Відповідно до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 р. № 951), пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 р. № 1400), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику визначення шкоди та збитків, завданих інфраструктурі транспорту, інфраструктурі електронних комунікаційних мереж та об’єктів поштового зв’язку внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що додається.

2. Департаменту управління об’єктами державної власності та економічного планування (О. Доценку) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Сектору зовнішніх комунікацій забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Ця Методика визначає порядок визначення шкоди та збитків, завданих інфраструктурі транспорту, інфраструктурі електронних комунікаційних мереж, зокрема, зруйнованих, пошкоджених автомобільних доріг, залізничних шляхів, аеродромів та аеродромних об’єктів, об’єктів портової інфраструктури, гідротехнічних споруд, суден морського та внутрішнього водного транспорту, об’єктів поштового зв’язку, інфраструктури (зокрема фізичної) електронних комунікаційних мереж та інших об’єктів транспортної інфраструктури, електронних комунікацій та зв’язку (далі - об’єкти інфраструктури транспорту), внаслідок збройної агресії Російської Федерації, починаючи з 19 лютого 2014 року (далі - збройна агресія РФ).

Механізми оцінки (визначення розміру) прямих та непрямих збитків, орієнтовної вартості відновлення, що наведені в цій Методиці, розроблено на підставі керівних принципів Світового банку щодо оцінки збитків та інших матеріалів, що розроблені організаціями, визнаними у світовому співтоваристві.

2. Ця Методика розроблена для використання під час проведення аналітичної оцінки шкоди та збитків об’єктів інфраструктури транспорту органами державної влади або органами місцевого самоврядування, у разі необхідності із залученням фахівців, підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності, яка також може проводитися самостійно підприємствами, установами, організаціями з урахуванням Загальних засад оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації, визначених у додатку до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951), та цієї Методики.

Дія цієї Методики не поширюється на:

розміщені на території підприємств об’єкти транспорту, що призначені для здійснення технологічних перевезень тільки на території підприємств відповідно до статті 2 Закону України "Про транспорт";

проведення стандартизованої, незалежної оцінки збитків та судової експертизи, спричинених руйнуванням та пошкодженням об’єктів інфраструктури транспорту внаслідок збройної агресії РФ.

3. Проведення незалежної оцінки або судової експертизи (експертного дослідження) реальних збитків, упущеної вигоди та оцінки потреб у відновленні здійснюються відповідно до Законів України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та "Про судову експертизу", Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої наказом Міністерства економіки України, Фонду державного майна України від 18 жовтня 2022 року № 3904/1223, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02 грудня 2022 року за № 1522/38858.

4. У цій Методиці терміни вживаються в такому значенні:

аеропорт - комплекс споруд, що призначений для приймання, відправлення повітряних суден, обслуговування повітряних перевезень, проведення робіт із технічного обслуговування і має для таких цілей аеродром, аеровокзал, інші наземні споруди та необхідне обладнання;

збитки - вартість втраченого, пошкодженого та/або знищеного майна, що зазнало руйнівного впливу внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, ракетно-бомбових ударів внаслідок збройної агресії РФ, а також розмір витрат, необхідний для відновлення порушеного права (реальні збитки); та/або розмір доходу, який постраждалий міг би одержати за умови відсутності збройної агресії РФ (упущена вигода);

знищене майно - майно, яке внаслідок збройної агресії стало непридатним для використання за призначенням, повністю втратило споживчі властивості, економічну цінність або повністю припинило існування (водночас втрачені знищеним майном властивості не можуть бути відновлені);

об’єкти залізничного транспорту - об’єкти інфраструктури залізничного транспорту загального користування, під’їзні колії та залізничний рухомий склад. До об’єктів залізничного транспорту також належить інше нерухоме та рухоме майно акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";

