1. Ця Інструкція визначає комплекс фітосанітарних заходів щодо виявлення, локалізації та ліквідації стовбурової соснової нематоди - Bursaphelenchus xylophilus (далі - В. xylophilus).

2. Ця Інструкція є обов’язковою для державних фітосанітарних інспекторів, інших посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

1. У цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

буферна зона - територія, що оточує карантинну зону або межує з нею та встановлюється з метою мінімізації ймовірності поширення шкідливого організму всередину або назовні цієї території із застосуванням фітосанітарних заходів;

вогнище (осередок) - територія, на якій нещодавно виявлено популяцію шкідливого організму або на якій відбулося значне збільшення виявленої раніше популяції;

дерев’яний пакувальний матеріал - деревина або дерев’яні вироби, що використовуються для підтримки, захисту та перевезення товарів у вигляді коробок, ящиків і подібних упаковок, піддонів, коробкових піддонів, вантажних дошок та іншого дерев’яного кріплення вантажу, крім деревини, обробленої клеєм, прогріванням, тиском або їх комбінацією, та пакувального матеріалу, який повністю сформований з деревини товщиною менше шести міліметрів;

рослини-господарі - дерева (крім хвої, шишок та насіння) хвойних порід за винятком тису (Taxus L.) і туї (Thuja L.).

2. Інші терміни в цій Інструкції вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про карантин рослин" (далі - Закон) та Порядку проведення інспектування, огляду, фітосанітарної експертизи (аналізів), повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів), нагляду, обстеження, моніторингу, знезараження об’єктів регулювання, оформлення сертифікатів, передбачених Законом України "Про карантин рослин", контролю за проведенням огляду в частині відбору зразків та вибіркового контролю за проведенням фітосанітарної експертизи (аналізів), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року № 1177 (далі - Порядок).

1. Виявлення В. xylophilus здійснюється з урахуванням положень цього розділу шляхом проведення інспектування, огляду, у тому числі відбору зразків, фітосанітарної експертизи (аналізів), обстеження та/або моніторингу відповідно до законодавства України.

2. В. xylophilus - двостатеві нематоди червоподібної форми, завдовжки 800 мкм, завширшки 20 мікрометрів.

Життєвий цикл В. xylophilus складається із шести стадій: яйця, чотирьох личинкових стадій та статевозрілої особини.

Перенесення В. xylophilus від однієї рослини-господаря до іншої відбувається переважно за допомогою жуків роду Monochamus, а також жуків інших родин: златки (Buprestidae) та довгоносики (Curculionidae) (далі - жуки-переносники). У більшості випадків жуки роду Monochamus за тиждень можуть переміщуватися на відстань від 7 до 40 метрів. Поодинокі особини Monochamus переміщуються на відстань до 2000 м на рік від дерева, в якому відродилися.

В. xylophilus має два типи харчування: мікофагія та фітофагія.

Живлення за типом мікофагії відбувається за участю фітопатогенних грибів, які розвиваються в ураженій деревині. Самки жуків-переносників під час відкладання яєць або їх імаго під час додаткового живлення можуть переносити личинок з уражених нематодою дерев на здорові. Личинки B. xylo-philus проникають у дерево, де живляться гіфами грибів. Їх подальший розвиток відбувається двома шляхами: дисперсійним (за участю комах) і генеративним (без них).

В. xylophilus може бути виявлено на рослинах-господарях (наприклад, на повалених деревах, колодах), пиломатеріалах, дерев’яному пакувальному матеріалі, а також необроблених виробах із деревини, стружці, тирсі рослин-господарів тощо.

В. xylophilus є збудником хвороби, що спричинює в’янення рослин-господарів.

3. Симптомами ураження рослин-господарів В. xylophilus є:

зміна кольору (пожовтіння, побуріння тощо) хвої;

в’янення та всихання гілок;

сліди життєдіяльності жуків-переносників (наявність деревної стружки на землі або в тріщинах кори, плоскоголових личинок жуків-переносників під корою, поверхневих червоточин під корою з овальними вхідними отворами в повздовжньому напрямку стовбура дерева, круглих отворів виходу жуків);

синява деревини;

відсутність виділення смоли з пошкоджених місць (отворів, тріщин тощо).

4. В. xylophilus поширюється:

жуками-переносниками;

вантажем деревини рослин-господарів, зараженої В. xylophilus;

дерев’яним пакувальним матеріалом, виготовленим із деревини рослин-господарів;

садивним матеріалом рослин-господарів.

Поширення В. xylophilus може відбуватися в разі:

прямого контакту зараженої деревини з незараженою чи зі здоровими деревами;

високого рівня вологості в незараженій деревині рослин-господарів;

наявності пошкоджень на здорових рослинах-господарях.

5. Обстеження та/або моніторинг, відбір зразків для фітосанітарної експертизи (аналізів), фітосанітарна експертиза (аналізи), повторна фітосанітарна (арбітражна) експертиза (аналізи) здійснюються відповідно до Порядку.

