і обслуговування місцевого населення, основними серед них є:

розробка природних ресурсів;

сільське господарство;

виробнича діяльність та переробка;

транспорт та логістика;

оборонна діяльність;

нематеріальне виробництво та послуги;

торгівля та послуги для населення;

освіта та інновації;

туризм та рекреація;

житлове забезпечення.

4. Обґрунтування орієнтовної перспективної чисельності населення та категорії населеного пункту здійснюється з огляду на визначені цілі утворення населеного пункту, функції (роль та місце) населеного пункту у місцевій та регіональній системах розселення та основні містоутворюючі функції населеного пункту.

1. Основні сфери розвитку утворюваного населеного пункту - основні положення щодо формування та розвитку окремих галузей планування, інфраструктурних систем та суспільних відносин, що покликані забезпечити реалізацію підходів сталого розвитку компактного людиноцентричного населеного пункту з різноманітними можливостями, що забезпечують соціальну, економічну та екологічну стійкість як в процесі власного розвитку, так і у разі глобальних загроз та викликів, в тому числі змін клімату, стихійних лих, збройної агресії та інших природних та техногенних негативних чинників.

2. Ключові принципи, підходи та перспективні практики техніко-економічного обгрунтування доцільності утворення населеного пункту визначаються за такими основними сферами розвитку населеного пункту:

соціальна політика;

локальна економіка;

просторове планування;

транспортна мобільність;

довкілля та ресурси.

3. У сфері соціальної політики ключові принципи, підходи та перспективні практики мають охоплювати питання демографічної ситуації та перспективи, міграції, вікового складу та сімейного благополуччя, народжуваності та збільшення тривалості життя, громадського здоров’я та системи охорони здоров’я, базової освіти та самореалізації, інклюзивності та забезпечення гендерної рівності, можливостей для соціально вразливих верств суспільства, громадської безпеки та соціальної допомоги.