об’єкти інфраструктури електронних комунікаційних мереж - технічні засоби та/або споруди електронних комунікаційних мереж (елементи інфраструктури електронних комунікаційних мереж); електронні комунікаційні мережі мобільного зв’язку; електронні комунікаційні мережі фіксованого зв’язку, які надають послуги телефонного зв’язку та/або послуги Інтернету; мережі транспортного зв’язку; рухоме та нерухоме майно, в якому розміщено технічні засоби електронних комунікацій та/або персонал оператора електронних комунікацій;

об’єкти інфраструктури транспорту - об’єкти рухомого, нерухомого майна залізничного, авіаційного, морського, внутрішнього водного, автомобільного транспорту, дорожнього господарства, зокрема ті, що забезпечують діяльність двох і більше суб’єктів господарювання, а також автомобільні дороги;

об’єкти поштового зв’язку - поштамти, центри обробки та перевезення пошти, зональні вузли, вузли поштового зв’язку, відділення поштового зв’язку, пункти поштового зв’язку та інші підрозділи, задіяні у єдиному виробничо-технологічному процесі з надання послуг поштового зв’язку, інше нерухоме та рухоме майно акціонерного товариства "Укрпошта", а також власні грошові кошти, грошові кошти та товари, передані на відповідальне зберігання;

пошкоджене майно - майно, яке внаслідок збройної агресії частково втратило свої споживчі властивості та економічну цінність, що обмежує його використання за призначенням (водночас таке майно може бути відновлене і знову набути повністю або частково втрачених корисних якостей для використання його за призначенням);

шкода - відхилення якісних (механічних, фізико-хімічних, естетичних характеристик) та/або кількісних показників експлуатаційної придатності об’єктів інфраструктури транспорту, інфраструктури електронних комунікаційних мереж та об’єктів поштового зв’язку (зокрема об’єктів незавершеного будівництва) від вимог проєктної документації та/або будівельних норм, нормативних документів, що виключає або зменшує відповідність їх технічного стану визначеним таким вимогам та визначається у натуральних показниках (зокрема км, пог. м, од., шт.) пошкоджень рухомого майна (устаткування, обладнання).

Інші терміни у цій Методиці вживаються у значеннях, наведених у Цивільному кодексі України, Господарському кодексі України, Повітряному кодексі України, Законах України "Про морські порти України", "Про внутрішній водний транспорт", "Про автомобільні дороги", "Про дорожній рух", "Про концесію", "Про залізничний транспорт", "Про поштовий зв’язок", "Про транспорт", "Про автомобільний транспорт", "Про благоустрій населених пунктів", "Про електронні комунікації", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951), Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 473, Правилах технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року № 411, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 лютого 1997 року за № 50/1854.

1. Метою аналітичної оцінки шкоди та збитків є формування попередньої оперативної інформації про обсяги збитків для прогнозування загальнодержавних, секторальних та регіональних витрат на відновлення та подальшої комунікації з міжнародними партнерами щодо покриття таких збитків, зокрема за рахунок конфіскованих активів Російської Федерації за кордоном.

За результатами аналітичної оцінки шкоди та збитків складається аналітичний звіт в електронній формі та в паперовій формі (за потреби).

Аналітичний звіт складається за формою, наведеною в додатку до цієї Методики, та підписується спеціалістами, які безпосередньо проводили оцінку шкоди та збитків.

2. Вихідні дані, що застосовуються під час оцінки шкоди та збитків, визначаються з урахуванням особливостей об’єкта оцінки.

Вихідними даними, що застосовуються під час оцінки шкоди та збитків, зокрема є:

технічна та інша документація на майно, що зазнало руйнівного впливу, яка дає змогу його ідентифікації, зокрема документи, які складені відповідними комісіями під час огляду об’єкта збитку і ґрунтуються на судженнях (свідченнях) членів комісій;

звіт (акт) про обстеження пошкоджених або знищених об’єктів після завдання шкоди з рекомендаціями щодо подальшої експлуатації, складений відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257;

дані з бухгалтерського обліку;

проєктно-кошторисна документація;

матеріали технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майно;

землевпорядна документація на земельну ділянку;

документи з відомостями про технічний стан та технічні характеристики майна;

фінансова звітність;

матеріали аудиту;

інші документи, які містять характеристики об’єкта оцінки.