6. Обстеження та/або моніторинг шляхом візуального огляду рослин-господарів та їх кори, а також відбір зразків проводяться з періодичністю, визначеною в пункті 70 Порядку.

7. Обстеження та/або моніторинг для виявлення В. xylophilus проводиться з квітня по вересень з урахуванням біологічних особливостей розвитку В. xylophilus та жуків-переносників, зазначених у пункті 2 цього розділу цієї Інструкції.

Для виявлення В. xylophilus на ослаблених або нещодавно повалених деревах рослин-господарів з причин, не пов’язаних із ураженням В. xylophilus, звертається увага на місця, в яких жуки-пере-носники відкладають яйця.

Для виявлення В. xylophilus на деревах рослин-господарів з симптомами ураження В. xylophilus звертають увагу, передусім, на верхню ділянку стовбура та крону, а також на місця видимої активності жуків-переносників (наприклад, ознаки живлення жуків-переносників, льотні отвори, личинкові ходи).

8. Обстеження та/або моніторинг рослин-господарів В. xylophilus у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється за участі представника спеціальної адміністрації установи природно-заповідного фонду, а на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації,- за участі посадової особи, відповідальної за охорону навколишнього природного середовища, підприємства, установи та організації, у віданні яких перебувають такі території та об’єкти.

9. Під час обстежень та/або моніторингу з метою виявлення В. xylophilus використовуються феромонні пастки.

Феромонні пастки розміщуються в період з квітня по серпень у місцях обстеження та/або моніторингу з розрахунку одна пастка на 1,5 гектара.

У місцях, де підтверджено наявність жуків-переносників, в якості пасток можуть використовуватися колоди рослин-господарів, вирублені в період льоту жуків-переносників, оскільки вони приваблюють останніх для відкладання яєць.

Із живих імаго жуків-переносників, відібраних із феромонних пасток, формується зразок, який направляється для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).

10. Відбір зразків від деревини рослин-господарів та виробів з неї, а також інспектування вантажів деревини рослин-господарів, здійснюються відповідно до Методів інспектування, огляду, у тому числі відбору зразків та проведення фітосанітарної експертизи (аналізів), затверджених наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 22 лютого 2021 року № 343, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12 березня 2021 року за № 317/35939.

Відбір зразків від насаджень рослин-господарів В. xylophilus здійснюється згідно з додатком до цієї Інструкції.

11. У разі обстежень та/або моніторингу насаджень рослин-господарів відбір зразків здійсню-ється від дерев, що ростуть поблизу місць з високим ступенем імовірності зараження (порти, аеропорти, лісопильні, деревообробні підприємства, місця зберігання деревини та кори рослин-господарів, а також території, постраждалої внаслідок пожеж, буревіїв, повеней тощо), передусім від сухо-стійних та/або рослин-господарів із симптомами ураження В. xylophilus, наведеними в пункті 3 цього розділу цієї Інструкції.

12. Відібрані зразки направляються до фітосанітарної лабораторії для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) для встановлення фітосанітарного стану.

13. За результатами проведення обстеження та/або моніторингу насаджень рослин-господарів та встановлення фітосанітарного стану, складається документ відповідно до пункту 83 Порядку.

Фітосанітарна експертиза (аналізи) з метою виявлення та ідентифікації В. xylophilus проводиться відповідно до розділу V Методів інспектування, огляду, у тому числі відбору зразків та проведення фітосанітарної експертизи (аналізів), затверджених наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 22 лютого 2021 року № 343, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12 березня 2021 року за № 317/35939, стандарту Європейської та Середземноморської організації захисту рослин (ЄОЗР) щодо фітосанітарних заходів РМ 7/4 Bursaphelenchus xylophilus, інших міжнародних, регіональних, галузевих або національних стандартах, рекомендованих виробниками обладнання або тест-систем, описаних у відповідних наукових статтях чи журналах, інших аналогічних придатних і оцінених методик, з урахуванням положень законодавства України у сфері карантину рослин.

1. У разі підтвердження за результатами фітосанітарної експертизи (аналізів) наявності В. xylo-philus державним фітосанітарним інспектором невідкладно робиться подання до органу, що приймає рішення про запровадження карантинного режиму відповідно до статті 33 Закону.

Вогнищем (осередком) В. xylophilus може бути будь-яка територія, на якій виявлено присутність принаймні однієї особини В. xylophilus.

2. З метою уточнення площі вогнища (осередка) В. xylophilus державним фітосанітарним інспектором уживається необхідних заходів для проведення додаткових обстежень у зоні з радіусом щонайменше 2000 м навколо зараженого дерева (дерев).

3. У разі підтвердження за результатами фітосанітарної експертизи (аналізів) наявності В. xylo-philus та виявлення загрози його поширення державний фітосанітарний інспектор має право видати розпорядження про здійснення фітосанітарних заходів (процедур) відповідно до Закону.

4. Карантинний режим запроваджується на: