Цей Закон визначає порядок утворення, ліквідації, встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних одиниць, їх найменування та перейменування, вирішення інших питань адміністративно-територіального устрою України.

1. Населеним пунктом є компактно заселене місце проживання людей, що утворилося внаслідок історичних традицій, господарської та іншої діяльності, має сталий склад населення, власну назву та відокремлену територію із встановленими у передбаченому законом порядку межами.

2. Міста, селища, села за містобудівними та соціально-економічними характеристиками є категоріями населених пунктів.

3. Місто є населеним пунктом з переважно компактною забудовою, загальна чисельність жителів якого становить не менш як 10 тисяч.

4. Селище є населеним пунктом з переважно садибною забудовою, загальна чисельність жителів якого становить не менш як 5 тисяч.

5. Село є населеним пунктом із садибною забудовою, загальна чисельність жителів якого становить менше 5 тисяч.

6. Міста є міськими, а селища та села - сільськими населеними пунктами.

7. Поселення є компактним місцем проживання людей за межами населеного пункту, яке не має сталого складу населення та не віднесено до категорії населеного пункту.

8. Населені пункти можуть утворюватися на основі поселень у порядку, визначеному цим Законом.

1. Під час утворення (ліквідації) населених пунктів, встановлення (зміни) їхніх меж, віднесення населених пунктів до іншої категорії враховуються:

1) історичні, географічні, соціально-економічні, природні, екологічні, етнічні, культурні умови місцевості;

2) якість та доступність надання адміністративних та інших послуг;

3) ефективність та якість управління територією;

4) демографічна ситуація;

5) транспортна доступність та комунікація;

6) наслідки стихійних лих, техногенних аварій та воєнних дій.

2. Під час утворення (ліквідації) населених пунктів, встановлення (зміни) їхніх меж, віднесення населених пунктів до іншої категорії забезпечується інфраструктурна та фінансова спроможність місцевого самоврядування здійснювати визначені законом повноваження на відповідній території.

1. Район у місті може бути утворений (ліквідований) за рішенням міської ради з метою оптимізації управління, належного здійснення органами місцевого самоврядування повноважень та надання відповідних послуг.

1. Утворення (ліквідація) районів, встановлення (зміна) їхніх меж, зміна адміністративних центрів районів здійснюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

2. Межі району встановлюються (змінюються) за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.

3. Назва району та його адміністративний центр визначаються у рішенні про утворення відповідного району.

4. До пояснювальної записки до проекту рішення про утворення (ліквідацію) району, крім відомостей, визначених Регламентом Верховної Ради України, включаються також:

1) обґрунтування доцільності утворення (ліквідації) району;

2) відомості про чисельність жителів району, який пропонується утворити (ліквідувати);

3) відомості щодо історичних особливостей та географічного розташування населеного пункту, який пропонується визначити адміністративним центром району, наявності інфраструктури для розміщення місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування району в такому населеному пункті;

4) карта-схема новоутвореного району.

5. До пояснювальної записки до проекту рішення про встановлення (зміну) меж району, крім відомостей, визначених Регламентом Верховної Ради України, включаються також:

1) обґрунтування доцільності встановлення (зміни) меж району;

2) відомості про чисельність жителів району;

3) відомості про проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж району;

4) карта-схема встановлення (зміни) меж району.

6. Зміна адміністративного центру району здійснюється шляхом внесення відповідної зміни до рішення про утворення району.

До пояснювальної записки до проекту рішення про зміну адміністративного центру району, крім відомостей, визначених Регламентом Верховної Ради України, включаються також:

1) обґрунтування доцільності зміни адміністративного центру району;

2) відомості щодо історичних особливостей та географічного розташування населеного пункту, який пропонується визначити адміністративним центром району, наявності інфраструктури для розміщення місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування району в такому населеному пункті.

7. Фінансування витрат, пов’язаних з утворенням (ліквідацією) районів, встановленням (зміною) їхніх меж, зміною адміністративного центру району, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

1. Утворення населених пунктів здійснюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог статті 2 цього Закону на підставі подання сільської, селищної, міської ради, в межах території територіальної громади якої розташоване поселення, на основі якого пропонується утворити населений пункт.

2. Утворення населених пунктів здійснюється за умови, що поселення, на основі якого пропонується утворити населений пункт, відповідає вимогам, визначеним частиною третьою, четвертою або п'ятою статті 1 цього Закону.

3. До подання сільської, селищної, міської ради про утворення населеного пункту додаються:

1) техніко-економічне обґрунтування доцільності утворення населеного пункту, склад та зміст якого визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

2) пропозиція щодо назви населеного пункту та обґрунтування запропонованої назви з посиланням на історичні, географічні, соціально-економічні, природні, екологічні, етнічні, культурні умови місцевості;

3) відомості про чисельність жителів відповідного поселення;

4) карта-схема місцевості із зазначенням місця розташування відповідного поселення.