3. Інформаційні джерела, що застосовуються під час оцінки шкоди та збитків, визначаються з урахуванням особливостей об’єкта оцінки.

Інформаційними джерелами, що застосовуються під час оцінки шкоди та збитків, є:

матеріали інвентаризації;

документи з оцінки пошкодженого майна;

результати огляду об’єкта оцінки, що здійснено, зокрема, з використанням технічних засобів та інформаційних джерел (фотоматеріали, відеоматеріали, геопросторові дані, цифрові картографічні матеріали, дані дистанційного зондування Землі та їхні похідні продукти, аналітика соціальних мереж, наявна публічна інформація);

ринкові дані, які застосовуються під час проведення оцінки збитків: інформація про угоди купівлі-продажу подібного до об’єкта оцінки майна, ринкові ціни на подібне майно;

інші інформаційні джерела, які можуть бути застосовані під час оцінки збитків, зокрема інформація з інших актів (звітів, експертиз), складених за результатами оцінки збитків, інформація від представників органів державної влади, державних підприємств, органів місцевого самоврядування, підприємств житлово-комунального господарства будь-якої форми власності.

Для тих областей, де ведуться активні бойові дії або які знаходяться на тимчасово непідконтрольних територіях, для оцінки загального обсягу руйнувань міст враховуються інформація місцевих державних адміністрацій (на період дії воєнного стану - військових адміністрацій) і публічні дані. У разі неможливості отримання даних для визначення розрахунку розміру шкоди та збитків можуть бути використані знімки супутникової та повітряної зйомки уражених населених пунктів та об’єктів.

1. Для виконання аналітичної оцінки розміру збитків щодо пошкоджених та знищених об’єктів дорожньої інфраструктури використовується інформація, надана Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України, обласними державними адміністраціями, військовими адміністраціям, органами державної влади, державними підприємствами, органами місцевого самоврядування, підприємствами житлово-комунального господарства будь-якої форми власності.

Розрахунок збитків, що завдані дорожній інфраструктурі, проводиться за наступними групами:

1) для автомобільних доріг:

автомобільні дороги загального користування;

вулиці і дороги міст та інших населених пунктів;

відомчі (технологічні) автомобільні дороги;

автомобільні дороги на приватних територіях;

2) для автомобільних мостів та мостових переходів:

мости на автомобільні дороги загального користування;

мости на вулицях доріг міст та інших населених пунктів;

мости на відомчих (технологічних) автомобільних дорогах;

мости на автомобільних дорогах приватних територій.

Шкода визначається за результатами огляду/обстеження зруйнованих або пошкоджених об’єктів інфраструктури транспорту, якщо до них є доступ (зокрема у разі знаходження на тимчасово окупованих територіях). Величина шкоди встановлюється в натуральних одиницях (км, шт. тощо).

2. Пряма оцінка пошкоджень автомобільних доріг за наявності вхідних даних від суб’єктів, відповідальних за надання інформації за кожною групою доріг, проводиться за формулою:

Пряма оцінка пошкоджень мостів та мостових переходів за наявності вхідних даних від суб’єктів, відповідальних за надання інформації за кожною групою доріг мостів та мостових переходів (за областями та 3 групами доріг автомобільних мостів та мостових переходів), проводиться за формулою:

За умови відсутності вільного доступу до об’єктів руйнування використовуються непрямі методи оцінки шкоди.

Загальна оцінка пошкоджень може також містити коригування на вартість окремого об’єкта дорожньої інфраструктури у разі наявності інформації про суттєве відхилення вартості такого об’єкта від середньої ціни відтворення об’єктів цієї групи.

3. Непряма оцінка пошкоджень автомобільних доріг виконується за такою формулою розрахунків пошкоджень доріг:

Непряма оцінка пошкоджень автомобільних мостів та мостових переходів згідно з непрямою оцінкою відбувається за наступною формулою:

4. Непрямими збитками вважаються недоотримані доходи галузі, розраховані як недоотриманий дохід приватних підприємств галузі через зупинку капітальних інвестицій у цю галузь внаслідок замороження непрофільних/капітальних витрат державного та місцевих бюджетів, початку повномасштабної війни.

Для оцінки непрямих економічних втрат для доріг та мостів використовується обсяг планових видатків державного бюджету на будівництво доріг у 2022 році відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (у редакції станом на дату прийняття цього Закону), скорегованих на очікуваний період недоотримання доходів галузі, зокрема в майбутніх періодах.

1. Для визначення прямих збитків вартість нерухомого майна розраховується на підставі орієнтовної вартості будівництва одного елемента майна помноженої на кількість пошкоджених елементів.

Шкода, завдана внаслідок знищення чи пошкодження об’єктів залізничного транспорту, полягає у відхиленні якісних (механічних, фізико-хімічних, естетичних характеристик) та/або кількісних показників експлуатаційної придатності об’єктів чи їхніх складових (зокрема об’єктів незавершеного будівництва) від вимог проєктної документації та/або будівельних норм, нормативних документів, що виключає або зменшує відповідність технічного стану об’єктів основним вимогам згідно із законодавством України.

Шкода визначається у натуральних показниках, визначених в облікових документах власника (балансоутримувача) (км, од., шт. тощо).

2. Відновна вартість нерухомого майна (ВВнрм) розраховується на підставі орієнтовної вартості будівництва одного елемента майна помноженої на кількість пошкоджених елементів. Розрахунок відновної вартості здійснюється за формулою:

Якщо під час обстеження нерухомого майна було виявлено, що майно (об’єкт) повністю зруйноване(ий) (тримальні конструкції були пошкоджені та втратили тримальну спроможність), то відновлювальна вартість визначається за вартістю будівництва об’єкта аналога.

Якщо немає доступу до майна (воно знаходиться на окупованій території або на території, де ведуться бойові дії, або воно заміноване), то оцінка збитків проводиться непрямими методами.

3. Відновна вартість рухомого майна розраховується на підставі дійсної вартості майна з урахуванням коливань курсу долара США до гривні. Дійсною вартістю майна вважається первісна (переоцінена) вартість майна.

Розрахунок здійснюється за формулою:

Якщо коефіцієнт пошкодження понад 0,4 або майно зруйновано - то відновлювальна вартість визначається за вартістю об’єкта аналога.

Якщо об’єкт прийнято на баланс після 2014 року - береться первісна вартість об’єкта, К1 - застосовується на дату прийняття на баланс.

Якщо немає доступу до аналізу втрат рухомого майна, то застосовуються ті самі методи, як і в разі оцінки втрат нерухомого майна.

4. Відновна вартість втраченого майна, доступ до якого є неможливим внаслідок збройної агресії РФ (майно, що захоплено агресором як на окупованій території, так і на контрольованій території України) та щодо якого підприємство залізничного транспорту - балансоутримувач не здійснює функції володіння, користування та розпорядження), розраховується на підставі дійсної вартості майна з урахуванням коливань курсу долара США до гривні. Дійсною вартістю майна вважається первісна (переоцінена) вартість майна, що базується на даних щодо придбання та введення в експлуатацію об’єктів майна / останньої проведеної оцінки незалежного оцінювача відповідно.

Розрахунок відновної вартості здійснюється за формулою:

Статус об’єктів, що були під час оцінки віднесені до втраченого майна, повинен бути переглянутим одразу після деокупації територій, на якій вони знаходяться, та отримання до об’єктів доступу.