4. Після прийняття рішення про утворення населеного пункту Кабінет Міністрів України вносить на розгляд Верховної Ради України проект рішення про найменування відповідного населеного пункту в порядку, визначеному цим Законом.

5. Рішення Кабінету Міністрів України про утворення населеного пункту набирає чинності одночасно з набранням чинності рішенням Верховної Ради України про найменування відповідного населеного пункту.

6. Ліквідація населених пунктів здійснюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог статті 2 цього Закону на підставі подання сільської, селищної, міської ради, в межах території територіальної громади якої розташований населений пункт, або подання Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації.

7. Населений пункт може бути ліквідований у разі відсутності в ньому зареєстрованих (задекларованих) місць проживання (перебування) фізичних осіб, за умови що з моменту зняття з реєстрації місця проживання (виключення інформації про задеклароване місце проживання) останньої фізичної особи минуло не менше трьох років.

Інформація про відсутність у населеному пункті зареєстрованих (задекларованих) місць проживання (перебування) фізичних осіб надається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб.

Населений пункт ліквідовується у разі включення всієї території населеного пункту до складу іншого населеного пункту (інших населених пунктів).

8. Ліквідація населеного пункту не тягне за собою припинення права власності і права користування об’єктами нерухомого майна, що розташовані в межах ліквідованого населеного пункту.

9. Фінансування витрат, пов’язаних з утворенням, ліквідацією населеного пункту, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

10. Включення поселень до складу населених пунктів здійснюється у порядку, передбаченому статтею 8 цього Закону.

1. Встановлення (зміна) меж міста здійснюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України на підставі звернення сільської, селищної, міської ради, в межах території територіальної громади якої розташоване місто.

2. Межі міста встановлюються (змінюються) за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.

3. До пояснювальної записки до проекту рішення про встановлення (зміну) меж міста, крім відомостей, визначених Регламентом Верховної Ради України, включаються також:

1) інформація про звернення сільської, селищної, міської ради про встановлення (зміну) меж міста;

2) обґрунтування доцільності встановлення (зміни) меж міста;

3) відомості про проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста;

4) карта-схема встановлення (зміни) меж міста;

5) інші документи (відомості), передбачені законом.

4. Фінансування витрат, пов’язаних із встановленням (зміною) меж міста, здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

1. Встановлення (зміна) меж селища, села здійснюється сільською, селищною, міською радою, в межах території територіальної громади якої розташоване відповідне селище, село, якщо таке встановлення (зміна) меж не призводить до зміни меж території територіальної громади.

У разі якщо встановлення (зміна) меж селища, села призводить до зміни меж території територіальної громади, встановлення (зміна) меж селища, села здійснюється Кабінетом Міністрів України на підставі подання відповідної сільської, селищної, міської ради, в межах території територіальної громади якої розташоване відповідне селище, село.

2. У разі якщо встановлення (зміна) меж селища, села призводить до зміни меж території територіальної громади, до подання сільської, селищної, міської ради додаються:

1) обґрунтування доцільності встановлення (зміни) меж селища, села;

2) відомості про проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища, села;

3) карта-схема встановлення (зміни) меж селища, села;

4) інші документи (відомості), передбачені законом.

3. Фінансування витрат, пов’язаних із встановленням (зміною) меж селища, села, здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

1. Включення поселення до складу міста здійснюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України шляхом встановлення (зміни) меж міста у порядку, визначеному законом.

Включення поселення до складу селища, села здійснюється сільською, селищною, міською радою, в межах території територіальної громади якої розташоване відповідне селище, село, шляхом встановлення (зміни) меж селища, села, якщо таке включення не призводить до зміни меж території територіальної громади, у порядку, визначеному законом.

У разі якщо включення поселення до складу селища, села призводить до зміни меж території територіальної громади, включення поселення до складу селища, села здійснюється Кабінетом Міністрів України на підставі подання сільської, селищної, міської ради, в межах території територіальної громади якої розташоване відповідне поселення, у порядку, визначеному цим Законом.

2. Фінансування витрат, пов’язаних із включенням поселення до складу населеного пункту, здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

1. Встановлення (зміна) меж районів у місті здійснюється відповідною міською радою.

При встановленні (зміні) меж району у місті не допускається зміна меж міста.

2. До проекту рішення міської ради про встановлення (зміну) меж району у місті додаються:

1) обґрунтування доцільності встановлення (зміни) меж району у місті;

2) карта-схема встановлення (зміни) меж району у місті.

3. Фінансування витрат, пов’язаних із встановленням (зміною) меж районів у місті, здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

1. Віднесення селищ, сіл до категорії міст здійснюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України на підставі звернення сільської, селищної, міської ради, в межах території територіальної громади якої розташоване відповідне селище, село.

2. Віднесення селища, села до категорії міста здійснюється за умови, що таке селище, село відповідає вимогам, визначеним частиною третьою статті 1 цього Закону.

3. До пояснювальної записки до проекту рішення про віднесення селища, села до категорії міста, крім відомостей, визначених Регламентом Верховної Ради України, включаються також: